Стратегічні орієнтири » Фінансова безпека 2012 » Борис І. Особливості рейдерства в Україні
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
22-11-2012, 19:21

Борис І. Особливості рейдерства в Україні

Категорія: Фінансова безпека 2012

УДК 336
© Борис Ірина, 2012
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-47с

ОСОБЛИВОСТІ РЕЙДЕРСТВА В УКРАЇНІ


Обумовлена нагальними потребами суспільства у розумінні самого явища рейдерство та шляхи його подолання. Неготовність вітчизняного менеджменту до рейдерських атак призводить в більшості випадках до втрати активів підприємства і тому виникає потреба у проведенні як попереджувальних, так безпосередніх дій. Обрання менеджментом правильної тактики поведінки під час рейдерської атаки створює передумови до ефективної протидії та належного відстоювання своїх законних прав.
Значний внесок у розв’язанні проблематики та винайдення заходів протидії рейдерству, зробили вітчизняні і зарубіжні науковці, такі, як Киреєва А. А., Балабанова І. Т., Вітлінський В. В., Патиківський Ю.,
Варналія З.П., Тарасова О.В. та інші. Після аналізу наукових джерел та національної за законодавчої бази, необхідно підкреслити те, що рейдерство є результатом зловживання заінтересованими особами (структурами) недосконалістю законодавства та використання корумпованих посадовців для винесення незаконних рішень задля заволодіння чужим майном. Висновки науковців стосовно даного питання, як правило, збігаються, але дійсно працюючих заходів протидії цьому явищу достатньо мало, і тому є потреба
підкреслити основні напрями профілактики та боротьби.
Погіршує цю ситуацію і неготовність керівництва більшості підприємств до силових захоплень. Згідно з опитуванням вітчизняних підприємців лише 10 % з них вважають себе готовими до рейдерських атак, застосувавши превентивні заходи. Решта керівників сподіваються, що рейдери не виявлять інтересу до їхнього підприємства.
За Варналієм З.П., рейдерство – це недружнє, поза межами дії цивільного законодавства, спрямоване проти волі власника, захоплення чужого майна на користь іншої особи, встановлення над майном повного контролю нового власника в юридичному та фізичному розумінні з використанням корумпованості чиновників та з застосуванням сили [2].
Рейдерство – популярний та широко вживаний термін в нинішньому лексиконі не лише економістів та юристів, а й спеціалістів з інших галузей. Рейдерство стало новим, високоприбутковим бізнесом з середнім рівнем окупності 200–300 %. Щодня в засобах масової інформації, в мережі Інтернет з’являються нові повідомлення про незаконні спроби захоплення все нових підприємств. Рейдери інсценують бізнес-конфлікт з метою перехоплення керівництва підприємством. Багато підприємств, які зазнали рейдерських атак, знаходяться в режимі “бойової готовності” – постійна охорона, колючий дріт, заблоковані входи.
До так званих рейдерських дій відносять [1, с.3]:
1) Масова скупка акцій підприємства.
2) Доведення до банкрутства підприємства.
3) Перегляд питання права власності.
4) Підкуп менеджменту підприємства.
5) Встановлення “своїх людей” на керуючі посади підприємства для подальшого маніпулюванняним, і багато іншого.
Розглянемо різницю в превентивних заходах українських підприємств та підприємств, які функціонують в умовах розвинутого фондового ринку. Серед методів захисту західних компаній від поглинання до публічного оголошення про операцію можна виділити такі заходи:
1. Внесення змін у статут підприємства. Зміна статутних документів, як правило, потребує схвалення акціонерів. Серед таких змін виділяють:
а) розділену раду директорів. Рада директорів ділиться на декілька частин і кожного року обирається лише одна частина;
б) умову надбільшості. Встановлюється високий відсотковий бар’єр акцій, необхідних для схвалення поглинання (переважно понад 80 %);
в) умову справедливої ціни. Покупець платить акціонерам справедливу ринкову ціну за акції незалежно від групи акціонерів. Справедлива ціна може бути виражена у вигляді коефіцієнта ціна/прибуток компанії [3, с. 236].
2. “Отруйні пігулки”. Це цінні папери, що випускаються підприємством, щоб зменшити свою привабливість в очах ворожого покупця. Існує два види “отруйних пігулок”:
а) “внутрішня отруйна пігулка” – додаткова емісія акцій, яка дає змогу усім акціонерам компанії (за винятком поглинача) купувати додаткові акції за зниженими цінами;
