УДК 336
© Хавалко Х.С., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, ЕкфМ-62з
Напрями вдосконалення управління фінансовими ресурсами
Управління фінансовими ресурсами - це система інструментів, методів, форм розробки і реалізації управлінських рішень, пов'язаних з процесами формування, розподілу та використання фінансових ресурсів для досягнення стійкого фінансового стану та ефективної діяльності підприємства. Від ефективності управління фінансовими ресурсами аграрного підприємства залежить його спроможність досягти успіху на ринку. Правильно організоване управління є необхідною складовою для його успішної роботи в умовах жорсткої ділової конкуренції.
Удосконалення системи управління фінансовими ресурсами є одним з ключових чинників підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності, від яких залежить стабільне функціонування, динамічний розвиток, позиція підприємства.
Процес організації управління фінансовими ресурсами підприємства складається з принципів забезпечення високої фінансової стійкості підприємства в процесі його розвитку- оптимізації структури фінансових ресурсів і підтримування постійної платоспроможності підприємства; спрямованості на забезпечення збільшення прибутку або, у несприятливому випадку, стабілізування його на певному рівні; залучення коштів на найвигідніших для підприємства умовах; визначення методів раціонального використання фінансових ресурсів підприємства з метою отримання найкращих фінансових результатів [2, с. 342].
Таким чином, система управління фінансовими ресурсами аграрних підприємств має базуватися на принципах важливості, повноти, оперативності, динамічності, достовірності, безперервності, циклічності, ефективності узгодженості з іншими економічними процесами підприємства.
Проаналізуємо докладніше кожен етап системи управління фінансовим ресурсами та запропонуємо шляхи її вдосконалення.
Першим етапом є оцінка стимулу. Основним стимулом, що актуалізує потребу у фінансових ресурсах, є зниження ефективності функціонування системи управління фінансовими ресурсами підприємств.
Другим етап визначення проблеми або нереалізованих можливостей виявляється ме¬неджерами при оцінці реалізації попередніх рішень або при аналізі фінансово-господарської діяльності підприємства, отже, управління фінансовими ресурсами є циклічним процесом та потребує постійного вдосконалення.
На третьому етапі менеджери аналізують можливість виникнення подібних проблем чи ситуацій у минулому та пристосовують здобутий досвід до теперішніх можливостей які можна використати в процесі управління фінансовими ресурсами підприємства. На цьому етапі взаємоповязані такі кроки, як аналіз отриманих даних, встановлення критеріїв ефекти¬вності та визначення системи альтернативних рішень, оскільки менеджер, спираючись на кожен з них, може повернутися назад та визначити їх взаємодією зі своїм досвідом, знання¬ми, вміннями[3,c.43].
Серед критеріїв ефективності пріоритет має належати таким параметрам системи управління фінансовими ресурсами підприємства, як:
-визначення реального обсягу наявних фондів фінансових ресурсів;
-обгрунтування оптимальних розмірів фондів грошових ресурсів, їх розподіл і викори¬стання з урахуванням потреб підприємств, економічної доцільності видатків, а також упливу їх на кінцеві результати виробничо-господарської діяльності підприємства;
-контроль за раціональним використанням ресурсів, виробничих фондів, виконанням планових завдань, безперервністю розрахунків, підвищенням рентабельності виробництва;
-організація своєчасних економічних розрахунків із фінансово-кредитною системою іншими підприємствами, організаціями, працівниками;
-аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства з погляду ефективності його роботи як бази для прийняття обгрунтованих управлінських рішень.
Наступний етап. Для знаходження оптимального вирішення тієї чи іншої проблеми вибору досконалої системи управління фінансовими ресурсами підприємства необхідно роз¬глянути кілька різних варіантів. їх дослідження допоможе вибрати один з них, шо забезпе¬чить одержання максимального ефекту.
