УДК 336
© Бартків О.М., 2013
ЛНУ імені Івана Франка, ЕкфМ-51с
ДІЯЛЬНІСТЬ ФІНАНСОВИХ ПОСЕРЕДНИКІВ НА РИНКУ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ УКРАЇНИ
За відносно незначний часовий інтервал свого становлення ринок фінансових послуг демонструє суттєву позитивну динаміку. Але при цьому його розвиток має фрагментарний характер, що проявляється в значній нерівномірності обсягів активів, структурі та якості наданих послуг і, як наслідок, невідповідності зростаючим потребам національної економіки. Формування ефективного ринку фінансових послуг неможливе без створення та розвитку якісних фінансових посередників – банків і небанківських фінансово-кредитних установ.
Дослідженню проблем функціонування фінансових посередників на ринку фінансових послуг присвячені праці вітчизняних науковців, а саме: О. Барановського, П. Бєлєнького, З. Ватаманюк, О. Другова, В. Корнєєва, В. Кремень, Г. Партин, Л. Співак, О. Тивончук, О. Шевцової, І. Школьник та інших.
На сьогодні фінансовими посередниками виступають [3, c. 250]:
- спеціалізовані інвестиційні компанії ;
- банки ;
- трастові компанії ;
- кредитні спілки ;
- страхові компанії ;
- пенсійні фонди та ін.
Найголовніше завдання фінансових посередників - спрямовувати рух капіталу (збережень) до найефективніших споживачів. Базовою основою їх функціонування є реалізація кредитно-інвестиційних угод та заміна прямого фінансування непрямим через випуск власних вторинних зобов'язань. Логічно, що предметом праці для посередників на ринку стають цінні папери й гроші.
Провідну роль у розвитку вітчизняного ринку фінансових послуг відіграють банківські установи. Їх частка в загальному розмірі активів кожного року стабільно зростає. За останні 5 років частка банків зросла із 87 до 94 % .
Можливості розвитку НФКУ сьогодні в Україні не використовуються повною мірою. Це, перш за все, пов’язано із значно меншим часовим інтервалом, за який відбулось їх становлення та розвиток.
Ступінь розвитку ринку фінансових послуг обумовлюється кількістю та якістю фінансових посередників, а також різноманітністю фінансових послуг, які вони можуть запропонувати. Зростання ролі фінансових посередників (банків і небанківських структур) і розширення сфери їх послуг стають характерними рисами сучасного економічного розвитку і проявляються повсюдно при обслуговуванні клієнтів як учасників ринку при розміщенні та (або) залученні капіталу.
Надання фінансових послуг стає високодохідним бізнесом [1, c.21]. Серед НФКУ провідна роль на ринку фінансових послуг належить страховим компаніям, але протягом аналізованого періоду питома вага їх активів у загальній сумі активів всіх посередників поступово знижується з 12 % у 2012 році до 6 % у 2013. Частка всіх інших активів фінансових посередників є незначною. Стосовно розвитку страхових компаній слід зазначити, що на відміну від ринків економічно розвинених європейських країн, в Україні суттєво переважають страхові компанії, що надають послуги ризикового страхування, компанії, ж що пропонують послуги зі страхування життя, розвиваються досить повільно, що не дозволяє страховому сектору виконувати важливу функцію в економіці, а саме забезпечувати її довгостроковими фінансовими ресурсами.
Основну функцію акумуляції і трансформації виконують фінансові посередники. Саме вони визначають напрямки розміщення ресурсів в інструменти основних позичальників і споживачів капіталу згідно з цільовими передумовами інвесторів. Аналіз діяльності фінансових посередників у світовій економіці свідчить про їх важливу роль у переміщенні коштів у рамках фінансової системи, в полегшенні процесу переміщення коштів між “точками надлишку заощаджень” і “точками нестачі заощаджень” [2, c.77].
Складна і різноманітна структура інститутів, що здійснюють мобілізацію заощаджень і подальше їх вкладення з метою отримання доходу, забезпечує ефективність діяльності фінансових посередників.
За існуючим визначенням, фінансові посередники - це сукупність фінансових інститутів (організацій, установ) функція яких полягає в акумулюванні коштів фізичних і юридичних осіб і подальшому надання цих коштів у вигляді кредитів господарюючим суб'єктам і іншим позичальникам.
На нашу думку, фінансовий ринок та ринок фінансових послуг мають різне функціональне навантаження, але не можуть існувати окремо, вони взаємодоповнюють та взаємно обумовлюють рівень розвитку один одного.
Отже, в Україні найбільш потужними серед фінансових посередників є саме банки, частка їх активів в загальній сумі всіх активів фінансових посередників поступово зростає. Загальна сума всіх активів фінансових посередників щодо валового внутрішнього продукту країни поступово зростає, але водночас, порівняно із аналогічними показниками економічно розвинутих країн, цей показник є досить низьким.
Список використаних джерел:
1. Корнєєв В. Еволюція і перспективи фінансового ринку України [Текст] / В. Корнєєв // Економіка України. – 2012. – № 7. – С. 21–29.
2. Корнєєв В. В. Модифікація форм фінансового посередництва в Україні [Текст] / В. В. Корнєєв // Фінанси України. – 2013. – № 1. – С. 77–85.
3. Школьник І. О. Фінансовий ринок України: сучасний стан і стратегія розвитку [Текст] : монографія / І. О. Школьник. – Суми : ВВП “Мрія” ТОВ, УАБС НБУ, 2011. – 348 с.
