Сидорак Г.Д.
ЛНУ імені Івана Франка, 31.10.2012
Світовий фінансовий ринок
Світовий фінансовий ринок об’єднує національні фінансові ринки країн та міжнародний фінансовий ринок. Ці ринки відрізняються між собою умовами емісії та механізмом обігу фінансових активів.
Світовий фінансовий ринок виник на основі інтеграційних процесів між національними фінансовими ринками (приблизно середина 60-х років ХХ ст.). Поєднання фінансових ринків окремих країн проявлялося у зміцненні своїх зв’язків, поглибленні між національними фінансовими ринками, їх наростаючій співпраці.
Об’єктивною основою становлення світового фінансового ринку стали: розвиток міжнародного поділу праці; інтернаціоналізація суспільного виробництва; концентрація і централізація фінансового капіталу. [1, с. 84]
Світовий фінансовий ринок — це система ринкових взаємозв’язків, у якій важливим об’єктом операційного процесу є грошовий капітал і яка забезпечує збереження та перерозподіл світових грошових потоків, створюючи умови для безперервної та ефективної роботи виробництва. Фінансовий ринок, як зауважує Н.В. Мещерова, разом із товарним ринком і ринком робочої сили є системо утворювальною ланкою всього народногосподарського ринку [2, с. 47].
Дослідження поняття і характеристик фінансового ринку в економічній літературі виявило, що й досі немає його єдиного чіткого визначення. Більше того, існують значні розбіжності у поглядах як серед науковців, так і серед практиків щодо його сутності й наповненості.
Світовий фінансовий ринок є одним з найменш досліджених українськими економістами, що в свою чергу пояснюється: по-перше недостатністю необхідної для дослідження інформації, яка становить фінансову таємницю; по-друге, недостатнім досвідом досліджень науковців у сфері світових ринків капіталів, товарів і послуг, а також формуванням кадрів для таких досліджень. Крім того на світовому фінансовому ринку функціонують з одного боку - великі корпорації, банки,як продавці послуг, з іншого - в основному, фізичні особи, що в свою чергу ускладнює процес вивчення цього ринку. [2, с. 35].
Характерні риси світового фінансового ринку:
• величезний обсяг фінансових ресурсів та операцій;
• глобальність, тобто відсутність територіальних обмежень;
• цілодобовий режим операцій;
• залучення до операцій суб'єктів/інституцій із високим рейтингом/репутацією;
• широкий діапазон використовуваних фінансових інструментів;
• уніфікація правил та стандартів операцій;
• високий рівень використання інформаційних технологій. [3, с. 105].
Отже, світове господарство є більш вищою ніж світовий ринок стадією розвитку ринкової економіки, яка включає попри традиційну міжнародну торгівлю вивіз капіталу, міжнародну міграцію робочої сили і торгівлю технологією, а ще утворюючись на цій основі міжнародні по свому характеру підприємства.
Важливими складовими фінансового ринку є:
- ринок боргових зобов ‘язань;
- ринок прав власності;
- ринок похідних фінансових інструментів;
- валютний ринок.
Формування світового фінансового ринку в сьогоднішніх умовах відбувається під впливом процесу глобалізації національних фінансових ринків, чинниками якого є:
∙ впровадження електронних технологій, комунікаційних засобів та інформатизації, що робить високоефективними інформаційну інфраструктуру фінансового ринку та систему платежів між учасниками ринку;
∙ розширення видів та кількості пропонованих цінних паперів;
∙ посилення ролі фінансових ринків як основного механізму перерозподілу фінансових ресурсів як у національному, так і в глобальному масштабі;
∙ вплив приватизаційних процесів на потенційну пропозицію цінних паперів;
∙ концентрація діяльності учасників ринку у світових фінансових центрах;
∙ інституціоналізація фінансових ринків, тобто постійне збільшення частки інституційних учасників ринку (інвестиційних, страхових компаній, пенсійних фондів тощо);
∙ лібералізація фінансових ринків, тобто створення законодавства, що сприяє проникненню учасників ринку на фінансові ринки різних рівнів і стимулює їх активність. [4, ст. 107].
Отже, товар, який знаходиться на світовому ринку в процесі обміну, виконує інформаційну функцію, повідомляючи усередині розміри сукупного попиту і сукупної пропозиції, через які кожний із учасників має можливість оцінити і пристосувати параметри свого виробництва.
На сьогоднішній день світові фінансові ринки (кредитні, цінних паперів, валютні) швидко прогресують, значно випереджаючи інші види міжнародних економічних трансакцій. За оцінками аналітиків, «потужність» міжнародних ринків характеризується такими середніми показниками: річний експорт товарів сягає 5 трлн. дол., експорт послуг - 1,2 трлн. дол., прямі інвестиції - 300 млрд. дол., портфельні інвестиції - 412 млрд. дол. на рік. Обсяг міжнародної торгівлі деривативами становить близько 2 трлн. дол. за день [4, с.112].
Список використаної літератури:
1. Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія): Навч. Посібник – 2-ге вид., доп. і перероб. – К.: КНЕУ, 2002.- 240с.
2. Мещерова Н.В. Роль і місце фінансового ринку в структурі та розвитку ринкових відносин / Н. Богут // Фінанси України. - 2011. - № 3. - С. 47-54.
3.Петрашко Л.П.Міжнародні фінанси: Навч. -метод. посіб. для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2003. — 221 с.
4. Токмакова І.В. Сутність і структура фінансового ринку / І.В. Токмакова // Фінанси України. - 2010. - №12. - С. 112-120.
