Стратегічні орієнтири » Фінансовий менеджмент інноваційних проектів » Труба О.В. Державне фінансування інноваційного розвитку економіки України
Информація до матеріалу
  • Переглядів: 2586
  • Автор: оксана12345
  • Дата: 13-03-2013, 16:33
 (голосов: 0)
13-03-2013, 16:33

Труба О.В. Державне фінансування інноваційного розвитку економіки України

Категорія: Фінансовий менеджмент інноваційних проектів

Труби О.В.
ЕкфС-52с

Державне фінансування інноваційного розвитку економіки України

Постановка проблеми. Сьогодні інноваційна діяльність є одним із найважливіших факторів економічного розвитку. Сучасний стан інноваційного розвитку національної економіки не є до кінця сформованим та ефективним, оскільки з боку держави немає відповідної підтримки інноваційних проектів. Це насамперед пов’язано з неналежним правовим регулюванням, інфляційними процесами, ненадійністю партнерів, незначною часткою видатків на інновації з державного бюджету тощо.
Аналіз дослідження та публікації. Оцінкою державного фінансування інноваційного розвитку економіки займались багато зарубіжних вчених, а саме: Й. Шумпетер, В. Зомбарт, Р. Солоу, Б. Твісс, Х. Фрімен, Ю. Яковець, М. Калецкі, Е. Денісон.
Провідними вітчизняними дослідниками є такі: О. Барановський, А. Гальчинський, В. Геєць, А. Гойко, О. Ковалюк, М. Козоріз, Н. Костіна, М. Крупка, О. Кузьмін, А. Кузнєцова, О. Лапко, І. Лютий, Л. Нейкова, С. Онишко, В. Опарін, А. Поддєрьогін, Л. Федулова, Д. Черваньов.
Актуальність. Інноваційна діяльність пов'язана з високим рівнем ризику, оскільки потребує великого обсягу фінансових ресурсів. Актуальним питанням сьогодення є впровадження ефективної системи фінансового забезпечення інноваційної діяльності через механізми державного та приватного фінансування. Вирішення проблеми пошуку фінансових ресурсів, необхідних для здійснення інноваційної діяльності, може бути забезпечено лише в тому разі, якщо будуть використовуватися найрізноманітніші джерела фінансування, починаючи з державних і закінчуючи приватним сектором національної економіки.
Виклад основного матеріалу. Політика держави у сфері інноваційної діяльності повинна базуватись на створенні умов для розвитку науково-технічного та інноваційного потенціалу країни. Головним пріоритетом створення умов для розвитку інновацій є активізація державної підтримки реалізації інвестиційно-інноваційних програм і проектів у реальному секторі економіки.
У загальному розумінні фінансування передбачає надання капіталу і залучення інвестицій (капіталовкладень) для втілення (реалізації) певного проекту [1].
Державне фіннансування полягає у використанні державних інвестиційних ресурсів: бюджетних коштів, коштів позабюджетних фондів, державних запозиченнь, майна, що знаходиться у державній власності.
Інноваційний розвиток здійснється через залучення інвестиційних ресурсів з різних джерел фінансування для реалізації різного роду проектів, які пов'язнані з інноваціями, високими технологіями, інжинірингом. Слід пам'ятати, що інноваційна сфера є ризикованою, оскільки успіх проекту залежить від великої кількості факторів: інфляційні процеси, ненадійність партнерів, сприйняття нового продукту на ринку тощо. Інвестиції спрямовують у вже розвинені галузі економічної діяльності, де ризик неповернення коштів є незначним порівняно з інноваційною сферою. Наприклад, на підприємствах промисловості зосереджено 30,9 % загального обсягу прямих інвестицій в Україну (рис.1), цей показник свідчить про те, що спонсори інвестують кошти у розвинені та прибуткові галузі національної економіки, для захисту власних капіталовкладень.

