Дзюрій Олена
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-35с
РИНОК ЗЛИТТЯ І ПОГЛИНАННЯ В УКРАЇНІ
Активізація операцій злиття і поглинання набула широкого розвитку у світі, передусім англійських компаній з американськими. Більшість угод було укладено в США в таких секторах економіки як телекомунікації та банківський сектор, всі інші угоди було укладено у більшості в Європі.
За останні десять років активність на даному ринку поступово спадала і мінімальна позначку, щодо угод злиття та поглинання було зафіксовано у 2009 році на рівні 0,02 трлн. дол. США. І вперше обсяг угод на міжнародному ринку скоротився до 200 угод на рік. Депресія світових цін на початку 2009-го року надала можливість інвесторам ряду країн, а саме Китаю, Австралії та Канаді придбати активи за досить низькими цінами і стати лідерами ринку злиття та поглинання. Але якщо інвестори Китаю скуповував активи закордоном, у більшості випадках це були операції направлені на доступ до сировинних ресурсів. То інвестори Австралії і Канади проявляли активність у середині країни.
Банкрутства у ряді секторів економіки, а особливо у фінансовому, змусило державні органи влади прийняти рішення - націоналізувати ряд компаній. І тим самим максимально збільшити свою частку на світовому ринку злиття та поглинання до позначки 16,6%, що у два рази більше порівняно з 2000 роком.
Що стосується українського ринку злиття та поглинання, то в даному випадку слід відзначити аналогічну тенденцію, як і на світовому ринку. Своєрідним поштовхом до розвитку даного сегменту ринку капіталу було придбання у 2005 році корпорацією Mittal Steel, українського підприємства «Криворожсталь» та Райфайзен Інтернаціональ Банк-Холдинг АГ - Акціонерного почтово-пенсійного банку «Аваль». В той же час максимальний розвиток ринку злиття і поглинання було зафіксовано у 2007 році (Рис. 2) .
Рис. 2. Обсяги угод на ринку злиття та поглинання Україні
Оскільки у 2007 році спостерігається найбільший обсяг угод злиття та поглинання, проаналізуємо структуру ринку злиття та поглинання у цьому році. Більшість операцій злиття та поглинання (48%) відбувається у гірничо-металургійному комплексі. Значна частка угод злиття та поглинання відбувається також у банківський сфері (30%) та страхуванні (15%).
У 2008 та 2009 роках з початком кризи на кредитному ринку та падінням ВВП спостерігається і різке скорочення активності на вітчизняному ринку злиття та поглинання. Необхідно зазначити, що мінімальна активність у вищезазначений період мала наступні причини: відсутність капіталу у інвестора та очікування низьких цін на активи. Але вже у 2010 році ринок злиття та поглинання України перевищив прогнозований показник на 3,25 млрд. дол. США і досяг позначки у 7,65 млрд. дол. США. В цей рік відбувалась концентрація капіталу вітчизняними промислово-фінансовими групами за рахунок виходу з ринків дрібних корпорацій та західних інвесторів.
Що стосується галузей вкладання, то найбільшою популярністю, до кризи, користувалися галузі, які демонстрували високу динаміку росту. І серед інвесторів особливу популярність мав фінансовий сектор включно до 2008 року, зокрема банківський сегмент. В свою чергу залучення капіталу на страховий ринок України перешкоджають ряд факторів, а саме:
- невелика ємкість ринку,
- відсутність культури страхування,
- низька прибутковість,
- закритість та непрозорість ринку.
Як наслідок за період 2003-2009 років на страховому ринку було укладено 10 угод злиття та поглинання на загальну суму 381 млн. дол. США. Тоді як у кризовий 2008 рік дві мегаугоди у банківському секторі, зробили внесок у ринок злиття та поглинання на суму 1,83 млрд. дол. США.
