Стратегічні орієнтири » Валютний ринок 2012 » Горобець І.Ю. Розвиток валютного ринку: сучасні тенденції та проблеми в умовах кризи.
Информація до матеріалу
  • Переглядів: 3184
  • Автор: Іруська
  • Дата: 21-11-2012, 22:38
 (голосов: 0)
21-11-2012, 22:38

Горобець І.Ю. Розвиток валютного ринку: сучасні тенденції та проблеми в умовах кризи.

Категорія: Валютний ринок 2012

ЛНУ імені Івана Франка, ЕкфМ-52с, 21.11.2012

Розвиток валютного ринку: сучасні тенденції та проблеми в умовах кризи

Постановка проблеми. Сучасні процеси, які відбуваються у світовій економіці, знаходять своє відображення у фінансовому секторі. У світі посилився рух міжнародних капіталів, країни усувають фінансові та торговельні обмеження, надаючи можливість фінансовим структурам, ринкам та інструментам впливати на їхню економіку. Найдинамічнішим сектором міжнародних економічних відносин стали валютні ринки, котрі за своїми обсягами, кількістю операцій та учасниками не мають аналогів у світі. Окремі ринки, зосереджені в різних регіонах світу, центрах міжнародної торгівлі і валютно-фінансових операцій формують світовий валютний ринок, на якому здійснюється широке коло операцій, пов’язаних із зовнішньоторговельними розрахунками, міграцією капіталу, туризмом, хеджуванням валютних ризиків, проведенням інтервенційних заходів тощо. Хоча наукові напрацювання в теорії валютних ринків є досить значними, проте питання ефективної організації діяльності вітчизняного валютного ринку залишаються недостатньо розробленими як в теоретичному, так і в методико-практичному аспектах.
Аналіз дослідження. Дослідження стану валютних ринків турбують багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених. Українськими авторами досліджень є такі науковці: А.С. Філіпенко, О.І. Береславська, С.Я. Боринець, А.С. Гальчинський, З.О. Луцишин, А.М. Мороз, М.І. Савлук.
Інтеграційні тенденції, які відбуваються в економічних відносинах, зумовлюють необхідність врахування закордонного досвіду розвитку валютних ринків. Тому необхідно виділити науково-практичні праці зарубіжних економістів, серед яких: Л. Бальцерович, М. Пебро Дж.М. Кейнс, Л.Н. Красавіна, Р. МакКінон, І.Я. Носкова, М. Фрідмен, Г. Хоггарт.
Виклад основного матеріалу. Поглиблення міжнародного поділу праці, формування світової системи господарства, глобалізація господарських зв’язків призвели до розвитку міжнародних валютних відносин, які за своєю сутністю являються складною системою відносин, які пов’язані зі сферою зовнішньоекономічної діяльності. Валютний ринок виступає об’єктивним організатором валютних відносин, який сегментує і впорядковує прагнення різноманітних економічних агентів, а також, маючи зворотній вплив на валютні відносини, здійснює своєрідне їх регулювання. Тому необхідність існування валютного ринку викликана потребою організації валютних відносин.
З одного боку, валютний ринок – це механізм, з приводу купівлі-продажу іноземної валюти між банками, брокерами й іншими фінансовими інститутами. З іншого, валютний ринок – це сукупність інститутів та механізмів, які разом забезпечують здійснення валютних операцій із врахуванням поточної ринкової ситуації.
До основних учасників валютного ринку належать: комерційні і центральні банки, валютні біржі, урядові структури, брокерські фірми, інвестиційні фонди, інші фінансово-кредитні інститути і фізичні особи, які здійснюють валютні операції.
Досліджуючи роль валютного ринку, можна виділити існування багатьох функцій, які надають йому важливого значення як у національній економіці, так і у світовій.
До основних функцій валютного ринку належать:
 можливість своєчасного здійснення міжнародних розрахунків;