На п'ятому етапі прийняття з альтернативних рішень менеджер має проаналізувати можливі наслідки та ефекти кожного з альтернативних варіантів та обрати такий, шо найбі¬льше відповідає цілям і завданням підприємства в цілому.
Заключний етап. Найкращим механізмом реалізації прийнятого рішення є ретельне планування дій, навчання персоналу, формування позитивного ставлення до змін у масштабі підприємства розробка інструкцій та механізмів утілення розробленого рішення в життя й забезпечення безперервного та впорядкованого руху інформації між суб'єктами виконання рішення.
Так, при впровадженні фінансовою службою підприємства будь-якої форми планування підприємство може досягти значних результатів: зменшення собівартості продукції або послуг, що надаються, й збільшення тим самим валового прибутку; збільшення основних фондів підприємства; раціонального розподілу грошових потоків у процесі діяльності (що найбільш важливо у теперішній кризовий час); і навіть, як наслідок ефективної діяльності, залучення інвестицій.
І нарешті, оцінка результатів реалізації рішення є безперервним процесом, що перед¬бачає проведення опитування працівників, організацію перевірок дотримання графіків упро¬вадження, визначення економії, контроль за виконанням поставлених завдань, проведення зборів, оцінку задоволення покупців, постачальників, фінансових закладів, потенційних інвесторів[1,c.35].
Зважуючи усі обставини сучасного економічного та політичного становища в державі, управління фінансовими ресурсами (зокрема грошовими потоками) підприємства слід закладати загальні та специфічні цілі, а саме:
- повнота та своєчасність покриття потреби підприємства в капіталі для фінансування операційної, інвестиційної та фінансової діяльності;
- підтримання прийнятного рівня платоспроможності й ліквідності;
- оптимізація інвестиційних грошових потоків з урахуванням того, що вихідний інвестиційний потік зменшує вартість підприємства, а його генерування зорієнтоване на компенсуюче збільшення вхідних та/або зменшення вихідних грошових потоків у таких періодах;
- узгодження політики управління грошовими потоками з потребами операційної діяльності підприємства, зокрема в частині управління робочим капіталом та управління прибутком;
- організація фінансових грошових потоків із метою оптимізації структури капіталу та зменшення середньозваженої вартості капіталу;
- забезпечення ефективності використання такого обмеженого ресурсу підприємства, яким є грошові кошти в його розпорядженні;
- підтримання балансу між формуванням резерву ліквідності та альтернативними можливостями використання грошових ресурсів підприємства;
- скорочення витрат підприємства, пов’язаних з організацією управління грошовими потоками[3,c.87].
Головна спрямованість удосконалення управління фінансовими ресурсами має поля¬гати в оптимізації використання ресурсів підприємства. Вибір оптимального варіанта форму¬вання та використання фінансових ресурсів, ураховуючи обмежені фінансові можливості передбачає застосування системно-аналітичного підходу до управління фінансовими ресур¬сами. Цей підхід базується на тому, що доцільність управлінського рішення визначається си¬туацією, яка створюється під упливом чинників внутрішнього й зовнішнього середовища. Системний підхід становить розвиток методів пізнання, дослідження, опису й пояснення природи управління фінансовими ресурсами. Його використання в наукових дослідженнях є однією з характерних рис сучасної економічної науки, дає змогу розглядати будь-який еко¬номічний об єкт як систему.
Список використаних джерел
1. Бердар М. М. Управління процесом формування і використання фінансових ресурсів підприємства / М. М. Бердар // Актуальні проблеми економіки. - 2008. - №5. - С.133-138.
2. Дацій О.І. Фінансові ресурси підприємства. Економічна сутність та ефективність управ¬ління / О.І. Дацій // Економіст. - 2006. - № 6. - С. 339-342.
3. Хотомлянський О. Л. Теоретичні основи управління фінансовими ресурсами підприємств / О. Л. Хотомлянський // Актуальні проблеми економіки. - 2007. - №2. - С.145-151.