© Бартків О.М., 2013
ЛНУ імені Івана Франка, ЕкфМ-51с
ДІЯЛЬНІСТЬ ФІНАНСОВИХ ПОСЕРЕДНИКІВ НА РИНКУ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ УКРАЇНИ
За відносно незначний часовий інтервал свого становлення ринок фінансових послуг демонструє суттєву позитивну динаміку. Але при цьому його розвиток має фрагментарний характер, що проявляється в значній нерівномірності обсягів активів, структурі та якості наданих послуг і, як наслідок, невідповідності зростаючим потребам національної економіки. Формування ефективного ринку фінансових послуг неможливе без створення та розвитку якісних фінансових посередників – банків і небанківських фінансово-кредитних установ.
Дослідженню проблем функціонування фінансових посередників на ринку фінансових послуг присвячені праці вітчизняних науковців, а саме: О. Барановського, П. Бєлєнького, З. Ватаманюк, О. Другова, В. Корнєєва, В. Кремень, Г. Партин, Л. Співак, О. Тивончук, О. Шевцової, І. Школьник та інших.
На сьогодні фінансовими посередниками виступають [3, c. 250]:
- спеціалізовані інвестиційні компанії ;
- банки ;
- трастові компанії ;
- кредитні спілки ;
- страхові компанії ;
- пенсійні фонди та ін.
Найголовніше завдання фінансових посередників - спрямовувати рух капіталу (збережень) до найефективніших споживачів. Базовою основою їх функціонування є реалізація кредитно-інвестиційних угод та заміна прямого фінансування непрямим через випуск власних вторинних зобов'язань. Логічно, що предметом праці для посередників на ринку стають цінні папери й гроші.
Провідну роль у розвитку вітчизняного ринку фінансових послуг відіграють банківські установи. Їх частка в загальному розмірі активів кожного року стабільно зростає. За останні 5 років частка банків зросла із 87 до 94 % .
Можливості розвитку НФКУ сьогодні в Україні не використовуються повною мірою. Це, перш за все, пов’язано із значно меншим часовим інтервалом, за який відбулось їх становлення та розвиток.
Ступінь розвитку ринку фінансових послуг обумовлюється кількістю та якістю фінансових посередників, а також різноманітністю фінансових послуг, які вони можуть запропонувати. Зростання ролі фінансових посередників (банків і небанківських структур) і розширення сфери їх послуг стають характерними рисами сучасного економічного розвитку і проявляються повсюдно при обслуговуванні клієнтів як учасників ринку при розміщенні та (або) залученні капіталу.
Надання фінансових послуг стає високодохідним бізнесом [1, c.21]. Серед НФКУ провідна роль на ринку фінансових послуг належить страховим компаніям, але протягом аналізованого періоду питома вага їх активів у загальній сумі активів всіх посередників поступово знижується з 12 % у 2012 році до 6 % у 2013. Частка всіх інших активів фінансових посередників є незначною. Стосовно розвитку страхових компаній слід зазначити, що на відміну від ринків економічно розвинених європейських країн, в Україні суттєво переважають страхові компанії, що надають послуги ризикового страхування, компанії, ж що пропонують послуги зі страхування життя, розвиваються досить повільно, що не дозволяє страховому сектору виконувати важливу функцію в економіці, а саме забезпечувати її довгостроковими фінансовими ресурсами.
Основну функцію акумуляції і трансформації виконують фінансові посередники. Саме вони визначають напрямки розміщення ресурсів в інструменти основних позичальників і споживачів капіталу згідно з цільовими передумовами інвесторів. Аналіз діяльності фінансових посередників у світовій економіці свідчить про їх важливу роль у переміщенні коштів у рамках фінансової системи, в полегшенні процесу переміщення коштів між “точками надлишку заощаджень” і “точками нестачі заощаджень” [2, c.77].
Складна і різноманітна структура інститутів, що здійснюють мобілізацію заощаджень і подальше їх вкладення з метою отримання доходу, забезпечує ефективність діяльності фінансових посередників.
За існуючим визначенням, фінансові посередники - це сукупність фінансових інститутів (організацій, установ) функція яких полягає в акумулюванні коштів фізичних і юридичних осіб і подальшому надання цих коштів у вигляді кредитів господарюючим суб'єктам і іншим позичальникам.
На нашу думку, фінансовий ринок та ринок фінансових послуг мають різне функціональне навантаження, але не можуть існувати окремо, вони взаємодоповнюють та взаємно обумовлюють рівень розвитку один одного.
Отже, в Україні найбільш потужними серед фінансових посередників є саме банки, частка їх активів в загальній сумі всіх активів фінансових посередників поступово зростає. Загальна сума всіх активів фінансових посередників щодо валового внутрішнього продукту країни поступово зростає, але водночас, порівняно із аналогічними показниками економічно розвинутих країн, цей показник є досить низьким.
Список використаних джерел:
1. Корнєєв В. Еволюція і перспективи фінансового ринку України [Текст] / В. Корнєєв // Економіка України. – 2012. – № 7. – С. 21–29.
2. Корнєєв В. В. Модифікація форм фінансового посередництва в Україні [Текст] / В. В. Корнєєв // Фінанси України. – 2013. – № 1. – С. 77–85.
3. Школьник І. О. Фінансовий ринок України: сучасний стан і стратегія розвитку [Текст] : монографія / І. О. Школьник. – Суми : ВВП “Мрія” ТОВ, УАБС НБУ, 2011. – 348 с.
