Стратегічні орієнтири » Якість фінансових послуг та інструментів » Овчар О.А. Кредитні деривативи як засіб управління кредитним ризиком
Информація до матеріалу
  • Переглядів: 2063
  • Автор: Овчар О.А.
  • Дата: 12-11-2013, 23:03
 (голосов: 0)
12-11-2013, 23:03

Овчар О.А. Кредитні деривативи як засіб управління кредитним ризиком

Категорія: Якість фінансових послуг та інструментів

Овчар О.А., 2013
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-42с

Кредитні деривативи як засіб управління кредитним ризиком

Основним фактором, що стримує процес перерозподілу фінансових потоків через інститути банківської системи, виступає значний кредитний ризик, який значною мірою обумовлений економічною нестабільністю в країні. З огляду на це, питання управління ним та впровадження інструментів, які здатні мінімізувати негативні наслідки його прояву, набувають все більшої актуальності. Одним з методів скорочення кредитних ризиків є застосування кредитних деривативів [1].
Кредитні деривативи - це похідні фінансові інструменти,які призначені для захисту від кредитного ризику за кредитним контрактом. В рамках угоди одна сторона (продавець деривативу) за певну комісійну нагороду згоджується виплачувати суму боргу за базовим кредитним контрактом у разі неплатоспроможності позичальників,та друга сторона (покупець деривативу) зобов’язується оплатити комісійну винагороду (компенсацію за відповідальність ризиком)[3].
Основними і найпоширенішими видами кредитних деривативів є кредитні ноти та кредитні свопи.
1. Кредитні ноти (CLN – Credit Linked Notes) – це боргові цінні папери, які банк-емітент випускає паралельно з видачею кредиту своєму позичальникові. Сама кредитна установа не несе жодної відповідальності за даними цінними паперами, за всіма зобов’язаннями відповідає суб’єкт-позичальник банку. Емітент же сплачує відсотки та номінальну вартість по кредитних нотах відповідно до того, як позичальник погашає кредит. Поява кредитних нот, так само як й іпотечних цінних паперів, обумовлена процесами сек’юритизації кредитів (перетворення кредитів на боргові цінні папери).Кредитна нота являє собою банківську угоду про участь в кредитному ризику. Укладаючи угоду про участь у кредитному ризику, банк, що надав кредит, може передати третій особі права на частку в цій позиці, а також частину ризиків, пов’язаних з його можливим неповерненням. Більше того, такий договір може бути оформлений цінним папером, яким в подальшому можна торгувати на фондовому ринку. Таким чином, у банків з’являється можливість дробити великі й ризиковані кредити на дрібні частини і продавати їх окремо стороннім інвесторам. А зниження концентрації ризиків у банківській системі призводить до підвищення її стійкості й створює умови для запобігання системним фінансовим кризам. Використовуючи кредитні ноти кредитні установи можуть вирішувати завдання залучення капіталів. Зокрема, кредитні ноти (CLN) використовуються для залучення коштів з міжнародних ринків капіталу середніми компаніями (як правило, широко використовують цей інструмент дочірні структури західних інвестиційних банків). У порівнянні з іншими способами залучення фінансування з міжнародних ринків капіталу кредитні ноти мають низку переваг:
– порівняно із синдикованим кредитуванням кредитні ноти характеризуються ширшим колом потенційних інвесторів, можливістю гнучкого управління запозиченнями за допомогою випуску додаткових траншів, а створення вторинного ринку кредитних нот призводить до зменшення вартості позик надалі;
– порівняно з євробондами, перевагами кредитних нот є: коротші терміни підготовки позики, менші видаткові витрати, менш жорсткі вимоги до інформації, що надається. Зокрема, кредитні ноти призводять до розширення інвестиційної бази при відносно невеликому граничному розмірі випуску (30–50 млн дол.) і досить швидких термінах реалізації проекту. До випуску євробондів потрібно готуватися рік, а операцію з випуску кредитних нот можна провести за один місяць. Крім того, на емісію кредитних нот потрібно близько 40 млн дол., а випуск євробондів можливий лише за обсягу від 100 млн дол.
Кредитні ноти дуже популярні не лише у позичальників, а й у інвесторів. Прибутковість за ними вища, ніж за євробондами емітентів аналогічної якості.
Негативною рисою кредитних нот як інструменту інвестицій є те, що відсотки за ними сплачуються тільки після погашення основного кредиту, виданого банком-емітентом. У разі настання у компанії-позичальника форс-мажорних обставин (банкрутства або реорганізації), ноти за відсутності додаткових поручительств або гарантій будуть погашені за вирахуванням різниці між номінальною вартістю зобов’язань і сумою, фактично стягнутою з боржника, а відсотки за ними будуть нараховані лише за період до настання трагічної для інвестора події.
2. Кредитно-дефолтний своп (credit default swap). Цей кредитний інструмент являє собою різновид гарантії і використовується для захисту фінансової установи від кредитного ризику. Кредитно-дефолтний своп (кредитний своп, дефолтний своп) – це двостороння фінансова угода, за якою одна сторона (покупець кредитного захисту) проводить періодичні виплати іншій стороні (продавцеві кредитного захисту) в обмін на платіж, обумовлений настанням кредитного випадку за вказаним активом (reference asset) зазначеного підприємства (reference entity). Покупець захисту протягом терміну дії операції періодично виплачує продавцеві захисту суми винагороди. Продавець захисту проводить платіж на користь покупця захисту лише в певних обумовлених випадках: зниження рейтингу позичальника, банкрутство, реструктуризація боргу.
3. Своп корзини на невиконання зобов’язань (Basket Default Swap). Це стандартний кредитний дефолтний своп, прив’язаний не до одного інструменту, а до цілої «корзини» активів. В угоді обумовлюються різні негативні кредитні події – це може бути як дефолт за одним інструментом корзини, так і за цілою їх групою протягом певного терміну часу. Завдяки подібному свопу «корзини» банк покупець захисту може забезпечити себе від низки ризиків [2].
Поряд із традиційними деривативами виділяють сек’юритизацію активів - сутність її полягає в трансформації низьколіквідних активів в цінні папери, забезпечені грошовими надходженнями від портфелю цих активів, в результаті якої відбувається перерозподіл ризику між первинними власниками активів, гарантом та інвесторами
Популярність сек’юритизації активів обумовлена об’єктивною потребою підвищення ліквідності фінансових інструментів в умовах лібералізації та інтернаціоналізації фінансових ринків та вирішення завдань управління фінансовими потоками капіталу. В світовій практиці виділяють 2 основні моделі сек’юритизації активів – балансову та синтетичну. При балансовій сек’юритизації пул активів, що виступає забезпеченням за борговими зобов’язаннями, передається управляючій компанії (спеціальній юридичній особі, яка засновується суто для управління пулом та перерозподілу фінансових потоків між головною компанією та інвесторами); при синтетичній – пул активів залишається на балансі емітента боргових зобов’язань.
Кредитні деривативи як клас інструментів виникли в наприкінці 20 ст. Ринок цих інструментів розширювався стрімкими темпами та в кінці 90-х років перевищував 1 трлн.дол. США на рік [1].
Нижче на рисунку 1 подано географічну структуру ринку кредитних деривативів за місцезнаходженням основних операторів.

