Стратегічні орієнтири » Податкова система 2012 » Шмідт М.Т. Характеристика податкових пільг
Информація до матеріалу
  • Переглядів: 3076
  • Автор: Шмідт М.Т.
  • Дата: 28-11-2012, 00:52
 (голосов: 0)
28-11-2012, 00:52

Шмідт М.Т. Характеристика податкових пільг

Категорія: Податкова система 2012

УДК 336
© Шмідт М. Т., 2012
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-44с

ХАРАКТЕРИСТИКА ПОДАТКОВИХ ПІЛЬГ

Одним із суттєвих елементів структури податку є система податкових пільг, що веде до зменшення оподаткованого об’єкта. Вона має різноманітні форми і будується для кожного податку з урахуванням пріоритетів національної фіскальної політики.
Податкова пільга – це надання переваги, повне або часткове звільнення від визначених правил оподаткування певних платників. Використовуючи податкові пільги, держава регулює певні економічні процеси і забезпечує соціальний захист окремих видів діяльності та груп населення [3].
Вона є одним з найбільш поширених механізмів сучасного податкового регулювання. Характерними рисами цих пільг є:
• обмежена сфера застосування. Кожна з податкових пільг жорстко «прив’язана» до відповідного податку, і сфера її застосування обмежується винятково тим податком чи збором, у механізм якого вона вбудована;
• стимулююча спрямованість. На відміну від інших локальних механізмів податкового регулювання, податкові пільги спрямовані винятково на стимулювання платників шляхом зменшення їхніх податкових зобов’язань або створення інших, більш привілейованих порівняно з іншими платниками, умов оподаткування;
• екстериторіальність. Вони застосовуються на тій території, на якій на якій стягується відповідний податок;
• мобільність. Податкові пільги дозволяють оперативно корегувати умови оподаткування з метою забезпечення ефективної реалізації регулюючої функції податків.
Податкова пільга надається шляхом:
- податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору;
- зменшення податкового зобов’язання після нарахування податку та збору;
- встановлення зниженої ставки податку та збору;
- звільнення від сплати податку та збору.
Податкові пільги класифікують за такими ознаками:
1) За характером цілей податкової політики держави податкові пільги поділяють на соціальні та економічні.
Соціальні пільги спрямовані на податкове стимулювання досягнення соціальних цілей. До пільг економічного характеру належать локальні механізми податкового регулювання, реалізація яких сприяє досягненню цілей економічного характеру.
2) За критерієм призначення всі податкові пільги бувають стимулюючі та підтримуючі.
Метою стимулюючих пільг є заохочення дій платників, які спрямовані на вирішення загальнодержавних завдань. Підтримуючі пільги спрямовані на полегшення податкового тягаря для окремих груп платників податків, що має забезпечити більш сприятливі умови оподаткування для підтримки певного рівня конкурентоспроможності таких платників або мінімального рівня чистого доходу.
3) З погляду цільового використання коштів, які залишаються у підприємства в результаті застосування податкових пільг, останні поділяються на цільові та нецільові.
Перші з ним надаються за умови використання сум, які звільняються від оподаткування, строго на ті цілі, які визначені відповідним законодавчим актом.
4) За суб’єктами впливу податкові пільги можуть бути поділені на ті, що спрямовані на кінцевого споживача (стимулювання споживання) та пільги, надані виробникам продукції або суб’єктам підприємницької діяльності, які беруть участь у процесі реалізації товарів, робіт, послуг кінцевому споживачу (стимулювання виробництва та розподілу) [4].
5) За періодом дії виділяють пільги, період застосування яких не визначений і пільги тимчасового характеру.
До першої з цих груп належить більшість податкових пільг, введених спеціальними законами з питань оподаткування. Пільги другої групи встановлюються на визначений період часу.
6) За компетенцією встановлення та масштабами застосування податкові пільги поділяються на загальнодержавні та місцеві.
Загальнодержавні вводяться на державному рівні актами законодавства та діють на території всієї країни. Місцеві вводяться органами місцевого самоврядування в межах її компетенції на обмеженій території.
