Стратегічні орієнтири » Сучасні тенденції фінансового ринку 2012 » Івасішина І.В. КОРПОРАТИВНІ ОБЛІГАЦІЇ ЯК ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ НА ФОНДОВОМУ РИНКУ УКРАЇНИ
Информація до матеріалу
  • Переглядів: 1675
  • Автор: pe.kate
  • Дата: 31-10-2012, 22:20
 (голосов: 0)
31-10-2012, 22:20

Івасішина І.В. КОРПОРАТИВНІ ОБЛІГАЦІЇ ЯК ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ НА ФОНДОВОМУ РИНКУ УКРАЇНИ

Категорія: Сучасні тенденції фінансового ринку 2012

Суттєву роль у формуванні фінансових ресурсів підприємства відіграють власні кошти. Проте фінансування діяльності лише за рахунок власного капіталу не завжди є неефективним для підприємства. Це пояснюється, по-перше, тим, що власні кошти є,недостатніми та обмеженими за розмірами, по-друге, при зниженні процентних ставок на кредитному ринку залучення додаткових власних коштів призведе до зменшення рівня віддачі на вкладений капітал. З огляду на вищезазначене фінансове забезпечення діяльності суб’єктів підприємництва потребує постійного залучення позикових коштів. Фінансування за рахунок випуску облігацій дозволяє підприємству одержати переваги в порівнянні з іншими джерелами позикового капіталу. Це пов'язано з можливістю підприємства організовано залучати вільні кошти широкого кола інвесторів – власників облігацій. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням використання корпоративних облігацій як фінансових інструментів на фондовому ринку приділяли увагу Шарп У. Ф., Александер Г. Дж., Бейли Дж. В., Н. Версаль, В.Нестеренко, І. Лютий, О. Охріменко, В.Корнєєв, Шапран В.І. та ін. Разом з тим теоретико-методичні та практичні питання фінансування підприємств за рахунок випуску облігацій у сучасних економічних умовах ще не повною мірою досліджені та розроблені, що свідчить про своєчасність та актуальність дослідження. Розкрити сутність корпоративних облігацій та довести переваги фінансування підприємства за рахунок випуску облігацій. Корпоративна облігація – це емісійний борговий цінний папір з встановленою доходністю, шляхом випуску якого емітент (юридична особа) здійснює запозичення на фінансовому ринку, що засвідчує його зобов’язання сплатити та право кредиторів-власників облігацій вимагати погашення основної суми боргу (номіналу) та доходу (відсотка), а також можливість такого кредитора-власника облігацій здійснювати операції купівлі-продажу з метою отримання додаткового доходу. На ринку корпоративних облігацій України спостерігається тенденція до викупу цінних паперів одним великим інвестором (банком або стратегічним партнером емітента), що фактично передбачає звичайне двостороннє кредитування. Як наслідок цінні папери не потрапляють на публічний ринок облігацій, що, в свою чергу, знижує їх ліквідність. Така ситуація є результатом відсутності в Україні розвинутого сектору інституційних інвесторів. А пенсійні фонди та страхові компанії виступають великими кредиторами корпорацій на довгостроковій основі. Вітчизняний досвід функціонування ринку корпоративних облігацій свідчить, що недержавні пенсійні фонди та страхові компаній як інвестори не можуть конкурувати з комерційними банками [4, c.116]. Ринок корпоративних облігацій України не має значного досвіду функціонування, що зумовлює відсутність накопиченого статистичного матеріалу для порівняльного аналізу кредитного ризику боргових цінних паперів. Це також викликано високою часткою закритих випусків облігацій і, як наслідок, неможливістю на даному етапі ведення статистики випадків дефолтів, за якими визначається рівень надійності корпоративних облігацій. Натомість досвід світових ринків корпоративних облігацій свідчить про важливість такої статистики, за якою встановлюються рівні надійності облігацій, виходячи з ризику несплати відсотків і суми основного боргу. Так, в США законодавством заборонено фінансовим установам придбання облігацій спекулятивного рівня. До того ж кожна корпоративна облігація, що може претендувати на інвестиційний рівень, повинна пройти оцінювання в кредитних агентствах Standard and Poor's або Moody's. Зрозуміло, що такі законодавчі обмеження щодо максимального рівня ризику