Стратегічні орієнтири » Антикризова стійкість страхової системи України » Жемайтіте А.Є. Страхування як інструмент антикризового управління
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
23-05-2011, 20:16

Жемайтіте А.Є. Страхування як інструмент антикризового управління

Категорія: Антикризова стійкість страхової системи України

УДК 336
© Жемайтіте А.Є., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-33с

Страхування як інструмент антикризового управління

Антикризове фінансове управління має на меті попереджувати і долати фінансові кризи підприємства,а також мінімізувати їхні негативні фінансові наслідки для підприємства.Окремі питання,що стосуються використання страхування як механізму захисту від наслідків несприятливих подій у цілісній системі ризик-менеджменту підприємства,розглянуто у працях українських учених-І.А.Бланка,А.В. Шегди,А.О.Старостіної,зарубіжних науковців- Л.І.Абалкіна,А.П.Іванова та ін.Однак недостатньо уваги приділено висвітленню страхування як інструменту антикризового управління підприємством з урахуванням потреб у страховому захисті та зіставлення фінансових можливостей підприємства для його реалізації.
Загальновідомо,що підприємництво як форма ринкових відносин є високо ризикованим видом діяльності.Ризик-величина непостійна,його зміни багато в чому зумовлені змінами,що відбуваються в сучасній економіці,яка характеризується глобалізацією,динамічно змінним геополітичним станом,нестабільністю окремих регіональних ринків,постійним розвитком і ускладненням фінансових ринків та іншими факторами.У таких умовах економічні суб’єкти стикаються із зростаючим обсягом ризиків,що є причиною можливих негативних наслідків,які вони намагаються мінімізувати.Намагання мінімізувати ризики сприяє розвитку такого напряму діяльності,як управління ризиком.
Головною метою антикризового фінансового управління є відновлення фінансової рівноваги підприємства та мінімізація розмірів зниження його ринкової вартості, що викликаються фінансовими кризами.
У процесі реалізації своєї головної мети антикризове фінансове управління підприємством спрямоване на вирішення таких основних завдань: 1. Своєчасне діагностування передкризового фінансового стану підприємства і прийняття необхідних превентивних заходів щодо попередження фінансової кризи.2. Усунення неплатоспроможності підприємства. 3. Відновлення фінансової стійкості підприємства. 4. Запобігання банкрутства та ліквідації
підприємства. 5. Мінімізація негативних наслідків фінансової кризи підприємства.
Функціонуючи на ринку,суб’єкт підприємницької діяльності зобов’язаний обрати стратегію,що дозволить йому зменшити ступінь ризику.Найчастіше підприємства вдаються до самострахування та страхування.
Самострахування-це децентралізована форма створення грошових і натуральних фондів безпосередньо юридичною або фізичною особою,схильною до ризику.Воно має обмежене застосування і виступає доповненням до страхування.
Зміст страхування полягає в тому,що страхувальники за визначену плату передають свою відповідальність за несення тягаря ризику страховикові,який спеціалізується на таких операціях.Обираючи страхування як метод управління ризиком слід зважити на його переваги і недоліки
.До переваг відносять:зниження ризику і невизначеності для фізичних,юридичних осіб та державних органів,що дозволяє здійснити більш швидкий і стійкий розвиток економіки країни,відносна дешевизна страхування порівняно з іншими методами управління ризиком,за страховими операціями часто надаються пільги,страхування є ефективним інструментом управління ризиком,що дозволяє здійснювати всі основні його етапи-ідентифікацію і аналіз ризику,а також урегулювання відшкодування збитку,що виник унаслідок реалізації ризику.До недоліків зараховують:наявність страхового договору знижує зацікавленість первинного носія ризику(страхувальника) у проведенні інших заходів управління ризиками;погодження умов договору може зайняти досить тривалий час,протягом якого носій ризику не має ніякого захисту;ризиковий і авансовий характер страхової послуги(страхові премії сплачуються на початку терміну дії договору,хоч невідомо,чи буде збиток і через це чи буде надана страхова послуга) ;тривалі терміни урегулювання збитків.
Прийняття рішення про страхування ризику здійснюється в кілька етапів:
1)відбір ризиків,що будуть страхуватися;2)вибір типу страхового покриття;3)вибір страхової компанії;4)проведенняпереговорів про умови страхового договору і його укладення;5)аналіз ефективності страхування і
прийняття рішення про укладання договору.
Потрібно пам’ятати,що страхування як методі управління ризиком не є універсальним елементом і використання страхування має свої обмеження,які можуть бути пов’язані з типом ризику,взаємовідносинами сторін операції страхування,їхнім ставленням до ризику.
Страхуванню,як механізму управління ризиком притаманні недоліки,які неможливо усунути,використовуючи більш досконале знання об’єкта страхування і пов’язаних з ним ризиків.До таких недоліків слід віднести:вимушене фінансування управлінських витрат і прибутку страховика;витрати,пов’язані з перерозподілом збитку між страхувальниками;внутрішні ризики страховик;часовий фактор.
В економічно розвинених країнах страховий поліс для суб’єкта господарювання є необхідною умовою для провадження підприємницької діяльності.Поєднуючи ті чи інші варіанти страхування,можливо захиститися від усіх ризиків,пов’язаних із підприємницькою діяльністю-страхування майна(обладнання,транспортних засобів,сировини,матеріалів,готової продукції);страхування відповідальності(цивільної відповідальності підприємства за шкоду,заподіяну життю,здоров’ю та майну третіх осіб,унаслідок випуску неякісної продукції,забруднення навколишнього середовища чи експлуатації транспортних засобів тощо),особисте страхування,у тому числі страхування життя і пенсій(дає змогу підприємству оптимізувати оподаткування та сформувати систему соціально захисту працівників),колективне страхування трудового колективу від нещасних випадків на виробництві ,добровільне медичне страхування.
Крім того,страхові компанії з позиції суб’єктів господарювання можна розглядати як ризик-консультан-
тів,оскільки останні розробляють галузеві страхові програми та пропонують комплексні страхові поліси,які передбачають захист від майже усіх небезпек,що були виявлені при оцінці ризиків діяльності суб’єкта.Страховики вивчають галузеву специфіку діяльності підприємства і формують набір найбільш вірогідних ризиків та пропонують оптимальне страхове покриття,тобто допомагають підприємствам ідентифікувати ризики і розробити програму захисту від них.
Усе зазначене вище підтверджує те,що страхування можна використовувати,як інструмент антикризового управління та для зменшення додаткових витрат і можливих втрат.Потрібно формувати захист від кризових явищ у майбутньому,постійно проводячи моніторинг кризових індикаторів.

Примітки:
1. Джерело 1. Бланк И.А. Сущность,задачи и принципы анти кризисного управления предприятием[Електронний ресурс]http://www.elitarium.ru/2010/06/15/antikrizisnoje_upravlenije.html
2. Джерело 2. Н.М.Основы страхования предпринимательского риска//Финансы.-2006.-№11


Zhemaitite Anastasiia
Ivan Franko Lviv national university
Insurance as an instrument of crisis management
In economically developed countries, insurance for the entity is a necessary condition for economical subjects.Using different variants of certain insurance options they may protect against all risks associated with business.It confirms that insurance can be used as an instrument of crisis management.

Посилання: страхування життя

Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.
^