УДК 336
Нестор О., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-33с
Фінансове планування як важливий елемент управління ресурсами підприємств у сучасних ринкових умовах господарювання
Питання фінансового планування на підприємствах України є надзвичайно актуальним на даний час. Це можна пояснити тим, що сьогодні економіка України переживає трансформаційний період, відбувається повна заміщення старого механізму управління економікою, його заміна ринковими методами господарювання, що доповнюється державним регулюванням, має місце виникнення підприємств різних форм власності та організаційного устрою, а отже, наявна певна нестабільність зовнішнього середовища [1, с. 3].
За даної ситуації та невизначених умов господарювання ефективність роботи вітчизняних підприємств багато в чому залежить від стану внутрішньофірмового планування. Чим вищий рівень невизначеності, що є наслідком нестабільності в суспільстві, тим більшого значення набуває планування.
Планування як важлива функція управління підприємством – об’єктивно необхідний процес визначення цілей діяльності на певний період і засіб досягнення поставленої мети. Саме планування об’єднує структурні підрозділи підприємства загальною метою діяльності, надає всім процесам односпрямованості та скоординованості. Це дає змогу найбільш повно й ефективно використовувати навні ресурси, професійно розв’язувати різноманітні управлінські завдання.
Перехід України до ринкових відносин вимагає від науковців і практиків переосмислення, систематизації та формування нових теоретичних уявлень про організацію управління фінансовими ресурсами у даний період, виявлення причин її недоліків, розробки окремих рекомендацій щодо їх усунення на рівні підприємства та економіки в цілому [2, с. 23-24].
Фінансове планування – це процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямами їх цільового використання згідно з виробничими та маркетинговими показниками підприємства в плановому періоді.
Система фінансового планування покликана сприяти встановленню такої структури виробництва підприємства і таких пропорцій його економіки, які забезпечували б найповніше задоволення його потреб за найменших витрат матеріальних, трудових і фінансових ресурсів на одиницю продукції.
Інакше кажучи, фінансове планування – це процес розроблення системи фінансових планів і планових (нормативних) показників із забезпечення розвитку підприємства необхідними фінансовими ресурсами та підвищення ефективності його фінансової діяльності в майбутньому.
Фінансове планування є обов’язковим для забезпечення розширення кругообігу виробничих засобів, досягнення високої результативності виробничо-господарської діяльності, створення умов, які забезпечили б платоспроможність та фінансову стійкість підприємства [3, с. 408-409].
Основними завданнями фінансового планування на підприємстві є:
- забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхідними фінансовими ресурсами;
- визначення обсягів грошових засобів, які може мати підприємство у своєму розпорядженні, джерела їх надходження і достатність засобів для виконання поставлених завдань;
- встановлення раціональних фінансових відносин із суб’єктами господарювання, державними централізованими фондами, банками, страховими компаніями та іншими кредиторами;
- визначення шляхів ефективного вкладання капіталу,оцінка раціональності його використання;
- виявлення та мобілізація резервів збільшення прибутку;
- обгрунтування раціональних пропорцій розподілу балансового і чистого прибутку підприємства;
- здійснення контролю за утворенням та використанням платіжних засобів;
- забезпечення реальної збалансованості планових витрат і доходів підприємства на принципах самоокупності та самофінансування [4, с. 359-360].
Що стосується видів, то система фінансового планування на підприємстві включає три основні підсистеми, або ж види:
- перспективне фінансове планування;
- поточне фінансове планування;
- оперативне фінансове планування (бюджетування).
Кожен із цих видів передбачає певні форми фінансових планів, їхній зміст та чіткі межі періодів, на які ці плани розробляються [3, с. 408].
Перспективне фінансове планування визначає найважливіші показники, пропорції й темпи розширеного відтворення, воно є головною формою реалізації цілей підприємства.
У перспективному плані закладаються можливі інвестиційні проекти, оскільки перспективне фінансове планування розробляється на основі всебічного дослідження фінансових можливостуй підприємства, джерел приросту фінансових ресурсів, зовнішніх та внутрішніх чинників впливу на фінансовий стан підприємства.
З урахуванням матеріалів даного дослідження визначаються інвестиційні можливості підприємства в майбутньому та проводиться їх ув’язування (у вартісному та часовому вимірі) з прогнозними напрямами економічного і соціального розвитку на перспективу.
