Стратегічні орієнтири » Фінансовий менеджмент інноваційних проектів » Йордан Х.І. РИЗИКИ ПРОЕКТНОГО ФІНАНСУВАННЯ ТА ШЛЯХИ ЇХ МІНІМІЗАЦІЇ
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
12-03-2013, 17:00

Йордан Х.І. РИЗИКИ ПРОЕКТНОГО ФІНАНСУВАННЯ ТА ШЛЯХИ ЇХ МІНІМІЗАЦІЇ

Категорія: Фінансовий менеджмент інноваційних проектів

Йордан Х. І., ЕкфМ-52с
ЛНУ імені Івана Франка

РИЗИКИ ПРОЕКТНОГО ФІНАНСУВАННЯ ТА ШЛЯХИ ЇХ МІНІМІЗАЦІЇ

Невід'ємними супутниками сучасних ринкових економічних відносин на сьогодні є ризики. Жодна економічна діяльність не може уникнути їхніх наслідків та можливих збитків, що, часом, досягають великих масштабів. Особливо, якщо мова стосується інвестиційних проектів, де обсяги фінансування значні, і, відповідно, можливі негативні наслідки від ризиків теж сягають колосальних сум. На кожному етапі реалізації проекти зазнають ризиків, які необхідно вміти правильно виявити, оцінити, та правильно управляти ними. Адже саме правильне управління ризиками – це запорука ефективної реалізації проекту.
Управління ризиками є це доволі складною справою, для якої необхідно провести теоретичне обґрунтування, оскільки, щоб прийняти рішення щодо управління ризиками потрібно їх зважити й оцінити.
Для того, щоб мінімізувати вплив ризиків на реалізацію проекту необхідно структурувати можливі ризики, виділити основні фактори, що їх спричинюють та визначити можливі напрями їх усунення чи зменшення.
Актуальність проблеми виникнення ризиків та їх мінімізації у проектній діяльності особливо загострилася в кризових умовах. Інвестори детально зважують усю сукупність ризиків і приймають рішення щодо доцільності вкладення коштів. Для вчасного виявлення небажаного ризику потрібно бути знати способи управління ризиком, а в разі негативного впливу ризику – шляхи мінімізації його наслідків.
Дослідженню ризиків та методів їх управління приділяло увагу багато вчених, зокрема, теоретичні аспекти ризиків вивчали Л.П. Батенко, О.А. Загородніх, Ю. Коваленко, Н.Е. Ковшун, В.В. Ліщинська, С.В. Онікієнко, А.А. Пересада. Практичним аспектам ризику, зок-рема пошуку шляхів їх мінімізації приділяли увагу у своїх працях В.В. Македон, С.Ф. Пок-ропивний, С.М. Соболь, Г.М. Тарасюк, Г.О Швиданенко.
Метою дослідження є визначення суті ризику, його основних видів, визначення мето-дів управління та мінімізації ризиків.
Ризик – це складна для розуміння категорія. На сьогодні, немає єдиного й чіткого ви-значення ризику, універсальної кількісної міри його оцінювання.
До визначення поняття ризику підходять двояко:
- з позицій термінів втрат і збитків;
- з позицій непевності.
З позицій термінів втрат ризик – це імовірність перевищення збитками певного значення. Також ризик визначають як математичне очікування втрат чи збитків.
В контексті інвестиційного та фінансового менеджменту найчастіше ризик визначають як міру непевності в отриманні очікуваних доходів від здійснених інвестицій. Тому, для виявлення суті ризику необхідно відштовхуватись від того, при яких умовах він виникає [4].
Серед основних причини виникнення ризиків можна виділити наступні:
- зовнішньоекономічні;
- відсутність сприятливого політичного клімату в країні та у регіоні;
- відсутність повної і точної інформації, необхідної для впровадження проекту;
- коливання ринкової кон’юнктури;
- можливість виникнення виробничо-технологічних ризиків;
- непередбачуваність поведінки учасників.
В аналізі проектів важливо класифікувати ризики, адже категорія ризику дає можливість спрогнозувати непередбачені події та в певній мірі проконтролювати ризикову ситуацію. Усе це й пояснює актуальність та необхідність дослідження категорій ризику. Існують численні класифікації ризиків в проектній діяльності, що схожі між собою, містять певні відмінності чи залежать від специфіки проектів.
Спробуємо виділити найбільш поширені ризики для проектної діяльності.
Н.Е. Ковшун виділяє наступні види ризиків:
За причинами виникнення виділяють наступні ризики:
- ризики нестабільності законодавства та наявної економічної ситуації;
- ризик політичної ситуації;
- ризики непередбачуваності природних умов;
- ризики неповноти та неточності ситуації;
- ризики непередбачуваності поведінки учасників проекту.
Проектні ризики також класифікують на зовнішні (їх поділяють на групи передбачуваних та непередбачуваних ризиків) та внутрішні (серед яких: будівельні, експлуатаційні та фінансові) [2].
Найбільш характерними для проекту є внутрішні ризики. Здійснимо їх детальний огляд у таблиці 1.
Таблиця 1
Склад та характеристика внутрішніх ризиків проекту

