Стратегічні орієнтири » Валютний ринок і валютний кліринг 2013 » Бойчук О.І. Стабільність валютного ринку як одна із цілей монетарної політики України
Информація до матеріалу
  • Переглядів: 1014
  • Автор: Orysya Boychuk
  • Дата: 27-11-2013, 01:55
 (голосов: 0)
27-11-2013, 01:55

Бойчук О.І. Стабільність валютного ринку як одна із цілей монетарної політики України

Категорія: Валютний ринок і валютний кліринг 2013

Стабільність валютного ринку як одна із цілей монетарної політики України

Більшість економістів погоджуються з твердженням, що основним завданням монетарної політики є підвищення економічного добробуту населення країни. Є багато шляхів оцінки економічного добробуту, але переважно він визначається кількістю та якістю товарів і послуг, спрямованих на задоволення потреб населення. Якщо економіка функціонує оптимально, обмежені ресурси розміщуються для максимального забезпечення блага всіх громадян. Отже, економічний добробут також стосується ефективного використання робочої сили та капіталу і сталого зростання виробництва, що випливає з продуктивного використання цих факторів виробництва. Крім цього, зростанню економічного добробуту сприяють також стабільні економічні умови – ділові цикли з мінімальним спадом, стабільність процентних ставок та фінансових ринків. До основних цілей монетарної політики для досягнення економічного добробуту відносять: стабільність цін, високий рівень зайнятості, економічне зростання, стабільність фінансових ринків та інституцій, стабільність процентних ставок та стабільність валютного ринку.
В Україні головним суб’єктом грошово-кредитної політики є Національний банк України. Крім нього, у розробці монетарної політики беруть участь інші органи державного регулювання економіки – Міністерство фінансів, Міністерство економіки та Верховна Рада.
Політика підтримання курсу національної валюти охоплює операції НБУ з управління валютними резервами держави. НБУ забезпечує управління валютними резервами, здійснюючи валютні інтервенції шляхом купівлі-продажу іноземної валюти на валютних ринках з метою підтримання курсу національної валюти щодо іноземних валют і впливу на загальний попит та пропозицію грошей у державі.
Щоб торгувати валютою, центральному банку необхідно мати валютні рахунки в центральних банках відповідних країн. Коли виникає потреба втримати обмінний курс від падіння, центральний банк знімає з золотовалютного рахунку відповідну суму і купує на неї національну валюту, змінюючи баланс попиту та пропозиції. І навпаки, центральний банк скуповує валюту, якщо ухвалене рішення сповільнити зростання обмінного курсу національної валюти. У першому випадку втручання лімітоване наявністю національної валюти на рахунках центрального банку, у другому – наявністю відповідної іноземної валюти.
Підвищення ризиків та невизначеностей на світових фінансових ринках, пов’язаних із борговими проблемами в Єврозоні та неврегульованістю питання дефіциту державного бюджету США, потребує завчасного вжиття упереджувальних заходів, спрямованих на посилення стійкості грошово-кредитного ринку України.
У цьому відношенні одним з ефективних інструментів стабілізації валютного ринку, покращення ринкових очікувань та зростання довіри до грошової одиниці України, є обов’язковий продаж частини надходжень в іноземній валюті. З одного боку, цей інструмент сприяє ритмічності надходження іноземної валюти на ринок. З іншого – не заважає ринковим ефектам коливань попиту та пропозиції, які визначають рівень та динаміку обмінного курсу гривні.
Підтримання рівноваги на валютному ринку у свою чергу є вагомим чинником забезпечення цінової стабільності, що відповідно до законодавства є головним пріоритетом діяльності Національного банку України.
Схильність до накопичення валюти властива не лише звичайним людям, а й підприємствам України. За оцінками Національного банку, експортери накопичили на своїх рахунках обсяг валюти, який вдвічі перевищує розрахункову величину дефіциту платіжного балансу. Втім, на думку Нацбанку, саме та валюта, яка «осіла» на рахунках експортерів, має допомогти утримати курс української гривні.
Ще влітку 2012 р. Нацбанк запропонував парламенту закріпити на законодавчому рівні право регулятора тимчасово вводити обов’язковий продаж валютної виручки, яке вже діяло раніше, в 1998-2005 рр.
Верховна Рада схвалила відповідний законопроект, і вже з 19 листопада 2012 р. на шість місяців було введено обов’язковий продаж 50% валютної виручки. Тоді ж Нацбанк скоротив термін її повернення з 180 до 90 днів. У травні регулятор продовжив дію цього інструменту, термін якого закінчувався 19 листопада цього року.
Правлінням Національного банку України ухвалено Постанову від 25.09.2013 № 381 “Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 14 травня 2013 року № 163”. Ця постанова передбачає, що дія норми стосовно обов’язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті поширюється не тільки на валютну виручку резидентів від продажу товарів за зовнішньоекономічними договорами, а й на всі надходження в іноземній валюті із-за кордону на користь юридичних осіб (які не є уповноваженими банками) та фізичних осіб-підприємців. Крім цього, зазначена норма також поширюється на власні операції уповноважених банків за зовнішньоекономічними договорами.
Прийняття цієї Постанови позитивно вплинуло на підтримку стабільності валютного курсу. Обсяг операцій на міжбанківському валютному ринку у жовтні цього року склав майже 57 млрд. дол. США, що є найбільшим показником у поточному році. При цьому, попит на готівковому валютному ринку зберігається на помірному рівні (в жовтні банки продали фізичним особам іноземної валюти на 12,3% менше, ніж в попередньому місяці).
Коливання курсу іноземної валюти впродовж жовтня, як на готівковому, так і на міжбанківському ринку, було порівняно несуттєвим. Так, впродовж місяця середня вартість долара США на міжбанку коливалась від 8,0769 грн. до 8,1557 грн. за 1 долар США. Середній курс американської валюти, розрахований за середньоденними значеннями впродовж жовтня склав 8,1383 грн. за 1 долар США (місяцем раніше – 8,1295 грн. за 1 долар США). На готівковому ринку середня маржа між придбанням та продажем доларів США коливалась в діапазоні 2,35 – 3,12 копійок за 1 долар, а динаміка курсу загалом нагадувала його коливання на міжбанківському ринку.
Протягом найближчих років НБУ ще не може відмовитися від певного контролю за обмінним курсом як важливим орієнтиром для населення та суб'єктів господарювання, а також зважаючи на його значну роль у підтриманні макроекономічної рівноваги і стабільності. Безумовно, для згладжування сезонних коливань необхідно використовувати інтервенції на міжбанківському валютному ринку. Водночас потрібно створювати умови для і розвитку інструментів хеджування валютних ризиків, забезпечити прогнозовану динаміку обмінного курсу залежно від стану платіжного балансу та уникнути його значних коливань. Як важливий індикатор курсової політики доцільно використовувати динаміку реального ефективного обмінного курсу гривні.
Реальний ефективний обмінний курс (РЕОК) – розрахунковий валютний курс, який є індикатором зміни цінової конкурентоспроможності вітчизняних товарів по відношенню до продукції основних торговельних партнерів країни. Економічний зміст РЕОК полягає у відображенні зміни обмінного курсу, відкоригованого на рівень інфляції в країнах – торговельних партнерах. Факторами, що впливають на динаміку РЕОК, є: значення номінального обмінного курсу до валют країн-партнерів і співвідношення рівня інфляції в країні до масштабу цін у країнах-партнерах.
У липні приріст РЕОК гривні порівняно з червнем становив 0,9 %. Номінальний ефективний обмінний курс гривні посилився на 1,5 % у зв’язку із зміцненням на міжнародних ринках долара США відносно основних світових валют. Водночас інфляційний диференціал зменшився на 0,6 %, оскільки інфляція в Україні була нижчою, ніж її середньозважений рівень у країнах - основних торговельних партнерах України, що призвело до помірнішого укріплення РЕОК гривні.
Порівняно з груднем 2012 року РЕОК гривні підвищився на 1,3 %. Зростання РЕОК вказує на те, що конкурентоспроможність вітчизняних товарів на світових ринках знижується. Така ситуація можлива у випадку перевищення темпів зростання цін у країні над рівнем інфляції в країнах-партнерах, або у випадку ревальвації обмінного курсу національної валюти. У тому випадку, коли РЕОК знижується, то відбувається зростання конкурентоспроможності вітчиз­няних товарів на світових ринках унаслідок порівняно менших темпів інфляції або девальвації національної валюти.
Коливання валютного курсу впливають на співвідношення експортних та імпортних цін, конкурентоспроможність національної економіки, динаміку ВНП. При зниженні курсу національної валюти експортери мають можливість отримати додатковий прибуток при обміні валюти або продати товари за цінами, нижчими від середньосвітових. Але одночасно девальвація валюти впливає на подорожчання імпорту, що призводить до зростання цін на внутрішньому ринку, зменшує обсяги споживання та стримує розвиток національного виробництва, що в умовах імпортно-орієнтованої економіки України є актуальним. Зниження валютного курсу скорочує реальну заборгованість у національній валюті та збільшує тягар зовнішніх боргів, які можуть спровокувати технічний дефолт країни. В умовах стабільно високого попиту на іноземну валюту з боку економічних суб’єктів НБУ не зможе здійснювати валютні інтервенції, що призведе до знецінення гривні, зростання інфляції, скорочення сукупного попиту та стагнації національної економіки.
Тому не слід забувати, що реальним підґрунтям для економічного зростання та стабілізації на грошово-кредитному сегменті ринку є не лише правильна грошово-кредитна політика, а й створення конкурентоспроможної економіки і пошук суб'єктами господарювання власних ніш як основи для підвищення попиту економіки на гроші, тобто для розширення товарообороту.