фінансових установ при вкладанні коштів у облігації забезпечують стійкість фінансової системи. В Україні з прийняттям Рішення ДКЦПФР „ Про запровадження системи обов’язкового рейтингування суб’єктів та інструментів фондового ринку” від 08.12.2004 року №542 здійснено спробу створити захисний механізм інтересів інвесторів. Проте встановлені рейтинги публічних випусків боргових цінних паперів переважно спекулятивного характеру, що тим самим не забезпечує виконання цього механізму на практиці [6]. Узагалі тенденції світового ринку корпоративних облігацій вказують на існування залежності між розвитком фондового ринку та розвитком реального сектору національної економіки, оскільки залучення фінансових ресурсів за рахунок випуску корпоративних облігацій дозволяє суб'єктам підприємництва активно розвиватися, збільшувати прибутки і, в кінцевому підсумку, призводить до економічного зростання в країні в цілому. Протягом 2008 року Комісією зареєстровано 912 випусків облігацій підприємств на суму 31,35 млрд грн. Порівняно з 2007 роком обсяг зареєстрованих випусків облігацій підприємств зменшився на 13,13 млрд грн. фінансового та інших секторів економіки України протягом значна частка належала банкам (22,7% від загального обсягу випусків облігацій). Обсяг зареєстрованих випусків облігацій, здійснений банками, зменшився у 2,5 рази, порівняно з 2007 роком. Достатньо очевидною є значна частка підприємств–емітентів корпоративних облігацій фінансового сектора економіки, які активізували емісійну діяльність на фондовому ринку через пропозицію власних зобов’язань. У першій п’ятірці підприємств–емітентів за показником обсягів емісій у 2007 р. присутні чотири банки (“Укрсоцбанк”, “Унікредитбанк”, “Приватбанк”, “Укрексімбанк”), що підтверджує їх домінування як лідерів формування первинного ринку корпоративних облігацій. Подібна ситуація спостерігалася і у минулі роки. З цього приводу В.Шапран категорично і суб’єктивно зауважив, що “ринок корпоративних облігацій в Україні – це “... клуб ... банкірів, які зробили облігаційні емісії своїх клієнтів одним з інструментів для розміщення власних активів” [7, c.45]. Проте в 2008 році ця ситуація змінилася, і в п’ятірку лідерів увійшли лише два банки ВАТ АК інноваційний банк “УкрСиббанк” та ВАТ АКБ “Форум”, їх частка у загальному обсязі емісій становила по 1,59% кожного. Як відзначають Н.Версаль і В.Нестеренко, незважаючи на активну участь вітчизняних банків в організації випуску та обігу корпоративних облігацій, “... у ресурсній базі банків такі боргові цінні папери не є визначальним джерелом коштів” [1, c. 100]. Протягом останніх років частка корпоративних облігацій у зобов’язаннях банків була також незначною і не перевищувала 1,5 Зазначимо, що значна частка банків у структурі підприємств–емітентів корпоративних облігацій не може сприйматись як виключно негативне явище, пов’язаним з обмеженням залучення наявній конкуренції між різними установами за інвестиційні ресурси, більш важливим питанням в цій частині є розширення вкрай обмеженого для України переліку емітентів корпоративних облігацій. Активна участь банків в розвитку ринку корпоративних облігацій позитивно відображається на характеристиці ліквідності банківської системи, оскільки закриті схеми випусків дозволяють здійснити сек’юритизацію заборгованості, що зручно для подальшої їх діяльності у міжбанківському сегменті ринку. Банки при емісії корпоративних облігацій отримують додаткові можливості диверсифікованого задоволення ресурсного попиту своїх клієнтів, серед яких підприємства реального сектора займають чільне місце. На цьому прикладі чітко прослідковується взаємозв’язок реального і банківського секторів економіки. Але одночасно незаперечним є факт, що при такій активній участі банків у формуванні ринку корпоративних облігацій України розвиток останнього залежить від системних змін і поточної ситуації у банківській системі. Тому ризики ринку корпоративних облігацій значною мірою визначаються ризиками банківської системи. Щодо особливостей структури ринку корпоративних облігацій у галузевому розділі в останні роки, то, наприклад, протягом 2005–2008 рр. беззаперечним лідером серед нефінансових підприємств–емітентів стала сфера будівництва. Головна причина цього – необхідність кредитування будівельних проектів на початкових стадіях їх реалізації в умовах зростання цін на нерухомість в країні. Власники т.