Стратегічні орієнтири » Сучасні тенденції фінансового ринку 2012 » Федунь З.Р. Інфляційне таргетування в Україні
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
19-11-2012, 02:37

Федунь З.Р. Інфляційне таргетування в Україні

Категорія: Сучасні тенденції фінансового ринку 2012

Студетки групи ЕкфМ-52 ,2012
Федунь З.Р.
ЛНУ ім..Івана Франка
Інфляційне таргетування в Україні.
Таргетування інфляції –комплекс заходів, які приймаються державними органами влади для контролю за рівнем інфляції у країні. Таргетування інфляції передбачає плаваючий валютний курс.
Система інфляційного таргетування передбачає
• публічне (як правило, закріплене законодавчо) проголошення стратегії щодо досягнення цінової стабільності в середньостроковому періоді та значення проміжної інфляційної цілі
• інституціональне зобов’язання у формі правил та процедур, за якими має діяти центральний банк, а також - повна операційна незалежність
• стратегічну визначеність щодо того, як саме монетарна політика шляхом зміни відсоткової ставки може доводити рівень інфляції до рівня цільового показника
• чітку і комплексну систему комунікацій центрального банку з усіма економічними агентами
• посилення підзвітності центрального банку
• створення досконалої системи економічного аналізу та прогнозування для прийняття рішень у сфері монетарної політики
Перехід до інфляційного таргетування здійснюватиметься поступово.
На даний момент інфляційне таргетування не виправдовує своїх очікувань, оскільки цей механізм передбачає наявність розвинутого фінансового ринку гнучкий , плаваючий валютний курс і відповідальність НБУ. А в Україні не настільки розвинутий фінансовий ринок і за даного платіжного балансу в Україні є неможлива повна відмова НБУ від фіксації валютного курсу, оскільки це може призвести до дестабілізації ринку. У нашій країні найбільшу частку в інфляції нині формують немонетарні чинники. Тому взяття на себе відповідальності НБУ зашвидке рішення. Найблища мета НБУ - поступово знижувати інфляцію до 5% до 2014 року, а потім утримувати її на такому рівні.
ВУкраїні зв’язок між цінами та інфляцією є переважно одностороннім – при девальвації ціни з коливання обмінного курсу навколо певного рівноважного значення призведе до потенційно вищої інфляції, ніж утримання стабільного курсу на цьому ж рівні, що ставить під сумнів досягнення самої мети таргетування інфляції при його впровадженні зростають, тоді як при ревальвації адекватного їх зменшення не відбувається. Отже,, коливання обмінного курсу навколо певного рівноважного значення призведе до потенційно вищої інфляції, ніж утримання стабільного курсу на цьому ж рівні, що ставить під сумнів досягнення самої мети таргетування інфляції при його впровадженні.
Незважаючи ні на що Україна обрала перехід до таргетування інфляції, оскільки в неї були на це усі необхідні передумови, такі як:
- достатня незалежність НБУ;
- наявність режиму керованого плаваючого валютного курсу;
- достатній рівень розвитку банківської системи;
- наявність нормативних та організаційних механізмів тісної координації грошово-кредитної та фіскальної політики;
- наявність інфраструктури фінансових ринків, зокрема ринку державних цінних паперів;
- достатній рівень міжнародних резервів;
- достатній рівень монетизації економіки.
Переваги режиму інфляційного таргетування:
- забезпечення високого рівня довіри з боку населення до політики центрального банку та зниження інфляційних очікувань;
- забезпечення гнучкої валютно-курсової політики центрального банку;
- зменшення економічних втрат внаслідок усунення невизначеності в суспільстві щодо можливих кроків грошово-кредитної політики;
- створення умов для збалансованого розвитку всіх секторів і галузей економіки, що забезпечить сталий економічний розвиток країни;
- збереження в умовах нестабільного попиту на гроші ефективності монетарної політики та посилення її дієвості;
- динаміка інфляційних процесів (особливо в країнах з перехідною економікою) знаходиться під впливом факторів, які недостатньо контролюються центральним банком;
- замість встановлення в якості цільового показника індексу споживчих цін, центральні банки використовують показники “базової інфляції”, які є “очищеними” від впливу зовнішніх факторів. Це може призвести до невірного трактування суб’єктами економічної діяльності поточного стану економіки.
- жодна з країн, яка впровадила режим таргетування інфляції не відмовилась від цієї монетарної стратегії.
Таким чином, реформи податково-бюджетної та економічної політики країни мають забезпечити формування міцного внутрішнього ринку,завершення основних структурних перетворень в економіці, аби її структура, інституційні характеристики та стан конкуренції відповідали вимогам ринкової економіки, спільного європейського ринку, до якого прагне Україна. Лише за таких умов можна буде ставити питання про успіх нової моделі валютно-курсової політики, орієнтованої на плаваючий валютний курс та перехід до таргетування інфляції.

1. Гриценко А., Кричевська Т. Монетарна стратегія: шлях до ефективної грошово – кредитної політики // Вісник Національного банку України. – 2006 - № 7. – с. 8-22.
2. Петрик О. Цілі та основні режими сучасної монетарної політики // Вісник НБУ. – 2006. - № 6. – С. 6-13.
3. Жак, О. П. Переваги та недоліки різних монетарних режимів для України / О. П. Жак // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: зб. наук. праць / Державний вищий навчальний заклад "Українська академія банківської справи Національного банку України". – Суми, 2007. - Т. 22. - С. 225 – 230.
4. Єпіфанов, А. О. Інфляційне таргетування в Україні: реальність чи теоретична концепція? / А. О. Єпіфанов // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України : зб. тез доп. XIV Всеукраїнської науково-практичної конференції (27-28 жовтня 2011 р.) / ДВНЗ "УАБС НБУ". – Суми, 2011. – Том 1. – С. 9-10.
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Декабрь 2018 (15)
Ноябрь 2018 (49)
Октябрь 2018 (175)
Июнь 2018 (5)
Май 2018 (4)
Апрель 2018 (16)
^