УДК 336
© М.В. Гануляк, 2011
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-52м
Модель управління ризиком втрати фінансової стійкості суб'єкта господарювання
Постановка проблеми. Будь-яка діяльність підприємства, навіть із найбільш вдалою системою управління, не може бути стовідсотково прогнозованою, оскільки кожне підприємство працює в умовах невизначеності та динамічності умов господарювання. Підприємство, в умовах ринкової економіки, є відкритою системою, що взаємодіє із зовнішнім, ризикогенним середовищем. Разом з тим, ризикогенеруючим може виступати й внутрішнє середовище господарюючого суб’єкта, як результат невдалої організаційної структури, системи управління, некомпетентності та прорахунків керівництва, невдалої мотивації працівників і т.д. В сукупності підприємтсво “зіштовхується” із низкою ризиків зовнішнього та внутрішнього середовища. Суб’єкт господарювання, як система, де кожне прийняте управлінське рішенння має відображення та вплив на діяльність підприємства, при уникненнні одного ризику може зіштовхнутись із низкою інших, породжених даною ситуацією. В сучасних умовах відбувається загострення даних процесів. Отже, постає питання необхідності та вчасності управління ризиками, з якими “зіштовхується” підприємство для забезпечення його фінансової стійкості.
Питанням дослідження суті, ідентифікації головних ризиків, що формують ризик втрати фінансової стійкості, побудовою системи управління та визначенням методів управління ним присвячені праці відомих науковців, серед яких: М. С. Заюкова [1], Н. В. Мисак [2], О. В. Мороз [1], О. О. Мороз [1], В. Й. Плиса [3], І. І. Приймак [3], О. І. Ященко [2] та інші.
Метою дослідження – є побудувати ефективну модель управління ризиком втрати фінансової стійкості підприємства.
Обґрунтування отриманих результатів. Ризик властивий будь-якій сфері людської діяльноті, отже, сама по собі наявність ризику, який супроводжує діяльність конкретного підприємства, не є ані перевагою, ані недоліком. Навпаки, відсутність ризику, тобто небезпеки настання непередбачених і небажаних для суб’єкта наслідків його дій, як правило, врешті-решт, шкодить економіці, підриває її динамічність та ефективність [4, с.117].
На нашу думку, система управління ризиком втрати фінансової стійкості є невід’ємною складовою загальної системи управління фінансовою стійкістю суб’єкта господарювання та базується на процедурі його діагностики. Тому вважаємо за необхідне подати авторську модель управління ризиком втрати фінансової стійкості суб’єкта господарювання на основі діагностики його фінансової стійкості (рис.1.).
характеризує постійний контроль на всіх етапах процесу діагностики та управління ризиком втрати фінансової стійкості
Рис.1. Модель управління ризиком втрати фінансової стійкості на основі діагностики
Відомо, що “винагородою” за витрачені підприємцем час, зусилля і здібноті можуть бути як прибуток, так і збитки. Однак підприємець виявляє готовність йти на ризик за умов невизначеності, оскільки поряд із ризиком втрат існує й можливість отримання додаткових доходів. Таким чином, ризик виступає моделлю зняття підприємцем невизначеності, адже, намагаючись “зняти” ризиковану ситуацію, суб’єкт робить вибір і прагне реалізувати його [4, с.117].
У ринковій економіці зростає значення управління процесом фінансовою стійкістю як безперервною серією взаємопов’язаних управлінських функцій, які становлять основу для розподілу управлінської праці, організації процесів управління, формування організаційних структур і створення ефективної структури менеджменту. Загалом управління – це сукупність цілеспрямованих дій, що спрямовані на поліпшення функціонування та розвиток підприємства як об’єкту менеджменту з метою досягнення встановленої мети. Іншими словами управління є елементом і одночасно функцію організаційної системи підприємства, що спрямована на збереження її основних властивостей та на виконання довгострокової програми розвитку суб’єкта підприємництва, що забезпечує стійкість функціонування й досягнення чіткої мети. Отже, управління – це засіб досягнення мети, що дозволяє забезпечити підприємству гнучкість діяльності щодо зовнішніх факторів впливу та її мобільність, тобто забезпечити економічну обгрунтованість діяльності [5].
Висновки. Отже, кожен суб’єкт господарювання неминуче “зіштовхується” з ризиком. Тому, на нашу думку, керівництво понно правильно використати дану ситуацію з метою отримання максимально можливих вигід та паралельно використовувати систему управління ризиком втрати фінансової стійкості як певну систему вбереження суб’єкта господарювання від збитків, тобто вміти правильно, обгрунтовано ризикувати.
Список використаних джерел:
1. Теорія фінансової стійкості підприємства. Монографія / М.С. Заюкова, О.В. Мороз, О.О. Мороз та ін.; За ред. М.С. Заюкової. – Вінниця: УНІВЕРСУМ – Вінниця, 2004. – 155 с.
2. Мисак Н.В., Ященко О.І. Стратегічні аспекти досягнення фінансової стійкості підприємства заходів // Вісник національного лісотехнічного університету. – 2005. -№15.5. – с. 384-389.
3. Плиса В.Й., Приймак І.І. Стратегія забезпечення фінансової стійкості суб’єктів господарювання в економіці України: Монографія. – Львів: Видавництво ННВК «АТБ», 2009.- 144 с.
4. Глущевський В.В. Методологічні основи концепції управління ризиками підприємницької діяльності // Фінанси України. – 2009. -№10. – с. 116-124.
5. Приймак І., Гануляк М. Фінансова стійкість підприємства як об’єкт фінансового менеджменту // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія економічна. –2010. Вип. 43– с.
