Гевко Оксана Вікторівна
П’ятий курс, Економічний факультет, Львівський національний університет імені Івана Франка, студентка
УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ТА ОБСЛУГОВУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО БОРГУ УКРАЇНИ
Визначено об'єктивну необхідність виникнення державного боргу як складової державних фінансів України на сучасному етапі, розглянуто проблеми управління державним боргом України, розроблено пропозиції щодо вдосконалення механізму управління державним боргом.
The objective necessity of origin of national debt as a constituent of state finances of Ukraine on a modern stage is defined, the problems of management by the national debt of Ukraine are considered, suggestions are developed in relation to perfection of mechanism of management by a national debt.
Ключові слова: бюджетний дефіцит, внутрішній державний борг, державні позики, зовнішній державний борг.
Вступ. Актуальність питань управління та обслуговування державного боргу обумовлена тим, що в умовах формування та функціонування ринкової економіки державний борг постає важливою складовою державних фінансів. Дефіцит державного бюджету, залучення та використання позик для його покриття призвели до формування і значного зростання державного боргу в Україні. Великі розміри внутрішнього і зовнішнього боргу, а також відповідно зростання витрат на його управління та обслуговування обумовлюють необхідність вирішення проблеми державного боргу, а відтак і пошуку шляхів вдосконалення механізму управління ним і його обслуговування.
В період становлення та розвитку ринкової економіки України державний борг все більше набуває характеру не лише фінансової, але й соціально-політичної проблеми. Державний борг прямо пов'язаний з проблемою економічної безпеки країни. Питання управління та обслуговування державного боргу є особливо важливим в контексті тих економічних труднощів, які впродовж останніх років переживає Україна. Розв'язання проблеми управління та обслуговування державного боргу є одним із ключових факторів економічної стабільності в країні. Від характеру врегулювання боргової проблеми в значній мірі залежить бюджетна дієздатність держави, стабільність її національної валюти, а відтак фінансова підтримка міжнародних фінансових організацій. Необхідність розв'язання цих питань потребує пошуку шляхів удосконалення механізму управління та обслуговування державного боргу в Україні.
Важливий внесок у дослідження проблеми управління та обслуговування державного боргу зробили західні економісти: Д. Рікардо, А. Сміт, М. Браунриг, С. Вайнтрауб, Х. Джонсон, О. Екстайн, Дж. Кейнс,А. Лаффер, А. Лернер, Р. Масгрейв, М. Фрідман та інші. Серед російських вчених варто відмітити праці: М. Б. Богачевського, Б. Г. Болдирєва, Г. Б. Поляка, Л. О. Дробозіної та інших [14].
Постановка завдання. У той же час в Україні недостатньо досліджені питання, що стосуються проблеми управління та обслуговування державного боргу, особливостей його формування і розвитку в умовах переходу до ринкової економіки. Зазначене обумовило актуальність обраної теми дослідження, його мету і завдання.
З огляду на сказане метою нашого дослідження є наукове обґрунтування економічної природи державного боргу; виявлення основних тенденцій і специфічних особливостей формування державного боргу в Україні; обґрунтування концептуальних засад вдосконалення механізму управління державним боргом та його обслуговування в умовах розвитку ринкової економіки в України.
Результати. Державний борг розглядається як важливий елемент ринкової економіки. Державний борг – сума заборгованості держави по випущених і непогашених державних внутрішніх позиках, а також сума фінансових зобов'язань держави по відношенню до зовнішніх кредиторів.
Залежно від того, з внутрішніх чи зовнішніх джерел здійснюються запозичення, державний борг поділяють на внутрішній та зовнішній. Внутрішній державний бoрг - забoргoваність держави грoмадянам, юридичним oсoбам і фірмам данoї країни, які вoлoдіють цінними паперами, випущеними її урядoм.
Зoвнішній державний бoрг - це забoргoваність держави перед інoземними грoмадянами, державами, банками та міжнарoдними фінансoвими oрганізаціями.