© Хавалко Х.С., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, ЕкфМ-62з
Напрями вдосконалення управління фінансовими ресурсами
Управління фінансовими ресурсами - це система інструментів, методів, форм розробки і реалізації управлінських рішень, пов'язаних з процесами формування, розподілу та використання фінансових ресурсів для досягнення стійкого фінансового стану та ефективної діяльності підприємства. Від ефективності управління фінансовими ресурсами аграрного підприємства залежить його спроможність досягти успіху на ринку. Правильно організоване управління є необхідною складовою для його успішної роботи в умовах жорсткої ділової конкуренції.
Удосконалення системи управління фінансовими ресурсами є одним з ключових чинників підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності, від яких залежить стабільне функціонування, динамічний розвиток, позиція підприємства.
Процес організації управління фінансовими ресурсами підприємства складається з принципів забезпечення високої фінансової стійкості підприємства в процесі його розвитку- оптимізації структури фінансових ресурсів і підтримування постійної платоспроможності підприємства; спрямованості на забезпечення збільшення прибутку або, у несприятливому випадку, стабілізування його на певному рівні; залучення коштів на найвигідніших для підприємства умовах; визначення методів раціонального використання фінансових ресурсів підприємства з метою отримання найкращих фінансових результатів [2, с. 342].
Таким чином, система управління фінансовими ресурсами аграрних підприємств має базуватися на принципах важливості, повноти, оперативності, динамічності, достовірності, безперервності, циклічності, ефективності узгодженості з іншими економічними процесами підприємства.
Проаналізуємо докладніше кожен етап системи управління фінансовим ресурсами та запропонуємо шляхи її вдосконалення.
Першим етапом є оцінка стимулу. Основним стимулом, що актуалізує потребу у фінансових ресурсах, є зниження ефективності функціонування системи управління фінансовими ресурсами підприємств.
Другим етап визначення проблеми або нереалізованих можливостей виявляється ме¬неджерами при оцінці реалізації попередніх рішень або при аналізі фінансово-господарської діяльності підприємства, отже, управління фінансовими ресурсами є циклічним процесом та потребує постійного вдосконалення.
На третьому етапі менеджери аналізують можливість виникнення подібних проблем чи ситуацій у минулому та пристосовують здобутий досвід до теперішніх можливостей які можна використати в процесі управління фінансовими ресурсами підприємства. На цьому етапі взаємоповязані такі кроки, як аналіз отриманих даних, встановлення критеріїв ефекти¬вності та визначення системи альтернативних рішень, оскільки менеджер, спираючись на кожен з них, може повернутися назад та визначити їх взаємодією зі своїм досвідом, знання¬ми, вміннями[3,c.43].
Серед критеріїв ефективності пріоритет має належати таким параметрам системи управління фінансовими ресурсами підприємства, як:
-визначення реального обсягу наявних фондів фінансових ресурсів;
-обгрунтування оптимальних розмірів фондів грошових ресурсів, їх розподіл і викори¬стання з урахуванням потреб підприємств, економічної доцільності видатків, а також упливу їх на кінцеві результати виробничо-господарської діяльності підприємства;
-контроль за раціональним використанням ресурсів, виробничих фондів, виконанням планових завдань, безперервністю розрахунків, підвищенням рентабельності виробництва;
-організація своєчасних економічних розрахунків із фінансово-кредитною системою іншими підприємствами, організаціями, працівниками;
-аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства з погляду ефективності його роботи як бази для прийняття обгрунтованих управлінських рішень.
Наступний етап. Для знаходження оптимального вирішення тієї чи іншої проблеми вибору досконалої системи управління фінансовими ресурсами підприємства необхідно роз¬глянути кілька різних варіантів. їх дослідження допоможе вибрати один з них, шо забезпе¬чить одержання максимального ефекту.
