Стратегічні орієнтири » Сучасні тенденції фінансового ринку 2012 » Петрович Х.Б. Зміни в Податковому кодексі для фондового ринку України
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
5-11-2012, 18:34

Петрович Х.Б. Зміни в Податковому кодексі для фондового ринку України

Категорія: Сучасні тенденції фінансового ринку 2012

Петрович Христина
ЛНУ ім. І. Франка, Екф- 47с, 05.11.12 р.

Зміни в Податковому кодексі для фондового ринку України

Державна податкова служба подала на розгляд уряду поправки до Податкового кодексу для "подальшого удосконалення адміністрування податків і зборів", за якими стягуватимуть 3% від суми будь-якої операції з цінними паперами, які не перебувають у біржовому реєстрі хоча б однієї з 10 бірж. Проект змін до Податкового кодексу викликав бурхливу реакцію у представників фондового ринку.
Якщо врахувати обсяг позабіржового ринку в 2011 р. – 1,94 трлн. грн., то йдеться про спробу податківців змусити торговців щорічно платити до 58 млрд. грн., а це набагато більше, ніж сплачені 152 млн. грн. податку на прибуток. Включення цінного паперу до біржового реєстру дозволить проводити позабіржові угоди зі сплатою акцизу всього 0,1%. І лише якщо операція буде проведена на фондовій біржі, ставка податку стане нульовою, і торговець буде платити тільки податок на прибуток. Спочатку податківці хотіли стягувати 0,1% і з біржових угод незалежно від того, прибуткова вона чи ні. Але податок з обороту є доцільним, коли є надприбутки. Тому в цьому питанні Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку і податківці дійшли згоди і останні поступились. Операції з деривативами на біржі будуть безкоштовними, але при проведенні позабіржової угоди з похідними цінними паперами потрібно буде сплатити п'ять неоподатковуваних мінімумів (85 грн)[1].
Оцінки запропонованих Міністерством фінансів та податківцями змін стали діаметрально протилежними і більшість з них кажуть про смерть фондового ринку.
Поки відкладено розгляд законопроекту в учасників ринку є можливість довести документ до прийнятної для себе форми. Чи знайдуть все таки компроміс обидві сторони діалогу?
На наполегливе прохання саморегулюючих організацій асоціації «Українські фондові торговці» та Незалежної асоціації банків України 26 вересня 2012 р. була створена робоча група при безпосередній участі міністра фінансів Ю. Колобова. Її склад виглядає так:
 ДПСУ (департамент податкового контролю в особі директора С. Крухмальова),
 НКЦПФР в особі голови комісії Д. Тевельова, члена комісії О. Петрашка,
 НБУ в особі О. Дубіхвоста,
 НАБУ в особі виконавчого директора С. Мамедова, Є. Чемерис,
 АУФТ в особі голови ради С.Антонова,
 члена ради А. Некрилова,
 від учасників ринку до робочої групи приєдналися Дмитро Тарабакін, Олег Ткаченко, Артемій Єршов. Очолив групу глава НКЦПФР Дмитро Тевельов.
Протягом трьох тижнів зусиллями всіх сторін було доопрацьовано проект змін до Податкового кодексу України, що дозволяє вирішити цілу низку системних проблем фінансового ринку [2].
Відомо, що в чинному з 1997 року податковому законодавстві існували «чорні діри», які дозволяли, з одного боку, отримувати позитивний фінансовий результат і збільшувати капітали суб’єктів фінансового ринку, а з іншого – уникати оподаткування цього прибутку шляхом його інвестування в нові цінні папери. Таким чином на фондовому ринку України поряд з реальними фінансовими інструментами росла «бульбашка» цінних паперів. І все це відбувалося цілком легально, згідно з чинним законодавством.
Ця проблема добре відома як учасникам ринку, так і владі як і відомий метод її вирішення – перехід до оподаткування прибутку за результатами фінансового обліку, що виключало б будь-які маніпуляції з цінними паперами, які призводили одночасно до позитивного результату у фінансовому обліку і негативного – в податковому.
Основною проблемою був і залишається процес переходу від існуючого порядку оподаткування результатів торгівлі цінними паперами до нового порядку – оподаткування за результатами бухгалтерського обліку.
Залишається питання про задекларований від’ємний податковий результатом, який за даними ДПСУ, становить приблизно 159 млрд. грн.?
Для виходу з цієї ситуації потрібен консенсус з боку Міністерства фінансів, Державної податкової служби, регуляторів (НБУ, НКЦПФР), комерційних структур – учасників фондового ринку та суспільства.
Вітчизняна економіка та фондовий ринок гостро потребують інвестицій, а запровадження додаткового податку на цінні папери обмежує їх використання, відштовхує та демотивує інвесторів, як локальних, так і іноземних, а Державний бюджет не отримає очікуваних надходжень. Навіть введення нульової ставки податку на "операції з відчуження цінних паперів та операції з деривативами" на біржові операції не знімає всіх проблем. На жаль, в нашій країні не всі іноземні інвестори мають доступ до торгівлі на біржі, а крім того не всі цінні папери, згідно законодавства, можуть торгуватися на біржі. Можливість введення подібного податку на вітчизняному фондовому ринку доцільно розглядати тільки після того, як всі категорії інвесторів будуть мати можливість рівного доступу до торгівлі на біржі, а також будуть зняті законодавчі перепони допуску до біржової торгівлі інструментів, в яких зацікавлений ринок.