Йордан Х.І. РИЗИКИ ПРОЕКТНОГО ФІНАНСУВАННЯ ТА ШЛЯХИ ЇХ МІНІМІЗАЦІЇ



























Окремо доцільно виділити форс-мажорний ризик, що виникає на стадії будівництва, та експлуатації підприємства. До цього ризику призводять об'єктивні події, наслідком яких є часткова чи повна втрата майна [2].
Г.М. Тарасюк класифікує ризики наступним чином:
1. За джерелами виникнення ризики поділяються на:
- ризики політичного характеру;
- ризики господарської діяльності;
- непередбачувані або форс-мажорні ризики.
2. Залежно від причини виникнення виділяють наступні ризики:
- зовнішні ризики;
- внутрішні ризики;
- інші ризики [6].
Л.П. Батенко, О.А. Загородніх, В.В. Ліщинська виділяють 2 види ризиків, що виникають під час підготовки та реалізації проекту: систематичний і несистематичний (рис. 1)



Йордан Х.І. РИЗИКИ ПРОЕКТНОГО ФІНАНСУВАННЯ ТА ШЛЯХИ ЇХ МІНІМІЗАЦІЇ





















За тривалістю дії розрізняють короткострокові ризики (пов’язані з фінансовими інвестиціями, що впливають на ліквідність фірми) або довгострокові (ті, що виникають під час вибору напряму інвестування).
За ступенем впливу на фінансовий стан фірми виділяють допустимі ризики (загроза втрати певної частини прибутку), критичні (загроза втрати очікуваної виручки) та катастрофічні (загроза втрати всього капіталу фірми, як наслідок - банкрутство).
За можливістю усунення виділяють ризики недиверсифіковані (ризики, які неможливо усунути) і диверсифіковані (ризики, які можна подолати).
За мірою впливу на зміну реальних активів фірми можна виділять: динамічні ризики - ризики непередбаченої зміни вартості основного капіталу, що спричинено прийняттям відповідних управлінських рішень, ринковими або політичними обставинами, які можуть принести втрати, так і збільшення прибутку; статичні ризики – ризики, пов'язані із втратами реальних активів шляхом завдання збитків власності, спричинені некомпетентністю керівництва [1].
Управління ризиками доцільно здійснювати на всіх етапах життєвого циклу проекту. Адже своєчасне реагування на виявлення ризику іноді дозволяє уникнути його. В разі, якщо уникнення ризику є неможливим, доцільним є пошук шляхів щодо його мінімізації.
Налічують велику кількість методів мінімізації (оптимізації, зниження) ризику, які також поділяють на зовнішні та внутрішні [5].
Найбільш розповсюдженими методами мінімізації ризику є:
- диверсифікація.
- нейтралізація часткових ризиків;
- резервування коштів на покриття непередбачених витрат;
- розподіл ризику між учасниками проекту;
- страхування;
- хеджування.
Диверсифікація - це процес розподілу інвестицій між різними видами діяльності, безпосередньо не пов’язаними між собою. Зазнавши збитків від одного виду діяльності, підприємство може одержати прибуток від іншого. Диверсифікація дає можливість підвищити стійкість підприємства до несприятливих змін підприємницького середовища [3].
Частковими називаються ризики - це ризики, що виникають під час реалізації окремих етапів (робіт) проекту та безпосередньо не впливають на проект у цілому. Нейтралізацію часткових ризиків здійснюють у декілька етапів, а саме:
1) розгляд найбільш важливого для проекту ризику;
2) визначення перевитрат коштів з врахуванням можливості виникнення несприятливих подій;
3) визначення можливих заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків;
4) визначення додаткових витрат на реалізацію наведених заходів;
5) порівняння витрат на реалізацію заходів та величини збитків від ризиків;
6) прийняття рішення щодо застосування визначених заходів;
7) повторення процесу до наступного за важливістю ризику [3].
Створення резервів ресурсів на покриття непередбачених витрат дозволяє покрити втрати від ризику, що з'являється під час реалізації проекту, та забезпечити виконання проекту без збоїв та порушень. Це є способом боротьби з ризиком, який потребує визначення співвідношення між можливими ризиками, що впливають на вартість проекту, та розміром витрат для усунення збоїв виконання проектів. Частину резерву завжди необхідно зберігати менеджеру, а іншу частину - іншим учасникам відповідно до контракту [6].
