Муранець О.В.
ЛНУ ім. Івана Франка, Екф-35с
Напрями підвищення ефективності використання банківських кредитів на підприємстві
Часто підприємство не має достатньо власних коштів для того, щоб оновити вже існуючі об’єкти чи створити нові технічно розвинені. Тому чимало підприємств користуються кредитними коштами для своїх потреб і актуальним сьогодні є визначення ефективності використання банківських кредитів на підприємстві.
З економічного погляду, кредит – це форма позичкового капіталу (в грошовій або товарній формах), що надається на умовах повернення і обумовлює виникнення кредитних відносин.
Вирішення проблем кредитування промисловості потребує довготермінових стратегічних зусиль. Необхідні цілеспрямовані дії по створенню і впровадженню нових форм взаємодії банків і підприємств, адекватних потребам економіки.
Для стабілізації взаємодії промислових підприємств і банків необхідно:
здешевити кредити для підприємств;
механізм визначення процентних ставок за кредит пов’язати з технологічною особливістю здійснення виробництва і періодом надходження виручки за реалізовану продукцію;
підвищити рівень захисту прав інвесторів щодо отримання дивідендів і повернення вкладених інвестицій, запровадження заходів щодо поліпшення інвестиційного клімату;
приведення фінансової звітності українських компаній до міжнародних стандартів.
Інвестиційна кредитна політика банків має включати в себе також альтернативні підходи у забезпеченні ефективності довгострокових кредитів. Так, наприклад, до складання фінансових планів підприємства-позичальника можна залучати співробітників банку, а також надавати їм методичну і організаційну допомогу стосовно організації консультаційно-аналітичної роботи з виїздом безпосередньо на підприємства, для проведення глибокого фінансового аналізу своїх потенційних позичальників для виявлення реального їх стану. Ще одним важливих заходом підвищення ефективності інвестиційного кредиту є постійний контроль з боку кредитора за дотриманням позичальником вимог кредитного договору, так як за кожною угодою існує певний ризик неповернення боргу. Одним з основних етапів контролю за дотриманням вимог кредитування
приділяється забезпеченню своєчасного погашення позичальником частини боргу і нарахованих процентів у строки обумовлені угодою, тобто контроль за графіком платежів.
Таким чином, підвищення ефективності інвестиційного кредитування з боку кредитора залежить, головним чином, від продуманої і зваженої внутрішньої кредитної політики, яка має враховувати не тільки специфіку внутрішнього організаційного механізму діяльності установи, але й від обов’язкове реагування на різні прояви зовнішніх факторів, пов’язаних з функціонуванням грошово-кредитної політики держави, інвестиційних трендів, а також прогресивного досвіду у сфері банківського менеджменту.
Список використаної літератури
1. Журавський С.Г. Удосконалення відносин між кредитором і позичальником при здійсненні банківського інвестиційного кредитування //Науково-виробничий журнал // Бізнес навігатор-№3 (20)-2010. [ Електронний ресурс]. Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/biznes/2010_3/2010/03/100322.pdf
2. Мойсеєнко І.П. Інвестування/Навч.посіб.- К.: Знання.- 2006.- 490с.
3. Притульський Д.М. Шляхи підвищення ефективності управління фінансовими ресурсами підприємств.
4. Слав’юк, Р. А. Фінанси підприємств: навчальний посібник / К.: ЦУЛ, 2010. –460 с.
5. Фінанси підприємств. Підручник / А.М.. Поддєрьогін, М.Д. Білик, Л.Д. Буряк та ін. К.:КНЕУ, 2008. – 552 с.
ЛНУ ім. Івана Франка, Екф-35с
Напрями підвищення ефективності використання банківських кредитів на підприємстві
Часто підприємство не має достатньо власних коштів для того, щоб оновити вже існуючі об’єкти чи створити нові технічно розвинені. Тому чимало підприємств користуються кредитними коштами для своїх потреб і актуальним сьогодні є визначення ефективності використання банківських кредитів на підприємстві.
З економічного погляду, кредит – це форма позичкового капіталу (в грошовій або товарній формах), що надається на умовах повернення і обумовлює виникнення кредитних відносин.
Вирішення проблем кредитування промисловості потребує довготермінових стратегічних зусиль. Необхідні цілеспрямовані дії по створенню і впровадженню нових форм взаємодії банків і підприємств, адекватних потребам економіки.
Для стабілізації взаємодії промислових підприємств і банків необхідно:
здешевити кредити для підприємств;
механізм визначення процентних ставок за кредит пов’язати з технологічною особливістю здійснення виробництва і періодом надходження виручки за реалізовану продукцію;
підвищити рівень захисту прав інвесторів щодо отримання дивідендів і повернення вкладених інвестицій, запровадження заходів щодо поліпшення інвестиційного клімату;
приведення фінансової звітності українських компаній до міжнародних стандартів.
Інвестиційна кредитна політика банків має включати в себе також альтернативні підходи у забезпеченні ефективності довгострокових кредитів. Так, наприклад, до складання фінансових планів підприємства-позичальника можна залучати співробітників банку, а також надавати їм методичну і організаційну допомогу стосовно організації консультаційно-аналітичної роботи з виїздом безпосередньо на підприємства, для проведення глибокого фінансового аналізу своїх потенційних позичальників для виявлення реального їх стану. Ще одним важливих заходом підвищення ефективності інвестиційного кредиту є постійний контроль з боку кредитора за дотриманням позичальником вимог кредитного договору, так як за кожною угодою існує певний ризик неповернення боргу. Одним з основних етапів контролю за дотриманням вимог кредитування
приділяється забезпеченню своєчасного погашення позичальником частини боргу і нарахованих процентів у строки обумовлені угодою, тобто контроль за графіком платежів.
Таким чином, підвищення ефективності інвестиційного кредитування з боку кредитора залежить, головним чином, від продуманої і зваженої внутрішньої кредитної політики, яка має враховувати не тільки специфіку внутрішнього організаційного механізму діяльності установи, але й від обов’язкове реагування на різні прояви зовнішніх факторів, пов’язаних з функціонуванням грошово-кредитної політики держави, інвестиційних трендів, а також прогресивного досвіду у сфері банківського менеджменту.
Список використаної літератури
1. Журавський С.Г. Удосконалення відносин між кредитором і позичальником при здійсненні банківського інвестиційного кредитування //Науково-виробничий журнал // Бізнес навігатор-№3 (20)-2010. [ Електронний ресурс]. Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/biznes/2010_3/2010/03/100322.pdf
2. Мойсеєнко І.П. Інвестування/Навч.посіб.- К.: Знання.- 2006.- 490с.
3. Притульський Д.М. Шляхи підвищення ефективності управління фінансовими ресурсами підприємств.
4. Слав’юк, Р. А. Фінанси підприємств: навчальний посібник / К.: ЦУЛ, 2010. –460 с.
5. Фінанси підприємств. Підручник / А.М.. Поддєрьогін, М.Д. Білик, Л.Д. Буряк та ін. К.:КНЕУ, 2008. – 552 с.