б) “зовнішня отруйна пігулка” – дає право акціонерам купити акції покупця за небажаного об’єднання підприємств за зниженою ціною. Недолік “зовнішніх отруйних пігулок” полягає в тому, що вони ефективні тільки тоді, коли покупець придбає 100 % компанії-цілі.
3. “Золоті парашути”. Це спеціальні угоди про компенсації, які компанія укладає з вищим керівництвом у разі їх добровільного або вимушеного звільнення.
4. Випуск акцій з більш високим правом голосу. Між акціонерами компанії-цілі розподіляється новий клас акцій, які володіють пріоритетним правом голосу. Дає змогу менеджменту компанії-цілі одержати більшість голосів, не володіючи контрольним пакетом акцій компанії.
5. Зміна місця реєстрації підприємства. Враховуючи різницю в законодавстві окремих регіонів, обирається те місце для реєстрації, в якому можна простіше провести протизах оплювальні поправки до статуту і полегшити собі судовий захист [3, с. 236].
Вітчизняні підприємства через низький рівень розвитку фондового ринку не мають змоги ефективно використовувати вище перелічений досвід країн з високо розвинутою ринковою економікою. Натомість основними превентивними заходами українських підприємств повинні бути [1, с.14]:
1) постійний моніторинг змін в реєстрі акціонерів;
2) оптимізація системи управління підприємством, ефективний розподіл управлінських повноважень;
3) перевірка і вдосконалення внутрішніх нормативних документів, запровадження обмеженості доступу до них;
4) оцінка нематеріальних активів підприємства;
5) надійна кадрова політика;
6) перевірка системи захисту інформації;
7) аналіз потенційного інтересу до підприємства з боку інвесторів;
8) постійна готовність до мобілізації усіх ресурсів (адміністративних, фінансових, інформаційних, політичних, соціальних тощо).
Сьогодні для протидії незаконним атакам створений “Антирейдерський союз підприємців України”, представництва якого вже відкриті у 8 регіонах. Існує постанова від 21 лютого 2007 року “Про утворення Міжвідомчої комісії з питань протидії протиправному поглинанню і захопленню підприємств”. Метою діяльності комісії є розгляд найважчих випадків захоплень підприємств, надання відповідних доручень правоохоронним органам, звернення до Вищої ради юстиції дати оцінку протиправним діям суддів. За останніми даними у травні 2008 року Міністерство юстиції України започаткувало телефонну “гарячу лінію” для інформування про випадки рейдерських атак. Найменш характерні рейдерські атаки для Японії. Тут існує принцип добровільності об’єднань. Відношення керівництва до своїх працівників як до сім’ї обертається високою відданістю персоналу. Внаслідок пожиттєвої праці японців на одному місці, згрупованості працівників – такі захоплення не під силу європейським рейдерам. Україна – молода держава, яка прагне зайняти стійку нішу в світовій економіці. У зв’язку з цим потрібно приділяти увагу співробітництву з міжнародними організаціями, які займаються питаннями з розвитку конкуренції, а саме: Організацією економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), Конференцією ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), Міжнародною Мережею з питань конкуренції (ММК).
Отже, беручи до уваги популяризацію рейдерського бізнесу та зростаючу динаміку силових захоплень підприємств, вітчизняні підприємці повинні серйозніше ставитись до захисту свого бізнесу. Оскільки часи масової приватизації вже пройшли, а ресурси, як відомо, перетікають з менш ефективних в більш ефективні сфери господарювання, загроза втрати фірми нависла надбагатьма власниками. Потрібно пам’ятати, що превентивні заходи не тільки легше втілити в життя, але й те, що вони є значно дешевшими, ніж активні. Сподіватись на захист з боку держави поки що є доволі марною справою, оскільки наші закони ще не досконалі і не завжди виконуються, а верховенство права часто замінено верховенством судді. Адже рейдери самі використовують адміністративні ресурси та політичний тиск. Навіть якщо загроза рейдерства і не торкнулась певного підприємства, превентивні заходи значно підвищать його конкурентоспроможність

Література:

1. Паламарчук Г., Венгер Л. Особливості рейдерства в Україні та політика його подолання // Економіка України. – 2007. – №9.
2. Варналій З.П., Мазур І.І. Рейдерство в Україні: передумови та шляхи подолання // Стратегічні пріоритети. – 2007. – №2(3).
3. Гохан Патрик А. Слияния, поглощения и реструктуризация компаний. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2004.
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Ноябрь 2021 (6)
Октябрь 2021 (69)
Май 2021 (4)
Апрель 2021 (8)
Декабрь 2020 (17)
Ноябрь 2020 (16)
^