Стан державного боргу залежить від щорічних операцій, пов'язаних з отриманням нових позик, з одного боку, і розмірів погашень та виплат процентів по цих позиках – з іншого. Державні позики – це кредитні відносини між державою, фізичними і юридичними особами, в результаті яких держава одержує певну суму грошових коштів на визначений термін за встановлену плату. Вони є розповсюдженою формою мобілізації фінансових ресурсів. Розмір державної позики включається в суму державного боргу країни.
Бюджетний дефіцит виникає як результат кризових явищ у економічному та політичному житті держави призводить до утворення і зростання державного боргу. Бюджетний дефіцит збільшує державний борг, а зростання боргу, в свою чергу, потребує додаткових витрат бюджету на його обслуговування і тим самим збільшує бюджетний дефіцит.
Стан державного боргу в нашій країні регулюється наступними законодавчими та нормативними актами: Конституція України, Бюджетний кодекс України, Закон України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України», Закон України «Про Національний банк України», Постанова Верховної Ради України «Про структуру бюджетної класифікації» та інші.
Аналіз законодавчої і нормативної бази що стосується формування державного боргу України дає підставу стверджувати, що правове регулювання цих відносин є недостатнім і торкається винятково проблем внутрішньої заборгованості. Відносини стосовно сфери зовнішнього державного боргу взагалі законодавчо не врегульовані.
Забезпечення стабільної і науково обґрунтованої правової бази є головною передумовою регулювання та зменшення державної заборгованості. Для зниження державної заборгованості необхідно впровадити заходи щодо оптимізації заборгованості.
Під управлінням державним боргом слід розуміти сукупність державних заходів, що пов'язані із випуском та погашенням державних боргових зобов'язань, визначенням ставок процентів та виплатою доходу по державних цінних паперах, встановленням ліміту боргу, підтриманням курсу державних зобов'язань, визначенням умов випуску нових державних цінних паперів. Обслуговування державного боргу – це комплекс заходів з погашення позик, виплати процентів по них, уточнення і зміни умов погашення випущених позик.
Стратегічним завданням управління державним боргом є мінімізація вартості його обслуговування. При нарощуванні розмірів державного внутрішнього боргу всі зусилля слід спрямовувати на зменшення реальної вартості його обслуговування та на врахування динаміки заборгованості з темпами економічного росту.
Аналіз динаміки та структури державного боргу наведений у таблиці 1 засвідчують про наростаючі темпи приросту величини державного боргу, в Україні. Стрімкий процес динамічного зростання державного боргу почався у період фінансової кризи з 2008 року. Це відбулося внаслідок різкого коливання курсу національного грошової одиниці до іноземних валют, збільшення обсягів випуску облігацій внутрішньої державної позики та отриманням першого траншів позик МВФ для економічного оздоровлення економіки. Протягом 2009-2012 рр. розміри державного боргу мав тенденції теж до зростання.
Таблиця 1
Державний та гарантований державою борг України за останні 5 років
тис. грн.
Показники Роки
31.12.2008 31.12.2009 31.12.2010 31.12.2011 30.11.2012 28.02.2013
Загальна сума державного та гарантованого державою боргу 189410386,82 316884612,40 432235410,19 473121622,49 515510561,42 531925922,61
Державний борг 130689649,38 226996306,46 323475202,05 357273437,23 399218234,12 419171640,53
Внутрішній борг 44666547,59 91070076,77 141662098,06 190299297,70 190299297,70 207712222,02
Зовнішній борг 86023101,79 135926229,69 181813103,99 195806430,96 208918936,42 211459418,51
Гарантований державою борг 58720737,44 89888305,94 108760208,14 115848185,26 116292327,30 112754282,08
Внутрішній борг 2000966,25 14062842,64 13827751,40 12240693,23
16211415,90
19409557,32
Зовнішній борг 56719771,19 75825463,30 94932456,74 103607492,03
100080911,40 93344724,76
Джерело: http://www.minfin.gov.ua
Як ми бачимо, загальна сума державного боргу значно зростала з року в рік. Аналізуючи структуру боргу, видно, що найбільшого зростання досягає саме зовнішній борг, як державний так і гарантований. Так, прямий зовнішній борг зріс з 195806430,96 тис. грн у 2011 році до 208918936,42 у 2012 році. Аналогічний показник по гарантованому боргу зменшився із 103607492,03 тис. грн. до 100080911,40 тис. грн. за відповідний період. Одним з факторів, який мав вагомий вплив на даний процес, стало падіння курсу гривні через світову фінансову кризу.