Список використаних джерел

1. Банківська система : навч. посіб. / М. І. Крупка, Є. М. Андрущак, І. В. Барилюк [та ін.] ; за ред. д-ра екон. наук, проф. М. І. Крупки. – Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2012. – 510 с.
2. Відносна стабільність валютного ринку досягнута завдяки зусиллям НБУ - [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.nabu.com.ua/ukr/press_centr/news/91093/
3. Габбард, Р. Глен. Гроші, фінансова система та економіка: Підручник / Пер. з англ.; Наук. ред. пер. М. Савлук, Д. Олесневич. — К.: КНЕУ, 2004. — 889 с.
4. Національний банк оптимізував норми щодо обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті - [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=3343856
5. НБУ продовжить обов'язковий продаж валютної виручки ще на півроку - [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://news.finance.ua/ua/~/1/0/all/2013/11/15/312977
6. Семко Т. В., Чубка О.Ю. Аналіз факторів, що впливають на стабільність валютного курсу в Україні. - Економіка. Фінанси. Право. - 2012. - N 3. - С. 19-24.
7. Чук В.В., Кашперська О.В. Основні засади та перспективи розвитку монетарної політики в Україні. – Всеукраїнський науково-виробничий журнал «Інноваційна економіка». – 2011. – № 7. – с. 245-251.

Посилання: Монетарна політика, валютний ринок

Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.
^