Стратегічні орієнтири » Сучасні тенденції фінансового ринку 2012 » Фенчин О.Р. Фінансове посередництво в Україні: переваги та недоліки
Информація до матеріалу
  • Переглядів: 4741
  • Автор: OlgaFenchyn
  • Дата: 11-12-2012, 14:21
 (голосов: 0)
11-12-2012, 14:21

Фенчин О.Р. Фінансове посередництво в Україні: переваги та недоліки

Категорія: Сучасні тенденції фінансового ринку 2012

Фенчин О.Р.
ЕкфС-52с
Фінансове посередництво в Україні: переваги та недоліки

Протягом усіх років розбудови незалежної держави в Україні спостерігається хронічна нестача фінансових ресурсів, що негативно впливає на загальний розвиток національної економіки. Насамперед актуальними залишаються питання пошуку джерел для економічного зростання реального сектору економіки. Досвід розвинених країн свідчить, що найбільш ефективним способом формування фінансових потоків є фінансові ринки, головними суб'єктами яких є фінансові посередники, до яких традиційно відносять банківські установи, страхові компанії, недержавні пенсійні фонди, інвестиційні установи, фінансові компанії і тощо. Діяльність цих установ має ключове значення у формуванні фінансових ресурсів в країні, оскільки, акумулюючи тим¬часово вільні кошти юридичних і фізичних осіб, фінансові посередники направляють їх у найефективніші сфери економіки країни, що сприяє формуванню значного обсягу фінансових ресурсів за певними напрямами розвитку національного господарства.
У ході еволюції ринкової системи структура фінансового ринку значно ускладнилася, трансформувалися фінансові інструменти та інститути. Однак сутність процесу, який реалізується на фінансовому ринку, залишається незмінним - створення найбільш сприятливих умов для економічного зростання реального сектору економіки через процес інвестування і пов'язаного з ним руху фінансового капіталу.
Що ж таке фінансове посередництво? В українському законодавстві на сьогодні відсутнє визначення терміну "фінансовий посередник", що не дозволяє вичерпно сформулювати перелік цих установ. В Законі України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" наведена лише дефініція "фінансова установа" - це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги, пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку [1]. Логічно припустити, що всі фінансові посередники є фінансовими установами, оскільки вони надають виключно фінансові послуги своїм клієнтам. Також у зазначеному Законі наведено перелік установ, що відносять до фінансових. Це банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг [2].
Отже, в Україні до фінансових посередників можна зарахувати практично всі фінансові установи, що діють на фінансовому ринку країни. Найбільш розвинутими серед них прийнято вважати банківські установи та страхові компанії. Решта перебуває на етапі становлення, що обумовлено різними причинами, у тому числі історичними передумовами, рівнем та характером економічного розвитку країни та ін.
Детальніше розглянемо переваги і недоліки фінансового посередництва в Україні. До переваг фінансового посередництва можна віднести [3]:
1. Можливості для кожного окремого кредитора оперативно розмістити вільні кошти в дохідні активи, а для позичальника - оперативно мобілізувати додаткові кошти, необхідні для вирішення виробничих чи споживчих завдань, і так само оперативно повернути їх на висхідні позиції.
2. Скорочення витрат базових суб'єктів грошового ринку на формування вільних коштів, розміщенні їх у дохідні активи та запозиченні додаткових коштів. Це зумовлюється такими чинниками: кредитору і позичальнику не потрібно багато часу та зусиль витрачати на пошуки один одного (на рекламу, створення інформаційних систем тощо); не потрібно здійснювати складні оціночно-аналітичні заходи щодо потенціального клієнта, щоб визначити його надійність, платоспроможність.
3. Послаблення фінансових ризиків для базових суб'єктів грошового ринку, оскільки значна частина їх перекладається на посередників. Це стає можливим завдяки широкій диверсифікації посередницької діяльності, створенню спеціальних систем страхування та захисту від фінансових ризиків.
4. Збільшення дохідності позичкових капіталів, особливо зосереджених у дрібних власників, завдяки зменшенню фінансових ризиків, скороченню витрат на здійснення фінансових операцій та відкриттю доступу до великого, високодохідного бізнесу. Це зумовлено тим, що посередники мають можливість сконцентрувати значну кількість невеликих заощаджень і спрямувати їх на фінансування великих, високодохідних операцій та проектів;
