УДК 336
© Федорович М.А., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-34с
Роль страхування життя в соціальному розвитку держави
Успішний розвиток страхування життя визначається багатьма умовами, головна з яких є наявність страхового інтересу серед потенційних клієнтів страхових компаній. Саме цей інтерес визначається кількістю матеріальної зацікавленості при покупці тієї чи іншої страхової послуги, що може задовольнити потреби людини.
Сьогодні в Україні страхування життя складає найменшу частину ринку страхових послуг - 0,5% від загального обсягу страхових платежів, хоча в країнах з розвинутою економікою воно досягає 50-60%. У чому причина такої ситуації? Чи назавжди загублений інтерес у населення до цього виду страхування? Анкетування проводилося методом випадкового вибірки і як показало опитування, страхування життя вважають необхідним 32% респондентів, 38% - вважають, що страхування життя скоріше корисне, ніж непотрібне, не змогли відповісти - 23%, і всього 8% респондентів упевнені в безперспективності цього виду послуг. На питання, чи знаєте ви, що таке страхування життя, ствердно відповіли 33% опитаних. Узагалі знайомі зі страхуванням життя - 50%, а знають про нього - 13% респондентів. Ті, хто вважають страхування життя необхідним і корисним, а це 70% опитаних, здебільшого з ним знайомі. Радує і той факт, що про страхування життя нічого не знають лише 4% респондентів [].
Більшість людей розуміє, що страхування життя передбачає організацію страхового захисту у вигляді фіксованих разових чи періодичних виплат, страхових внесків по дожиттю до визначеного терміну; страхових виплат при втраті працездатності, настанні інвалідності або смерті на додаток до соціального державного забезпечення. Але потрібно відзначити, що 27% опитаних узагалі не отримують ніякої інформації про страхування життя. Що ж стосується інших респондентів, то рівень їх інформованості в 30% опитаних залежить від страхового агента й в 43% опитаних - від засобів масової інформації (телебачення, радіо, газет).
Ще один дуже цікавий факт, отриманий за результатами соціологічного опитування. Незважаючи на те, що в анкеті ніде не згадувалося про те, що страхування життя - це довгостроковий вид страхування, респонденти інтуїтивно відчули, що період дії договору повинний бути тривалим. Очікувалося, що найбільше часто буде зустрічатися відповідь один рік, але частина респондентів 32% віддали перевагу безстроковому варіанту страхового полісу, а недовіра до страхування дала свій результат: 41% респондентів бажає укласти договір на невеликий термін - від одного до трьох років.
Найважливіший результат, отриманий у ході цього соціологічного дослідження, це в цілому позитивний інтерес населення до страхування життя, а також той факт, що платоспроможні громадяни і підприємства є потенційними страхувальниками [4, 131].
Страхування життя в усьому світі - один з найбільш ефективних інструментів вирішення соціальних проблем. У багатьох країнах уже давно склалася система взаємодоповнюючого соціального захисту населення: державне соціальне забезпечення, групове страхування співробітників підприємств, індивідуальне страхування. Страхові виплати по договорах страхування життя і пенсійного страхування в багатьох країнах світу складають основну частину валового доходу населення пенсійного віку. На частку довгострокових видів страхування в західних країнах припадає 35-78% загального обсягу страхових внесків. В Україні ж цей показник за підсумками 2001 року склав 0,52%. Крім вирішення соціальних проблем, довгострокове страхування життя є могутнім джерелом інвестицій в економіку, оскільки воно дозволяє акумулювати значні фінансові ресурси населення, що, на відміну від банківських ресурсів, носять довгостроковий характер. У європейських країнах частка страхових платежів по довгостроковому страхуванню життя досягає 6-10 відсотків ВВП. Щорічно питома частка страхових платежів і кількість укладених договорів зі страхування життя в загальній структурі страхових платежів на ринку страхування в Україні зменшується. Починаючи з 1995 року стрімко падає абсолютна величина страхових платежів по страхуванню життя. У порівнянні з 1994 роком цей показник зменшився на 389%, страхові виплати на 916%, сформовані страхові резерви на 157%, середній розмір страхового платежу на одного громадянина України на 369%. Загальна кількість договорів страхування життя зменшилася на 462%.
І все-таки, як свідчить статистика, домінують на ринку страхування життя України страхові компанії, які є представниками іноземних страхувачів або інвесторів («ЕККО», «Граве-Україна», «Юпітер» тощо). Можна констатувати, що експансія зарубіжних страхових компаній на український ринок уже розпочалася. За словами окремих експертів, страхування життя в Україні дуже привабливе для закордонних страхових компаній. Адже вони не мають жодних проблем зі створенням і реєстрацією в Україні національних страхових компаній, а по суті — товариств зі стовідсотково іноземним капіталом. Мало того, законодавство країни не передбачає ніяких обмежень для переказування за кордон каналами перестрахування премій, зібраних за договорами страхування життя. Зате перед вітчизняними страхувачами рідна держава спорудила нездоланні законодавчо-нормативні бар’єри, а для громадян не створила сприятливих механізмів соціального самозахисту.
Щоб страхування життя в Україні отримало додатковий імпульс розвитку, необхідно дозволити страховим компаніям укладати договори страхування у вільно конвертованій валюті, що забезпечило б надійніше зберігання коштів страхувальників і дозволило б виплачувати гарантований інвестиційний дохід. Необхідно також удосконалити методику формування резервів зі страхування життя, запровадити податкові пільги для страхових компаній при інвестуванні коштів страхувальників, що дозволило б пропонувати останнім більш привабливі програми нагромадження капіталу. Страхувачі повинні працювати в таких самих умовах, як і державний Пенсійний фонд.