Розподіл ризику здійснюють під час підготовки плану проекту та контрактної документації. Для кількісного розподілу ризику проекту доцільно використати модель, побудовану на основі "дерева рішень", згідно якої кожен учасник виконує обсяг робіт, визначений проектом, та, у випадку невиконання проекту, несе відповідну частку ризику. Проте найбільший ризик несе інвестор. Тому, із збільшенням ступеня ризику, що несе інвестор, збільшуються труднощі у його пошуку.
Страхування ризику – це своєрідна система відшкодування втрат страхувальниками в разі виникнення страхових випадків із спеціальних страхових фондів, сформованих за рахунок страхових внесків, виплачених страхувальниками. В основному, в рамках страхування ризиків виділяють майнове страхування та страхування від нещасних випадків.
Крім страхування, також застосовують перестрахування та співстрахування.
Перестрахування - це страхування, що полягає у передачі страховиком частини відповідальності за ризики іншим страховикам. Перестрахування здійснюють з метою формування стійкого та збалансованого "страхового портфеля", щоб забезпечити стабільну та рентабельну роботу страховим компаніям.
Співстрахування - страхування великих ризиків кількома страховиками одночасно. При цьому кожен страховик укладає із страхувальником окрему угоду. Проте, може існувати і страховик-лідер, що виступає організатором [6].
Хеджування - це метод мінімізації ризику господарської діяльності шляхом передачі ризику зміни ціни на іншу особу. Хеджування може здійснюватись шляхом укладення термінових контрактів, зокрема довгострокової угоди на поставку продукції між постачальником і споживачем. Наприклад, укладення контракту на поставку зерна під урожай наступного року. За цим контрактом споживач набуває право отримати зафіксовану кількість зерна за обумовленою ціною в наступному році, захищаючи себе тим самим від втрат у разі неврожаю. У свою чергу, постачальник гарантує собі відповідну ціну на зерно, навіть у разі її зменшення в наступному році [5].
Отже, на основі проведеного дослідження можна зробити наступні висновки. На кожній стадії реалізації проекту підприємство зазнає тих чи інших ризиків. Існує велика кіль-кість видів ризиків, і важко виділити якусь єдину класифікацію. Для уникнення значних втрат важливо своєчасно виявити та зреагувати на ризики, вжити необхідні заходи щодо їх уникнення чи, коли уникнути ризики неможливо, мінімізувати їх. Існують різні підходи до визначення оптимальних методів управління ризиками, проте більшість авторів виділяють наступні: диверсифікація, хеджування, страхування (в тому числі співстрахування та пере-страхування) та формування резервів на покриття непередбачуваних втрат. Вибір конкретного методу залежить від специфіки проекту, сукупності зовнішніх та внутрішніх факторів, фази (етапу) реалізації проекту. Тому, важливими є своєчасне виявлення, оцінка, та правильне управління ризиками. Адже оптимальне управління ризиками є запорукою ефективного впровадження та реалізації проекту.
Примітки:
1. Батенко Л.П., Загородніх О.А., Ліщинська В.В. Управління проектами: Навч. посі-бник. - К.: КНЕУ, 2003. - 231 с.]
2. Ковшун Н.Е. Аналіз та планування проектів [Текст]: навч. посібник / Н.Е.Ковшун .– К.: Центр учбової літератури, 2008. – 344 с.
3. Македон В.В. Бізнес-планування : Навч. пос. / В.В. Македон. – К. : Центр учбової літератури. – 236 с.
4. Пересада А.А., Онікієнко С.В., Коваленко Ю. М. Інвестиційний аналіз: Навч. - ме-тод. посібник для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ, 2003. - 134 с.
5. Покропивний С.Ф., Соболь С.М., Швиданенко Г.О. Бізнес-план:технологія розроб-ки та обгрунтування: Навч. посібник. – К: КНЕУ, 1998. – 208 с.
6. Тарасюк, Г.М. Управління проектами : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. - К.: Каравела. М.: Финансы и статистика, 2006 . - 304с.

Посилання: проектне фінансування

Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Май 2021 (4)
Апрель 2021 (8)
Декабрь 2020 (17)
Ноябрь 2020 (16)
Октябрь 2020 (83)
Сентябрь 2020 (15)
^