© Бочуля Д.В., 2012
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-45с
Новітні загрози для фінансово-економічної безпеки підприємства
Загрози безпеці суб’єкта господарювання – це потенційні або реальні дії фізичних чи юридичних осіб, котрі порушують стан захищеності суб'єкта господарської діяльності і здатні призвести до припинення його діяльності або до економічних та інших втрат.
За джерелом походження загрози безпеці підприємства можна розподілити па внутрішні та зовнішні.
Враховуючи класифікації загроз, які запропонували в своїх наукових працях науковці, можна виділити найбільш суттєві зовнішні фактори ризику, які сформувалися в сучасний момент в Україні і несуть небезпеку стабільності вітчизняних підприємств. Отже, до найхарактерніших сучасним умовам зовнішніх факторів негативного впливу належать: спон-танність природних процесів і явищ, стихійні лиха, а та¬кож екологічна ситуація, яка передбачає виникнення подій техногенного характеру; можливі зміни в еко¬номіці і їх потенційний вплив на рівень цін і зайнятості, наприклад, темпи інфляції; політична ситуація в країні; несвоєчасність державного регулювання, виражена очі¬куванням значних законодавчих змін з низькою ймові¬рністю введення їх в дію; зниження загального життє¬вого рівня населення, ріст безробіття, страйків, зміна потреб, кримінальна обстановка.
Серед новітніх загроз для фінансово-економічної безпеки підприємства експерти називають такі явища, як гринмейл, рейдерство, кардерство (кардеринг), конкурентну розвідку.
Іноземне слово "гринмейл" давно стало повноправ¬ним економічним терміном. Довідники з ринкової економіки трактують його в такий спосіб: гринмейл (greenmail) — корпо¬ративний шантаж шляхом скуповування значного числа акцій певної компанії з пропозицією продати їх за умови, що інші ком¬панії підписують угоду про невтручання.
Схема класичного корпоративного шантажу припускає, що структура, яка атакує, купує на фондовому ринку невеликий пакет акцій процвітаючої компанії. Потім настає черга скарг у контролюючі та правоохоронні органи, а також судових позовів із будь-якого приводу. Кінцевою метою є або отримання відступ¬них за відмову від претензій, або продаж свого пакета акцій за завищеною ціною.
У поле зору гринмейлерів потрапляють переважно сучасні компанії, що динамічно розвиваються. Внаслідок "атаки грин¬мейлерів" підприємства лихоманить, виробничі й фінансові по¬казники повзуть униз, під загрозою опиняються тисячі робочих місць, втрачаються замовники. В Україні практично не було гучних випадків використання технологій гринмейлу в чисто¬му вигляді. Точніше донедавна гринмейл по-українському перед¬бачав участь дрібних міноритарних акціонерів, зазвичай фізич¬них осіб, у корпоративних конфліктах як "солдатів". У цьому разі позови, подані власником кількох акцій, ніби випадково збігалися з інтересами окремих фінансово-промислових груп.
Рейдерство — вилучення майна на законних підставах, в основі виникнення яких лежать прогалини в законі або системні недоліки функціонування державних інститутів (судової та правоохоронної систем, системи реєстрації юридичних осіб тощо).
«Рейдерство» по-українськи здебільшого полягає у набутті сумнівними шляхами тимчасового права розпоряджатися активами та якнайшвидшим продажем цих активів пов'язаним із рейдером особам, із наступними перепродаваннями вилучених активів між пов'язаними особами, маючи на меті завадити (унеможливити) їхньому поверненню законним власникам.
В Україні для боротьби з рейдерством створена Міжвідомча комісія з питань протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств, що діє при Кабінеті Міністрів України.
Тим не менш, якщо рейдерство проходить без явних порушеннь законів, воно є корисним і оздоровлює занепалий бізнес.
Кардінг — рід шахрайства, при якому проводиться операція з використанням банківської картки або її реквізитів, яка не ініційована або не підтверджена її власником.
Реквізити платіжних карт, як правило, беруть зі зламаних серверів інтернет-магазинів, платіжних і розрахункових систем, а також з персональних комп'ютерів (або безпосередньо, або через програми віддаленого доступу, так звані «трояни» або «черв'яки»).
Крім того, найпоширенішим методом крадіжки номерів платіжних карт на сьогодні є фішинг - створення шахраями сайту, який буде користуватися довірою у користувача, наприклад - сайт, схожий на сайт банку користувача, через який і крадуться реквізити платіжних карт.