© Федорович М.А., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-34с
Роль страхування життя в соціальному розвитку держави
Успішний розвиток страхування життя визначається багатьма умовами, головна з яких є наявність страхового інтересу серед потенційних клієнтів страхових компаній. Саме цей інтерес визначається кількістю матеріальної зацікавленості при покупці тієї чи іншої страхової послуги, що може задовольнити потреби людини.
Сьогодні в Україні страхування життя складає найменшу частину ринку страхових послуг - 0,5% від загального обсягу страхових платежів, хоча в країнах з розвинутою економікою воно досягає 50-60%. У чому причина такої ситуації? Чи назавжди загублений інтерес у населення до цього виду страхування? Анкетування проводилося методом випадкового вибірки і як показало опитування, страхування життя вважають необхідним 32% респондентів, 38% - вважають, що страхування життя скоріше корисне, ніж непотрібне, не змогли відповісти - 23%, і всього 8% респондентів упевнені в безперспективності цього виду послуг. На питання, чи знаєте ви, що таке страхування життя, ствердно відповіли 33% опитаних. Узагалі знайомі зі страхуванням життя - 50%, а знають про нього - 13% респондентів. Ті, хто вважають страхування життя необхідним і корисним, а це 70% опитаних, здебільшого з ним знайомі. Радує і той факт, що про страхування життя нічого не знають лише 4% респондентів [].
Більшість людей розуміє, що страхування життя передбачає організацію страхового захисту у вигляді фіксованих разових чи періодичних виплат, страхових внесків по дожиттю до визначеного терміну; страхових виплат при втраті працездатності, настанні інвалідності або смерті на додаток до соціального державного забезпечення. Але потрібно відзначити, що 27% опитаних узагалі не отримують ніякої інформації про страхування життя. Що ж стосується інших респондентів, то рівень їх інформованості в 30% опитаних залежить від страхового агента й в 43% опитаних - від засобів масової інформації (телебачення, радіо, газет).
Ще один дуже цікавий факт, отриманий за результатами соціологічного опитування. Незважаючи на те, що в анкеті ніде не згадувалося про те, що страхування життя - це довгостроковий вид страхування, респонденти інтуїтивно відчули, що період дії договору повинний бути тривалим. Очікувалося, що найбільше часто буде зустрічатися відповідь один рік, але частина респондентів 32% віддали перевагу безстроковому варіанту страхового полісу, а недовіра до страхування дала свій результат: 41% респондентів бажає укласти договір на невеликий термін - від одного до трьох років.
Найважливіший результат, отриманий у ході цього соціологічного дослідження, це в цілому позитивний інтерес населення до страхування життя, а також той факт, що платоспроможні громадяни і підприємства є потенційними страхувальниками [4, 131].
Страхування життя в усьому світі - один з найбільш ефективних інструментів вирішення соціальних проблем. У багатьох країнах уже давно склалася система взаємодоповнюючого соціального захисту населення: державне соціальне забезпечення, групове страхування співробітників підприємств, індивідуальне страхування. Страхові виплати по договорах страхування життя і пенсійного страхування в багатьох країнах світу складають основну частину валового доходу населення пенсійного віку. На частку довгострокових видів страхування в західних країнах припадає 35-78% загального обсягу страхових внесків. В Україні ж цей показник за підсумками 2001 року склав 0,52%. Крім вирішення соціальних проблем, довгострокове страхування життя є могутнім джерелом інвестицій в економіку, оскільки воно дозволяє акумулювати значні фінансові ресурси населення, що, на відміну від банківських ресурсів, носять довгостроковий характер. У європейських країнах частка страхових платежів по довгостроковому страхуванню життя досягає 6-10 відсотків ВВП. Щорічно питома частка страхових платежів і кількість укладених договорів зі страхування життя в загальній структурі страхових платежів на ринку страхування в Україні зменшується. Починаючи з 1995 року стрімко падає абсолютна величина страхових платежів по страхуванню життя. У порівнянні з 1994 роком цей показник зменшився на 389%, страхові виплати на 916%, сформовані страхові резерви на 157%, середній розмір страхового платежу на одного громадянина України на 369%. Загальна кількість договорів страхування життя зменшилася на 462%.
І все-таки, як свідчить статистика, домінують на ринку страхування життя України страхові компанії, які є представниками іноземних страхувачів або інвесторів («ЕККО», «Граве-Україна», «Юпітер» тощо). Можна констатувати, що експансія зарубіжних страхових компаній на український ринок уже розпочалася. За словами окремих експертів, страхування життя в Україні дуже привабливе для закордонних страхових компаній. Адже вони не мають жодних проблем зі створенням і реєстрацією в Україні національних страхових компаній, а по суті — товариств зі стовідсотково іноземним капіталом. Мало того, законодавство країни не передбачає ніяких обмежень для переказування за кордон каналами перестрахування премій, зібраних за договорами страхування життя. Зате перед вітчизняними страхувачами рідна держава спорудила нездоланні законодавчо-нормативні бар’єри, а для громадян не створила сприятливих механізмів соціального самозахисту.
Щоб страхування життя в Україні отримало додатковий імпульс розвитку, необхідно дозволити страховим компаніям укладати договори страхування у вільно конвертованій валюті, що забезпечило б надійніше зберігання коштів страхувальників і дозволило б виплачувати гарантований інвестиційний дохід. Необхідно також удосконалити методику формування резервів зі страхування життя, запровадити податкові пільги для страхових компаній при інвестуванні коштів страхувальників, що дозволило б пропонувати останнім більш привабливі програми нагромадження капіталу. Страхувачі повинні працювати в таких самих умовах, як і державний Пенсійний фонд.