7) За елементами податку можна виділити такі групи податкових пільг:
- звільнення від оподаткування окремих категорій платників податку;
- зменшення об’єкта оподаткування;
- зменшення (обмеження) бази оподаткування;
- зменшення податкових ставок;
- застосування спеціальних методів податкового обліку;
- збільшення податкового (звітного) періоду;
- зменшення суми податку,яка підлягає сплаті до бюджету;
- розстрочення та відстрочення сплати податкових зобов’язань.
Залежно від того, на зміни якого з елементів структури податку – об’єкта оподаткування, податкової бази чи ставки податку спрямована пільга, їх поділяють на три групи:
Вилучення – це податкові пільги, спрямовані на вилучення з оподаткованого доходу окремих предметів (об’єктів оподаткування). Вони можуть надаватися як усім платникам податку, так і окремим їхнім категоріям, як постійно, так і на визначений термін.
Знижки – це пільги, спрямовані на скорочення податкової бази. Вони пов’язані не з доходами платника податків, а з видатками. Так, платник податків має право зменшувати оподаткований прибуток на суму перерахованих ним коштів у благодійні фонди, заклади освіти, охорони здоров’я, культури тощо [1].
Податкові кредити – це пільги, спрямовані на зменшення податкової ставки або податкового окладу. В даному випадку об’єктом виступає розрахована сума податку, а не доходи чи видатки платника.
Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії. Вони також мають право відмовитися від використання податкової пільги чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено Податковим Кодексом. Податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету [5].
Податкові пільги, порядок та підстави їх надання встановлюються з урахуванням вимог законодавства України про захист економічної конкуренції виключно Податковим Кодексом, рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, прийнятими відповідно до Податкового Кодексу.
Контролюючі органи складають зведену інформацію про суми податкових пільг юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та визначають втрати доходів бюджету внаслідок надання податкових пільг.
Також ці органи здійснюють контроль за правильністю надання та обліку податкових пільг, а також їх цільовим використанням, за наявності законодавчого визначення напрямів використання (щодо умовних податкових пільг) та своєчасним поверненням коштів, не сплачених до бюджету внаслідок надання пільги, у разі її надання на поворотній основі. Податкові пільги, використані не за призначенням чи несвоєчасно повернуті, повертаються до відповідного бюджету з нарахуванням пені в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України [5].
Таким чином, податкові пільги завжди були і залишаються об'єктом особливої уваги та зацікавленості всіх платників податку, оскільки наявність комплексу податкових пільг означає повне або часткове звільнення юридичних і фізичних осіб від обов'язкових платежів. В умовах ринкових відносин вони виступають необхідною передумовою для активного використання всіх податкових інструментів з метою економічного і правового регулювання соціальних процесів, стимулювання розвитку виробництва тощо. Передбачені законодавством пільги надаються залежно від об'єктів та суб'єктів оподаткування і їх значення для розвитку народного господарства країни. Пільги повинні носити постійний, сталий характер і не бути амністією для неплатників податків.

Список використаної літератури:

1. Бандурка О. М., Понікаров В. Д., Попова С. М. Податкове право: навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 312 с.
2. Іванов Ю. Б. Адміністрування податків: навч. посіб. – Харків: ХНЕУ, 2005. – 276 с.
3. Гега П. Т. Основи податкового права: навч. посіб. – 5-те вид. перероб. і доп. – К.: Знання, 2008. – 307 с.
4. Лютий І. О., Демиденко Л. М., Романюк М. В. Податкова система / За ред. Лютого І. О., навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 456 с.
5. Податковий кодекс України. – К.: ПрАТ «Бліц-Інформ», 2012. – 51 с.
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Ноябрь 2019 (17)
Октябрь 2019 (141)
Сентябрь 2019 (1)
Апрель 2019 (6)
Декабрь 2018 (18)
Ноябрь 2018 (49)
^