Стратегічні орієнтири » Сучасні тенденції фінансового ринку 2013 » Снігур В.В. АНТИКРИЗОВА ПОЛІТИКА ІНОЗЕМНИХ БАНКІВ В УКРАЇНІ
Информація до матеріалу
  • Переглядів: 1195
  • Автор: Вікторія
  • Дата: 26-12-2013, 15:15
 (голосов: 0)
26-12-2013, 15:15

Снігур В.В. АНТИКРИЗОВА ПОЛІТИКА ІНОЗЕМНИХ БАНКІВ В УКРАЇНІ

Категорія: Сучасні тенденції фінансового ринку 2013

ЛНУ ім. І. Франка
Снігур Вікторія
Екф-44с

АНТИКРИЗОВА ПОЛІТИКА ІНОЗЕМНИХ БАНКІВ В УКРАЇНІ
Банківська система України протягом 2007 - 2012 рр. зазнала значних змін, що виражались у пришвидшеному рості активів, капіталу, кредитів і депозитів в докризовий період, а також їх суттєвому спаді під час порушення фінансової стійкості. Паралельно з кількісними зрушеннями відбулись значні структурні перетворення - частка іноземного капіталу зросла з 9,6 до 35,8 %. Станом на 1.01.2012 нерезиденти контролюють 49,7 % активів банківської системи, що у 5 разів більше, ніж у 2007 р.
Серед 10 найбільших банків за обсягом активів 7 належить іноземним власникам. Іноземні банки відіграють системоутворюючу роль з огляду на суттєву частку на банківському ринку. Відтак, їхня реакція на кризові явища 2008— 2009 років окреслила основні шляхи самовідновлення банківської системи України. Оскільки подолання негативних наслідків фінансової кризи триває досі, важливо проаналізувати ефективність внеску іноземних банків у даний процес для оптимізації подальшого регулювання іноземного капіталу в Україні.
Більшість наукових досліджень іноземного капіталу стосувались періоду макроекономічного. У даних роботах науковці звертали увагу на ризик згортання діяльності іноземних банків та відпливу іноземного капіталу закордон під час фінансових криз. Однак, як виявилось, дочірні банки міжнародних фінансових груп зуміли поповнити свій капітал, перетворюючись на стабілізуючий фактор у процесі подолання негативних наслідків порушення рівноваги у банківській системі України.
Мета дослідження — вивчення комплексу антикризових заходів, завдяки яким іноземним банкам вдалося уникнути процесів реструктуризації зовнішньої заборгованості, введення тимчасових адміністрацій НБУ, націоналізації чи ліквідації, що були масовими в групі вітчизняних банків. Метод базувався на аналізі консолідованої фінансової звітності за 2008—2012 рр. материнських фінансових холдингів, у які входять дочірні банки, зареєстровані в Україні.
Результати дослідження показали, що більшість дочірніх банків в Україні мають найвищий рівень простроченої заборгованості серед країн Центрально-Східної Європи. Так, за міжнародними стандартами фінансової звітності загальний показник проблемних кредитів групи Райффайзен складає 6,5 %, у той час як в Україні 23,6 % ; Ерсте груп — відповідно 4,1 % і 14,2 % ; ОТП груп — 7,9 % і 22,3 % .
Відрахування у резерви на покриття проблемної заборгованості складали більше 40 % загальних витрат і призводили до збитковості двох третіх іноземних банків України протягом 2009 року.
Ситуація у банківській системі вимагала рішучого застосування комплексних методів щодо подолання негативних наслідків фінансової кризи.
На відміну від вітчизняних банків, які були вимушені оголошувати технічні дефолти перед іноземними кредиторами і вести переговори про реструктуризацію боргу, або ж погоджуватись на введення тимчасової адміністрації, націоналізацію чи ліквідацію, іноземні банки покривали фінансовий дефіцит не лише за рахунок суттєвих вливань з боку акціонерів та міжнародних фінансових організацій, але й упроваджуючи низку антикризових заходів.
У першу чергу, іноземні банки проводили політику зниження витрат, яка виражалась у зменшенні видатків на рекламу, маркетинг, адміністративні функції. Важливим резервом для оптимізації витрат став перегляд контрактів з орендодавцями, з огляду на падіння ринку нерухомості. Іноземні банки скорочували мережу банкоматів, платіжних терміналів і навіть територіальних відділень. Так, упродовж 2009 року Райффайзен Банк Аваль закрив 100 відділень (8,6 % мережі), Укрсиббанк — 174 (18,7 %), Промінвестбанк — 272 (31,2 %), Правекс-банк — 52 (8,7 %), Укрсоцбанк — 26 (5,5 %). Однак, вітчизняні системні банки були вимушені провести значно масштабніше згортання територіальної мережі.
Скорочення витрат відбулось і за рахунок мінімізації фонду заробітної плати. Іноземні банки масово знімали премії та надбавки, прив’язували розмір заробітних плат до фіксованого валютного курсу, що був нижчим за ринковий. Іноземні банки скорочували персонал.
На сучасному етапі посткризового відновлення негативні тенденції зміщується з пасивної до активної сторони банківських балансів. Іноземні банки продовжують боротися з проблемою погіршення якості наданих позик, що генерують додаткові витрати на формування резервів. Проведений аналіз дозволяє стрверджувати, що після очищення кредитних портфелів від проблемної заборгованості саме іноземні банки відіграватимуть провідну роль у відродженні кредитного ринку.
Результати дослідження показали, що закордонні материнські банки та міжнародні фінансові організації продемонстрували стратегічний інтерес до українського банківського сектору. Завдяки комплексним антикризовим заходам ризик відпливу іноземного банківського капіталу в 2009 році не був реалізований . Іноземний банківський капітал продовжував наповнювати банківську систему, проте на нових умовах, що передбачали жорстку управлінську реструктуризацію, а також скорочення витрат на персонал та маркетингові потреби.
Список використаної літератури:
1.Статистична інформація офіційного сайту Національного банку України [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www.bank.gov.ua
2.Геєць В. Іноземний капітал у банківській системі України // Дзеркало тижня. — 2006. — № 26 (605). — С. 7.
3.Мороз А. М. Іноземні банки та іноземна валюта: окремі аспекти їх функціонування в Україні // Фінанси, облік і аудит: Зб. наук. пр., Вип. — К.: КНЕУ, 2009. — 313 c.

Посилання: Антикризова політика

Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Декабрь 2018 (18)
Ноябрь 2018 (49)
Октябрь 2018 (175)
Июнь 2018 (5)
Май 2018 (4)
Апрель 2018 (16)
^