Особливістю розвитку ринку злиття та поглинання з 2009 по 2012 роки включно стало те, що інвестор почав цікавитись тими галузями які демонструють більшу стійкість до криз: виробництво продуктів харчування, фармацевтика, продуктовий рітейл, машинобудування та металургія. Також слід зауважити, що саме в цьому році чітко спостерігаються операції направлені на концентрацію ринку. А за прогнозами експертів в майбутньому ми можемо спостерігати на ринку у тій чи іншій галузі по два, три гравця. Однією з пріоритетних галузей, щодо вкладання капіталу, з точки зору голландських, польських та французьких інвесторів, є сільське господарство України, а саме розвиток експортоорієнтованого виробництва, зокрема вирощування зернових, маличних культур та цукрового буряка. Але в той же час існуючий мораторій на придбання сільськогосподарських угідь стримує їх активність. Дана тенденція несе загрозу для фінансової безпеки внаслідок можливої монополізації ринків .
В Україні 98% злиттів і поглинань є недружніми, оскільки у вітчизняному
законодавстві технологія цивілізованого злиття-поглинання не прописана, тобто фактично відбувається захоплення компаній. Недружні поглинання здійснюються щодня, проте не враховуються статистикою. Громадськість дізнається лише про ті корпоративні війни, в яких у керівництво поглинутих підприємств вистачає сміливості і засобів намагатися відстояти свої позиції в судах. Наприклад, захоплення «Оболоні» компанією «Сармат», молококомбінату «Придніпровський» компанією «Галактон», скандальний перехід активів «Рівнеазоту» і Північнодонецького «Азоту» тощо. Дослідження інвестиційної компанії "Dragon Capital" засвідчило, що обсяг українського ринку силових захоплень і поглинань бізнесу щорічно оцінюється на рівні 3 млрд. дол. США .
Злиття можуть підвищити ефективність компаній, які об'єдналися, але вони ж можуть і погіршити результати поточної виробничої діяльності, посилити тягар бюрократії. Дуже складно заздалегідь оцінити зміни, спричинені злиттям або поглинанням.
Здійснення угод злиття і поглинання – украй складне завдання: кожна сторона може виграти, здійснивши угоду професійно, чи програти через недосвідченість. Така процедура вимагає високої майстерності і професійних навичок, а також багаторічного навчання.
На жаль, не завжди результати укладених угод свідчать про ефективність і доцільність здійсненого злиття чи поглинання. Дослідження доводять, що кількість невдалих угод становить близько 60% загальної кількості. Основною причиною цього є те, що отримані в результаті злиття компаній доходи не покривають всіх витрат процесу об’єднання (наприклад, придбання акцій, викуп зобов’язань тощо). Негативні наслідки угод про злиття чи поглинання зумовлені не лише фінансовими втратами, а й зниженням ефективності системи управління об’єднаної компанії.
В останні роки, на відміну від попередніх десятиліть, коли багато компаній були змушені укладати схожі угоди під тиском, нині сторони намагаються домовлятися про злиття і поглинання «мирно». Це сприяє розвитку нових інструментів і технологій при здійсненні операцій злиття та поглинання.
Отже, збільшення кількості угод зі злиття спричинене поліпшенням економічної ситуації в країні. Практично усі великі компанії незабаром змінять тактику і переорієнтуються на експансію, через злиття та поглинання компанії створюють міцні позиції на нових ринках, отримують владу на ринку шляхом збільшення розміру, кількості клієнтів, реалізують синергетичні ефекти, поєднуючи ресурси, знання та потужності компаній, які об'єдналися.
Примітки:
1. Кубах Т. Г. Ринок злиття та поглинання: сучасний стан та перспективи розвитку [Електронний ресурс] / Т. Г. Кубах // Ефективна економіка. – 2012. - № 1. – Режим доступу до журналу : http://www.economy.nayka.com.ua/index.php?nomer_data=5&year_data= 2012.
2. Дослідження по рейдерству в Україні / Центр дослідження корпоративних відносин //vybory.org.
3. Укррудпром - Режим доступу: http:/www.ukrrudprom.com.