Кредиторами України є міжнародні економічні та фінансові організації,
окремі держави та окремі суб’єкти господарської і фінансової діяльності.
Станом на 30.11.2011 р. кредиторами України, перед якими вона має
найбільші боргові зобов’язання, є: серед міжнародних організацій –
Міжнародний валютний фонд (6 046196,42 тис. дол. США боргу), серед держав –
Російська Федерація (801355,86 тис. дол. США боргу).
Залучення іноземних кредитів закономірно веде до утворення зовнішнього державного боргу, існування якого створює для держави реальні проблеми. В Україні проявляється чітка тенденція до збільшення державного зовнішнього боргу. Станом на 28.03.2013 року зовнішній державний борг України становив 211459418,51 тис. грн.
На основі аналізу управління державним зовнішнім боргом можна виділити такі основні цілі: економічні цілі – це мінімізація вартості зовнішніх запозичень, які залучаються, покращання умов рефінансування і (або) переоформлення заборгованості, зниження загальних витрат щодо обслуговування зовнішнього боргу, підвищення ефективності використання залучених ресурсів; політичні цілі управління зовнішнім боргом полягають у підтримці стабільності функціонування політичної системи; соціальні цілі – це своєчасне фінансування соціальних програм, забезпечення соціальної стабільності та соціальної справедливості.
Важливим є дослідження питання про можливість використання різноманітних методів реструктуризації зовнішньої заборгованості, які використовуються в світовій практиці і знайти способи переходу від відстрочки платежів до скорочення боргу, це буде сприяти урегулюванню проблеми зовнішньої заборгованості і забезпечення ефективності економіки України.
В умовах нездатності країни виконувати зобов'язання по виплаті зовнішнього боргу і процентів по ньому виникає загроза її економічній незалежності. Надмірно високий тягар зовнішнього боргу підривають можливість проведення незалежної економічної політики. Важливою перешкодою нагромадження належної стратегічної ефективності боргової політики в Україні є відсутність цілісної системи законодавчого забезпечення обслуговування і погашення державного боргу. Існуюче законодавство регулювання відносин, що виникають в процесі управління державним боргом та операцій з державною заборгованістю, не відповідає потребам поглиблення ринкового реформування основ макроекономічної політики та функціонування фінансових ринків ї їхнього інституційного забезпечення, має не системний характер. Законодавчого врегулювання потребують система управління державним боргом, підвищення координованості дій центральних органів виконавчої і законодавчої влади та визначення пріоритетів розвитку економіки та напрямів використання коштів від додаткових запозичень.
В Україні недостатньо на сьогодні своїх узаконених напрацювань за критичними показниками економічної безпеки країни по державному боргу. За більшістю показників боргової безпеки Україна поки ще перебуває у безпечному стані, проте показник співвідношення обсягу зовнішньої заборгованості до ВВП наближається до критичної межі. Потенційну загрозу економічній безпеці держави становить недостатня кількість вільних коштів
для обслуговування зовнішнього державного боргу.
В зв'язку з існуючою на цей час тенденцією до швидкого зростання обсягу зовнішньої і внутрішньої заборгованості нинішній рівень економічної безпеки в Україні явно недостатній. Це дає підставу говорити про необхідність комплексного вирішення проблеми внутрішнього і зовнішнього боргу з метою запобігання можливим загрозам економічній безпеці України.
Висновки. В статті розкрито економічну природу державного боргу, виявлено основні тенденції і специфічні особливості формування державного боргу в Україні, концептуальні засади щодо вдосконалення механізму його управління та обслуговування в умовах перехідної економіки України. В результаті проведеного дослідження сформульовані такі висновки і пропозиції.
