Стратегічні орієнтири » Сучасні тенденції фінансового ринку 2012 » Швед Н.В. Переваги та недоліки використання векселів підприємствами України
Информація до матеріалу
  • Переглядів: 3489
  • Автор: Швед Н. В.
  • Дата: 5-11-2012, 20:47
 (голосов: 0)
5-11-2012, 20:47

Швед Н.В. Переваги та недоліки використання векселів підприємствами України

Категорія: Сучасні тенденції фінансового ринку 2012

Львівський національний університет імені Івана Франка, Екф-47с, 05.11.2012р.

В умовах переходу України до ринкової економіки дедалі частіше й окреслюється проблема формування професійного вексельного ринку. В сучасних умовах фінансової кризи, коли має місце відсутність готівки, використання векселів на підприємствах стає актуальним.
Питанням теорії і практики вексельного обігу присвячено чимало наукових праць українських вчених-економістів: А. Авакова, С. Гуткевича, А. Демківського, М. Дем'яненка, О. Єфімова, М. Корінька, Ю. Куценка, В. Мельника, С. Мошенського, Т. Рудненко, О. Федоренка, Ф. Федорченка та інших, у яких висвітлено концептуальні основи формування вексельного ринку в Україні, а також його нормативно-правове регулювання.
Залежно від видів платіжних інструментів та порядку їх обороту виділяють кілька форм безготівкових розрахунків це зокрема : розрахунки платіжними дорученнями, платіжними вимогами-дорученнями, чеками, розрахунки за акредитивами, платіжними вимогами, інкасовими дорученнями, векселями. За кожною формою безготівкових розрахунків можуть застосовуватися кілька способів платежу. Кожний з них визначається порядком та умовами виконання підприємствами взаємних грошових зобов’язань.
Вексельна форма розрахунків являє собою розрахунки між постачальником тобто отримувачем коштів і покупцем (платником коштів) з відстрочкою платежу, які оформляються векселем. Вексель – це письмове безумовне зобов’язання, що дає її власнику беззаперечне право вимагати сплати визначеної у векселі суми від особи, яка видала вексель, у відповідний строк і у відповідному місці. Правовою основою вексельного обігу в Україні є законодавчі, нормативні акти, розроблені згідно з положенням Єдиного вексельного закону, ухваленого Женевською вексельною конвенцією 1930 року. Загалом за своєю суттю вексель є абстрактним борговим зобов’язанням. Його абстрактність полягає в тому, що він не обумовлений попереднім виконанням будь-яких договірних зобов’язань [1].
Найчастіше вітчизняними підприємствами вексель використовується для відстрочення платежу. Оскільки саме в періоди кризи ліквідності у підприємств виникає необхідність у використанні негрошових розрахунків. Таким чином покупець, не маючи можливості заплатити тут і зараз, може скористатися векселем (серед його назв – товарний, розрахунковий, комерційний). У порівнянні з іншими формами не грошових розрахунків, вексель має низку переваг. Головними з них є доступність, оскільки виписати власний вексель може будь-яке підприємство, і простота обігу. Чим більш відомим є підприємство, тим більше шансів у виписаного ним векселя почати свій шлях.
До основних переваг використання векселя в порівнянні з наявністю дебіторської заборгованості можна віднести:
• відстрочення оплати на більш тривалий строк;
• формування публічної кредитної історії при купівлі векселів інвесторами й можливість у майбутньому залучити капітал на публічному ринку за більш вигідними ставками;
• можливість одержати додатковий дохід при достроковому викупі власних векселів;
• постачальник одержує ліквідну грошову вимогу, яку при необхідності він зможе використовувати для поповнення власного обігового капіталу[2].
