Стратегічні орієнтири » Сучасні тенденції фінансового ринку 2012 » Ходань О.М. Розвиток факторингу в Україні
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
4-11-2012, 19:57

Ходань О.М. Розвиток факторингу в Україні

Категорія: Сучасні тенденції фінансового ринку 2012

Ходань О. М., 2012
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-47с

Розвиток факторингу в Україні

На сучасному етапі глобалізації й інтернаціоналізації світових господарських зв'язків для української банківської системи стало актуальним підвищення конкурентоспроможності та ефективності надання фінансових послуг в умовах подальшого входження України до світового конкурентного середовища. Досить важливим і актуальним на сьогодні є дослідження розвитку факторингу, який є одним з наймолодших видів фінансових послуг в Україні.
З-поміж зарубіжних та вітчизняних вчених, які зробили значний внесок у розвиток теорії і практики здійснення факторингових операцій, впровадження нових платіжних інструментів у світові господарські зв'язки, слід назвати таких науковців як Е. Доллан, Р. Кембелл, Ю. С. Скакальський, Ю. М. Лисенко, Ж. Перар, П. Роуз, Л. Гутко, І. Наумець, О. Остафіль, Є. Склеповий, А. Солтан, Л. Ю. Бєлоусов, Б. З. Гвоздєв, Л. В. Руденко.
Факторинг - це різновидність торговельно-комісійної операції, пов'язаної з кредитуванням оборотних коштів, що полягає в інкасуванні дебіторської заборгованості покупця і є специфічною різновидністю короткострокового кредитування та посередницької діяльності.
Перші факторингові послуги були надані американськими банками в 50-х роках XX ст. Офіційно вони були визнані одним із видів банківської діяльності в США в 1963 році. З часом факторингові послуги стали надавати не тільки факторингові відділи комерційних банків, а й спеціалізовані факторингові компанії.
У країнах Західної Європи факторинг почав розвиватись на початку 70-х років і сьогодні щорічні обсяги факторингових операцій в більшості промислово розвинених країнах Європи постійно зростають [2].
В Україні факторинг з'явився відносно недавно: 2001-2002 роки. Першими банками на ринку вітчизняного факторингу були Укрсоцбанк та Укрексімбанк.
З 2001 року зберігається стійка тенденція зростання ринку факторингових послуг. Проте розвиток цієї посередницької операції гальмується через цілий ряд труднощів і проблем.
До кризи факторинг значився в продуктовому портфелі більш ніж 40 банків, проте на ринку його активно пропонували не більше 15 банків. Під час кризи фінансові установи заморожували факторингові програми або підвищували по них тарифи. Брати на себе високі ризики, пов'язані з відсутністю забезпечення при наданні факторингового фінансування, банкіри не хотіли.
Але як би там не було, попит на факторинг з боку клієнтів банків є. І зараз він набув реальніших контурів. Спектр клієнтів досить широкий, але в основному по факторинг звертаються торговельні компанії. При низькому рівні капіталізації вони завжди мають гостру потребу в обігових коштах. Менш часто, але все-таки користуються факторингом IT-компанії, автоперевізники, фармацевти, виробники, експортери [5].
Провідними українськими банками, які надають факторингові послуги виступають Укрексімбанк, Укрсоцбанк, Райффайзен Банк Аваль та банк «Південний». На їх частку припадає 87% від загального обсягу операцій (при цьому у найбільшого оператора - Укрексімбанку - майже половина) [1].
За останній рік число гравців на ринку факторингу збільшилася до сотні, аналогічну послугу пропонують ще кілька десятків банків. За оцінками, загальний обсяг ринку факторингу в Україні становить 1,5 млрд. євро.
Зараз факторинг не лише повернувся в зону росту, але і став привабливим для іноземців. Інвестори бачать потенціал в заробітку компаній, керуючих боргами..
У минулому році активну роботу на ринку факторингу почав ПриватБанк, про свій інтерес також заявив ПУМБ.
