Стратегічні орієнтири » Антикризова стійкість страхової системи України » Сідорська О.З. Страхування банківських ризиків
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
24-05-2011, 22:23

Сідорська О.З. Страхування банківських ризиків

Категорія: Антикризова стійкість страхової системи України

УДК 336
© Сідорська О.З., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-39с

Страхування банківських ризиків

У багатьох економічно розвинених країнах вже тривалий час застосовується банківське страхування, адже банківська діяльність вважається однією з найризикованіших. Страхування банківських ризиків є важливими для банківських установ і через те, що саме воно забезпечує відповідний імідж і репутацію банку як при співпраці з іноземними партнерами, так і з вітчизняними клієнтами. Забезпечення страхування банківських ризиків необхідне, адже банк є зберігачем не власних, а чужих коштів – коштів вкладників і кредиторів.
Науковці виділяють безліч банківських ризиків. За часом ризики поділяються на ретроспективні, поточні і майбутні. За основними чинниками виникнення – економічні і політичні. Серед ризиків, які страхують банки, виділяють дві групи – страхування внутрішніх ризиків і страхування зовнішніх. Під внутрішніми ризиками розуміють: 1.кредитний ризик; 2.ризик зміни процентної ставки; 3.ринковий ризик; 4.валютний ризик; 5.операційно-технологічний ризик; 6.ри¬зик репутації; 7.юридичний ризик; 8.стратегічний ризик [1]; 9.ризик надмірного регулювання та зміни корпоративного управління [6]; 10. ризик ліквідності. До зовнішніх фінансових ризиків банківської уста¬нови відносять страхування: 1.комерційних кредитів; 2.споживчих кредитів; 3.експортних кредитів; 4. стра¬хування від втрати прибутку; 5.ризиків, пов’язаних з використанням пластикових карток; 6.гарантійне; 7.комплексне страхування банківських інститутів.
Рівень процентного ризику залежить від змін у структурі активів, включаючи співвідношення розмірів кредитів та інвестицій, активів із фіксованою та плаваючою ставкою, динаміки їхньої ціни на ринку, змін у структурі пасивів, динаміки процентної ставки [4].
Ринковий ризик – це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через несприятливі коливання вартості цінних паперів та товарів і курсів іноземних валют за тими інстру¬ментами, які є в торговому портфелі. Цей ризик випливає з маркетмейкерства, дилінгу, прийняття позицій з боргових та пайових цінних паперів, валют, товарів та похідних інструментів [1].
Операційно-технологічний ризик – це потенційний ризик для існування банку, що виникає через недоліки корпоративного управління, системи внутрішнього контролю або неадекватність інформаційних технологій і процесів оброблення інформації з точки зору керованості, універсальності, надійності, контрольованості і безперервності роботи [4]. Операційний ризик означає, що керівництво банку має проаналізувати, які типи ризику притаманні різним операційним системам банку, яких заходів воно має вжити [2].
Ризик репутації – це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через несприятливе сприйняття іміджу фінансової установи клієнтами, контрагентами, акціонерами (учасниками) або органами нагляду. Це впливає на спроможність банку встановлювати нові відносини з контрагентами, надавати нові послуги або підтримувати існуючі відносини [1].
Юридичний ризик – це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через порушення або недотримання банком вимог законів, нормативно-правових актів, угод, прийнятої практики або етичних норм, а також через можливість двозначного їх тлумачення. Банківські установи наражаються на юридичний ризик через те, що мають відносини з великою кількістю зацікавлених сторін, наприклад, клієнтами, контрагентами, посередниками тощо, органами нагляду, податковими та іншими уповноваженими органами. Юридичний ризик може призвести до сплати штрафних санкцій та адміністративних стягнень, необхідності грошового відшкодування збитків, погіршення репутації, погіршення позицій банку на ринку, звуження можливостей для розвитку і зменшення можливостей правового забезпечення виконання угод [1].
Стратегічний ризик – це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через неправильні управлінські рішення, неналежну реалізацію рішень і неадекватне реагування на зміни в бізнес-середовищі. Цей ризик виникає внаслідок несумісності стратегічних цілей банку, бізнес-стратегій, розроблених для досягнення цих цілей, ресурсів, задіяних для досягнення цих цілей, якості їх реалізації.
Ризик ліквідності визначають «як ризик, що виникає, коли терміни погашення активів та зобов’язань не збігаються. Банк щодня стикається з ризиком у зв’язку з вимогами щодо використання його вільних грошових коштів за депозитами «овернайт», поточними рахунками, депозитами, строк погашення яких настає незабаром, наданням позик та гарантіями. Банк не тримає грошові ресурси, достатні для покриття всіх цих вимог, оскільки досвід показує, що мінімальний рівень реінвестування коштів, строк погашення яких настає, можна передбачити з високою ймовірністю» [5].
Досить ризиковим видом діяльності є споживче кредитування. Для зменшення його ризиковості існують два основні підходи: страхування споживчих кредитів і перекладення втрат від неповернених споживчих кредитів на інших учасників цього ринку шляхом включення до процентної ставки за договором додаткових процентів на покриття збитків.На думку російських страховиків, застосування такого виду страхування ознаменує собою новий етап у відносинах кредитних організацій зі страховими компаніями. Користь відчують і позичальники, оскільки з підвищенням конкуренції процентні ставки за кредитами будуть поступово знижуватись [3]. Проте необхідно пам'ятати, що ринки фінансових послуг перебувають у постійному розвитку, що і спричиняє появу нових ризиків.
Отже, для забезпечення власної ефективної діяльності банківським установам необхідним є запровадження системи попереджувального регулювання, заснованого на врахуванні ризиків та впровадженні заходів для їх нейтралізації, забезпечення ринку страхових послуг висококваліфікованими кадрами, запровадження прозорих стандартів корпоративного управління страховою компанією.
Список використаної літератури
1. Методичні вказівки з інспектування банків «Система оцінки ризиків»: Схвалено Постановою Прав¬ління НБУ від 15.03.2004 № 104 // Лига: Закон [Ел. ресурс]: Компьютер.-правовая система / Всеукр. сеть распространения правовой информ. – [Ел.програма.]. – Версія 7.4. – К., 2004.
2. Мороз А. Н. Пуховкіна М. Ф. Національний банк і грошово-кредитна політика. – К.: КНЕУ, 1999. – 368 c.
3.Привалова Л. РОСНО будет страховать банки от невозврата потребительских кредитов. - Електронний ресурс [http:// www.bin.com.ua].
4. Страхування: теорія та практика: Навч.-метод. посібник / За заг. ред. Н. М. Внукової. – Х.: Бурун Кни¬га, 2004. – 376 с.
5.Управління фінансовими ризиками - Електронний ресурс [www.privatbank.ua/ info/index1. stm?fileName=2_3_2_19_1_5_24u.html].
6.Франко А. Страхи современного украинского банкира // Компаньон 14.03.2006 - Електронний ресурс [www.forinsurer.com/ theme/20/]

Посилання: банківське страхування, банківські ризики.

Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Июнь 2022 (30)
Май 2022 (25)
Апрель 2022 (1)
Март 2022 (1)
Февраль 2022 (1)
Декабрь 2021 (4)
^