На п'ятому етапі прийняття з альтернативних рішень менеджер має проаналізувати можливі наслідки та ефекти кожного з альтернативних варіантів та обрати такий, шо найбі¬льше відповідає цілям і завданням підприємства в цілому.
Заключний етап. Найкращим механізмом реалізації прийнятого рішення є ретельне планування дій, навчання персоналу, формування позитивного ставлення до змін у масштабі підприємства розробка інструкцій та механізмів утілення розробленого рішення в життя й забезпечення безперервного та впорядкованого руху інформації між суб'єктами виконання рішення.
Так, при впровадженні фінансовою службою підприємства будь-якої форми планування підприємство може досягти значних результатів: зменшення собівартості продукції або послуг, що надаються, й збільшення тим самим валового прибутку; збільшення основних фондів підприємства; раціонального розподілу грошових потоків у процесі діяльності (що найбільш важливо у теперішній кризовий час); і навіть, як наслідок ефективної діяльності, залучення інвестицій.
І нарешті, оцінка результатів реалізації рішення є безперервним процесом, що перед¬бачає проведення опитування працівників, організацію перевірок дотримання графіків упро¬вадження, визначення економії, контроль за виконанням поставлених завдань, проведення зборів, оцінку задоволення покупців, постачальників, фінансових закладів, потенційних інвесторів[1,c.35].
Зважуючи усі обставини сучасного економічного та політичного становища в державі, управління фінансовими ресурсами (зокрема грошовими потоками) підприємства слід закладати загальні та специфічні цілі, а саме:
- повнота та своєчасність покриття потреби підприємства в капіталі для фінансування операційної, інвестиційної та фінансової діяльності;
- підтримання прийнятного рівня платоспроможності й ліквідності;
- оптимізація інвестиційних грошових потоків з урахуванням того, що вихідний інвестиційний потік зменшує вартість підприємства, а його генерування зорієнтоване на компенсуюче збільшення вхідних та/або зменшення вихідних грошових потоків у таких періодах;
- узгодження політики управління грошовими потоками з потребами операційної діяльності підприємства, зокрема в частині управління робочим капіталом та управління прибутком;
- організація фінансових грошових потоків із метою оптимізації структури капіталу та зменшення середньозваженої вартості капіталу;
- забезпечення ефективності використання такого обмеженого ресурсу підприємства, яким є грошові кошти в його розпорядженні;
- підтримання балансу між формуванням резерву ліквідності та альтернативними можливостями використання грошових ресурсів підприємства;
- скорочення витрат підприємства, пов’язаних з організацією управління грошовими потоками[3,c.87].
Головна спрямованість удосконалення управління фінансовими ресурсами має поля¬гати в оптимізації використання ресурсів підприємства. Вибір оптимального варіанта форму¬вання та використання фінансових ресурсів, ураховуючи обмежені фінансові можливості передбачає застосування системно-аналітичного підходу до управління фінансовими ресур¬сами. Цей підхід базується на тому, що доцільність управлінського рішення визначається си¬туацією, яка створюється під упливом чинників внутрішнього й зовнішнього середовища. Системний підхід становить розвиток методів пізнання, дослідження, опису й пояснення природи управління фінансовими ресурсами. Його використання в наукових дослідженнях є однією з характерних рис сучасної економічної науки, дає змогу розглядати будь-який еко¬номічний об єкт як систему.
Список використаних джерел
1. Бердар М. М. Управління процесом формування і використання фінансових ресурсів підприємства / М. М. Бердар // Актуальні проблеми економіки. - 2008. - №5. - С.133-138.
2. Дацій О.І. Фінансові ресурси підприємства. Економічна сутність та ефективність управ¬ління / О.І. Дацій // Економіст. - 2006. - № 6. - С. 339-342.
3. Хотомлянський О. Л. Теоретичні основи управління фінансовими ресурсами підприємств / О. Л. Хотомлянський // Актуальні проблеми економіки. - 2007. - №2. - С.145-151.
