Стратегічні орієнтири » Антикризова стійкість страхової системи України » Бугійчик В.Б. Ринок страхування життя в Україні
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
20-05-2011, 12:26

Бугійчик В.Б. Ринок страхування життя в Україні

Категорія: Антикризова стійкість страхової системи України

УДК 336
© Бугійчик В.Б., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-38с

Ринок страхування життя в Україні

В усіх країнах з ринковою економікою страхування життя є найважливішим елементом соціальної системи держави, що дозволяє успішно вирішувати багато суспільних проблем, а також задовольняти потреби юридичних та фізичних осіб в забезпеченні стійких гарантій захисту їх економічних інтересів, пов'язаних зі здійсненням різних видів господарської діяльності, збереженням визначеного рівня добробуту і здоров'я. Страхування - це найбільш доступний спосіб забезпечення подібних гарантій, воно здатне стимулювати ріст заощаджень населення, відшкодувати втрати в доходах у зв'язку з втратою здоров'я або смерті члена родини, організувати надання медичної допомоги у випадку захворювання [2, с.80].
Страхування життя є одним з центральних видів страхування та має велике соціально-політичне значення. В усіх промисловорозвинутих країнах воно є випробуваним та популярним інструментом для індивідуального забезпечення в старості та для сім'ї померлого.
У Німеччині страхування життя традиційно є найпопулярнішим інструментом забезпечення в старості. Однак, є країни, в яких добровільне страхування життя відіграє ще більшу роль. Прикладом цього в Європі є Великобританія, а в Азії - Японія, що пов'язано з рівнем ефективності та спектром послуг державних систем забезпечення в старості [1, с.25].
Страхування життя в усьому світі - один із найпотужніших інструментів вирішення соціальних проблем. У країнах зі сталою ринковою економікою держава стимулює розвиток страхування життя за рахунок продуманої системи оподатковування, у якій страхові внески розглядаються як привілейована частина оплати праці, що має цілу низку податкових пільг.
Водночас, страхові компанії працюють на економіку країни. При цьому активи таких компаній слугують основним джерелом довгострокового інвестування тільки при умові, що надходження від довгострокового страхування складають від 40 до 80 % об'єму страхового ринку.
У європейських країнах частка страхових платежів по довгостроковому страхуванню життя досягає 6-10 % ВВП. Так, у Німеччині на страхування життя населення щороку скеровує 2,7 % ВВП, у Франції - 5,9 %, а в Україні - лише 0,01 °% ВВП. Статистика також свідчить, що за страхуванням життя Україна посідає місце в дев'ятому десятку країн світу [1].
Український ринок страхування життя має дуже великий потенціал внаслідок новизни цієї послуги на фінансовому ринку. Сьогодні в Україні страхування життя складає найменшу частину ринку страхових послуг - близько 1,0 % від загального обсягу страхових платежів
Компаніям зі страхування життя в 2010 році населення довірило довгострокових (понад 10 років) коштів 630 млн грн, що в 4,2 рази більше, ніж недержавним пенсійним фондам (НПФ),.При цьому 66,6% всіх вкладених коштів у НПФ припадає на пенсійний фонд Національного банку України [6].
Середній розмір внеску до лайфової компанії з накопичувального страхування за минулий рік склав 1,470 тис. грн, у НПФ – 295 грн. Частка внесків фізичних осіб до недержавних пенсійних фондів країни становить 5%, тоді як у компаній зі страхування життя 84%. При тому, що кількість клієнтів за довгостроковими накопичувальними контрактами обох ринків майже однакова і становить близько 510 тис. осіб. Обсяг страхових резервів за накопичувальними програмами пенсійного страхування лайфових компаній становить 2,14 млрд грн, НПФ-1, 11 млрд грн. На кінець 2010 року в Україну було зареєстровано 106 НПФ і 60 компаній зі страхування життя. При цьому на трьох лідерів пенсійного ринку припадало 74% зібраних коштів, страхування життя - 51% [7].