А в чому ж новації і основа подальшого розвитку?
По-перше, ДПСУ запропонувала ввести пільгову ставку оподаткування у розмірі 10% для фінансового результату, отриманого від операцій з цінними паперами. Ставки оподаткування таких доходів в країнах з розвиненим ринком такі: Великобританія обкладає прибуток, отриманий від операцій з цінними паперами, за ставкою 28%, США – 35%, Кіпр – 10%.
В світовій практиці, існує особлива система оподатковування операцій з фінансовими інструментами. Наприклад законодавство Польщі, де за операціями поза біржею стягується податок у розмірі до 1% від суми угоди, і там підприємці його сумлінно сплачують. Власне, як і в Китаї, Великобританії, також така практика впроваджується в країнах ЄС.
Існуюча система оподаткування не відповідає економічному змісту конкретних фінансових інструментів, фінансових операцій або діяльності окремих фінансових інститутів. Вона орієнтована на суто фіскальне вилучення обігових коштів платників податку – суб’єктів фондового ринку до бюджету без урахування економічного та соціального змісту їх діяльності.
Для фінансового ринку в цілому та фондового ринку зокрема вплив встановлених законодавством режимів оподаткування є визначальним. На фондовому ринку операції здійснюються безпосередньо з фінансовим капіталом і, відповідно вилучення податків, яке відбувається в грошовій формі має одномоментний характер по відношенню до фінансової операції та одразу коригує економічну ефективність такої операції для платника податку. Таким чином, нищівний вплив системи оподаткування в разі її неадекватності змісту оподатковуваних операцій виникає одразу та не має відстрочок у часі[3].
Подальша робота регуляторів найближчим часом торкнеться перегляду правил ведення біржової торгівлі, вимог до цінних паперів (емітентів), які можуть бути включені до біржового реєстру, порядку визначення біржової ціни. Об’єднання зусиль учасників ринку, регуляторів в частині лібералізації, спрощення доступу до біржового ринку в системі запропонованої реформи дасть більше прозорості проведення операцій, дієві механізми для залучення інвестицій активно зростаючими компаніями, які сьогодні формально не відповідають лістинговим вимогам через поки недостатні масштаби бізнесу. Таким чином, в результаті прийняття закону і закладених в ньому форм фіскального адміністрування фондового ринку компанії малого та середнього бізнесу зможуть стати основою для сталого розвитку національної економіки.
Очевидно, що зміни, запропоновані в проекті кодексу, істотно впливають на ринок. Можна розглядати проект як перший крок до регулювання оподаткування цінних паперів. Та він буде аж ніяк не останнім, поки ринок далекий від виконання властивих йому функцій.
І незрозумілим є те, що всі спроби держави нормалізувати функціонування фондового ринку – як у сфері клірингу та розрахунків, так і в сфері оподаткування – постійно мають сутички з суб’єктами ринку, які їм опираються і присвоюють собі право висловлювати від свого імені думку, яка нібито поділяє весь ринок.
Очевидно що держава все-таки потрібна – особливо в кризу, коли її втручання є необхідним для нормалізації ринкових процесів. А щоб це втручання було ефективним, повинен бути конструктивний діалог з регуляторами. Особливо це важливо для фінансового ринку, який любить тишу.
Не всім пропоновані зміни до душі, бо вони справді створюють складнощі щонайменше для досить істотного сегмента ринку, який обслуговує податкове планування. Не всім очевидно, навіщо потрібні такі жорсткі заходи з обмеження операцій на позабіржовому ринку. Але всі ці норми і пропозиції важко назвати новими, несподіваними або, тими, що йдуть врозріз зі світовою практикою. Мабуть, не об’єктивно говорити про колапс, який нібито загрожує ринку внаслідок законодавчих змін. Тому що ринок можна багато за що критикувати, але незважаючи на всі кризи, зміни підходів до регулювання, початкову недорозвиненість інфраструктури, він залишається життєздатним. Законодавчі новації можна розглядати по різному. Або як ускладнення у діяльності професійних учасників ринку, або як появу додаткової правової основи, що сприяє більшій зрозумілості ринку для інвесторів[2].
Література:
1. Податкова стягуватиме 3% з усіх позабіржових угод із цінними паперами /http://ipress.ua/ : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ipress.ua/news/podatkova_styaguvatyme_3_z_usih_pozabirzhovyh_ugod_iz_tsinnymy_paperamy_8881.html
2. Товстиженко А. Податківці VS фондовики: жорсткий клінч чи компроміс можливий?: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://news.finance.ua/ua/~/2/0/all/2012/10/22/289782
3. Леонов Д.А., Ректор Українського інституту розвитку фондового ринку/ ГАРМОНІЗАЦІЯ ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА ІЗ ЗАКОНОДАВЧОЮ БАЗОЮ ФОНДОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kbs.org.ua/files/file33333.pdf
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Июнь 2020 (3)
Май 2020 (109)
Апрель 2020 (6)
Март 2020 (6)
Декабрь 2019 (1)
Ноябрь 2019 (26)
^