За підрахунками фахівців, щорічні збитки у світовій еко¬номіці від "дій" кардерів наближаються до 100 млн. дол, США і з кожним роком зростають. Більш за все страждають, звичай¬но, Північна Америка і Західна Європа, але Україна також не стоїть збоку. Виконавчий директор Національного банку Украї¬ни з питань платіжних систем нещодавно повідомив, що не володіє інформацією про збитки, заподіяні нашій країні цими злочинцями. Однак відомо, що протягом останніх років у нас було викрито декілька таких організованих злочинних співтова¬риств.
Два найбільші з них — це одеське угруповання, яке займалося розкраданням грошей "Сіті-банку", і міжнародна злочинна організація "Кардерпланета", кримінальну справу якої розглядав Солом'янський районний суд Києва. За даними МВС, члени останньої протягом 2000—2004 р. виготовили не менше 1333 підроблених кредитних карток, які потім використали у 23 країнах світу, викравши таким чином 3,6 млн. дол. США, що належали міжнародним платіжним системам "Віза", "Мастеркард" і "Америкен експрес"
Список використаних джерел:
1.Економічна безпека підприємств, організацій та установ: Навч. посібник [для студ. вищ. навч. закл.] / [В. Л. Ортинський, І. С. Керницький, З. Б. Живко та ін.];– К.: Правова єдність, 2009. – 544с.
2.Лаврова Ю.В. Механізм забезпечення фінансової безпеки підприємства / Ю.О. Лаврова. - // Вісник економіки, транспорту і промисловості. – 2010. - № 29. – С. 127-130.
3.Любченко Н.Л. Визначення впливу факторів зовнішнього середовища на стабільність підприємства[Текст]/Любченко Н.Л.//Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки.-2010.-№3,Т.3.-С. 62-66.
4.Марченко О.М. Актуальні загрози фінансово-економічній безпеці суб’єктів господарювання України / О.М. Марченко / Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія економічна: збірник наукових праць. – Львів: ЛьвДУВС, 2011. – Вип. 1. – С. 171-184.
5.Підхомний О.М. Типологія загроз фінансовій безпеці підприємницької діяльності. / О.М. Підхомний, Н.О. Микитюк, І.П. Вознюк // Вісник Національного університету „Львівська політехніка”: Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. – № 605. – 2007. – С. 119- 123.
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-45с
Новітні загрози для фінансово-економічної безпеки підприємства
Загрози безпеці суб’єкта господарювання – це потенційні або реальні дії фізичних чи юридичних осіб, котрі порушують стан захищеності суб'єкта господарської діяльності і здатні призвести до припинення його діяльності або до економічних та інших втрат.
За джерелом походження загрози безпеці підприємства можна розподілити па внутрішні та зовнішні.
Враховуючи класифікації загроз, які запропонували в своїх наукових працях науковці, можна виділити найбільш суттєві зовнішні фактори ризику, які сформувалися в сучасний момент в Україні і несуть небезпеку стабільності вітчизняних підприємств. Отже, до найхарактерніших сучасним умовам зовнішніх факторів негативного впливу належать: спон-танність природних процесів і явищ, стихійні лиха, а та¬кож екологічна ситуація, яка передбачає виникнення подій техногенного характеру; можливі зміни в еко¬номіці і їх потенційний вплив на рівень цін і зайнятості, наприклад, темпи інфляції; політична ситуація в країні; несвоєчасність державного регулювання, виражена очі¬куванням значних законодавчих змін з низькою ймові¬рністю введення їх в дію; зниження загального життє¬вого рівня населення, ріст безробіття, страйків, зміна потреб, кримінальна обстановка.
Серед новітніх загроз для фінансово-економічної безпеки підприємства експерти називають такі явища, як гринмейл, рейдерство, кардерство (кардеринг), конкурентну розвідку.
Іноземне слово "гринмейл" давно стало повноправ¬ним економічним терміном. Довідники з ринкової економіки трактують його в такий спосіб: гринмейл (greenmail) — корпо¬ративний шантаж шляхом скуповування значного числа акцій певної компанії з пропозицією продати їх за умови, що інші ком¬панії підписують угоду про невтручання.
Схема класичного корпоративного шантажу припускає, що структура, яка атакує, купує на фондовому ринку невеликий пакет акцій процвітаючої компанії. Потім настає черга скарг у контролюючі та правоохоронні органи, а також судових позовів із будь-якого приводу. Кінцевою метою є або отримання відступ¬них за відмову від претензій, або продаж свого пакета акцій за завищеною ціною.