Визначено, що дефіцит державного бюджету, залучення значного обсягу державних запозичень як з внутрішніх так і з зовнішніх джерел обумовили формування державного боргу в умовах перехідної економіки України.
Розкрито зміст поняття “управління державним боргом”. Управління державним боргом визначається як сукупність заходів держави пов'язаних з випуском та погашенням державних боргових зобов'язань, визначенням ставок процентів та виплатою доходу по державних цінних паперах, встановлення ліміту боргу, підтриманням курсу державних зобов'язань, визначенням умов випуску нових державних цінних паперів.
Розглянуте механізм обслуговування державного боргу України. Обслуговування боргу - це комплекс заходів із погашення позик, виплати процентів за ними, уточнення і зміни умов погашення випущених позик. Поняття обслуговування включає в себе здійснення платежів на виконання державних боргових зобов'язань перед кредиторами за користування запозиченими коштами (сплата відсотків, комісій тощо). Обслуговування зовнішнього державного боргу здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Обслуговування зовнішнього боргу є одним з елементів процесу управління зовнішнім боргом країни.
Обслуговування зовнішнього боргу здійснюється в процесі виконання державного бюджету. Перерахунок у національну валюту проводиться за прогнозним курсом валют до гривні. Безпосередньо оплату здійснює державне казначейство.
Обслуговування державного внутрішнього боргу країни здійснюється Міністерством фінансів України за допомогою банківської системи України проведенням операцій із розміщення облігацій внутрішніх державних позик, інших цінних паперів, їхнього погашення та виплати доходу за ними у вигляді процентів тощо.
Виявлено, що розмір державних позик не повинен перевищувати обсяги державних інвестицій, аби не покладати на наступні покоління тягар сплати державних боргів.
Вирішення проблеми заборгованості вимагає в законодавчому порядку відображення таких заходів: обґрунтування нової державної заборгованості, розробка прозорих та переконливих критеріїв надання державних гарантій, встановлення оптимальних розмірів внутрішнього та зовнішнього державного боргу.
Сьогоденний рівень економічної безпеки в Україні недостатній. Розміри державного боргу в своїх абсолютних значеннях можуть досягати досить великих розмірів, проте борг завжди мусить знаходитися в певній залежності відносно величини ВВП.
Комплексне вирішення проблеми внутрішнього і зовнішнього державного боргу із врахуванням запропонованих заходів сприятиме розбудові державних фінансів та покращанню фінансового стану України.
Література.
1. Бюджетний кодекс України [Електронний ресурс]: закон України від 08.07.2010 № 2456-VI. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua.
2. Вівчар О. Й. Особливості управління державним боргом та методи його удосконалення [Електронний ресурс] / Вівчар О. Й., Солдак М. Ю. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ portal/natural/Vnulp/Menegment/2011_720/56.pdf.
3. Карапка О. Управління державним боргом України / О. Карапка [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.stelmaschuk. info/internet-conference/announced-nternet-conference/onferencia-3-02-2012/49-article-onferencia-23-02-2012/171-2012-03-27-18-59-29.html.
4. Макар О. П. Вдосконалення системи управління державним боргом як передумови економічного зростання / О. П. Макар // Вісник Національного лісотехнічного університету України : збірник науково-технічних праць. – Львів, 2012. – Вип. 22.1.– С. 284-290.
5. Мних А. М. Сучасні способи оптимізації боргової політики України для оздоровлення економіки / А. М. Мних // Облік і фінанси АПК. – 2010. №4. С. 147- 149.
6. Офіційний сайт Міністерства фінансів України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.minfin.gov.ua
7. Тимченко О.М. Сибірянська Ю.В. Оптимізація структури податкової системи України в контексті мінімізації податкового боргу // Формування ринкових відносин в Україні. – 2009. – №11. – С. 23-28.
8. Шикіна Н. А. Державний борг та його подолання через економічне зростання / Н. А. Шикіна // Бюджетно-податкова політика в Україні (проблеми та перспективи розвитку). – Ірпінь. – 2002. - С. 327–328.
