Стратегічні орієнтири » Сучасні тенденції державних фінансів 2013 » Федунь З.Р. Монетарне таргетування як дієвий механізм грошово-кредитної політики
Информація до матеріалу
  • Переглядів: 1708
  • Автор: Oksana M Golets
  • Дата: 10-06-2013, 04:33
 (голосов: 0)
10-06-2013, 04:33

Федунь З.Р. Монетарне таргетування як дієвий механізм грошово-кредитної політики

Категорія: Сучасні тенденції державних фінансів 2013

Федунь З.Р.

Монетарне таргетування як дієвий механізм грошово-кредитної політики

Монетарне таргетування полягає у визначенні та оголошенні цільових темпів зростання грошових агрегатів. Центральний банк, виходячи із цільового показника інфляції, оцінок потенційного зростання виробництва і динаміки швидкості обігу грошей у рамках кількісного рівняння обміну, визначає цільовий темп зростання грошових агрегатів і оголошує його громадськості.
Грошова маса як індикатор результатів монетарної політики має ряд переваг. Вона є важливим чинником, який впливає на взаємодію між грошовим ринком як сферою діяльності центрального банку, і основними макроекономічними показниками, що перебувають під впливом як монетарних, так й немонетарних чинників фіскальної політики.
Головною причиною відмови країн від даного режиму було визнано низьку ефективність впливу значення грошових агрегатів на кінцеву мету – цінову стабільність, що є наслідком необхідності виконання двох ключових умов.
По-перше, попит на гроші всередині країни повинен бути стабільним. Це означає, що швидкість обертання грошей має знаходитися приблизно на одному рівні протягом визначеного горизонту таргетування. В іншому випадку, коливання обсягів грошових агрегатів не відіграватимуть ролі «номінального якоря»[1,с 177].
Швидкість грошових агрегатів є змінною в часі. За такої умови зростання грошових агрегатів втрачає свою сигнальну функцію: у певних випадках воно не супроводжується надмірним зростанням цін, і навпаки - трапляється, що зростання інфляції (зрозуміло, під впливом третіх факторів) прискорюється і за помірного збільшення грошових агрегатів. З огляду на це довіра до центрального банку зменшується.
Співвідношення між монетарними агрегатами і цільовими показниками (інфляцією, номінальним доходом) неодноразово руйнувалися не лише у США чи Великобританії, а й у країнах, які протягом більш тривалого часу ефективно використовували монетарне таргетування, наприклад, у Німеччині та Швейцарії [2, с.103].
По-друге, центральний банк повинен мати суттєвий вплив на регулювання обсягів грошової маси в обігу. В даному випадку мова йде про так звані «широкі» грошові агрегати, які можуть підпадати під вплив внутрішньої фінансової доларизації або притоку іноземного короткострокового капіталу. Монетарні агрегати центральний банк повинен належним чином контролювати. В іншому разі грошові агрегати не надаватимуть чітких сигналів про дії монетарної влади, спрямовані на досягнення цілей щодо інфляції.
Контролювати «вузькі» грошові агрегати центральним банкам загалом під силу. «Широкі» (М2 і МЗ) - не завжди. Принаймні повномасштабний контроль за цими агрегатами є проблематичним.
Ці дві проблеми - основна причина того, чому нині дуже обмежена кількість країн тією чи іншою мірою застосовує викладений вище підхід. До вже зазначених причин варто додати і третю: непередбачуваність залежності грошових агрегатів та цін робить монетарну політику непрозорою і менш підзвітною.
Найбільш радикальним правилом, що базується на монетарному таргетуванні, є "монетарне правило" М.Фрідмана: внесення консти¬туційної поправки, яка передбачає встановлення фіксованого щорічного проценту приросту певного грошового агрегату (у більш ранніх працях М.Фрідмана - агрегату МІ, який найтісніше пов'язаний з національним доходом, а у більш пізніх - грошової бази, яку найлегше контролювати центральному банкові).Такі жорсткі форми монетарного таргетування.
До специфічних недоліків монетарного таргетування належать: нечіткість і незрозумілість грошового орієнтиру для широкої гро¬мадськості; нестабільність попиту на гроші (це може спричинюватись як процесом доларизації грошового обігу, так і процесами дерегуляції фінансових ринків, фінансовими інноваціями), що перешкоджає ефективному впливу монетарних параметрів на макроекономічні показники; ймовірність завищення валютного курсу при грошовій стабілізації; брак інструментів монетарного контролю та ін.[3].
Основними перевагами монетарного таргетування як монетар¬ного режиму є: 1) "суверенність" - центральний банк обирає цільовий показник інфляції, найбільш прийнятний для цієї країни, і має змогу коригувати політику під впливом внутрішніх коливань обсягу виробництва; 2) тісний зв'язок з інструментами монетарної політики, тобто високий рівень контрольованості з боку центрального банку; 3) монетарні агрегати досить швидко вимірюються, відповідно звіти про виконання монетарних таргетів надходять до громадськості з дуже короткостроковими лагами - протягом кількох тижнів. Це посилює відповідальність центрального банку, суспільний контроль і дає майже миттєві сигнали щодо можливості дотримання цільових показників інфляції.

1. . Georg Rich. Monetary Policy Without Central Bank Money: A Swiss Perspective // Swiss National Bank, Zurich.
2. Петрик О.І. Монетарний розвиток України: навчальний посібник /О.І. Петрик.- К: УБС НБУ. - 2010. -231с.
3. Лагутін В.Д., Кричевська Т.О. Монетарна політика в трансформаційній економіці: довіра, стратегія, механізми реалізації Монографія.- К.: 2004.- 269с. ; Илларионов А.Реальный валютный курс и економический рост// Вопросы экономики.- 2002.- С. 142
4. .Wincler B/ Which kind of transparency? On the need for clarity in monetary policy-making// European central bank working paper series. -2000.- August
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Май 2021 (4)
Апрель 2021 (8)
Декабрь 2020 (17)
Ноябрь 2020 (16)
Октябрь 2020 (83)
Сентябрь 2020 (15)
^