Стратегічні орієнтири » Сучасні тенденції фінансового ринку 2013 » Комаревцева Н.В. Факторинг в Україні: проблеми та перспективи розвитку
Информація до матеріалу
  • Переглядів: 2066
  • Автор: Nataliya121292
  • Дата: 29-10-2013, 13:05
 (голосов: 0)
29-10-2013, 13:05

Комаревцева Н.В. Факторинг в Україні: проблеми та перспективи розвитку

Категорія: Сучасні тенденції фінансового ринку 2013

Комаревцева Н.В.
ЛНУ імені Івана Франка, ЕкфМ-52с

Факторинг в Україні: проблеми та перспективи розвитку

Становлення фінансового ринку України супроводжується запровадженням нових видів фінансових послуг. Однією з таких послуг, що потребує вивчення та розвитку на фінансовому ринку України є факторинг. Актуальність розвитку факторингових відносин в Україні зумовлена станом розрахунків із своїми контрагентами і наявних боргових зобов'язань. Факторингові операції є гнучким фінансовим інструментом, який враховує інтереси усіх сторін комерційної угоди, з одночасним вирішенням питань виробничого характеру. Тема поширення факторингового ринку в Україні, на жаль, є мало досліджуваною.
Питанням визначення сутності факторингу, його проблемами та перспективами розвитк присвячено багато праць таких авторів як Т.Е. Белялов, Ю.С. Скакальський, Ю.М.Лисенко, Смачило В.В. Значний вклад у розвиток факторингу внесли такі сучасні економісти: Л.Ю. Бєлоусов, Б.З. Гвоздєв, Л.В. Руденко тощо.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про банки і банківську діяльність" факторинг є банківською операцією по придбанню права вимоги з поставки товарів і надання послуг, прийняття ризику виконання таких вимог та інкасація цих вимог [2]. Слід зазначити, що, згідно із Законом «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», факторинг віднесено до фінансової послуги. Державне регулювання факторингових компаній здійснює Держфінпослуг. У національному законодавстві відносини, що виникають при укладанні факторингових угод, регулюються Цивільним і Господарським кодексами України. Однак розвиток факторингу все ж таки стримується через відсутність чіткої законодавчої бази.
Українські підприємства використовують факторинг як одну з найефективніших форм рефінансування рідко – у разі гострої потреби у кредиті й на дуже короткий термін. Це пов’язано, насамперед, із тим, що в Україні поширена передоплата за товар і слабо розвинений комерційний (товарний) кредит як високоризиковий. До того ж факторинг у сучасному варіанті тільки-но з’явився на вітчизняному ринку. Тож можливості цього фінансового інструмента поки що недостатньо оцінені [3].
Розвиток факторингу зумовлений прагненням підприємств до прискорення обігу коштів у розрахунках, скороченні коштів у дебіторську заборгованість і зменшенні обсягів платежів.
Станом на 30.06.12 в Державному реєстрі фінансових установ міститься інформація про 80 фінансових компаній, які мають право надавати послуги з факторингу. Протягом ІІ кварталу 2012 року фінансові компанії уклали 1091 договір факторингу загальним обсягом 2 109,8 млн. грн. і виконали 489 договорів на суму 2 577,8 млн. грн. Діючими на кінець ІІ кварталу 2012 року залишалося 1275 договорів факторингу [4].
Важливим показником, який характеризує факторингові послуги, є джерела фінансування зазначених послуг. Найбільш поширеними джерелами фінансування є банківські кредити, власні кошти, позичкові кошти юридичних осіб. Частка фінансування за рахунок банківських кредитів та позичкових коштів юридичних осіб за ІІ квартал 2012 року становить 85,6% загального обсягу джерел фінансування факторингових послуг, хоча частка банківських кредитів суттєво зменшилася, а частка позичкових коштів юридичних осіб для фінансування факторингу значно зросла. Характеризуючи структуру джерел фінансування факторингових операцій за ІІ квартал 2012 року [4].
Отже, розвиток факторингу сприяє економічному зростанню, адже він забезпечує вищий рівень платоспроможності підприємств і збільшення обсягів продажу за рахунок можливості відстрочення платежу. Використання факторингу у майбутньому дасть змогу підприємству уникнути кризових явищ, стане поштовхом для подальшого розвитку, отримання великих прибутків. Для подальшого перспективного розвитку факторингу в Україні доцільно провести комплекс заходів: удосконалення та розширення фінансового законодавства у цій сфері, розробка конкретного закону про цей вид фінансових послуг; усунення недоліків податкової системи, а саме – надання пільг в оподаткуванні, спрощення системи розрахунків між клієнтами; введення серйозних заходів щодо запобігання невиконання зобов`язань між сторонами договору, аж до арешту майна порушника угоди тощо. Тобто, для вирішення проблем розвитку надзвичайно перспективного напрямку фінансових послуг у формі факторингу необхідне втручання держави та бажання фінансових структур у їх поширені, а це можливо тільки при вирішенні комерційної зацікавленості усіх сторін факторингових операцій.

Список використаних джерел:
1. Федорченко О.Є. Сутність факторингу та його роль в управлінні дебіторською заборгованістю на підприємстві / О.Є.Федорченко // Економічний простір . – 2009. – №13. – С. 237.
2. Закон України “Про банки і банківську діяльність” вiд 07.12.2000 № 2121 – III[Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.rada.gov.ua
3. Левченко Н.М. Факторинг як інструмент ефективного управління дебіторською заборгованістю підприємства / Н.М. Левченко, Г.В.Кравченко // Економічний простір . – 2011. – №23/2. – С. 242.
4. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.dfp.gov.ua
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Ноябрь 2022 (19)
Октябрь 2022 (83)
Июнь 2022 (30)
Май 2022 (25)
Апрель 2022 (1)
Март 2022 (1)
^