Стратегічні орієнтири » Сучасні тенденції фінансового ринку 2012 » Чайковська І.В. Проблеми та перспективи розвитку інститутів спільного інвестування в Україні
Информація до матеріалу
  • Переглядів: 2309
  • Автор: така собі
  • Дата: 1-11-2012, 00:02
 (голосов: 0)
1-11-2012, 00:02

Чайковська І.В. Проблеми та перспективи розвитку інститутів спільного інвестування в Україні

Категорія: Сучасні тенденції фінансового ринку 2012

(c) ЛНУ ім. І.Франка

Проблеми та перспективи розвитку інститутів спільного інвестування в Україні

Актуальність дослідження. Одним із найбільш популярних фінансових інструментів в світі є інститути спільного інвестування, які акумулють кошти інвесторів та вкладають їх на ринку цінних паперів таким чином стимулюючи і розвиваючи економіку. Сьогодні в Україні існує велика кількість інвестиційних фондів та компаній, проте умов для максимального використання їх потенціалу немає.
Мета дослідження: визначення проблем роботи інститутів спільного інвестування, розляд основних шляхів покращення ефективноїсті їхньої діяльності та розкриття особливостей їх функціонування в Україні.
Інститути спільного інвестування (ІСІ) – це окремий, самостійний сегмент фінансового ринку, що є:
 сферою прояву економічних відносин при розподілі доданої вартості та її реалізації шляхом обміну грошей на різного роду фінансові активи, грошові зобов’язання, інвестиційні цінності (гроші, депозити, цінні папери, зобов’язання та борги, валютні цінності, нерухомість та ін);
 сферою прояву економічних відносин між продавцями та покупцями фінансових активів, причому при збігу інтересів відбувається акт купівлі-продажу, тобто реалізація вартості і споживчої вартості, що є складовими даних активів[2, c.10].
Протягом останніх 5 років свого розвитку ринок вітчизняних інститутів спільного інвестування демонстрував позитивну динаміку зростання та забезпечував інвесторам достатньо високий рівень інвестиційного доходу, який перевищував доходність банківських депозитів. Звісно, буде нелогічним порівнювати 150-літній досвід діяльності ІСІ в розвинутих країнах з результатами діяльності вітчизняних інвестиційних фондів, практика функціонування яких не перевищує і 15 років. Саме тому діяльність українських ІСІ має велику кількість прогалин в процесі формування та становлення, що спричиняє недовіру населення та повільний розвиток інвестиційної діяльності в Україні[4].
Одна з основних проблем, яка не дозволяє в повній мірі використовувати інвестиційний потенціал ринку ІСІ – низький рівень поінформованості населення про переваги ІСІ. Більшість населення не сприймає ІСІ як окремий альтернативний довгостроковий інструмент збереження та примноження капіталу. Зважаючи на те, що операції на фондовому ринку для переважної більшості населення є новим видом діяльності, проблемою є недостатня кількість консалтингових та інформаційних центрів, маркетингових фірм, які б надавали консультаційні послуги щодо розвитку фондового ринку в цілому та переваг ІСІ зокрема.
Крім того, важливим стимулюючим чинником розвитку небанківських фінансових установ загалом та ІСІ зокрема є недостатність на внутрішньому ринку надійних фінансових інструментів, в які можуть вкласти залучені кошти компанії з управління активами. Зокрема, державні облігації залишаються непривабливим інвестиційним інструментом через низькі ліквідність та доходність (нижчу за рівень інфляції)[1, c.12].
Суттєвою проблемою залишається методика коректної оцінки вартості чистих активів ІСІ. Діюче положення ДКЦПФР, що врегульовує дане питання, дозволяє компаніям досить довільно оцінювати чисті активи ІСІ, що знаходяться у них в управлінні. Це призводить до викривлення інформації, що ще більше підриває довіру населення.