П’ятий курс, Економічний факультет, Львівський національний університет імені Івана Франка, студентка
УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ТА ОБСЛУГОВУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО БОРГУ УКРАЇНИ
Визначено об'єктивну необхідність виникнення державного боргу як складової державних фінансів України на сучасному етапі, розглянуто проблеми управління державним боргом України, розроблено пропозиції щодо вдосконалення механізму управління державним боргом.
The objective necessity of origin of national debt as a constituent of state finances of Ukraine on a modern stage is defined, the problems of management by the national debt of Ukraine are considered, suggestions are developed in relation to perfection of mechanism of management by a national debt.
Ключові слова: бюджетний дефіцит, внутрішній державний борг, державні позики, зовнішній державний борг.
Вступ. Актуальність питань управління та обслуговування державного боргу обумовлена тим, що в умовах формування та функціонування ринкової економіки державний борг постає важливою складовою державних фінансів. Дефіцит державного бюджету, залучення та використання позик для його покриття призвели до формування і значного зростання державного боргу в Україні. Великі розміри внутрішнього і зовнішнього боргу, а також відповідно зростання витрат на його управління та обслуговування обумовлюють необхідність вирішення проблеми державного боргу, а відтак і пошуку шляхів вдосконалення механізму управління ним і його обслуговування.
В період становлення та розвитку ринкової економіки України державний борг все більше набуває характеру не лише фінансової, але й соціально-політичної проблеми. Державний борг прямо пов'язаний з проблемою економічної безпеки країни. Питання управління та обслуговування державного боргу є особливо важливим в контексті тих економічних труднощів, які впродовж останніх років переживає Україна. Розв'язання проблеми управління та обслуговування державного боргу є одним із ключових факторів економічної стабільності в країні. Від характеру врегулювання боргової проблеми в значній мірі залежить бюджетна дієздатність держави, стабільність її національної валюти, а відтак фінансова підтримка міжнародних фінансових організацій. Необхідність розв'язання цих питань потребує пошуку шляхів удосконалення механізму управління та обслуговування державного боргу в Україні.
Важливий внесок у дослідження проблеми управління та обслуговування державного боргу зробили західні економісти: Д. Рікардо, А. Сміт, М. Браунриг, С. Вайнтрауб, Х. Джонсон, О. Екстайн, Дж. Кейнс,А. Лаффер, А. Лернер, Р. Масгрейв, М. Фрідман та інші. Серед російських вчених варто відмітити праці: М. Б. Богачевського, Б. Г. Болдирєва, Г. Б. Поляка, Л. О. Дробозіної та інших [14].
Постановка завдання. У той же час в Україні недостатньо досліджені питання, що стосуються проблеми управління та обслуговування державного боргу, особливостей його формування і розвитку в умовах переходу до ринкової економіки. Зазначене обумовило актуальність обраної теми дослідження, його мету і завдання.
З огляду на сказане метою нашого дослідження є наукове обґрунтування економічної природи державного боргу; виявлення основних тенденцій і специфічних особливостей формування державного боргу в Україні; обґрунтування концептуальних засад вдосконалення механізму управління державним боргом та його обслуговування в умовах розвитку ринкової економіки в України.
Результати. Державний борг розглядається як важливий елемент ринкової економіки. Державний борг – сума заборгованості держави по випущених і непогашених державних внутрішніх позиках, а також сума фінансових зобов'язань держави по відношенню до зовнішніх кредиторів.
Залежно від того, з внутрішніх чи зовнішніх джерел здійснюються запозичення, державний борг поділяють на внутрішній та зовнішній. Внутрішній державний бoрг - забoргoваність держави грoмадянам, юридичним oсoбам і фірмам данoї країни, які вoлoдіють цінними паперами, випущеними її урядoм.
Зoвнішній державний бoрг - це забoргoваність держави перед інoземними грoмадянами, державами, банками та міжнарoдними фінансoвими oрганізаціями.