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-35с
РИНОК ЗЛИТТЯ І ПОГЛИНАННЯ В УКРАЇНІ
Активізація операцій злиття і поглинання набула широкого розвитку у світі, передусім англійських компаній з американськими. Більшість угод було укладено в США в таких секторах економіки як телекомунікації та банківський сектор, всі інші угоди було укладено у більшості в Європі.
За останні десять років активність на даному ринку поступово спадала і мінімальна позначку, щодо угод злиття та поглинання було зафіксовано у 2009 році на рівні 0,02 трлн. дол. США. І вперше обсяг угод на міжнародному ринку скоротився до 200 угод на рік. Депресія світових цін на початку 2009-го року надала можливість інвесторам ряду країн, а саме Китаю, Австралії та Канаді придбати активи за досить низькими цінами і стати лідерами ринку злиття та поглинання. Але якщо інвестори Китаю скуповував активи закордоном, у більшості випадках це були операції направлені на доступ до сировинних ресурсів. То інвестори Австралії і Канади проявляли активність у середині країни.
Банкрутства у ряді секторів економіки, а особливо у фінансовому, змусило державні органи влади прийняти рішення - націоналізувати ряд компаній. І тим самим максимально збільшити свою частку на світовому ринку злиття та поглинання до позначки 16,6%, що у два рази більше порівняно з 2000 роком.
Що стосується українського ринку злиття та поглинання, то в даному випадку слід відзначити аналогічну тенденцію, як і на світовому ринку. Своєрідним поштовхом до розвитку даного сегменту ринку капіталу було придбання у 2005 році корпорацією Mittal Steel, українського підприємства «Криворожсталь» та Райфайзен Інтернаціональ Банк-Холдинг АГ - Акціонерного почтово-пенсійного банку «Аваль». В той же час максимальний розвиток ринку злиття і поглинання було зафіксовано у 2007 році (Рис. 2) .
Рис. 2. Обсяги угод на ринку злиття та поглинання Україні
Оскільки у 2007 році спостерігається найбільший обсяг угод злиття та поглинання, проаналізуємо структуру ринку злиття та поглинання у цьому році. Більшість операцій злиття та поглинання (48%) відбувається у гірничо-металургійному комплексі. Значна частка угод злиття та поглинання відбувається також у банківський сфері (30%) та страхуванні (15%).
У 2008 та 2009 роках з початком кризи на кредитному ринку та падінням ВВП спостерігається і різке скорочення активності на вітчизняному ринку злиття та поглинання. Необхідно зазначити, що мінімальна активність у вищезазначений період мала наступні причини: відсутність капіталу у інвестора та очікування низьких цін на активи. Але вже у 2010 році ринок злиття та поглинання України перевищив прогнозований показник на 3,25 млрд. дол. США і досяг позначки у 7,65 млрд. дол. США. В цей рік відбувалась концентрація капіталу вітчизняними промислово-фінансовими групами за рахунок виходу з ринків дрібних корпорацій та західних інвесторів.
Що стосується галузей вкладання, то найбільшою популярністю, до кризи, користувалися галузі, які демонстрували високу динаміку росту. І серед інвесторів особливу популярність мав фінансовий сектор включно до 2008 року, зокрема банківський сегмент. В свою чергу залучення капіталу на страховий ринок України перешкоджають ряд факторів, а саме:
- невелика ємкість ринку,
- відсутність культури страхування,
- низька прибутковість,
- закритість та непрозорість ринку.
Як наслідок за період 2003-2009 років на страховому ринку було укладено 10 угод злиття та поглинання на загальну суму 381 млн. дол. США. Тоді як у кризовий 2008 рік дві мегаугоди у банківському секторі, зробили внесок у ринок злиття та поглинання на суму 1,83 млрд. дол. США.
