Стратегічні орієнтири » Сучасні тенденції фінансового ринку 2012 » Комаревцева Н.В. Роль держави у банківській системі в умовах світової фінансової кризи
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
25-11-2012, 19:02

Комаревцева Н.В. Роль держави у банківській системі в умовах світової фінансової кризи

Категорія: Сучасні тенденції фінансового ринку 2012

Комаревцева Н.В., 2012
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-45с

Роль держави у банківській системі в умовах світової фінансової кризи

Значне посилення державного втручання в економічні процеси розпочалося у двадцятому столітті. Державне втручання відбувається як в умовах зростання економіки, так і її спаду та стосується практично всіх сфер економічної діяльності. Банківський сектор завжди перебуває у центрі цих процесів.
Існуючі трансформаційні перетворення в Україні ускладнюють процес забезпечення ефективного функціонування банківської системи і потребують відповідних механізмів регулювання. Першочерговим завданням є забезпечення конкурентоспроможності банківських установ як основних провідників монетарної політики. Тобто сучасна система регулювання повинна забезпечувати стійку рівновагу, надійність і ліквідність банків, що відповідає цілям грошово-кредитної політики та стимулює економічне зростання країни.
Дослідженням питань регулювання банківської системи займалися такі вчені: А.С. Гальчинський, Б.С. Івасів, В.І. Міщенко, І.М. Михасюта, А.Н. Мороз, М.І. Савлук та інші.
Однак деякі аспекти державного регулювання банківської системи потребують додаткового дослідження у зв’язку з динамічним посткризовим відновленням.
Історично сформувалися три основних напрямки впливу держави через банківську систему на економіку країни. Перша – соціалістична модель управління економікою, якій притаманна планова система державного розподілу й перерозподілу коштів. Друга модель – це модель державного регулювання ринкових процесів у США. Вона характеризується твердим регулюванням позикового капіталу і стратегією чіткого структурування, поділу фінансових інститутів і ринків. Третя модель банківської системи заснована на позиції визнання можливості саморегулювання господарських процесів на основі природно-економічних або ринкових процесів.
Крім розглянутих моделей державного регулювання банківської системи, необхідно визначити конкретні форми цього регулювання і досліджувати їхню ефективність. Так, держава розробляє нормативно-законодавчу базу діяльності банківської системи, здійснює нагляд, є співвласником низки банків, тобто безпосередньо бере участь у діяльності банківської системи та кредитує певні сектори економіки. Держава здійснює політичний й адміністративний вплив на діяльність окремих банків, банківських груп і банківської системи в цілому.
Наведені форми участі держави в регулювання банківської системи у всіх країнах однакові. Регулюючи діяльність банківської системи, держава прагне підсилити свій вплив на стратегічне планування розвитку банківської системи й оперативно управляти нею.
Унаслідок світової фінансово-економічної кризи банківський сектор України зазнав значних втрат, що виявилися у двох основних напрямках: зменшенні депозитної бази та погіршенні якості кредитних портфелів.
Проблемні тенденції по різному проявлялись серед банків України, але залишався ризик того, що труднощі, з якими зіштовхнулися окремі з них, переростуть у системну банківську кризу. Таке можливо у випадку, коли вкладники починають вважати, що жоден із банків є не досить безпечним, і замість того, щоб перейти в інші банки, повністю залишають банківську систему. Ступінь такого згубного впливу залежить від розміру банків, які мають гострі проблеми з ліквідністю або платоспроможністю.
Саме для запобігання таких серйозних наслідків і було ухвалене рішення Кабінету Міністрів України про рекапіталізацію трьох українських банків. Держава ввійшла в капітал «Укргазбанку» на 84,2%, у капітал «Родовід Банку» - на 99,97%, банку «Київ» - на 99,93%. Однак навіть значні фінансові вкладення в банківський сектор країни з метою його санації не завжди дають очікуваний ефект. За діяльністю банків повинен постійно здійснюватися державний нагляд і регулювання.
Аналіз ступеня державної участі в капіталі банків дає якісну оцінку стану банківської системи будь-якої країни й дозволяє оцінити перспективи її подальшого розвитку. Послідовне зменшення частки державної участі в банківському секторі свідчить про ослаблення прямої державної участі в його управлінні. Збільшення державної частки у формуванні банківського сектору означає посилення централізованого контролю за реалізацією ринкових принципів. Як свідчить практика, це може служити негативним сигналом для інвесторів, які сприймуть цей факт, як націоналізацію банківської системи державою.
Банківська система є невід’ємним елементом економіки держави, тому в найближчій перспективі в Україні не передбачається ослаблення втручання держави в її управління. Це важіль у руках держави – найефективніший і дієвий. Управління цим важелем означає й управління економікою.
Аналізуючи вищесказане, необхідно відзначити, що національна банківська система слугує інструментом впливу й проведення економічної політики держави, яка одержує можливості і кошти для розвитку та розширення своєї сфери діяльності. Тому в кризових умовах держава зобов’язана втрутитися та підтримати ліквідність фінансової системи Національним банком України, а також наданням урядових гарантій тим банкам, акціонери яких не здатні мобілізувати додатковий капітал. У цій ситуації органи влади прагнуть реалізувати три основні мети: відновити довіру людей до банків, захистити банківську систему з найменшими витратами для платників податків і зміцнити фінансовий сектор, щоб він став більш стійким до майбутніх криз.

Список використаних джерел:

1. Лебедєва М. Участь держави у формуванні банківської системи країни // М. Лебедєва // Проблеми сучасної економіки. – 2012. - №3. – С.18-21.
2. Офіційна Інтернет - сторінка Асоціації українських банкірів: [ Електронний ресурс] // Режим доступу: www.aub.com.ua.
3. Офіційна Інтернет – сторінка Національного банку України: [ Електронний ресурс ] // Режим доступу: www.bank.gov.ua.
4. Чувиляєв П. Відновлення світової економіки буде повільним // П. Чувиляєв, Ж. Богетич // Гроші. – 2011. - №1. – С.26-28.
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Июнь 2020 (3)
Май 2020 (109)
Апрель 2020 (6)
Март 2020 (6)
Декабрь 2019 (1)
Ноябрь 2019 (26)
^