Стратегічні орієнтири » Антикризова стійкість страхової системи України » Федорчак І.В. Використання страхування фінансових ризиків для проведення тіньових псевдооперацій
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
20-05-2011, 13:18

Федорчак І.В. Використання страхування фінансових ризиків для проведення тіньових псевдооперацій

Категорія: Антикризова стійкість страхової системи України

УДК 336
© Федорчак І.В., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-38с

Використання страхування фінансових ризиків для проведення тіньових псевдооперацій

Фінансові ризики виникають в процесі формування та функціонування фінансових відносин у різних сферах життєдіяльності суспільства. Проблеми управління фінансовими ризиками існують у всіх секторах економіки, оскільки фінансова сфера об’єднує та забезпечує їх діяльність.
Під фінансовим розуміють ризик фінансового підприємництва чи фінансових угод, коли в ролі товару виступають валюта, цінні папери, гро¬шові кошти.
У світовій практиці страхування фінансових ризиків є досить поширеним, а в Україні таке страхування має неоднозначну оцінку як серед страховиків, так і їх клієнтів. Попит на цей вид страхування є дуже низьким, але обсяги страхових платежів за цим видом страхування є значними. У січні-вересні 2008 р. у структурі страхового ринку України на страхування фінансових ризиків відводилося 34,3 %
У першому кварталі 2010 р. частка страхування фінансових ризиків становила 50,9 % (1644 млн грн) [2, с. 19]. За 9 місяців 2009 р. у структурі страхових премій на страхування фінансових ризиків відводилося 47 % (майнового страхування — 37 %, інших видів — 16 %), а рівень страхових виплат за цей період був таким: усього за ринком — 10,3 %, за майновим страхуванням — 6,1 %, за страхуванням фінансових ризиків — 4,5 % [1, с. 8].
Нині про популярність цього виду страхування не можна судити із сум отриманих страхових премій чи його частки у структурі страхового ринку. Пояснюється це тим, що страхування фінансових ризиків часто пов'язане з тіньовими схемами і застосовується для псевдооперацій.
Перша схема: укладення договору страхування за завищеною ціною. Наприклад, класичне страхування майна здійснюється за страховим тарифом 0,3 %, а у договорі страхування майна зазначено 2 %. Різниця у 1,7 % — це так звані зайві гроші, які страхова компанія може перевести зі свого рахунку.
Друга схема — "зарплатне схема": керівництво певної підприємницької структури домовлялося зі страховою компанією (чи створювало свою) і під виглядом страхових відшкодувань виплачувало співробітникам заробітну плату, обходячи таким чином сплату податку та нарахування зарплати через фонд заробітної плати. Ця схема зараз уже не використовується, бо встановлені законодавчі обмеження.
Третя схема: використання страхових компаній для вивозу капіталу за кордон. Зі страховою компанією укладається договір страхування під ризик, можливість настання якого є низькою (у більшості випадків це саме договір страхування фінансових ризиків). Українська страхова компанія перестраховує такі ризики у перестраховика-нерезидента. Так, за даними Держфінпослуг, на вітчизняному ринку страхування працювала страхова компанія "Оберіг", за допомогою якої у 2003 р. за кордон було передано 925 млн грн [3, с. 18].
Четверта схема: використання страхової компанії для переведення грошей у готівку. Страхувальник — керівник підприємства, маючи домовленість зі страховою компанією, укладає договір страхування майна і за перерахунком здійснює сплату страхового платежу (умовно 50 тис. грн.). Як фізична особа керівник цього ж підприємства страхує себе від нещасного випадку, уклавши договір страхування від нещасного випадку. При "настанні страхового випадку" отримує готівкою страхову суму, трохи меншу за розмір страхового платежу за договором страхування майна підприємства (умовно 45 тис. грн.). Різниця (у нашому випадку 5 тис. грн.) це винагорода страховій компанії [1, с. 15].
П'ята схема: застосовується для оптимізації оподаткування. Вона дозволяє зменшити базу оподаткування прибутку підприємства за рахунок ставки оподаткування. Податок на прибуток підприємства — 25 %, податок на валовий дохід страхової компанії — 3 %. Таку схему використовують, коли існує кептивна страхова компанія або між керівництвом страхової компанії та керівництвом підприємства існують певні домовленості.
Шоста схема: використовується для купівлі нового підприємства. У межах, наприклад, фінансово-промислової групи, відбувається капіталізація страхової компанії, яка з часом купує цінні папери підприємства і стає його власником (співвласником). Таку схему часто використовують банки й страхові компанії, які утворюють фінансову групу для купівлі підприємств.
Отже, в Україні страхування фінансових ризиків використовується більшою мірою з метою оптимізації оподаткування й вивозу капіталу за кордон. Щоб знати, чи займається страховик тіньовим страхуванням, необхідно проаналізувати: динаміку страхових виплат (страхові виплати менші 20 % страхових платежів), обсяг страхових платежів зі страхування фінансових ризиків (великий обсяг свідчить про тінізацію), показники з обсягу перестрахувальних операцій (високі показники — застосування "нереального страхування") [3, с. 88].
Страхування фінансових ризиків, за оцінками експертів, має величезний потенціал і підґрунтя для розвитку після стабілізації економічної ситуації в країні та дотримання страхового законодавства.

Примітки
1. Шумелда Я. Страхування. Нав. посібник для студентів економічних спеціальностей. Видання друге, перероблене і доповнене. – Тернопіль: Джура, 2006. – 296 с.
2. Базилевич В. Д., Базилевич К. С. Страхова справа. – 4-те вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2005. – 351 с.
3. Клапків М.С. Страхування фінансових ризиків: Монографія. – Тернопіль: Економічна думка, Карт-баш. – 2010. – 570 с.
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Ноябрь 2018 (41)
Октябрь 2018 (178)
Июнь 2018 (5)
Май 2018 (4)
Апрель 2018 (16)
Февраль 2018 (3)
^