Особливістю розвитку ринку злиття та поглинання з 2009 по 2012 роки включно стало те, що інвестор почав цікавитись тими галузями які демонструють більшу стійкість до криз: виробництво продуктів харчування, фармацевтика, продуктовий рітейл, машинобудування та металургія. Також слід зауважити, що саме в цьому році чітко спостерігаються операції направлені на концентрацію ринку. А за прогнозами експертів в майбутньому ми можемо спостерігати на ринку у тій чи іншій галузі по два, три гравця. Однією з пріоритетних галузей, щодо вкладання капіталу, з точки зору голландських, польських та французьких інвесторів, є сільське господарство України, а саме розвиток експортоорієнтованого виробництва, зокрема вирощування зернових, маличних культур та цукрового буряка. Але в той же час існуючий мораторій на придбання сільськогосподарських угідь стримує їх активність. Дана тенденція несе загрозу для фінансової безпеки внаслідок можливої монополізації ринків .
В Україні 98% злиттів і поглинань є недружніми, оскільки у вітчизняному
законодавстві технологія цивілізованого злиття-поглинання не прописана, тобто фактично відбувається захоплення компаній. Недружні поглинання здійснюються щодня, проте не враховуються статистикою. Громадськість дізнається лише про ті корпоративні війни, в яких у керівництво поглинутих підприємств вистачає сміливості і засобів намагатися відстояти свої позиції в судах. Наприклад, захоплення «Оболоні» компанією «Сармат», молококомбінату «Придніпровський» компанією «Галактон», скандальний перехід активів «Рівнеазоту» і Північнодонецького «Азоту» тощо. Дослідження інвестиційної компанії "Dragon Capital" засвідчило, що обсяг українського ринку силових захоплень і поглинань бізнесу щорічно оцінюється на рівні 3 млрд. дол. США .
Злиття можуть підвищити ефективність компаній, які об'єдналися, але вони ж можуть і погіршити результати поточної виробничої діяльності, посилити тягар бюрократії. Дуже складно заздалегідь оцінити зміни, спричинені злиттям або поглинанням.
Здійснення угод злиття і поглинання – украй складне завдання: кожна сторона може виграти, здійснивши угоду професійно, чи програти через недосвідченість. Така процедура вимагає високої майстерності і професійних навичок, а також багаторічного навчання.
На жаль, не завжди результати укладених угод свідчать про ефективність і доцільність здійсненого злиття чи поглинання. Дослідження доводять, що кількість невдалих угод становить близько 60% загальної кількості. Основною причиною цього є те, що отримані в результаті злиття компаній доходи не покривають всіх витрат процесу об’єднання (наприклад, придбання акцій, викуп зобов’язань тощо). Негативні наслідки угод про злиття чи поглинання зумовлені не лише фінансовими втратами, а й зниженням ефективності системи управління об’єднаної компанії.
В останні роки, на відміну від попередніх десятиліть, коли багато компаній були змушені укладати схожі угоди під тиском, нині сторони намагаються домовлятися про злиття і поглинання «мирно». Це сприяє розвитку нових інструментів і технологій при здійсненні операцій злиття та поглинання.
Отже, збільшення кількості угод зі злиття спричинене поліпшенням економічної ситуації в країні. Практично усі великі компанії незабаром змінять тактику і переорієнтуються на експансію, через злиття та поглинання компанії створюють міцні позиції на нових ринках, отримують владу на ринку шляхом збільшення розміру, кількості клієнтів, реалізують синергетичні ефекти, поєднуючи ресурси, знання та потужності компаній, які об'єдналися.
Примітки:
1. Кубах Т. Г. Ринок злиття та поглинання: сучасний стан та перспективи розвитку [Електронний ресурс] / Т. Г. Кубах // Ефективна економіка. – 2012. - № 1. – Режим доступу до журналу : http://www.economy.nayka.com.ua/index.php?nomer_data=5&year_data= 2012.
2. Дослідження по рейдерству в Україні / Центр дослідження корпоративних відносин //vybory.org.
3. Укррудпром - Режим доступу: http:/www.ukrrudprom.com.