Стан державного боргу залежить від щорічних операцій, пов'язаних з отриманням нових позик, з одного боку, і розмірів погашень та виплат процентів по цих позиках – з іншого. Державні позики – це кредитні відносини між державою, фізичними і юридичними особами, в результаті яких держава одержує певну суму грошових коштів на визначений термін за встановлену плату. Вони є розповсюдженою формою мобілізації фінансових ресурсів. Розмір державної позики включається в суму державного боргу країни.
Бюджетний дефіцит виникає як результат кризових явищ у економічному та політичному житті держави призводить до утворення і зростання державного боргу. Бюджетний дефіцит збільшує державний борг, а зростання боргу, в свою чергу, потребує додаткових витрат бюджету на його обслуговування і тим самим збільшує бюджетний дефіцит.
Стан державного боргу в нашій країні регулюється наступними законодавчими та нормативними актами: Конституція України, Бюджетний кодекс України, Закон України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України», Закон України «Про Національний банк України», Постанова Верховної Ради України «Про структуру бюджетної класифікації» та інші.
Аналіз законодавчої і нормативної бази що стосується формування державного боргу України дає підставу стверджувати, що правове регулювання цих відносин є недостатнім і торкається винятково проблем внутрішньої заборгованості. Відносини стосовно сфери зовнішнього державного боргу взагалі законодавчо не врегульовані.
Забезпечення стабільної і науково обґрунтованої правової бази є головною передумовою регулювання та зменшення державної заборгованості. Для зниження державної заборгованості необхідно впровадити заходи щодо оптимізації заборгованості.
Під управлінням державним боргом слід розуміти сукупність державних заходів, що пов'язані із випуском та погашенням державних боргових зобов'язань, визначенням ставок процентів та виплатою доходу по державних цінних паперах, встановленням ліміту боргу, підтриманням курсу державних зобов'язань, визначенням умов випуску нових державних цінних паперів. Обслуговування державного боргу – це комплекс заходів з погашення позик, виплати процентів по них, уточнення і зміни умов погашення випущених позик.
Стратегічним завданням управління державним боргом є мінімізація вартості його обслуговування. При нарощуванні розмірів державного внутрішнього боргу всі зусилля слід спрямовувати на зменшення реальної вартості його обслуговування та на врахування динаміки заборгованості з темпами економічного росту.
Аналіз динаміки та структури державного боргу наведений у таблиці 1 засвідчують про наростаючі темпи приросту величини державного боргу, в Україні. Стрімкий процес динамічного зростання державного боргу почався у період фінансової кризи з 2008 року. Це відбулося внаслідок різкого коливання курсу національного грошової одиниці до іноземних валют, збільшення обсягів випуску облігацій внутрішньої державної позики та отриманням першого траншів позик МВФ для економічного оздоровлення економіки. Протягом 2009-2012 рр. розміри державного боргу мав тенденції теж до зростання.
Таблиця 1
Державний та гарантований державою борг України за останні 5 років
тис. грн.
Показники Роки
31.12.2008 31.12.2009 31.12.2010 31.12.2011 30.11.2012 28.02.2013
Загальна сума державного та гарантованого державою боргу 189410386,82 316884612,40 432235410,19 473121622,49 515510561,42 531925922,61
Державний борг 130689649,38 226996306,46 323475202,05 357273437,23 399218234,12 419171640,53
Внутрішній борг 44666547,59 91070076,77 141662098,06 190299297,70 190299297,70 207712222,02
Зовнішній борг 86023101,79 135926229,69 181813103,99 195806430,96 208918936,42 211459418,51
Гарантований державою борг 58720737,44 89888305,94 108760208,14 115848185,26 116292327,30 112754282,08
Внутрішній борг 2000966,25 14062842,64 13827751,40 12240693,23
16211415,90
19409557,32
Зовнішній борг 56719771,19 75825463,30 94932456,74 103607492,03
100080911,40 93344724,76
Джерело: http://www.minfin.gov.ua
Як ми бачимо, загальна сума державного боргу значно зростала з року в рік. Аналізуючи структуру боргу, видно, що найбільшого зростання досягає саме зовнішній борг, як державний так і гарантований. Так, прямий зовнішній борг зріс з 195806430,96 тис. грн у 2011 році до 208918936,42 у 2012 році. Аналогічний показник по гарантованому боргу зменшився із 103607492,03 тис. грн. до 100080911,40 тис. грн. за відповідний період. Одним з факторів, який мав вагомий вплив на даний процес, стало падіння курсу гривні через світову фінансову кризу.
