Калічак М.В., 2013
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-46с
За умов сьогоднішніх економічних процесів можна стверджувати, що тема фінансового лізингу набуває актуальності. Цьому є логічне пояснення – вигідний інструмент інвестиційної політики. Під час економічних потрясінь, значному безробітті, невеликій купівельній спроможності цей вид діяльності, завдяки своїй особливій економічній природі, є здатним зробити великий вклад у піднесення i розвиток національної економіки, а на міжнародному рівні – створити i закріпити нові зв’язки з іноземними інвесторами. В Україні існують причин, що обумовлюють швидке i широке розповсюдження лізингу в діловій практиці: це i значні переваги, котрі мають учасники господарчого o6iгy, i заохочення з боку держави, яка розглядає лізинг як ефективний зaciб стимулювання науково-технічного прогресу [2]. Актуальність даного виду діяльності досліджували А. Мороз, О. Вовчак та багатьох інших вітчизняних вчених.
Для України необхідність розвитку ринку лізингових послуг, у тому числі завдяки іноземним інвесторам, є гостро актуальною. За експертними оцінками, нашій країні потрібно не менш як $172 мільярдів інвестицій в основні фонди з метою їхнього оновлення. Тому саме лізинг виступає інструментом для розвитку внутрішнього виробництва, підтримкою вітчизняного товаровиробника, опорою для зростання реального сектору економіки. Виходячи з вищезазначеного, для активного розвитку лізингу в Україні доцільно провести комплекс заходів, який передбачатиме: зниження вартості кредитних ресурсів до рівня який забезпечить ефективності лізингових операцій; зниження вартості нотаріальних послуг з оформлення договорів лізингу з метою послаблення фінансового навантаження на учасників лізингової угоди; надання податкових пільг щодо операцій з міжнародного лізингу для вве¬зення на територію України високотехнологічного устаткування; створення лізингових центрів, які б спеціалізувалися на обслуговуванні малих підприємств; реформування податкового законодавства в частині стимулювання лізингових операцій ; запровадження пришвидшеної норми амортизації для об'єктів лізингу, надання інвестиційних пільг при оподаткуванні прибутку підприємств, застосування спрощеної процедури повернення майна; розроблення державної програми підтримки лізингу [3]. Основним чинником, що стримує розвиток лізингу сьогодні в Україні, є податкова політика, зокрема режим оподаткування щодо лізингової діяльності є занадто дискримінаційний. Досить важливою проблемою є обмеженість довгострокових фінансових ресурсів на внутрішньому ринку, яка потребує негайного вирішення [1].
Висновки: Таким чином, фінансовий лізинг є гарною альтернативою класичному банківському кредитуванню й може стати, на мою думку, особливо привабливим для малого і середнього бізнесу. Поступово на українському ринку важливого значення набуває діяльність європейських лізингових компаній. Фінансовий лізинг може стати потужним поштовхом до швидкого розвитку фінансового ринку, а також вплинути на зростання реального сектору економіки.
Список використаних джерел:
1. Даудова Г.В. Фінансовий лізинг як перспективна форма інвестування/ Г.В. Даудова// Збірник наукових праць Національного університету державної податкової служби України. – 2010. - №1
2. Желюх О.К. Проблеми і перспективи розвитку лізингових відносин в Україні/ О.К. Желюх// Вісник аграрної науки причорномор’я. – 2010. - №3(67)
3. Мороз А.К. Особливості фінансового лізингу як фінансового інструменту в Україні/ А.К.Мороз, О.О.Вовчак// Фінанси, облік і аудит. – 2011. - №13
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-46с
За умов сьогоднішніх економічних процесів можна стверджувати, що тема фінансового лізингу набуває актуальності. Цьому є логічне пояснення – вигідний інструмент інвестиційної політики. Під час економічних потрясінь, значному безробітті, невеликій купівельній спроможності цей вид діяльності, завдяки своїй особливій економічній природі, є здатним зробити великий вклад у піднесення i розвиток національної економіки, а на міжнародному рівні – створити i закріпити нові зв’язки з іноземними інвесторами. В Україні існують причин, що обумовлюють швидке i широке розповсюдження лізингу в діловій практиці: це i значні переваги, котрі мають учасники господарчого o6iгy, i заохочення з боку держави, яка розглядає лізинг як ефективний зaciб стимулювання науково-технічного прогресу [2]. Актуальність даного виду діяльності досліджували А. Мороз, О. Вовчак та багатьох інших вітчизняних вчених.
Для України необхідність розвитку ринку лізингових послуг, у тому числі завдяки іноземним інвесторам, є гостро актуальною. За експертними оцінками, нашій країні потрібно не менш як $172 мільярдів інвестицій в основні фонди з метою їхнього оновлення. Тому саме лізинг виступає інструментом для розвитку внутрішнього виробництва, підтримкою вітчизняного товаровиробника, опорою для зростання реального сектору економіки. Виходячи з вищезазначеного, для активного розвитку лізингу в Україні доцільно провести комплекс заходів, який передбачатиме: зниження вартості кредитних ресурсів до рівня який забезпечить ефективності лізингових операцій; зниження вартості нотаріальних послуг з оформлення договорів лізингу з метою послаблення фінансового навантаження на учасників лізингової угоди; надання податкових пільг щодо операцій з міжнародного лізингу для вве¬зення на територію України високотехнологічного устаткування; створення лізингових центрів, які б спеціалізувалися на обслуговуванні малих підприємств; реформування податкового законодавства в частині стимулювання лізингових операцій ; запровадження пришвидшеної норми амортизації для об'єктів лізингу, надання інвестиційних пільг при оподаткуванні прибутку підприємств, застосування спрощеної процедури повернення майна; розроблення державної програми підтримки лізингу [3]. Основним чинником, що стримує розвиток лізингу сьогодні в Україні, є податкова політика, зокрема режим оподаткування щодо лізингової діяльності є занадто дискримінаційний. Досить важливою проблемою є обмеженість довгострокових фінансових ресурсів на внутрішньому ринку, яка потребує негайного вирішення [1].
Висновки: Таким чином, фінансовий лізинг є гарною альтернативою класичному банківському кредитуванню й може стати, на мою думку, особливо привабливим для малого і середнього бізнесу. Поступово на українському ринку важливого значення набуває діяльність європейських лізингових компаній. Фінансовий лізинг може стати потужним поштовхом до швидкого розвитку фінансового ринку, а також вплинути на зростання реального сектору економіки.
Список використаних джерел:
1. Даудова Г.В. Фінансовий лізинг як перспективна форма інвестування/ Г.В. Даудова// Збірник наукових праць Національного університету державної податкової служби України. – 2010. - №1
2. Желюх О.К. Проблеми і перспективи розвитку лізингових відносин в Україні/ О.К. Желюх// Вісник аграрної науки причорномор’я. – 2010. - №3(67)
3. Мороз А.К. Особливості фінансового лізингу як фінансового інструменту в Україні/ А.К.Мороз, О.О.Вовчак// Фінанси, облік і аудит. – 2011. - №13
