Стратегічні орієнтири » Антикризова стійкість страхової системи України » Мудь М. Розвиток ринку перестрахування в Україні
Информація до матеріалу
  • Переглядів: 3773
  • Автор: mudj
  • Дата: 23-05-2011, 19:48
 (голосов: 0)
23-05-2011, 19:48

Мудь М. Розвиток ринку перестрахування в Україні

Категорія: Антикризова стійкість страхової системи України

УДК 336
© Мудь М., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-37с

Розвиток ринку перестрахування в Україні

У статті розглядається суть поняття перестрахування, визначаються основні принципи функціонування, механізми та стратегії діяльності учасників ринку, наводяться методика актуарних розрахунків та основні функції органів державної влади, уповноважених здійснювати нагляд у сфері перестрахування. Крім цього аналізуються проблемні питання ринку перестрахування в Україні та надаються практичні рекомендації щодо усунення основних проблемних питань, що виникають на ринку перестрахування.
Постановка проблеми та її актуальність. В сучасних умовах розвитку та трансформації світової економіки все більше значення має перестрахування, оскільки дає можливість захисту від можливих ризиків окремо взятої економічної одиниці і страхового ринку в цілому. Перестрахування, як окрема страхова операція, захищає страховика від можливих фінансових втрат в разі невиконання своїх зобов’язань перед страхувальником за тих чи інших обставин. Крім цього перестрахування підтримує необхідну ринкову рівновагу в діяльності страховиків, а також виконує функцію міжнародного переливу капіталу при здійснені операцій перестрахування .
Перестрахування є необхідною передумовою розвитку страхового ринку в Україні. Це зумовлено перш за все низьким ступенем капіталізації вітчизняних страхових компаній, а також відсутністю необхідної кількості фінансових інструментів. Позитивним явищем перестрахування є те, що за допомогою даного інструменту забезпечується можливість учасникам ринку збільшувати свої страхові фонди, перш за все по дорогих ризиках, шляхом перекладання частини своєї відповідальності на іншу страхову компанію.
В теперішніх умовах розвитку ринкової економіки України ринок перестрахування потребує здійснення серйозних структурних реформ. Перш за все постає питання підвищення статусу внутрішніх перестраховиків та застосування нових, прогресивніших форм і методів перестрахових операцій, методів перестрахових операцій.
Таким чином, проблема перестрахування на страховому ринку України, як одного найоптимальнішого із способів захисту страховика від можливих та непередбачуваних випадків неплатоспроможності й банкрутства, залишається актуальна і сьогодні. Відтак дане питання потребує свого наукового-практичного осмислення з метою вироблення шляхів його вирішення.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження процесів розвитку ринку перестрахування знайшли відображення в працях таких учених, як М.Ю. Коваленко, Л.О. Позднякова, О.Д. Заруба, Н.В. Ткаченко, О.М. Віленчук.
Метою дослідження є визначення основних факторів, які негативно впливають та сповільнюють розвиток рику перестрахування та пошук шляхів вдосконалення даного ринку.
Виклад основного матеріалу. В системі страхових знань важливим інструментом запобігання та мінімізації наслідків великомасштабних ризиків є система перестрахування, що в класичному варіанті визначається як механізм замкнених економічних відносин між страховиками, за яких страховик, приймаючи на страхування ризики, передає на погоджених умовах усю відповідальність чи її частину іншим страховикам з метою створення збалансованого портфеля ризиків, забезпечення фінансової стійкості і беззбитковості страхових операцій [1, с. 90].
Процес розвитку національного ринку перестрахування безпосередньо залежить від розвитку загальної системи страхових відносин. Перестрахувальна діяльність за своєю сутністю більш інтернаціональна, ніж будь-який вид діяльності [2, с. 58]. Відповідно постає завдання поєднати інтереси учасників вітчизняного ринку з можливістю отримати надійний перестрахувальний захист на світових ринках.
У нормативно-правовому акті, що регулює відносини з перестрахування в Україні – Законі України "Про страхування", статтею 12 цього Закону перестрахування визначається як страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика), резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестрахувальника, відповідно до законодавства країни, в якій він зареєстрований [3].
Нормативно-правове регулювання ринку перестрахування в Україні проводиться з
метою попередження випадків неплатоспроможності страховиків у разі обслуговування великих ризиків, підвищення рівня ліквідності страховика, посилення захисту майнових інтересів страхувальників та забезпечення умов для розвитку ринку перестрахових послуг.
На страховому ринку України працюють такі вітчизняні перестраховики, як СК "Брокбізнес", СК "УНІКА", ПАТ "Скіфія Ре", ВАТ "Українська перестрахувальна компа¬нія", ПАТ "УАСК "ЕДЕМ", ПАТ "СК "АХА-Страхування", ПАТ "СГ "ТАС", ПАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" та інші.
Основними проблемами вітчизняного ринку перестрахування є: низька капіталізація українських перестраховиків, мала ємність українського ринку, нестабільність державної політики у сфері перестрахування, складність купівлі валюти для розрахунку з іноземними перестрахувальниками-нерезидентами тощо.