Кредиторами України є міжнародні економічні та фінансові організації,
окремі держави та окремі суб’єкти господарської і фінансової діяльності.
Станом на 30.11.2011 р. кредиторами України, перед якими вона має
найбільші боргові зобов’язання, є: серед міжнародних організацій –
Міжнародний валютний фонд (6 046196,42 тис. дол. США боргу), серед держав –
Російська Федерація (801355,86 тис. дол. США боргу).
Залучення іноземних кредитів закономірно веде до утворення зовнішнього державного боргу, існування якого створює для держави реальні проблеми. В Україні проявляється чітка тенденція до збільшення державного зовнішнього боргу. Станом на 28.03.2013 року зовнішній державний борг України становив 211459418,51 тис. грн.
На основі аналізу управління державним зовнішнім боргом можна виділити такі основні цілі: економічні цілі – це мінімізація вартості зовнішніх запозичень, які залучаються, покращання умов рефінансування і (або) переоформлення заборгованості, зниження загальних витрат щодо обслуговування зовнішнього боргу, підвищення ефективності використання залучених ресурсів; політичні цілі управління зовнішнім боргом полягають у підтримці стабільності функціонування політичної системи; соціальні цілі – це своєчасне фінансування соціальних програм, забезпечення соціальної стабільності та соціальної справедливості.
Важливим є дослідження питання про можливість використання різноманітних методів реструктуризації зовнішньої заборгованості, які використовуються в світовій практиці і знайти способи переходу від відстрочки платежів до скорочення боргу, це буде сприяти урегулюванню проблеми зовнішньої заборгованості і забезпечення ефективності економіки України.
В умовах нездатності країни виконувати зобов'язання по виплаті зовнішнього боргу і процентів по ньому виникає загроза її економічній незалежності. Надмірно високий тягар зовнішнього боргу підривають можливість проведення незалежної економічної політики. Важливою перешкодою нагромадження належної стратегічної ефективності боргової політики в Україні є відсутність цілісної системи законодавчого забезпечення обслуговування і погашення державного боргу. Існуюче законодавство регулювання відносин, що виникають в процесі управління державним боргом та операцій з державною заборгованістю, не відповідає потребам поглиблення ринкового реформування основ макроекономічної політики та функціонування фінансових ринків ї їхнього інституційного забезпечення, має не системний характер. Законодавчого врегулювання потребують система управління державним боргом, підвищення координованості дій центральних органів виконавчої і законодавчої влади та визначення пріоритетів розвитку економіки та напрямів використання коштів від додаткових запозичень.
В Україні недостатньо на сьогодні своїх узаконених напрацювань за критичними показниками економічної безпеки країни по державному боргу. За більшістю показників боргової безпеки Україна поки ще перебуває у безпечному стані, проте показник співвідношення обсягу зовнішньої заборгованості до ВВП наближається до критичної межі. Потенційну загрозу економічній безпеці держави становить недостатня кількість вільних коштів
для обслуговування зовнішнього державного боргу.
В зв'язку з існуючою на цей час тенденцією до швидкого зростання обсягу зовнішньої і внутрішньої заборгованості нинішній рівень економічної безпеки в Україні явно недостатній. Це дає підставу говорити про необхідність комплексного вирішення проблеми внутрішнього і зовнішнього боргу з метою запобігання можливим загрозам економічній безпеці України.
Висновки. В статті розкрито економічну природу державного боргу, виявлено основні тенденції і специфічні особливості формування державного боргу в Україні, концептуальні засади щодо вдосконалення механізму його управління та обслуговування в умовах перехідної економіки України. В результаті проведеного дослідження сформульовані такі висновки і пропозиції.