 можливість хеджування валютного ризику;
 змога диверсифікації валютних резервів банків, підприємств, держави;
 формування попиту і пропозиції на іноземні валюти;
 забезпечення умов та механізмів для реалізації валютної політики держави.
Фінансова криза внесла зміни у роботу національного валютного ринку. Починаючи з вересня 2008 року, ситуація на валютному ринку загострилася і виникла необхідність застосування жорсткішого регулювання валютного ринку. Суттєвим обмеженням стало рішення НБУ, яке позбавило резидентів виводити за кордон валюту, куплену на міжбанківському ринку за індивідуальною ліцензією або залучену як кредит [2].
Для покращення розвитку валютного ринку України доцільно дотримуватися таких заходів:
Короткострокові заходи:
 створення можливостей для населення, малого та середнього бізнесу погашати кредити в іноземній валюті з використанням гривні. Цей фактор дозволить знизити рівень технічного попиту на валюту;
 використання золотовалютних резервів НБУ у період найбільшого дисбалансу між попитом та пропозицією на валютному ринку.
Довгострокові заходи:
 виробництво імпортозамінюючих товарів, розвиток національного виробництва, яке б дало змогу зменшити залежність країни від експорту на зовнішні ринки;
 постійна й узгоджена співпраця між Національним банком та урядом. Стратегія співпраці дозволить стабілізувати не тільки валютний ринок, але й зменшити рівень інфляції у країні [1].
Виконання цих важливих завдань дозволить стабілізувати валютний ринок і створить передумови для виходу держави з валютної кризи.
Зусиллями НБУ, які були спрямовані на зміцнення та покращення валютного ринку України,вдалося досягти:
• паспортизація операцій обміну валюти;
• диверсифікацію валютної структури і залучення в обіг валютних коштів;
• накопичення та підтримання золотовалютних резервів Національного банку України для проведення дієвої девізної політики;
• “гривневий голод”;
• своєчасне отримання (купівля) іноземної валюти вітчизняними підприємствами-імпортерами та її продажу експортерами;
• підвищення відсоткових ставок у банківській системі [3].
Висновки. Сучасному валютному ринку притаманний широкий спектр операцій, включаючи й арбітражні. Це дає змогу наблизитися до стандартів ЄС і допомагає реалізувати основну стратегічну мету, яка визнана законодавством, – забезпечення стабільності національної валюти.
Потрібно реалізувати заходи, які сприятимуть розвитку валютного ринку України, зокрема:
o зменшення ролі центрального банку як маркет-мейкера, встановлення ним курсів купівлі та продажу;
o розробка НБУ політики, яка визначає мету, терміни й обсяги валютних інтервенцій щодо ефективного регулювання попиту та пропозиції на валютному ринку [5];
o скасування правил, які обмежують ринкову діяльність, таких як податки і додаткові збори з валютних операцій, а також обмеження на міжбанківські угоди тощо.


Список використаних джерел:
1. Проблеми валютно-курсової стабільності в Україні / Я.В. Белінська // Актуальні проблеми економіки. – 2009. №8. – С. 200-208.
2. Щербакова О. Валютна політика Національного банку України // Вісник НБУ. – 2008. – №6. – С.6-9.
3. Валютний Сталінград. – [Електронний ресурс]. Режим доступу - http://mybank.ua/articles/articleDetail.do?valyutnyiy_stalingrad_derzhat_kurs_lyuboy_tsennoy&objectId=11990.
4. Валютний курс і зовнішня торгівля: теоретичний та емпіричний аспекти взаємозв’язку / О.І. Береславська // Фінанси України. – 2009. - №3. – С. 66-76.
5. www.bank.gov.ua - Національний банк України.
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Май 2021 (4)
Апрель 2021 (8)
Декабрь 2020 (17)
Ноябрь 2020 (16)
Октябрь 2020 (83)
Сентябрь 2020 (15)
^