У поле зору гринмейлерів потрапляють переважно сучасні компанії, що динамічно розвиваються. Внаслідок "атаки грин¬мейлерів" підприємства лихоманить, виробничі й фінансові по¬казники повзуть униз, під загрозою опиняються тисячі робочих місць, втрачаються замовники. В Україні практично не було гучних випадків використання технологій гринмейлу в чисто¬му вигляді. Точніше донедавна гринмейл по-українському перед¬бачав участь дрібних міноритарних акціонерів, зазвичай фізич¬них осіб, у корпоративних конфліктах як "солдатів". У цьому разі позови, подані власником кількох акцій, ніби випадково збігалися з інтересами окремих фінансово-промислових груп.
Рейдерство — вилучення майна на законних підставах, в основі виникнення яких лежать прогалини в законі або системні недоліки функціонування державних інститутів (судової та правоохоронної систем, системи реєстрації юридичних осіб тощо).
«Рейдерство» по-українськи здебільшого полягає у набутті сумнівними шляхами тимчасового права розпоряджатися активами та якнайшвидшим продажем цих активів пов'язаним із рейдером особам, із наступними перепродаваннями вилучених активів між пов'язаними особами, маючи на меті завадити (унеможливити) їхньому поверненню законним власникам.
В Україні для боротьби з рейдерством створена Міжвідомча комісія з питань протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств, що діє при Кабінеті Міністрів України.
Тим не менш, якщо рейдерство проходить без явних порушеннь законів, воно є корисним і оздоровлює занепалий бізнес.
Кардінг — рід шахрайства, при якому проводиться операція з використанням банківської картки або її реквізитів, яка не ініційована або не підтверджена її власником.
Реквізити платіжних карт, як правило, беруть зі зламаних серверів інтернет-магазинів, платіжних і розрахункових систем, а також з персональних комп'ютерів (або безпосередньо, або через програми віддаленого доступу, так звані «трояни» або «черв'яки»).
Крім того, найпоширенішим методом крадіжки номерів платіжних карт на сьогодні є фішинг - створення шахраями сайту, який буде користуватися довірою у користувача, наприклад - сайт, схожий на сайт банку користувача, через який і крадуться реквізити платіжних карт.
За підрахунками фахівців, щорічні збитки у світовій еко¬номіці від "дій" кардерів наближаються до 100 млн. дол, США і з кожним роком зростають. Більш за все страждають, звичай¬но, Північна Америка і Західна Європа, але Україна також не стоїть збоку. Виконавчий директор Національного банку Украї¬ни з питань платіжних систем нещодавно повідомив, що не володіє інформацією про збитки, заподіяні нашій країні цими злочинцями. Однак відомо, що протягом останніх років у нас було викрито декілька таких організованих злочинних співтова¬риств.
Два найбільші з них — це одеське угруповання, яке займалося розкраданням грошей "Сіті-банку", і міжнародна злочинна організація "Кардерпланета", кримінальну справу якої розглядав Солом'янський районний суд Києва. За даними МВС, члени останньої протягом 2000—2004 р. виготовили не менше 1333 підроблених кредитних карток, які потім використали у 23 країнах світу, викравши таким чином 3,6 млн. дол. США, що належали міжнародним платіжним системам "Віза", "Мастеркард" і "Америкен експрес"
Список використаних джерел:
1.Економічна безпека підприємств, організацій та установ: Навч. посібник [для студ. вищ. навч. закл.] / [В. Л. Ортинський, І. С. Керницький, З. Б. Живко та ін.];– К.: Правова єдність, 2009. – 544с.
2.Лаврова Ю.В. Механізм забезпечення фінансової безпеки підприємства / Ю.О. Лаврова. - // Вісник економіки, транспорту і промисловості. – 2010. - № 29. – С. 127-130.
3.Любченко Н.Л. Визначення впливу факторів зовнішнього середовища на стабільність підприємства[Текст]/Любченко Н.Л.//Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки.-2010.-№3,Т.3.-С. 62-66.
4.Марченко О.М. Актуальні загрози фінансово-економічній безпеці суб’єктів господарювання України / О.М. Марченко / Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія економічна: збірник наукових праць. – Львів: ЛьвДУВС, 2011. – Вип. 1. – С. 171-184.
5.Підхомний О.М. Типологія загроз фінансовій безпеці підприємницької діяльності. / О.М. Підхомний, Н.О. Микитюк, І.П. Вознюк // Вісник Національного університету „Львівська політехніка”: Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. – № 605. – 2007. – С. 119- 123.