Основу перспективного фінансового планування становить прогнозування, що являє собою втілення стратегії підприємства на ринку.
Перспективне фінансове планування здійснюється на період від 5 років і відіграє значну роль в управлінні фінансами. Воно є базою для складання поточних фінансових планів і прийняття відповідних рішень щодо його виконання.
Поточне фінансове планування базується на розробленій фінансовій стратегії та фінансовій політиці за окремими аспектами фінансової діяльності. Цей вид фінансового планування характеризується розробкою конкретних видів фінансових планів на конкретний період часу (рік). Вони дають можливість підприємству визначити на поточний період всі джерела фінансування його розвитку, сформувати структуру його доходів і витрат, забезпечити його платоспроможність, а також визначити структуру активів і капіталу фірми на кінець планованого періоду.
Оперативне фінансове планування доповнює поточне і використовується з метою контролю за надходженням поточної виручки на розрахунковий рахунок і витрачанням наявних фінансових ресурсів.
Для здійснення оперативного планування фінансової діяльності розробляються комплекси короткострокових планових завдань щодо фінансового забезпечення основних напрямів господарської діяльності підприємства.
Всі три види фінансових планів є важливою програмою дій та інструментом управління фінансовими ресурсами підприємства.
Таким чином, перспективні плани визначають ‹‹макроструктуру›› фінансових ресурсів (перспективи зміни структури капіталу, пріоритетні напрямки вкладення і запозичення коштів), а поточні характеризують ефективність кожного з можливих джерел фінанасування, містять розрахунок ціни капіталу і його складових (акціонерного капіталу, кредитів, позик тощо), також фінансову оцінку основних анпрямків діяльності підприємства та шляхів одержання доходу.
Оперативні ж фінансові плани - це короткострокові тактичні плани, безпосередньо пов’язані з досягненням цілей підприємства, наприклад, план виробництва, план закупівлі матеріалів тощо. Вони є складовою річного чи квартального загального бюджету підприємства [5, с. 162, 164-165, 172].
Сьогодні планування діяльності підприємства стало досить серйозною проблемою, що викликано рядом причин:
- відсутністю розуміння цілей і завдань діяльності підприємства;
- складністю з визначення потреб підриємства в ресурсах;
- нестабільністю фіскальної політики держави;
- недостатністю досвіду самостійної постановки цілей, планування дій і за¬лучення ресурсів в умовах ринку;
- недоліками існуючої системи управлінського обліку;
- браком кваліфікованих кадрів, обізнаних із сучасними методами плану¬вання;
- недостатнім рівнем розвитку інформаційних технологій.
Однак, досвід багатьох розвинутих компаній промислових країн показує, що за сучасного ринку, з його жорсткою конкуренцією, планування фінансово-госпо¬дарської діяльності є найважливішою умовою їх виживання, економічного зро¬стання та процвітання. Саме воно дає змогу оптимально пов'язати наявні мож¬ливості підприємства щодо випуску продукції з попитом і пропозицією, що склалися на ринку.
Як виявляється на практиці, підприємства, на яких застосовуються ме¬тоди фінансового планування, мають змогу ефективніше організувати свою ви¬робничо-господарську та економічну діяльність, адже фінансове планування - це реальна економія грошей і часу [2, с. 30 ].
Примітки:
1. Крамаренко Г. О., Чорна О. Є. Фінінсовий менеджмент. 2-ге вид.: Підручник. – Київ: Центр учбової літератури, 2009. – 520 с.
2. Марцин В. С. Планування як основна складова процесу фінансової діяльності // Фінанси України. – 2008. - №4 (149).
3. Фінанси підприємств: Підручник / А. М. Поддєрьогін, М. Д. Білик та ін.; Керівник колективу авторів і науковий редактор професор А. М. Поддєрьогін. – 7-ме вид., без змін. – К.: КНЕУ, 2008. – 552 с.
4.Фінанси підприємств: Підручник для студ. вузів / П. А. Лайко, М. В. Мних. – К.: Знання України, 2004. – 428 с.
5. Островська Г. Й. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2008. – 576 с.