© М.В. Гануляк, 2011
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-52м
Модель управління ризиком втрати фінансової стійкості суб'єкта господарювання
Постановка проблеми. Будь-яка діяльність підприємства, навіть із найбільш вдалою системою управління, не може бути стовідсотково прогнозованою, оскільки кожне підприємство працює в умовах невизначеності та динамічності умов господарювання. Підприємство, в умовах ринкової економіки, є відкритою системою, що взаємодіє із зовнішнім, ризикогенним середовищем. Разом з тим, ризикогенеруючим може виступати й внутрішнє середовище господарюючого суб’єкта, як результат невдалої організаційної структури, системи управління, некомпетентності та прорахунків керівництва, невдалої мотивації працівників і т.д. В сукупності підприємтсво “зіштовхується” із низкою ризиків зовнішнього та внутрішнього середовища. Суб’єкт господарювання, як система, де кожне прийняте управлінське рішенння має відображення та вплив на діяльність підприємства, при уникненнні одного ризику може зіштовхнутись із низкою інших, породжених даною ситуацією. В сучасних умовах відбувається загострення даних процесів. Отже, постає питання необхідності та вчасності управління ризиками, з якими “зіштовхується” підприємство для забезпечення його фінансової стійкості.
Питанням дослідження суті, ідентифікації головних ризиків, що формують ризик втрати фінансової стійкості, побудовою системи управління та визначенням методів управління ним присвячені праці відомих науковців, серед яких: М. С. Заюкова [1], Н. В. Мисак [2], О. В. Мороз [1], О. О. Мороз [1], В. Й. Плиса [3], І. І. Приймак [3], О. І. Ященко [2] та інші.
Метою дослідження – є побудувати ефективну модель управління ризиком втрати фінансової стійкості підприємства.
Обґрунтування отриманих результатів. Ризик властивий будь-якій сфері людської діяльноті, отже, сама по собі наявність ризику, який супроводжує діяльність конкретного підприємства, не є ані перевагою, ані недоліком. Навпаки, відсутність ризику, тобто небезпеки настання непередбачених і небажаних для суб’єкта наслідків його дій, як правило, врешті-решт, шкодить економіці, підриває її динамічність та ефективність [4, с.117].
На нашу думку, система управління ризиком втрати фінансової стійкості є невід’ємною складовою загальної системи управління фінансовою стійкістю суб’єкта господарювання та базується на процедурі його діагностики. Тому вважаємо за необхідне подати авторську модель управління ризиком втрати фінансової стійкості суб’єкта господарювання на основі діагностики його фінансової стійкості (рис.1.).
характеризує постійний контроль на всіх етапах процесу діагностики та управління ризиком втрати фінансової стійкості
Рис.1. Модель управління ризиком втрати фінансової стійкості на основі діагностики
Відомо, що “винагородою” за витрачені підприємцем час, зусилля і здібноті можуть бути як прибуток, так і збитки. Однак підприємець виявляє готовність йти на ризик за умов невизначеності, оскільки поряд із ризиком втрат існує й можливість отримання додаткових доходів. Таким чином, ризик виступає моделлю зняття підприємцем невизначеності, адже, намагаючись “зняти” ризиковану ситуацію, суб’єкт робить вибір і прагне реалізувати його [4, с.117].
У ринковій економіці зростає значення управління процесом фінансовою стійкістю як безперервною серією взаємопов’язаних управлінських функцій, які становлять основу для розподілу управлінської праці, організації процесів управління, формування організаційних структур і створення ефективної структури менеджменту. Загалом управління – це сукупність цілеспрямованих дій, що спрямовані на поліпшення функціонування та розвиток підприємства як об’єкту менеджменту з метою досягнення встановленої мети. Іншими словами управління є елементом і одночасно функцію організаційної системи підприємства, що спрямована на збереження її основних властивостей та на виконання довгострокової програми розвитку суб’єкта підприємництва, що забезпечує стійкість функціонування й досягнення чіткої мети. Отже, управління – це засіб досягнення мети, що дозволяє забезпечити підприємству гнучкість діяльності щодо зовнішніх факторів впливу та її мобільність, тобто забезпечити економічну обгрунтованість діяльності [5].
Висновки. Отже, кожен суб’єкт господарювання неминуче “зіштовхується” з ризиком. Тому, на нашу думку, керівництво понно правильно використати дану ситуацію з метою отримання максимально можливих вигід та паралельно використовувати систему управління ризиком втрати фінансової стійкості як певну систему вбереження суб’єкта господарювання від збитків, тобто вміти правильно, обгрунтовано ризикувати.
Список використаних джерел:
1. Теорія фінансової стійкості підприємства. Монографія / М.С. Заюкова, О.В. Мороз, О.О. Мороз та ін.; За ред. М.С. Заюкової. – Вінниця: УНІВЕРСУМ – Вінниця, 2004. – 155 с.
2. Мисак Н.В., Ященко О.І. Стратегічні аспекти досягнення фінансової стійкості підприємства заходів // Вісник національного лісотехнічного університету. – 2005. -№15.5. – с. 384-389.
3. Плиса В.Й., Приймак І.І. Стратегія забезпечення фінансової стійкості суб’єктів господарювання в економіці України: Монографія. – Львів: Видавництво ННВК «АТБ», 2009.- 144 с.
4. Глущевський В.В. Методологічні основи концепції управління ризиками підприємницької діяльності // Фінанси України. – 2009. -№10. – с. 116-124.
5. Приймак І., Гануляк М. Фінансова стійкість підприємства як об’єкт фінансового менеджменту // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія економічна. –2010. Вип. 43– с.