Проте,істотний недолік векселів — відсутність гарантії у векселетримача отримати гроші від емітента папера. З одного боку, вексель має суворо уніфіковану форму, а тому за дотримання встановлених законодавчих норм вимога сплати за цим цінним папером беззаперечна. Тобто доводити в суді існування боргу компанії-емітента перед власником векселя не доведеться. Більше того, інструмент дозволяє стягнути кошти в позасудовому порядку. Після опротестування векселя у нотаріуса папір перетворюється на виконавчий документ, з яким можна звертатися одразу до Державної виконавчої служби, оминаючи суди. Але з іншого — у законодавстві є величезна кількість лазівок, що дозволяють боржникові не платити за векселем. Найпростіший метод уникнути сплати за папером — оформити борговий документ неправильно. Найменша помилка на векселі перетворить його на нічого не вартий папірець.
З цієї причини компанії воліють приймати до оплати векселі, авальовані банками, виплати за якими гарантуються фінустановами. Завдяки авалю вексель перетворюється на ліквідний платіжний засіб. Однак банки готові гарантувати далеко не всі векселі й лише на певних умов. Зазвичай вони видають гарантії тільки під тверду заставу — депозит, нерухомість, ліквідні товари. При цьому за аваль компанії-емітенту необхідно заплатити комісійну винагороду в розмірі від 0,5% до 7% суми номіналу. Якщо банк замість емітента сплатить борг за векселем, компанії-боржникові в майбутньому однаково доведеться відшкодувати фінустанові номінал папера, а також сплатити штрафи та пені, передбачені договором з банком. А тому небагато емітентів векселів авалюють свої боргові папери.
Оскільки в потенційних власників векселів немає гарантії стягнути заборгованість з емітента папера, вексельний ринок в Україні поки що не розвинений. Знайти на ринку ліквідні векселі вкрай складно. Вільно купити можна лише зобов'язання «Обленерго» і «Нафтогазу». Загалом на ринку за жадані боргові зобов'язання великих підприємств та енергетичних компаній. Однак, інформацію про випуск векселів українськими компаніями доводиться дізнаватися за допомоги інсайдерів, оскільки публічних відомостей про нові випуски немає.
Проте, перевагою векселя є те, що вексель дозволяє з мінімальними тимчасовими і фінансовими витратами примусово стягнути борг у позасудовому порядку, опротестувавши вексель.
Безперечною перевагою є можливість залучити кредит у банку під заставу векселів. Продавши цінний папір фінансовій установі, підприємство отримує необхідні обігові кошти до погашення векселя. Зазвичай банки купують цінний папір з дисконтом у розмірі відсоткової ставки за кредитом. Якщо ж вексель відсотковий (передбачає виплату відсотків під час його погашення, в середньому 28-30% річних), то фінорганізація може придбати папір за номіналом. За допомоги векселів банки здійснюють угоди РЕПО: компанія продає банку цінний папір, однак зобов'язується викупити його в зазначений термін (зазвичай кілька місяців).
Загалом всі переваги та недоліки вексельної форми розрахунків можна узагальнити у наступній таблиці:
Швед Н.В. Переваги та недоліки використання векселів підприємствами України

Отже, в умовах переходу вітчизняної економіки до ринкового типу функціонування та виходу її з кризи вексельна форма розрахунків між підприємствами набуває все більше переваг як для держателя так і для емітента векселя. Оскільки, за допомогою вексельних програм здійснюються спроби розв’язання проблеми неплатежів, здійснення взаємозаліків заборгованості, а також розробляються і здійснюються інші фінансові програми.
ПРИМІТКИ:
1. Циган Р.М./ Перспективи використання векселів на підприємствах України – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ptmbo/2009_1/stat15.pdf
2. Т. Рудненко/ Вексель як антикризовий фінансовий інструмент – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ufin.com.ua/analit_mat/sdu/053.htm
3. Струк О. /Векселі в діяльності підприємств – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ua.prostobiz.ua/krediti/statti/vekseli_v_diyalnosti_pidpriemstv_perevagi_ta_nedoliki[/center][/left]
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Июнь 2020 (3)
Май 2020 (109)
Апрель 2020 (6)
Март 2020 (6)
Декабрь 2019 (1)
Ноябрь 2019 (26)
^