За даними Держфінпослуг, за останній рік обсяги факторингових операцій в металургії та машинобудуванні знизилися на 90 і 40% відповідно. Через політичну нестабільність фактори не хочуть працювати з дебіторською заборгованістю металургійних гігантів. Неохоче вони беруться працювати і з договорами з участю держструктур. Найбільш успішно факторинг зараз працює в продуктовій сфері через високу оборотність товарів, а також освоюється в будівельному секторі. Власне, на торгові підприємства припадає майже 70% всього обсягу факторингових операцій.
Гравці ринку визнають, що зараз український факторинг змінює формат. За підсумками минулого року кількість угод у цій сфері зросла [3].
НРА «Рюрік зазначає», що одним з лідерів ринку факторингу є ТОВ «Факторинг Фінанс».
Протягом 2011 року фінансові компанії уклали 12 105 договорів факторингу загальним обсягом 6 845, 2 млн. грн.
За результатами 2011 року порівняно з 2010 роком відбулося зростання на 6,8 % операцій факторингу у вартісному вираженні, в той час як кількість укладених угод зросла в 2,8 рази [4].
Якщо у третьому кварталі 2010 року одна угода в середньому складалась на мільйон гривень, то в 2011-му лише на 500 тис. грн. Причин декілька. З одного боку, послугою почали користуватися більш дрібні компанії, які зазнають труднощів з традиційним кредитуванням. З іншого - фактори все частіше вимагають додаткового забезпечення, що частково обмежує розмір угод для деяких постачальників, а також намагаються не видавати дуже великих позик. Простіше вибивати борги у сотні дрібних компаній, ніж у декількох великих.
З часом конкуренція між факторингом окремих компаній і великих банків буде слабшати. Банки зосередяться на великих клієнтах з гарною кредитною історією. А компанії-фактори будуть працювати з більш ризиковими операціями. Що стосується умов, то фактори пропонують їх сьогодні приблизно однакові: 80-90% фінансування від суми поставки продукції, середній термін - близько трьох місяців, ставка - 20-21%, комісія - 1%. І банки, і компанії роблять акцент на тому, що готові обговорювати індивідуальні умови. Але навряд чи вони будуть суттєво змінюватися. Єдине, що може підлягати перегляду - це процентна ставка в гривні [3].
Для ефективного розвитку факторингового механізму в Україні можна порекомендувати:
• банківським структурам, інвестиційно-фінансовим компаніям та їх філіям на місцях створити фактор-фірми, фактор-банки щодо забезпечення факторинговими послугами, в першу чергу, малих і середніх підприємств;
• ширше практикувати розвиток факторингових структур при комерційних банках з використанням універсальної системи фінансового обслуговування клієнтів, при якій фактор-банк повинен прийняти на себе не тільки кредитування до повернення боргу і отримання самого боргу, а й бухгалтерське, збутове, рекламне, страхове та кредитне обслуговування клієнта.

Список використаних джерел:
1. Алексєєв А. Факторинг зростання. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://news.finance.ua/ua/~/2/0/all/2011/05/24/239384.
2. Еш С. М. Фінансовий ринок. Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2009. – 528 с.
3. Інвест газета. Факторинг в Україні. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.investgazeta.net/finansy/faktoring-v-ukranie-162572/.
4. Національне рейтингове агенство « Рюрік». Аналітичний огляд ринку небанківських фінансових послуг України за 2011 р. [Електронний ресурс]. –Режим доступу: http://rurik.com.ua/documents/research/non_banks_2011.pdf.
5. Факторинг осів на дно. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://news.finance.ua/ua/~/1/0/all/2011/05/26/239702.
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Июнь 2020 (3)
Май 2020 (109)
Апрель 2020 (6)
Март 2020 (6)
Декабрь 2019 (1)
Ноябрь 2019 (26)
^