Стратегічні орієнтири » Якість фінансових послуг та інструментів » Байцар Н.А. Аналіз ефективносні використання лізингу у фінансовій діяльності підприємств
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
19-11-2012, 21:31

Байцар Н.А. Аналіз ефективносні використання лізингу у фінансовій діяльності підприємств

Категорія: Якість фінансових послуг та інструментів

УДК 336
© Байцар Н. А., 2012
ЛНУ імені Івана Франка, ЕкфМ-52с

Аналіз ефективносні використання лізингу у фінансовій діяльності підприємств

Лізинг є послугою, що своєрідно поєднує елементи фінансового та товарного кредитування. Лізингодавець, передаючи лізингоодержувачу у користування реальні активи (машини, обладнання, транспортні засоби тощо), за умови розстрочки платежу, перед цим купує їх у власність, запозичуючи для фінансування кредитні ресурси. Лізинг жодним чином не замінює банківське кредитування, а є додатковим ефективним інструментом фінансування процесу придбання у користування необхідних лізингоодержувачу активів. Більше того, у країні, де успішно розвивається бізнес лізингу, за інших рівних умов, розширюються можливості банківського кредитування. Лізинг, забезпечуючи оновлення техніки та розширення виробництва, сприяє зростанню продуктивності праці, економічному зростанню як країни загалом, так і окремих підприємств зокрема, збільшує обсяги фінансових ресурсів в економіці, робить їх дешевшими.
Ефективність використання лізингу у фінансовій діяльності підприємств вивчали такі науковці як Нетудихата К., Парнюк В., Рязанова Н., Сенькович Г.
Переважна частина ринку лізингу України представлена послугам лізингових компаній — резидентів України.
Аналіз відтворюваної структури інвестицій в основний капітал свідчить, що на технічне переоснащення і реконструкцію діючих підприємств, будівель та споруд спрямовується майже 60% коштів, що йдуть на інвестиції в основний капітал в Україні. На підтримання діючих підприємств у робочому стані — близько 4%, а на нове будівництво - близько 37% В умовах стрімкого розвитку технологій, враховуючи високий рівень зносу активних елементів основного капіталу більшості підприємств України, існуючі обсяги інвестування в нове будівництво та нове обладнання не забезпечують належного рівня технічного переоснащення підприємств. Складнощі з пошуком джерел фінансування підприємств є однією з причин незадовільних темпів нарощування інвестицій в активні елементи основного капіталу[5, с. 33].
Популярність лізингу в Україні зростає. За статистикою, на одного лізингоодержувача припадає в середньому 2-3 лізингові договори. Скориставшись послугами лізингу, підприємства та фізичні особи з часом знову звертаються до нього як до інвестиційного механізму. За даними ІРС, кількість лізингоодержувачів та укладених лізингових угод впродовж 2003-2007 років зросла у 17 разів. Динаміка тривалості лізингових угод в Україні відображає стан розвитку фінансового ринку країни. До початку світової фінансової економічної кризи переважну частину договорів (понад 50%) укладали на 2-3 роки. Водночас спостерігалася чітка позитивна тенденція до збільшення кількості договорів тривалістю 3-5 років (з 7% у 2005 році до 31% у 2007 році) Вона є і результатом того, що лізингові компанії-резиденти України залучали не тільки кредити вітчизняних банків, а й інші ресурси. До них належать власні кошти лізингових компаній, кошти банків-нерезидентів, а також фінансування через випу. корпоративних облігацій.[5, с. 38]
Згідно даними дослідження ринку лізингу в Україні за 2011 рік, проведеного Асоціацією «Українське об’єднання лізингодавців» спільно з Нацкомфінпослуг кількість і вартість лізингових угод починаючи з 2010 року зростає. У 2009 р. було укладено 3007 лізингових угод загальною вартість 2,47 млрд грн., у 2010 – 5095, вартістю 4, 97 млрд. грн., а у 2011 їх кількість становила 10906 млрд. грн., а вартість – 11,33 млрд. грн.[2].