Труба О.В. Державне  фінансування інноваційного розвитку економіки України

















Рис 1. Розподіл прямих іноземних інвестицій за основними видами економічної діяльності (у % до загального обсягу інвестування)
Державне фінансування інноваційної діяльності було порівняно значним у 2008 році (336,9 млн. грн.), дані наведені у табл.1
Труба О.В. Державне  фінансування інноваційного розвитку економіки України















Аналізуючи дані можна стверджувати, що найбільшу суму коштів на інноваційну діяльність 2005-2011 років держава інвестувала у 2008 році, проте слід зауважити, що динаміка не є стабільною; відсутні позитивні тенденції до збільшення фінансування. Це зумовлено, на наш погляд, недосконалою інноваційною інфраструктурою України, кризовим явищами у фінансовій сфері, незначною часткою витрат на інноваційний розвиток у державному бюджеті, неефективністю та непрозорістю розподілу коштів на виконання проектів.
Зауважимо, що в Україні сформовано лише окремі елементи інноваційної інфраструктури, а саме: створено 24 інноваційних бізнес-інкубатори, 10 інноваційних центрів, при вищих навчальних закладах - підрозділи з питань інтелектуальної власності, Український інститут науково-технічної інформації з регіональними відділеннями. Проте можемо стверджувати, що інноваційна інфраструктура не є до кінця сформованою, адже, такі показники в масштабах країни є незначними.
Варто наголосити на тому, що інноваційний розвиток забезпечуються конкурентною боротьбою, а державне фінансування гальмує розвиток ринкових стимулів та демотивує розроблення тих нововведень, які потребує економіка. Сьогодні Україні потрібні інновації, які впроваджуються на виробництвах і не тільки мають комерційний характер, а й приносять прибуток за умови ефективного впровадження. Державне фінансування призводить до перекручування ринкових стимулів і неефективної витрати грошей платників податків. Вибір оптимальних інноваційних проектів, які мають високий потенціал та очікувану результативнісь, є досить складним завданням. Це призводить до таких негативних наслідків: по-перше, реалізовані за допомогою державної підтримки проекти часто невиправдано затримуються в часі та обмежені ресурси витрачаються не за призначенням. По-друге, наявність високої частки суб'єктивності в прийнятті рішень про фінансування проектів веде до перекручування економічних стимулів: стає вигіднішим продати проект державі, ніж створити продукт на ринку, якого потребують галузі економіки.
Отже, існує ряд проблем державного фінансування інноваційної діяльності економіки України, а саме: недосконала інфраструктура інноваційної сфери, недостатня частка витрат на інноваційний розвиток саме з державного бюджету, кризи в економіці, нестабільність законодавчої бази, не прозорий механізм розподілу коштів, високий рівень ризиків при реалізації інноваційних проектів тощо. Сьогодні механізм державного фінансування інноваційної діяльності є недосконалим. Це спричинено тим,що державні інституції переважно підтримують існуючі виробництва і не мають достатніх коштів та мотивації для ефективного інноваційного розвитку, тому що інвестиційний попит на інновації з боку підприємств є більший, ніж можливості державного фінансування.
Таким чином, можна стверджувати, що для інноваційного розвитку економіки України необхідно залучати ефективніші джерела фінансування, а саме: банківське кредитування, власні кошти, використовувати лізинг тощо. В Україні система державного фінансування не є до кінця розвиненою і ефективною, тому більшість інновацій впроваджуються за рахунок приватного фінансування. Про це свідчать аналітичні дані за 2008–2012 роки – так, частка інноваційно активних підприємств порівняно з докризовим періодом зросла на 3,0 % в основному за рахунок збільшення частки приватних підприємств, які займалися інноваційною діяльністю, а не за рахунок державного фінансування.
Література:
1. Алєксєєнко Л.М. Економічний словник: банківська справа, фондовий ринок : українсько-англійський тлумачний слов ник / Л.М. Алєксєєнко, В.М. Олексієнко, А.І. Юркевич. – Тернопіль : Максимум : Економічна думка, 2000.
2. http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2005/ni/ind_rik/ind_u/2002.html

Посилання: проектне фінансування

Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Май 2021 (4)
Апрель 2021 (8)
Декабрь 2020 (17)
Ноябрь 2020 (16)
Октябрь 2020 (83)
Сентябрь 2020 (15)
^