Але незважаючи на відносно позитивну динаміку розвитку цього виду страхування, наша країна ще має розв'язати велику кількість проблем, пов'язаних з відсутністю відповідних традицій страхування життя, недостатньою кількістю операторів і агентських мереж, неурегульованістю вітчизняного законодавства щодо суб'єктів страхової справи, особливо з іноземним капіталом [5, С.285].
Формування капіталу компаній зі страхування життя і його розміщення потребують суттєвих удосконалень, при чому як на макрорівні, так і на рівні самих страхових компаній.
Серед негативних чинників, які стримують розвиток ринку страхування життя, можна виділити наступні:
- недосконалість захисту прав споживачів страхових послуг;
- низький рівень співвідношення страхових платежів з відрахуванням платежів, переданих на перестрахування українським страховикам, і валового внутрішнього продукту, незначна клієнтська база страховиків, а також зосередження страхової діяльності переважно на майновому страхуванні юридичних осіб;
- нерозвиненість довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення та відсутність правового регулювання діяльності страховиків у сфері обов'язкового медичного страхування;
- недостатність надійних фінансових інструментів для інвестування;
- встановлення економічно обґрунтованих нормативів щодо достатності капіталу страховиків і якості їх активів;
- забезпечення довіри до компаній зі страхування життя шляхом створення державних гарантій повернення коштів страхувальникам у вигляді заснування державної перестрахової компанії та фонду захисту вкладів громадян, які уклали договори зі страхування життя.
Західні експерти позитивно оцінюють перспективи вітчизняного страхового ринку, вважають, що український ринок страхування життя - один з найпривабливіших в Європі, оскільки має великий потенціал розвитку [4. с.32]. Як зазначають експерти, найближчим часом швидше за все зростатиме страхування життя. Але для поступового розвитку цієї галузі в Україні необхідно:
- підвищити добробут громадян і поліпшити стан корпоративних і державних фінансів;
- законодавчо унормувати визначення фінансових ризиків;
- розвивати класичні види довгострокового і накопичувального особистого страхування;
- освоїти нові види страхування життя та поліпшити якість послуг;
- підвищити рівень капіталізації страхових компаній, їх фінансову стійкість, плато- і конкурентоспроможність та інвестиційну привабливість;
- розвивати сучасну інфраструктуру ринку страхування життя;
- підвищити ефективність менеджменту та маркетингового аналізу сегментів
- ринку;
- приділити особливу увагу вдосконаленню страхової справи в регіонах;
- підвищити якість підготовки і перепідготовки кадрів страхового бізнесу;
- підвищити прозорість страхового ринку, створити єдину базу даних; організувати роботу бюро страхових історій;
- впроваджувати в практику роботи страхових компаній новітні Інтернет-технології;
- підвищити страхову культуру населення і його довіру до страхових компаній.
Таким чином, вищевикладене свідчить про важливість і необхідність розвитку страхування життя в Україні, а також те, що тільки комплексні заходи з боку держави та самих страхових компаній допоможуть постійно розвивати цей сегмент ринку фінансових послуг.

Примітки:
1. Фолькер Хекне. Особливості страхування життя в європейських країнах / Хекне Фолькер // Страхова справа. - 2005 - № 2 (18). - С. 25-28
2. Залетов О.М. Убезпечення життя: Монографія. - К.: Міжнародна агенція „Бізон", 2006. - 685 с.
3. Худяков А.И. Страховое право. - СП.: Изд-во Р. Асланова "Юридический центр Пресс", 2004. - С. 506.
4. Трігуб П.В. Аналіз сучасного стану страхового ринку України // Європейський вектор економічного розвитку. - 2009. - №2. - С. 32-41.
5. Супрун А. А. Проблеми розвитку в Україні страхування життя та шляхи їх вирішення // Фінансова система України: Збірник наукових праць. - Острог: Видавництво НАУ "Острозьська академія". -2007. - Вип.9. - 4.4. - С. 283-291.
6. Державний комітет статистики України - http://www.ukrstat.gov.ua/
7. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.uainsur.com.
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Ноябрь 2021 (6)
Октябрь 2021 (69)
Май 2021 (4)
Апрель 2021 (8)
Декабрь 2020 (17)
Ноябрь 2020 (16)
^