Визначено, що дефіцит державного бюджету, залучення значного обсягу державних запозичень як з внутрішніх так і з зовнішніх джерел обумовили формування державного боргу в умовах перехідної економіки України.
Розкрито зміст поняття “управління державним боргом”. Управління державним боргом визначається як сукупність заходів держави пов'язаних з випуском та погашенням державних боргових зобов'язань, визначенням ставок процентів та виплатою доходу по державних цінних паперах, встановлення ліміту боргу, підтриманням курсу державних зобов'язань, визначенням умов випуску нових державних цінних паперів.
Розглянуте механізм обслуговування державного боргу України. Обслуговування боргу - це комплекс заходів із погашення позик, виплати процентів за ними, уточнення і зміни умов погашення випущених позик. Поняття обслуговування включає в себе здійснення платежів на виконання державних боргових зобов'язань перед кредиторами за користування запозиченими коштами (сплата відсотків, комісій тощо). Обслуговування зовнішнього державного боргу здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Обслуговування зовнішнього боргу є одним з елементів процесу управління зовнішнім боргом країни.
Обслуговування зовнішнього боргу здійснюється в процесі виконання державного бюджету. Перерахунок у національну валюту проводиться за прогнозним курсом валют до гривні. Безпосередньо оплату здійснює державне казначейство.
Обслуговування державного внутрішнього боргу країни здійснюється Міністерством фінансів України за допомогою банківської системи України проведенням операцій із розміщення облігацій внутрішніх державних позик, інших цінних паперів, їхнього погашення та виплати доходу за ними у вигляді процентів тощо.
Виявлено, що розмір державних позик не повинен перевищувати обсяги державних інвестицій, аби не покладати на наступні покоління тягар сплати державних боргів.
Вирішення проблеми заборгованості вимагає в законодавчому порядку відображення таких заходів: обґрунтування нової державної заборгованості, розробка прозорих та переконливих критеріїв надання державних гарантій, встановлення оптимальних розмірів внутрішнього та зовнішнього державного боргу.
Сьогоденний рівень економічної безпеки в Україні недостатній. Розміри державного боргу в своїх абсолютних значеннях можуть досягати досить великих розмірів, проте борг завжди мусить знаходитися в певній залежності відносно величини ВВП.
Комплексне вирішення проблеми внутрішнього і зовнішнього державного боргу із врахуванням запропонованих заходів сприятиме розбудові державних фінансів та покращанню фінансового стану України.
Література.
1. Бюджетний кодекс України [Електронний ресурс]: закон України від 08.07.2010 № 2456-VI. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua.
2. Вівчар О. Й. Особливості управління державним боргом та методи його удосконалення [Електронний ресурс] / Вівчар О. Й., Солдак М. Ю. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ portal/natural/Vnulp/Menegment/2011_720/56.pdf.
3. Карапка О. Управління державним боргом України / О. Карапка [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.stelmaschuk. info/internet-conference/announced-nternet-conference/onferencia-3-02-2012/49-article-onferencia-23-02-2012/171-2012-03-27-18-59-29.html.
4. Макар О. П. Вдосконалення системи управління державним боргом як передумови економічного зростання / О. П. Макар // Вісник Національного лісотехнічного університету України : збірник науково-технічних праць. – Львів, 2012. – Вип. 22.1.– С. 284-290.
5. Мних А. М. Сучасні способи оптимізації боргової політики України для оздоровлення економіки / А. М. Мних // Облік і фінанси АПК. – 2010. №4. С. 147- 149.
6. Офіційний сайт Міністерства фінансів України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.minfin.gov.ua
7. Тимченко О.М. Сибірянська Ю.В. Оптимізація структури податкової системи України в контексті мінімізації податкового боргу // Формування ринкових відносин в Україні. – 2009. – №11. – С. 23-28.
8. Шикіна Н. А. Державний борг та його подолання через економічне зростання / Н. А. Шикіна // Бюджетно-податкова політика в Україні (проблеми та перспективи розвитку). – Ірпінь. – 2002. - С. 327–328.