Olha Nestor
Ivan Franko National University of L’viv
Financial planning as important element of managing in the modern market conditions
The article studies financial planning, it’s point and problems in the modern market conditions
Нестор О., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-33с
Фінансове планування як важливий елемент управління ресурсами підприємств у сучасних ринкових умовах господарювання
Питання фінансового планування на підприємствах України є надзвичайно актуальним на даний час. Це можна пояснити тим, що сьогодні економіка України переживає трансформаційний період, відбувається повна заміщення старого механізму управління економікою, його заміна ринковими методами господарювання, що доповнюється державним регулюванням, має місце виникнення підприємств різних форм власності та організаційного устрою, а отже, наявна певна нестабільність зовнішнього середовища [1, с. 3].
За даної ситуації та невизначених умов господарювання ефективність роботи вітчизняних підприємств багато в чому залежить від стану внутрішньофірмового планування. Чим вищий рівень невизначеності, що є наслідком нестабільності в суспільстві, тим більшого значення набуває планування.
Планування як важлива функція управління підприємством – об’єктивно необхідний процес визначення цілей діяльності на певний період і засіб досягнення поставленої мети. Саме планування об’єднує структурні підрозділи підприємства загальною метою діяльності, надає всім процесам односпрямованості та скоординованості. Це дає змогу найбільш повно й ефективно використовувати навні ресурси, професійно розв’язувати різноманітні управлінські завдання.
Перехід України до ринкових відносин вимагає від науковців і практиків переосмислення, систематизації та формування нових теоретичних уявлень про організацію управління фінансовими ресурсами у даний період, виявлення причин її недоліків, розробки окремих рекомендацій щодо їх усунення на рівні підприємства та економіки в цілому [2, с. 23-24].
Фінансове планування – це процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямами їх цільового використання згідно з виробничими та маркетинговими показниками підприємства в плановому періоді.
Система фінансового планування покликана сприяти встановленню такої структури виробництва підприємства і таких пропорцій його економіки, які забезпечували б найповніше задоволення його потреб за найменших витрат матеріальних, трудових і фінансових ресурсів на одиницю продукції.
Інакше кажучи, фінансове планування – це процес розроблення системи фінансових планів і планових (нормативних) показників із забезпечення розвитку підприємства необхідними фінансовими ресурсами та підвищення ефективності його фінансової діяльності в майбутньому.
Фінансове планування є обов’язковим для забезпечення розширення кругообігу виробничих засобів, досягнення високої результативності виробничо-господарської діяльності, створення умов, які забезпечили б платоспроможність та фінансову стійкість підприємства [3, с. 408-409].
Основними завданнями фінансового планування на підприємстві є:
- забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхідними фінансовими ресурсами;
- визначення обсягів грошових засобів, які може мати підприємство у своєму розпорядженні, джерела їх надходження і достатність засобів для виконання поставлених завдань;
- встановлення раціональних фінансових відносин із суб’єктами господарювання, державними централізованими фондами, банками, страховими компаніями та іншими кредиторами;
- визначення шляхів ефективного вкладання капіталу,оцінка раціональності його використання;
- виявлення та мобілізація резервів збільшення прибутку;
- обгрунтування раціональних пропорцій розподілу балансового і чистого прибутку підприємства;
- здійснення контролю за утворенням та використанням платіжних засобів;
- забезпечення реальної збалансованості планових витрат і доходів підприємства на принципах самоокупності та самофінансування [4, с. 359-360].
Що стосується видів, то система фінансового планування на підприємстві включає три основні підсистеми, або ж види:
- перспективне фінансове планування;
- поточне фінансове планування;
- оперативне фінансове планування (бюджетування).
Кожен із цих видів передбачає певні форми фінансових планів, їхній зміст та чіткі межі періодів, на які ці плани розробляються [3, с. 408].
Перспективне фінансове планування визначає найважливіші показники, пропорції й темпи розширеного відтворення, воно є головною формою реалізації цілей підприємства.
У перспективному плані закладаються можливі інвестиційні проекти, оскільки перспективне фінансове планування розробляється на основі всебічного дослідження фінансових можливостуй підприємства, джерел приросту фінансових ресурсів, зовнішніх та внутрішніх чинників впливу на фінансовий стан підприємства.
З урахуванням матеріалів даного дослідження визначаються інвестиційні можливості підприємства в майбутньому та проводиться їх ув’язування (у вартісному та часовому вимірі) з прогнозними напрямами економічного і соціального розвитку на перспективу.
