Для сучасної світової економіки є характерні швидкі темпи зростання зовнішньоекономічних зв'язків між країнами, посилення міжнародного поділу праці, інтернаціоналізація господарського життя та міжнародна конкуренція. Ці процеси необхідні в невідкладній модернізації існуючої валютної системи, яка вже не здатна об’єктивно відображати світові економічні реалії та тенденції. Наслідком цього стала фінансово-економічна криза 2008 року. Для її подолання країни використовували всі можливі методи. Серед них все більшого розповсюдження набувала конкурентна девальвація, яка отримала назву «валютна війна». Валютна війна – боротьба окремих країн, яка ведеться в інтересах великих фірм за зовнішні ринки збуту шляхом різних валютних заходів, головним чином, шляхом зміни офіційного курсу своєї валюти [1], це в першу чергу економічне суперництво між державами , суть якого полягає у встановленні такого курсу національної валюти відносно грошової одиниці країни - суперника, яке б дало змогу домінувати над ним.
Владні структури за допомогою інструментів валютного регулювання стимулюють збільшення обсягів експорту і зменшення імпорту, тобто провадять політику захисту національного виробника, наслідками якої має стати економічна стабільність держави. Держави –лідери використовують інструмент регулювання вартості валюти як засіб для створення економічно сприятливих умов, що створюються як для підприємців-експортерів, так і для уряду країн, які хочуть викупити свої боргові зобов'язання за нижчу ціну[2].
Термін «валютні війни» з деяких пір широко вживається для позначення феномена, який економісти називають конкурентною девальвацією національних валют.
Валютна війна це боротьба між окремими країнами або їх угрупованнями за ринки збуту через активне використання коливань валютних курсів. Ці коливання відображають, з одного боку, зміни насамперед в економічному становищі країни на світовому ринку, з іншого – створюють передумови для цих змін. Вони тісно пов'язані передусім зі станом зовнішньоторговельної діяльності. Тому валютна війна відбуваються на тлі війн – торговельних і митних. В їх основі – намагання держав якнайповніше реалізувати національні економічні інтереси у сфері зовнішньоекономічної діяльності [3].
Валютні протистояння у світі викликають тотальні інфляційні процеси і це в свою чергу може призвести до торгівельних воєн.
Добре відомо і всім зрозуміло, що обмінні курси будь-якої національної валюти відносно інших, формуються на основі цілком ринкових механізмів. Є ті, хто хоче купити валюту; є ті, хто хоче валюту продати. Є Центральний банк, який планує динаміку курсу національної валюти і згладжує коливання, купуючи і продаючи валюту у випадку локальних змін курсу, викликаних поточними змінами.
Якщо держава починає валютну війну, вона обрушує курс національної (своєї) валюти. А от відносно якоїсь конкретної валюти або відносно всіх відразу - це залежить від цілей спецоперації. Курс обрушується просто: на ринок викидаються вільні (дешеві) гроші і фактично відбувається девальвація національної валюти (до речі, інша назва валютних війн – конкурентна девальвація).
Національна валюта дешевшає – зростає експорт продукції (він стає набагато вигіднішим, ніж раніше). Паралельно падає імпорт – закордонні товари дорожчають. Відбувається заміщення імпортних товарів вітчизняними, зростає попит на внутрішню продукцію, отже, оживає національна економіка.
З огляду на це, виявлення проблем валютного регулювання і пошук шляхів їх вирішення набуває актуальності, адже небезпечність для економічного прогрессу в період загострення кризових явищ підвищується і чинить вплив як на розвиток кожної держави, так і світової економіки загалом [4].
Список використаних джерел:
1. Тэн Юн Ван Взаимозависимость экономик США и Китая в условиях глобализации мировой экономики/ Тэн Юн Ван// Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект – 2010. – с.323-328
2. Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. −Вип. 21.5 Доц. Н.М. Заярна, канд. екон. наук; студ. Д.О. Білокурий– ЛьвівськаКА // Причини виникнення та поточні наслідки валютних воєн сьогодення
3. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.
4. Журнал Finance.ua про гроші [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://news.finance.ua/ua/~/2/0/all/2010/10/26/214486
Владні структури за допомогою інструментів валютного регулювання стимулюють збільшення обсягів експорту і зменшення імпорту, тобто провадять політику захисту національного виробника, наслідками якої має стати економічна стабільність держави. Держави –лідери використовують інструмент регулювання вартості валюти як засіб для створення економічно сприятливих умов, що створюються як для підприємців-експортерів, так і для уряду країн, які хочуть викупити свої боргові зобов'язання за нижчу ціну[2].
Термін «валютні війни» з деяких пір широко вживається для позначення феномена, який економісти називають конкурентною девальвацією національних валют.
Валютна війна це боротьба між окремими країнами або їх угрупованнями за ринки збуту через активне використання коливань валютних курсів. Ці коливання відображають, з одного боку, зміни насамперед в економічному становищі країни на світовому ринку, з іншого – створюють передумови для цих змін. Вони тісно пов'язані передусім зі станом зовнішньоторговельної діяльності. Тому валютна війна відбуваються на тлі війн – торговельних і митних. В їх основі – намагання держав якнайповніше реалізувати національні економічні інтереси у сфері зовнішньоекономічної діяльності [3].
Валютні протистояння у світі викликають тотальні інфляційні процеси і це в свою чергу може призвести до торгівельних воєн.
Добре відомо і всім зрозуміло, що обмінні курси будь-якої національної валюти відносно інших, формуються на основі цілком ринкових механізмів. Є ті, хто хоче купити валюту; є ті, хто хоче валюту продати. Є Центральний банк, який планує динаміку курсу національної валюти і згладжує коливання, купуючи і продаючи валюту у випадку локальних змін курсу, викликаних поточними змінами.
Якщо держава починає валютну війну, вона обрушує курс національної (своєї) валюти. А от відносно якоїсь конкретної валюти або відносно всіх відразу - це залежить від цілей спецоперації. Курс обрушується просто: на ринок викидаються вільні (дешеві) гроші і фактично відбувається девальвація національної валюти (до речі, інша назва валютних війн – конкурентна девальвація).
Національна валюта дешевшає – зростає експорт продукції (він стає набагато вигіднішим, ніж раніше). Паралельно падає імпорт – закордонні товари дорожчають. Відбувається заміщення імпортних товарів вітчизняними, зростає попит на внутрішню продукцію, отже, оживає національна економіка.
З огляду на це, виявлення проблем валютного регулювання і пошук шляхів їх вирішення набуває актуальності, адже небезпечність для економічного прогрессу в період загострення кризових явищ підвищується і чинить вплив як на розвиток кожної держави, так і світової економіки загалом [4].
Список використаних джерел:
1. Тэн Юн Ван Взаимозависимость экономик США и Китая в условиях глобализации мировой экономики/ Тэн Юн Ван// Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект – 2010. – с.323-328
2. Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. −Вип. 21.5 Доц. Н.М. Заярна, канд. екон. наук; студ. Д.О. Білокурий– ЛьвівськаКА // Причини виникнення та поточні наслідки валютних воєн сьогодення
3. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.
4. Журнал Finance.ua про гроші [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://news.finance.ua/ua/~/2/0/all/2010/10/26/214486