зв. “будівельних облігацій”, до того ж безвідсоткових, мають право отримати площу в новобудовах відповідно до суми облігаційної позики. Додатково така схема дозволяє відстрочити сплату податку на додану вартість при первинній купівлі/продажу облігацій. Поряд із зазначеними особливостями розвитку ринку корпоративних облігацій України його досягнуті результати не знімають з порядку денного і низку проблем, які необхідно вирішувати, виходячи із інвестиційного призначення ринку корпоративних облігацій для функціонування підприємств та економіки держави в цілому. Узагальнено проблеми вітчизняного ринку корпоративних облігацій можна об’єднати в чотири групи, а саме: а) регулятивно-нормативного характеру (неефективне державне регулювання розвитком ринку, недосконалість законодавства); б) структурно-організаційного характеру ( недостатня кількість і слабкість андерайтерів, велика кількість серій випусків облігацій одного емітента); в) інформаційного характеру ( закритість фінансової звітності емітентів, відсутність консультантів-професіоналів на самих підприємствах щодо випуску облігацій); г) проблеми стандартизації та рейтингування облігацій (велика різниця номіналів облігацій; прив'язка купону до валютного курсу, відсутність єдиного достатньо престижного рейтингового агентства). Найбільш суттєвими перепонами розвитку вітчизняного ринку корпоративних облігацій залишаються: а) обмежена ліквідність ринку, яка проявляється в тому, що і первинний, і вторинний ринок корпоративних облігацій є ринком інституційних, а не індивідуальних інвесторів; б) складність адекватної оцінки рівня кредитного ризику позичальника та незначні строки обігу облігацій; в) наявність прихованих “вбудованих” додаткових умов обігу облігацій, які підвищують ризики для їх власників. У цілому, економічні передумови, які формують позитивне підґрунтя розвитку ринку корпоративних облігацій є наступні. По-перше, середовище із стабільною макроекономічною і політичною ситуацією, з належною законодавчою базою, що регламентує випуск і обіг облігацій, та виваженою податковою політикою держави у цій сфері. По-друге, стан розвитку інших сегментів фінансових ринків, що функціонують в єдиній макроекономічній системі, – а саме банківських кредитів, акцій і ринку державних цінних паперів, який є індикатором вартості запозичень з мінімальним ризиком. По-третє, це сфера самого ринку корпоративних облігацій з наявною широкою базою емітентів, які здатні обслуговувати платежі по облігаційному боргу, та інвесторів, що мають бажання вкладати кошти в облігації з різною структурою.
Література
1. Версаль Н. Корпоративні облігації у формуванні ресурсної бази комерційних банків України / Н. Версаль, В.Нестеренко // Фінанси України. – 2006. – № 10. – С. 96 – 104. 2. Корнєєв В. В. Еволюція і перспективи фінансового ринку України / Корнєєв В. В. // Економіка України. – 2007. – № 9. – С. 21–29. 3. Лютий І. О. Ринок корпоративних облігацій реального сектору економіки / І. О. Лютий, Т. В. Нічосова // Фінанси України. – 2006. – №7. – С. 59–68. 4. Охріменко О. А. Ринок корпоративних облігацій України: тенденції та суперечності / Охріменко О. А. // Фінанси України. – 2005. – №12. – С. 115–121. 241 5. Положення про порядок здійснення емісії облігацій підприємств та їх обігу: Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.10.2006р. №1178 // Цінні папери України. – 2007. – №6.- С.11–23. 6. Про введення системи обов’язкового рейтингування суб’єктів і інструментів фондового ринку: Рішення ДКЦПФР від 8.12.2004 р. № 542 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http: // www. rada. gov. ua. 7. Шапран В.І. Банки на ринку корпоративних цінних паперів України: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.04.01 / В.І.Шапран. – К.: Київськ. нац. екон. ун-т. – 2005. – 18 с.

Посилання: ЕкфС-53с

Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.
^