У 2010 р. вартісний розподіл діючих договорів фінансового лізингу за строком більше 5 або дорівнює 10 рокам становив у відсотковому співвідношенні 44,14 % а у 2011 р. – 49,45%, також у 2011 році збільшилася частка договорів фінансового лізингу строком менше або дорівнює 2 рокам, яка становила 8,76 % (у 2010 р. – 5.92%). Проте, у 2011 році зменшилась порівняно з 2010 р. частка договорів фінансового лізингу строком більше 5 або дорівнює 10 рокам. У 2010 р. вона становила 43,60%, а у 2011 р. – 39,44%. Низькою залишається частка договорів строком більше 10 років, у 2010 р. їх частка знаходилась на рівні 6,35%, а у 2011 році її значення було ще меншим – 2, 36%. Що стосується вартісного розподілу лізингових договорів за галузями то як у 2010 так і 2011 роках займає транспорт, 59,36% і 57,40% відповідно, найнижчу частку лізингових договорів укладено у легкій (2010 р. – 0,27%; 2011 р. – 0,26%) і хімічній (2010 р. – 0,29%; 2011 р. – 0,26%) промисловості [2].
Ефективність лізингової діяльності для економіки країни виявляється на багатьох напрямках. У першу чергу це розширення виробничих потужностей. Лізингове фінансування придбання машин і обладнання здійснюється в рамках сукупного інвестиційного попиту, який, в свою чергу, визначається загальною господарською ситуацією. Але за інших рівних умов він створює додаткові стимули до накопичення, прискорює процес трансформації капіталу із позичкового у функціонуючий.
Другий напрямок - сприяння науково-технічному прогресу. Завдяки лізинговим операціям виробники отримали додатковий канал реалізації своєї продукції, ефективний засіб прискорення оновлення виробництва, що особливо важливо для розвитку наукоємних галузей. У той же час лізинг робить доступнішими багато видів дорогого обладнання. Розширюється коло їх споживачів за рахунок малого і середнього бізнесу. Досягнення науки і техніки швидше проникають у господарські структури.
Важливе значення має і підвищення ефективності інвестицій. Лізинг, сприяючи модернізації виробництва, забезпечує ріст продуктивності машин і обладнання, а тому відпадає необхідність у заморожуванні великих коштів. Підприємства можуть придбати обладнання, орієнтуючись на середню, а не на максимальну потребу в ньому [1, с. 69].
Експерти Міжнародної фінансової корпорації (ІРС), аналізуючи питання розвитку лізингу в економіці України, зазначали, що «з огляду на економічну ситуацію в країні, зокрема на стан її фінансового сектору не можна не визнати, що потреба в лізингу стоїть дуже гостро. Через не достатню ліквідність банківського сектору, відсутність досвіду у кредитуванні малого та середнього бізнесу підприємства майже не мають можливості отримати капітал. Дефіцит довгострокового фінансування активів негативно впливає на конкурентоспроможність навіть найкращих українських підприємств, а отже, й на загальний економічний розвиток України». На думку експертів, лізинг має величезний потенціал в Україні. Цей механізм фінансування здатен допомогти вирішити проблеми багатьох українським підприємствам, яких не задовольняють вимоги банківського фінансування.
Список використаних джерел:
1. Нетудихата К. Л. Лізингові операції : Навч. посіб./ К.Л. Нетудихата; Миколаївськ. держ. гуманітар. ун-т ім. П. Могили комплексу "Києво-Могилянськ. акад". -Миколаїв: МДГУ ім. П. Могили, 2006. – 102 с.
2. Офіційний сайт українського об’єднання лізингодавців[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.leasing.org.ua/
3. Парнюк В. Лізинг в Україні: проблеми, законодавче забезпечення, перспективи // Економіка України. – 2003. – № 3. – С. 29 – 34.
4. Програма розвитку лізингу в Україні на період 2008-2010 роки // Лізинг в Україні.- 2008.- №3,- 24 с- С. 2-3.
5. Технологія лізингу: Монографія./ Н. Рязанова та ін.; за ред. Г. Т. Сенькович. ― К.: ЦНТ «Гопак», 2010. ― 320 с.

Посилання: лізинг

Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Декабрь 2019 (1)
Ноябрь 2019 (26)
Октябрь 2019 (141)
Сентябрь 2019 (1)
Апрель 2019 (6)
Декабрь 2018 (18)
^