Невирішеним залишається питання оподаткування доходу від інвестицій в різні фінансові установи. Так, наприклад, відсотки, які нараховані по банківських депозитах, не підлягають оподаткуванню, в той же час доходи, отримані громадянами від владання коштів в ІСІ, обкладаються податками[3, c.139].
Чи не найбільша проблема, яка гальмує розвиток інституційних інвесторів в Україні в цілому та ІСІ зокрема – загальний стан розвитку фондового ринку, його інституційна незрілість. В даному контексті доцільно виділити наступні негативні властивості фондового ринку: превалювання неорганізованого ринку над організованим; наявність кількох торгівельних майданчиків, на яких здійснюються торги цінними паперами, що ускладнює контроль за цими операціями; низька ліквідність фондового ринку; мала кількість цінних паперів, якими торгують на біржі, обмежена кількість інструментів фондового ринку; маніпуляції учасників ринку з метою завищення вартості чистих активів інвестиційних фондів та інше.
Таким чином, незавершеність процесу інституційного формування ринку ІСІ дає підстави припустити неефективність, а за певними напрямками – й неможливість використання потенціалу цієї інституційної форми у після кризовому відновленні фінансового сектору України. Але з іншого боку, загальне падіння зацікавленості в фінансових інвестиціях та різке підвищення їх ризикованості може бути використане для модернізації цієї складової фінансової системи. Для цього політика держави повинна спрямовуватися на планомірний розвиток ринку ІСІ та його інфраструктури з метою усунення загальної недорозвиненості та покращення якісних параметрів[4,].
Відповідно, можна виділити основні напрями удосконалення та розвитку ринку спільного інвестування в Україні, а саме:
-забезпечення прозорого та якісного регулювання фондового ринку, через прийняття законодавчо закріплених норм та нормативів у сфері спільного інвестування, які нададуть рівні можливості розвитку та діяльності усім учасникам даного ринку;
-підвищення рівня корпоративної культури ІСІ за рахунок впровадження сучасних систем управління;
-підвищення рівня мобільності та готовності учасників ринку спільного інвестування працювати з короткостроковими інструментами;
-вирішення проблеми розробки загального механізму формування інвестиційного портфеля ІСІ відповідно до їх класифікаційних ознак;
-лібералізація структури активів інвестиційних фондів;
-перехід від кількісної до якісної оцінки інвестиційних фондів;
-проведення компанії популяризації ІСІ через інформування населення про можливості даних фондів[1, c.12].
Висновок:Розуміння сутності та структури інститутів спільного інвестування дає можливість максимально ефективно залучати і використовувати інвестиційні ресурси, з метою отримання доходу, розвитку та модернізації як окремих ланок національної економічної системи, так і окремих її галузей.
Вивчення особливостей діяльності інститутів спільного інвестування є надзвичайно перспективним, адже за допомогою таких інвестиційних фондів можливо провадити масштабні стратегічно важливі проекти, що є неодмінною умовою на шляху якісно нових трансформаційних змін української економіки.
Список використаних джерел:
1. Крейдич І.М. Оцінка діяльності інститутів спільного інвестування в Україні [Текст] / І.М. Крейдич // Економічний вісник НТУУ «КПІ». – 2009. – № 6. – с. 11–18.
2. В.А. Вергун, О.І. Ступницький, В.М. Коверда, Т.В. Волковинська. Інститути спільного інвестування в умовах глобалізації світових фінансових ринків. Серія "Міжнародний бізнес". – К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2009. –512 с.
3. Котова М.В. Інститути спільного інвестування:функції та перспективи розвитку в Україні //Економічний простір.-2011.-№53.-С.138-143
4. Рябчикова С.Ю.Проблеми діяльності інститутів спільного інвестування (ІСІ) в Україні та шляхи їх вирішення.-[Електронний ресурс]-Редим доступу: http://www.confcontact.com/20100916/ek_ryabchik.htm

Посилання: ЕкфС-53с

Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.
^