Стратегічні орієнтири » Сучасні тенденції фінансового ринку 2013 » Божик М. В. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПЕРЕСТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ
Информація до матеріалу
  • Переглядів: 1689
  • Автор: mary2405
  • Дата: 30-10-2013, 22:53
 (голосов: 0)
30-10-2013, 22:53

Божик М. В. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПЕРЕСТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ

Категорія: Сучасні тенденції фінансового ринку 2013

УДК 336
© Божик М.В., 2013
ЛНУ імені Івана Франка, ЕкфМ-51с

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПЕРЕСТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ


Важливою проблемою вітчизняних страхових компаній є виживання і забезпечення безперервного розвитку. Під час економічної кризи ця проблема особливо загострилася, тому найбільна увага приділяється фінансовому потенціалу страховиків, а особливо забезпеченню їхньої фінансової стійкості. Одним із шляхів забезпечення цієї мети є перестрахування.
Перестрахування в сучасних умовах виконує дві важливі функції: дозволяє впроваджувати єдині правила роботи для уникнення кумуляції та управління ризиками і є серйозним фінансовим та інвестиційним інструментом для держави.
Україна запозичила досвід перестрахової діяльності з міжнародної практики. В сучасних умовах існує багато проблем, пов'язаних з розвитком перестрахувального ринку, на якому б працювали професійні страховики: регулювання перестрахувальної діяльності, застосування складніших форм перестрахування на практиці, розробка законодавства у сфері перестрахування, дослідження сутності перестрахувальних операцій. Їхнє розв'язання залишається одинм із головних завдань на даному етапі, що пояснює актуальність обраної теми дослідження.
Метою написання роботи є обгрунтування теоретичних засад перестрахування та визначення особливостей розвитку перестрахування в Україні.
Вивченням сутності перестрахування та проблем його розвитку в Україні займались такі вчені як О. Кнейслер [1], Л. Нечипорук [2], О. Теребус [3] та інші.
Виникнення і розвиток перестрахування як специфічної сфери економічних відносин у страховій галузі пов'язані з об'єктивною потребою страховиків забезпечити захист своїх економічних інтересів від несприятливих подій (ризиків).
Стратегія перестрахування має включати такі процедури:
– закупки пересрахування;
– обрання перестраховиків з урахуванням методів оцінювання їх забезпеченості;
– визначення в певний час додаткового забезпечення у разі потреби;
– контроль програми перестрахування (системи звітності та внутрішнього контролю).
В Україні ринок перестрахування знаходиться на початковій стадії розвитку. Це обумовлено слабкою капіталізацією страхового ринку, відсутністю надійних інвестиційних інструментів, недосконалісню нормативно-правового поля для діяльності перестраховиків.
На страховому ринку України відсутня власна база для страхування великих, складних ризиків, у зв'язку з чим поширення набуває перестрахування за кордоном, що зумовлює інтеграцію страхового бізнесу України у світовий ринок. Завдяки ініціативам Держфінпослуг в Україні впроваджено новий порядок та вимоги щодо здійснення перестрахування у страховика (перестраховика) нерезидента, які забезпечили утримання частки статутного капіталу, що належать нерезидентам у загальному обсязі сплачених статутних фондів усіх страховиків у безпечних межах. Серед цих вимог виокремимо:
– необхідність передбачення законодавством країни реєстрації державного нагляду за страховою та перестраховою діяльністю;
– мінімальний трирічний строк безперервної діяльності до моменту укладання страхової угоди;
– відсутність фактів порушення нерезидентом законодавства про страхову (перестрахову) діяльність та легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, і фінансування тероризму.
В цілому чинники розвитку ринку перестрахування можна поділити на внутрішні та зовнішні. Серед внитрішніх можна виокремити:
– законодавчі вимоги передавати в перестрахування ризики, що перебільшують 10 % ємності компанії;
– встановлення вимог щодо зовнішнього перестрахування та діяльності брокерів на користь страховиків (перестраховиків) нерезидентів;
– впровадження податкових преференцій з урахуванням специфіки операцій перестрахування;
– збільшення обсягів страхування, що автоматично забезпечує зростання кількості страховиків, які надають послуги як страхування, так і перестрахування;
– монополізація ринку перестрахування та демпінгування;
– нестача кваліфікованих кадрів;
– вплив власників компаній на політику перестрахування - “обмін” ризиками як інструмент формування додаткових доходів;
– низька капіталізація ринку при відсутності ефективних інвестиційних інструментів;
– залежність від внитрішніх системних ризиків.
Серед зовнішніх чинників, що впливають на розвиток перестрахування, виокремлюють:
– великі ємності світових перестраховиків та їх високий рейтинг;
– використання можливостей материнських компаній для прийняття ризиків у перестрахуванні;
– використання різноманіття фінансових інструментів, що зміцнює фінансові потужності перестраховиків;
– створення офшорних перестраховиків;
– вразливість від світових фінансових криз.
Розвиток перестрахування в Україні має певні особливості, зокрема спостерігається зростання ємності перестрахувального поля України за рахунок відносного збільшення майнових видів страхування, страхові суми зростають випереджальними темпами порівняно з власними капіталами перестраховиків, що зумовлює потребу в професійно потужних акторах з власними капіталами, а також зберігаються наміри створення монопольного перестраховика з певними пільгами, що може вплинути на поле діяльності незалежних національних перестраховиків і обмеження інтернаціонального характеру перестрахувального бізнесу.
Узагальнюючи розгляд основних проблемних аспектів вдосконалення перестрахувальної діяльності в Україні, можна зробити висновок про необхідність створення законодавчих та економічних умов розвитку перестрахування та адаптації його до міжнародного перестрахування. Вирішення актуальних проблем сприятиме розвитку перестрахувальної діяльності в Україні та створення цивілізованого перестрахувального ринку.

Список використаних джерел:
1. Кнейслер О. В.Етимологічні основи та передумови виникнення перестрахування// Наукові записки. Серія “Економіка”. – 2010. – Випуск 15. – С. 398-406.
2. Нечипорук Л. В. Особливості перестрахування в умовах глобалізації//Вісник Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. – 2011. – № 2 (5). – С. 48-56.
3. Теребус О. М. Перестрахування та проблеми його розвитку в Україні// Галицький економічний вісник. – 2009. – № 2. – С.105-109.

Посилання: перестрахування, ЕкфМ-51с, 2013

Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.
^