УДК 338
© Бандрівська І. М., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, група ЕкфМ-51с
ПРОБЛЕМИ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ПОДОЛАННЯ
Стратегічне планування є об’єктивною передумовою ефективного функціонування та формування конкурентних переваг підприємств. Взаємоузгоджуваність місії, цілей та напрямів діяльності підприємства шляхом усвідомлення поточної ситуації, досягнення відповідності між внутрішніми можливостями підприємства та вимогами ринкового середовища забезпечує формування стратегії діяльності підприємства [1, с.180].
На сьогодні вчені створили цілісну систему стратегічного планування, найбільш істотними з наукових досліджень є праці В. Бабича, Д. Богині, В. Єфремова, І. Лукінова, Л. Мельника, В. Пономаренка, С. Попова, О. Тридіда, З. Шершнєвої, Л. Шевчук, Р. Акоффа, І. Ансоффа, Д. Хассі, П. Друкера, Б. Карлофа, Дж.Стейнера та ін. Проте багато теоретичних та практичних питань у цій області знань ще не вирішені.
На підприємствах України стратегічне планування майже не здійснюється, керівники не мають досвіду, знань та не враховують його переваг [2, с.158]. Пояснюється це рядом об’єктивних і суб’єктивних причин. Найбільш важливими серед них є:
Нерозвиненість теоретичних і методологічних засад розробки взаємопов’язаної системи планів.
Низька кваліфікація керівників і персоналу планових служб, які не знають сучасних методів планування або не вміють їх застосовувати.
Негативний досвід. У країнах пострадянського простору накопичено негативний досвід директивного планування.
Складність, невизначеність середовища. Раптові або швидкі зміни, технологічні, організаційні та інші інновації, підвищення конкуренції, а також вплив багатьох інших чинників майже унеможливлюють процес планування.
Небажання встановлювати цілі та оприлюднювати стратегії.
Витрати планування. Необхідність додаткових витрат на організацію підрозділу планування, залучення додаткового персоналу [3].
На нашу думку, основними шляхами подолання проблем стратегічного планування є:
Розробка, вивчення та адаптація сучасних методів планування до змін зовнішнього середовища.
Участь усіх підсистем підприємства у плануванні.
Визнання того, що планування не є універсальним засобом негайного розв’язання проблем підприємства.
Контроль, аналіз і вдосконалення системи планування.
Встановлення ефективних зв’язків (із зовнішнім середовищем і всередині організації).
Проте, на нашу думку, зазначені проблеми та способи їх вирішення не вичерпують всієї проблематики впровадження стратегічного планування на підприємствах України, однак можуть слугувати орієнтирами для визначення напрямків дослідження причин, які перешкоджають його застосуванню.
Література:
1. Малиновський Ю.В., Маслак О.О. Особливості стратегічного планування розвитку підприємств України // Науковий вісник НЛТУ України: зб.наук.-техніч. праць. – 2009. – Вип . 19.4. – С. 179-183.
2. Блонська В.І., Ботвінова А.Є. Проблеми розвитку стратегічного планування на вітчизняних підприємствах // Науковий вісник НЛТУ України: зб.наук.-техніч. праць. – 2006. – Вип . 16.6. – С. 156-160.
3. Троцька А.О. Суть та основні проблеми стратегічного планування [Електрон. ресурс] / Режим доступу: URL: http:// www. rusnauka.com/ 3_SND_2010/ Economics/ 58020.doc.htm.
© Бандрівська І. М., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, група ЕкфМ-51с
ПРОБЛЕМИ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ПОДОЛАННЯ
Стратегічне планування є об’єктивною передумовою ефективного функціонування та формування конкурентних переваг підприємств. Взаємоузгоджуваність місії, цілей та напрямів діяльності підприємства шляхом усвідомлення поточної ситуації, досягнення відповідності між внутрішніми можливостями підприємства та вимогами ринкового середовища забезпечує формування стратегії діяльності підприємства [1, с.180].
На сьогодні вчені створили цілісну систему стратегічного планування, найбільш істотними з наукових досліджень є праці В. Бабича, Д. Богині, В. Єфремова, І. Лукінова, Л. Мельника, В. Пономаренка, С. Попова, О. Тридіда, З. Шершнєвої, Л. Шевчук, Р. Акоффа, І. Ансоффа, Д. Хассі, П. Друкера, Б. Карлофа, Дж.Стейнера та ін. Проте багато теоретичних та практичних питань у цій області знань ще не вирішені.
На підприємствах України стратегічне планування майже не здійснюється, керівники не мають досвіду, знань та не враховують його переваг [2, с.158]. Пояснюється це рядом об’єктивних і суб’єктивних причин. Найбільш важливими серед них є:
Нерозвиненість теоретичних і методологічних засад розробки взаємопов’язаної системи планів.
Низька кваліфікація керівників і персоналу планових служб, які не знають сучасних методів планування або не вміють їх застосовувати.
Негативний досвід. У країнах пострадянського простору накопичено негативний досвід директивного планування.
Складність, невизначеність середовища. Раптові або швидкі зміни, технологічні, організаційні та інші інновації, підвищення конкуренції, а також вплив багатьох інших чинників майже унеможливлюють процес планування.
Небажання встановлювати цілі та оприлюднювати стратегії.
Витрати планування. Необхідність додаткових витрат на організацію підрозділу планування, залучення додаткового персоналу [3].
На нашу думку, основними шляхами подолання проблем стратегічного планування є:
Розробка, вивчення та адаптація сучасних методів планування до змін зовнішнього середовища.
Участь усіх підсистем підприємства у плануванні.
Визнання того, що планування не є універсальним засобом негайного розв’язання проблем підприємства.
Контроль, аналіз і вдосконалення системи планування.
Встановлення ефективних зв’язків (із зовнішнім середовищем і всередині організації).
Проте, на нашу думку, зазначені проблеми та способи їх вирішення не вичерпують всієї проблематики впровадження стратегічного планування на підприємствах України, однак можуть слугувати орієнтирами для визначення напрямків дослідження причин, які перешкоджають його застосуванню.
Література:
1. Малиновський Ю.В., Маслак О.О. Особливості стратегічного планування розвитку підприємств України // Науковий вісник НЛТУ України: зб.наук.-техніч. праць. – 2009. – Вип . 19.4. – С. 179-183.
2. Блонська В.І., Ботвінова А.Є. Проблеми розвитку стратегічного планування на вітчизняних підприємствах // Науковий вісник НЛТУ України: зб.наук.-техніч. праць. – 2006. – Вип . 16.6. – С. 156-160.
3. Троцька А.О. Суть та основні проблеми стратегічного планування [Електрон. ресурс] / Режим доступу: URL: http:// www. rusnauka.com/ 3_SND_2010/ Economics/ 58020.doc.htm.