Основу перспективного фінансового планування становить прогнозування, що являє собою втілення стратегії підприємства на ринку.
Перспективне фінансове планування здійснюється на період від 5 років і відіграє значну роль в управлінні фінансами. Воно є базою для складання поточних фінансових планів і прийняття відповідних рішень щодо його виконання.
Поточне фінансове планування базується на розробленій фінансовій стратегії та фінансовій політиці за окремими аспектами фінансової діяльності. Цей вид фінансового планування характеризується розробкою конкретних видів фінансових планів на конкретний період часу (рік). Вони дають можливість підприємству визначити на поточний період всі джерела фінансування його розвитку, сформувати структуру його доходів і витрат, забезпечити його платоспроможність, а також визначити структуру активів і капіталу фірми на кінець планованого періоду.
Оперативне фінансове планування доповнює поточне і використовується з метою контролю за надходженням поточної виручки на розрахунковий рахунок і витрачанням наявних фінансових ресурсів.
Для здійснення оперативного планування фінансової діяльності розробляються комплекси короткострокових планових завдань щодо фінансового забезпечення основних напрямів господарської діяльності підприємства.
Всі три види фінансових планів є важливою програмою дій та інструментом управління фінансовими ресурсами підприємства.
Таким чином, перспективні плани визначають ‹‹макроструктуру›› фінансових ресурсів (перспективи зміни структури капіталу, пріоритетні напрямки вкладення і запозичення коштів), а поточні характеризують ефективність кожного з можливих джерел фінанасування, містять розрахунок ціни капіталу і його складових (акціонерного капіталу, кредитів, позик тощо), також фінансову оцінку основних анпрямків діяльності підприємства та шляхів одержання доходу.
Оперативні ж фінансові плани - це короткострокові тактичні плани, безпосередньо пов’язані з досягненням цілей підприємства, наприклад, план виробництва, план закупівлі матеріалів тощо. Вони є складовою річного чи квартального загального бюджету підприємства [5, с. 162, 164-165, 172].
Сьогодні планування діяльності підприємства стало досить серйозною проблемою, що викликано рядом причин:
- відсутністю розуміння цілей і завдань діяльності підприємства;
- складністю з визначення потреб підриємства в ресурсах;
- нестабільністю фіскальної політики держави;
- недостатністю досвіду самостійної постановки цілей, планування дій і за¬лучення ресурсів в умовах ринку;
- недоліками існуючої системи управлінського обліку;
- браком кваліфікованих кадрів, обізнаних із сучасними методами плану¬вання;
- недостатнім рівнем розвитку інформаційних технологій.
Однак, досвід багатьох розвинутих компаній промислових країн показує, що за сучасного ринку, з його жорсткою конкуренцією, планування фінансово-госпо¬дарської діяльності є найважливішою умовою їх виживання, економічного зро¬стання та процвітання. Саме воно дає змогу оптимально пов'язати наявні мож¬ливості підприємства щодо випуску продукції з попитом і пропозицією, що склалися на ринку.
Як виявляється на практиці, підприємства, на яких застосовуються ме¬тоди фінансового планування, мають змогу ефективніше організувати свою ви¬робничо-господарську та економічну діяльність, адже фінансове планування - це реальна економія грошей і часу [2, с. 30 ].
Примітки:
1. Крамаренко Г. О., Чорна О. Є. Фінінсовий менеджмент. 2-ге вид.: Підручник. – Київ: Центр учбової літератури, 2009. – 520 с.
2. Марцин В. С. Планування як основна складова процесу фінансової діяльності // Фінанси України. – 2008. - №4 (149).
3. Фінанси підприємств: Підручник / А. М. Поддєрьогін, М. Д. Білик та ін.; Керівник колективу авторів і науковий редактор професор А. М. Поддєрьогін. – 7-ме вид., без змін. – К.: КНЕУ, 2008. – 552 с.
4.Фінанси підприємств: Підручник для студ. вузів / П. А. Лайко, М. В. Мних. – К.: Знання України, 2004. – 428 с.
5. Островська Г. Й. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2008. – 576 с.
Olha Nestor
Ivan Franko National University of L’viv
Financial planning as important element of managing in the modern market conditions
The article studies financial planning, it’s point and problems in the modern market conditions