Слід зазначити, що навіть при можливому збільшенні об’єму ринку перестрахування, не факт, що це призведе до пропорційного зростання позицій на світовому рівні. Також необхідно враховувати, що кожна місткість характеризується певними критеріями, наприклад, надійністю, якістю, зручністю користування, чим на даний момент не може похвалитися ринок перестрахування.
За наслідками проведеного дослідження ринку перестрахування в Україні, за допомогою аналізу даних провідних 150 страховиків для перестрахування ризиків виявилося: у "Loyd’s" (Великобританія) користувалися захистом 85 українських компаній, у "Москва Ре" (Росія) – 32, "Інгострах" (Росія) – 30, "Munich Re" (Німеччина) – 28, "Russian Re" (Росія) – 25, "SCOR Re" (Франція) – 16, "Транссиб Ре" (Росія) та "Находка Ре" (Росія) – 14, "Авикос" (Росія) – 12, АХА (Франція) – 12, "РЕСО–Гарантия" (Росія), "Polish Re" (Польща) та "Transatlantic Reinsurance Company" (США) – по 11 [4, с. 122–123]. Як стверджують аналітики, щорічно українські страхові компанії "відправляють" у перестрахування за кордон близько 2 млрд. грн., але іноземні колеги не відповідають їм взаємністю [5, с. 36].
Наведені дані свідчать про значний відтік капіталу за кордон, що є проблемою не лише державних органів, а й усього страхового ринку України. Цікавим є факт перерахування за кордоном вітчизняними компаніями, що займаються страхуванням життя, нагромаджувальної частини внеску-нетто у рамках перестрахування (у той час як за кордоном перестрахування нагромаджувальної частини суворо обмежене, оскільки вона є потужним інвестиційним ресурсом, який має працювати на економіку держави). Отже, як наслідок, українська економіка втрачає чималі кошти, які могли б бути спрямованими на розвиток різних її сфер, у тому числі і ринку перестрахування.
З іншої точки зору, для страхових компаній України отримання зарубіжного перестрахувального захисту є важливою необхідністю. На нашу думку, при перестрахуванні ризиків за кордоном вітчизняний страховик отри¬мує перестрахувальний захист, а також спеціальні ноу-хау, розроблені перестраховиком. Важливим моментом є те, що разом із премією «експортується» і сам ризик, тому обмеження передачі ризиків у перестрахування страховику-нерезиденту створює проблеми у розвитку національного страхового ринку. Але без послуг міжнародного перестрахування український ринок не зможе розвиватися швидкими темпами, тому для України вкрай важливе питання перестрахування ризиків у нерезидентів.
На фоні негативних тенденцій на ринку перестрахування спостерігаються й певні позитивні прояви: збільшення розміщень страхових ризиків на внутрішньому страховому ринку; діяльність на території України відомих іноземних перестраховиків, наприклад, «Marsh», «Heath Lam Group», «Oakeshott» та ін.
Незважаючи на труднощі у страховому ринку Україні, розвиток перестрахування знаходиться в стадії активного попиту та пропозиції [6, с. 22].
До характерних особливостей вітчизняного перестрахового ринку можна віднести:
o невеликі обсяги власних коштів і, відповідно, незначні перестрахувальні місткості (звідси виникає неможливість прийняття на власне утримання значних обсягів відповідальності);
o універсальний характер вхідного портфеля і слабка спеціалізація за видами
страхування;
o існування фронтуючих компаній;
o приймання ризиків переважно від страхових компаній із Росії та країн СНД.
Вітчизняний перестрахувальний ринок має потенціал стати конкурентоспроможним. Для цього необхідно вирішити такі завдання:
o нарощування статутного капіталу й інший власний капітал страхових і перестрахових компаній;
o розширення партнерської бази серед страхових і брокерських компаній різної спеціалізації;
o розширення географії роботи, проникнення на ринки країн Східної Європи;
o інтеграція у світовий перестраховий ринок тощо [4, с. 123].
Висновки. Подальший процес розвитку ринку перестрахування в Україні тісно пов’язаний із процесом перестрахування, який забезпечує збільшення розмірів портфеля ризиків, його збалансованість, додаткові можливості щодо інвестування страхових резервів. Для зміцнення конкурентних позицій вітчизняних перестраховиків необхідно вирішити низку завдань, а саме: розширити межі дії ринку перестраху¬вання за рахунок впровадження сучасних страхових продуктів, переглянути іс¬нуючий норматив ліміту власного утримання страховика та правові режими оподатку¬вання страхової та перестрахувальної діяльностей. Також необхідні подальше здійснення теоретичних досліджень та виведення практичних рекомендацій щодо ефективної інтеграції вітчизняного страхового ринку у світовий.

Список використаної літератури:
1. Закон України «Про страхування» від 4 жовтня 2001 року №2745–III.
2. Віленчук О.М. Перестрахування екологічних ризиків: стан та перспективи розвитку в Україні // Фінанси України. – 2006. – № 11. – с. 90–97.
3. Позднякова Л.О., Коваленко Ю.М. Перестрахування: тенденції розвитку та шляхи вдосконалення // Актуальні проблеми економіки. – 2006. – № 12(66). – с. 53–60.
4. Ткаченко Н.В. Розвиток перестрахування як важіль забезпечення фінансової стійкості страховиків // Фінанси України. – 2007. – №3. – с. 119–123.
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.
^