5. Можливість урізноманітнити відносини між кредиторами і позичальниками наданням додаткових послуг, які беруть на себе посередники. Це, зокрема, страхування кредитора від різних ризиків, задоволення потреб у пенсійному забезпеченні, забезпеченні житлом, набутті права власності й управління певними об'єктами тощо.
Як і кожний фінансовий інструмент, фінансове посередництво має ряд недоліків, до них відносять [5]:
1. Неможливий контроль над бізнесом (у більшості випадків) У разі інвестування через фінансових посередників, прямий контроль інвестора над бізнесом зникає.
2. Частина прибутку йде посереднику. Посередник працює не просто так, частину грошей за свою роботу він бере собі. Це, як правило, істотно зменшує прибутковість в порівнянні з тим, що можна було б отримати самостійно.
3. Висока прибутковість малоймовірна. Дійсно висока прибутковість при інвестиціях через фінансових посередників буде малоймовірною. І тому, що частина доходу йде посереднику. І внаслідок диверсифікації, яка не тільки знижує ризики, але і усереднює прибутковість. І внаслідок обмежень, накладених регуляторами з метою уникнення ризикованих (але і найбільш потенційно прибуткових) операцій.
4. Виникають ризики самого фінансового посередника. Ризики знижуються за рахунок диверсифікації, але з’являються додаткові ризики – ризики самого фінансового посередника. Наприклад, банк може видавати хороші кредити, але втратити ліцензію через якісь порушення. Доведеться подбати про надійність фінансового посередника, якого Ви обираєте.
За допомогою фінансових посередників інвестори можуть вкладати грошові кошти у фінансові активи або вилучати їх з цього процесу інвестування. Фінансові посередники за певну плату допомагають учасникам ринку залучати кошти, які їм необхідні. При цьому, чим вища оплата фінансових посередників, тим нижча конкурентна позиція позичальника на фінансовому ринку. Залучаючи кошти та інвестуючи, фінансові посередники за великих обсягів операцій, зменшують витрати та ризики на кредитному ринку та ринку акцій і облігацій. У разі потреби фінансові посередники можуть викупити фінансові активи або продати їх інвесторам. Фінансові посередники можуть забезпечувати фінансовим активам ліквідність і стабілізувати діяльність ринку під час викупу і продажу фінансових активів, протидіючи значним коливанням цін [4].
Фінансові посередники, що діють на фінансовому ринку України, мають значний вплив на розвиток національного господарства, особливо це стосується банківських установ. Однак, досвід зарубіжних країн говорить, що такі фінансові посередники, як страхові компанії та ICI теж можуть здійснювати значний позитивний вплив на національне господарство країни. Водночас на сьогодні більшість населення України не поінформована про діяльність ICI і про те, які додаткові доходи можуть приносити залучені ними кошти. Також існує недовіра до страхових компаній, через що ці установи не можуть формувати довгострокові інвестиції, оскільки пропонують лише ті послуги, що мають значний попит, але не приносять стабільних фінансових надходжень протягом декількох років.
Кожний з видів фінансових посередників потребує окремого розгляду з метою виявлення проблем та розробки конкретних пропозицій щодо їх розв'язання. Але їхня діяльність на фінансовому ринку України дозволяє дійти висновку про наявність загальних проблем, притаманних усім фінансовим посередникам, а саме: недовіра до діяльності фінансових посередників, особливо фізичних осіб; відсутність належного рівня інформації про розвиток фінансових посередників; неефективний державний контроль за їхньою діяльністю, що про¬демонструвала фінансова криза; неврахування, особливо іноземними фінансовими посередниками, національного менталітету громадян та ін.

Список використаних джерел:

1. Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12.07.2001 № 2664-ІІІ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: Шр:// zakon1.rada.gov.ua/сgi-bin/laws/main.сgi?nreg=2664-14.
2. Мачуський В.В., Постульга В.Є. Господарське законодавство Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2004. — 275 с.
3. Савлук М.І., Мороз А. М., Пуховкіна. М. Ф. Гроші та кредит Підручник. — 3-тє вид., перероб. і доп. / М. І. Савлук; За заг. ред. М. І. Савлука. — К.: КНЕУ, 2002. — 598 с.
4. Ходаківська В.П. Ринок фінансових послуг : навч. посібн. / В.П. Ходаківська, О.Д. Данілов. – Ірпінь : Академія ДПС України, 2001. – 501 с.
5. Чіркова І. Переваги й недоліки фінансових посередників в інвестиційній діяльності / [Електронний ресурс]. – Peжим дoступу: http://financier.ua/statti/perevahy-j-nedoliky-finansovyh-poserednykiv-v-investytsijnij-diyalnosti/
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Июнь 2020 (3)
Май 2020 (109)
Апрель 2020 (6)
Март 2020 (6)
Декабрь 2019 (1)
Ноябрь 2019 (26)
^