Овчар О.А. Кредитні деривативи як засіб управління кредитним ризиком











Рис1. Географічна структура ринку кредитних деривативів за місцезнаходженням основних операторів [1]

На нашу думку, одним із кроків вітчизняної державної фінансової політики має бути повноцінне законодавче врегулювання ринку похідних фінансових інструментів і стимулювання з боку держави в такий спосіб розвитку ринку кредитних деривативів на шляху зниження кредитних ризиків комерційних банків, які нині є основними постачальниками фінансових ресурсів для суб’єктів української економіки.
Також необхідна розробка як спеціального Закону України «Про похідні фінансові інструменти» (в т.ч. і про кредитні деривативи), так і внесення змін до Законів України «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про банки і банківську діяльність». Подібні законодавчі норми дозволять закласти основи правового регулювання строкових операцій і обігу кредитних (та інших видів) деривативів.
При цьому створення сприятливих умов для запровадження в обіг кредитних деривативів потребує відповідних інновацій у сучасній державній фінансовій політиці. Зокрема, в частині створення повноцінної правової бази для випуску та обігу кредитних деривативів та інших похідних фінансових інструментів у країні. Основними цілями подібної законотворчості повинні бути:
– створення правової визначеності для операцій з кредитними деривативами і правового захисту їх учасників;
– забезпечення умов для формування і розвитку ринку похідних фінансових інструментів і впровадження правових механізмів, необхідних для використання і обігу кредитних деривативів.
Таким чином, говорячи про підвищення рівня фінансової стійкості банків не можна недооцінювати питання щодо зниження ризиків їх фінансово-кредитної діяльності та можливості використання механізмів кредитних деривативів поряд з уже існуючими більш розвинутими класичними інструментами страхування кредитної діяльності [2].

Список використаних джерел:
1. Абакуменко О.В. Кредитні деривативи як інструмент зменшення фінансових ризиків / О.В. Абакуменко [Електронний ресурс]. // Культура народів Причорномор’я. – 2007. - №12. – Режим доступу: http://82.207.112.221/dudchenko/165/fulltext/knp102/knp102_204-207.pdf
2. Глущенко С.В. Інструменти управління ризиками кредитної діяльності / С.В. Глущенко [Електронний ресурс]. // МАГІСТЕРІУМ Економічні студії – 2009. – Вип. 35. – – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Magisterium/Economy/2009_35/01_glushchenko_sv.pdf
3. Жиденко В.Ю. Кредитні деривативи як інструмент зниження кредитного ризику / Ю.В. Жиденко [Електронний ресурс]. // Актуальні фінансово-економічні проблеми сучасного розвитку України – Міжвузівська студентська наукова конференція – 2011. - Режим доступу: http://conference.nuos.edu.ua/catalog/files/lectures/10855.pdf
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Декабрь 2021 (4)
Ноябрь 2021 (6)
Октябрь 2021 (69)
Май 2021 (4)
Апрель 2021 (8)
Декабрь 2020 (17)
^