ЛНУ імені Івана Франка, 31.10.2012
Світовий фінансовий ринок
Світовий фінансовий ринок об’єднує національні фінансові ринки країн та міжнародний фінансовий ринок. Ці ринки відрізняються між собою умовами емісії та механізмом обігу фінансових активів.
Світовий фінансовий ринок виник на основі інтеграційних процесів між національними фінансовими ринками (приблизно середина 60-х років ХХ ст.). Поєднання фінансових ринків окремих країн проявлялося у зміцненні своїх зв’язків, поглибленні між національними фінансовими ринками, їх наростаючій співпраці.
Об’єктивною основою становлення світового фінансового ринку стали: розвиток міжнародного поділу праці; інтернаціоналізація суспільного виробництва; концентрація і централізація фінансового капіталу. [1, с. 84]
Світовий фінансовий ринок — це система ринкових взаємозв’язків, у якій важливим об’єктом операційного процесу є грошовий капітал і яка забезпечує збереження та перерозподіл світових грошових потоків, створюючи умови для безперервної та ефективної роботи виробництва. Фінансовий ринок, як зауважує Н.В. Мещерова, разом із товарним ринком і ринком робочої сили є системо утворювальною ланкою всього народногосподарського ринку [2, с. 47].
Дослідження поняття і характеристик фінансового ринку в економічній літературі виявило, що й досі немає його єдиного чіткого визначення. Більше того, існують значні розбіжності у поглядах як серед науковців, так і серед практиків щодо його сутності й наповненості.
Світовий фінансовий ринок є одним з найменш досліджених українськими економістами, що в свою чергу пояснюється: по-перше недостатністю необхідної для дослідження інформації, яка становить фінансову таємницю; по-друге, недостатнім досвідом досліджень науковців у сфері світових ринків капіталів, товарів і послуг, а також формуванням кадрів для таких досліджень. Крім того на світовому фінансовому ринку функціонують з одного боку - великі корпорації, банки,як продавці послуг, з іншого - в основному, фізичні особи, що в свою чергу ускладнює процес вивчення цього ринку. [2, с. 35].
Характерні риси світового фінансового ринку:
• величезний обсяг фінансових ресурсів та операцій;
• глобальність, тобто відсутність територіальних обмежень;
• цілодобовий режим операцій;
• залучення до операцій суб'єктів/інституцій із високим рейтингом/репутацією;
• широкий діапазон використовуваних фінансових інструментів;
• уніфікація правил та стандартів операцій;
• високий рівень використання інформаційних технологій. [3, с. 105].
Отже, світове господарство є більш вищою ніж світовий ринок стадією розвитку ринкової економіки, яка включає попри традиційну міжнародну торгівлю вивіз капіталу, міжнародну міграцію робочої сили і торгівлю технологією, а ще утворюючись на цій основі міжнародні по свому характеру підприємства.
Важливими складовими фінансового ринку є:
- ринок боргових зобов ‘язань;
- ринок прав власності;
- ринок похідних фінансових інструментів;
- валютний ринок.
Формування світового фінансового ринку в сьогоднішніх умовах відбувається під впливом процесу глобалізації національних фінансових ринків, чинниками якого є:
∙ впровадження електронних технологій, комунікаційних засобів та інформатизації, що робить високоефективними інформаційну інфраструктуру фінансового ринку та систему платежів між учасниками ринку;
∙ розширення видів та кількості пропонованих цінних паперів;
∙ посилення ролі фінансових ринків як основного механізму перерозподілу фінансових ресурсів як у національному, так і в глобальному масштабі;
∙ вплив приватизаційних процесів на потенційну пропозицію цінних паперів;
∙ концентрація діяльності учасників ринку у світових фінансових центрах;
∙ інституціоналізація фінансових ринків, тобто постійне збільшення частки інституційних учасників ринку (інвестиційних, страхових компаній, пенсійних фондів тощо);
∙ лібералізація фінансових ринків, тобто створення законодавства, що сприяє проникненню учасників ринку на фінансові ринки різних рівнів і стимулює їх активність. [4, ст. 107].
Отже, товар, який знаходиться на світовому ринку в процесі обміну, виконує інформаційну функцію, повідомляючи усередині розміри сукупного попиту і сукупної пропозиції, через які кожний із учасників має можливість оцінити і пристосувати параметри свого виробництва.
На сьогоднішній день світові фінансові ринки (кредитні, цінних паперів, валютні) швидко прогресують, значно випереджаючи інші види міжнародних економічних трансакцій. За оцінками аналітиків, «потужність» міжнародних ринків характеризується такими середніми показниками: річний експорт товарів сягає 5 трлн. дол., експорт послуг - 1,2 трлн. дол., прямі інвестиції - 300 млрд. дол., портфельні інвестиції - 412 млрд. дол. на рік. Обсяг міжнародної торгівлі деривативами становить близько 2 трлн. дол. за день [4, с.112].
Список використаної літератури:
1. Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія): Навч. Посібник – 2-ге вид., доп. і перероб. – К.: КНЕУ, 2002.- 240с.
2. Мещерова Н.В. Роль і місце фінансового ринку в структурі та розвитку ринкових відносин / Н. Богут // Фінанси України. - 2011. - № 3. - С. 47-54.
3.Петрашко Л.П.Міжнародні фінанси: Навч. -метод. посіб. для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2003. — 221 с.
4. Токмакова І.В. Сутність і структура фінансового ринку / І.В. Токмакова // Фінанси України. - 2010. - №12. - С. 112-120.
