ЛНУ імені Івана Франка, ЕкФ-44с
Переваги та недоліки сучасного етапу пенсійного реформування України
Пенсійна реформа в Україні назрівала вже давно, а її обговорення триває вже понад 5 років. І лише сьогодні зроблено перші законодавчі кроки щодо втілення реформи в життя. До основних завдань та цілей пенсійної реформи належать: підвищення рівня життя пенсіонерів; забезпечення фінансової стабільності пенсійної системи; заохочення громадян до заощадження коштів на старість.
Сучасний стан діючої пенсійної системи в Україні потребує невідкладного реформування. Внаслідок підписання Президентом України 09.09.2011 року законопроекту «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» ця тема стала актуальною, як ніколи.
Розглянемо реформування пенсійної системи з 2011-2013 рр.
В умовах прийняття Україною пенсійної реформи було дуже важливо налагодити в першу чергу економічну систему країни, яка характеризувалася такими показниками за 2011 рік:
- рівень тінізації економіки – 40 – 60 %;
- прогнозується, що рівень ВВП зросте на 4% – 4,5%;
- середній рівень інфляції прогнозується на рівні 11,1%;
- офіційний рівень безробіття в Україні дуже підвищився до 1,5%, що складає 408 тис. офіційно зареєстрованих безробітних осіб станом на 1 жовтня .
Другорядною проблемою реформи, яка супроводжувалася соціальними протестами і є не менш важливою, це збільшення пенсійного віку. Воно призведе до росту безробіття, внаслідок чого, молодь отримуватиме менше пропозицій робочих місць. Крім того, безробіття стосується і людей літнього віку, особливо жінок, старших 50-ти – не маючи офіційної роботи протягом кількох років перед своїм 60-літтям, вони отримуватимуть мінімальну пенсію.
Підвищення пенсійного віку для жінок – це значний негатив, тому що статистичні дані свідчать, що середня тривалість жінок в Україні становила станом на 2011 рік 78,4 років ( в країнах заходу та Азії цей показник набагато вищий, адже умови праці у них набагато кращі, соціальна захищеність також має підвищений рівень. І як наслідок, у них ми спостерігаємо також іневдоволеність громадян). Відповідно підвищення пенсійного віку призведе до того, що жінки будуть йти на пенсію за інвалідності раніше , або просто не будуть доживати до пенсії. Підтвердженням цього є наступні показники:
- в Україні станом на 2011 рік було приблизно 2,6 мільйона людей з обмеженими можливостями.
- кількість смертей в Україні перевищувала кількість народжень на 32%. Загалом, протягом першого півріччя 2011 року органами реєстрації актів цивільного стану було складено майже 194 тисяч актових записів про народження, а актових записів про смерть – майже 286 тисяч .
З вищесказаного випливає нова проблема – станом на 1 квітня 2011 року в Україні кількість пенсіонерів збільшилося на 60 тис. осіб – до 13 млн. 766 тис. осіб. У той же час кількість працевлаштованих громадян, платників внесків до Пенсійного фонду на постійній основі з початку року скоротилася на 400 тис. осіб – до 14 млн. осіб. Тобто, фактично кожен працюючий українець утримує одного пенсіонера .
В Україні діє понад 30 законів і велика кількість підзаконних нормативних актів, що регулюють питання пенсійного забезпечення. В них багато показників, однакових для чоловіків і жінок.
Проблемним питанням при підвищенні пенсійного віку є низька тривалість життя українців. Це важлива проблема реформи, яка супроводжується соціальними протестами і є не менш важливою, це збільшення пенсійного віку. Воно призведе до росту безробіття, внаслідок чого, молодь отримуватиме менше пропозицій робочих місць. Підвищення пенсійного віку для жінок - це значний негатив, тому що статистичні дані свідчать, що середня тривалість жінок в Україні досить висока.
Відповідно підвищення пенсійного віку призведе до того, що жінки будуть йти на пенсію за інвалідності раніше , або просто не будуть доживати до пенсії.
В нас відзначаються традиційно дуже низькі, гірші від середньосвітових, показники тривалості життя та ВНД на душу населення.
В Україні підвищуватиметься пенсійний вік, але поступово, двома шляхами. Його підвищення здійснюватиметься двома шляхами. Перший – це поступове вирівнювання пенсійного віку жінок та чоловіків. Міністерство праці та соціальної політики пропонує підвищувати пенсійний вік для жінок з 2012 до 2021 року.
Пенсійною реформою 2012 року було розпочато підвищення пенсійного віку для жінок через щорічне його збільшення на 6 місяців - до досягнення 60 років. Наприклад, у 2012 році пенсійний вік для жінок становив 55 років і 6 місяців, у 2013 році – 56 років і т. д. Таким чином, у 2021 році пенсійний вік для жінок досягне 60 років.
Другий напрям пенсійної реформи стосується тих, хто увійде в другий рівень накопичувальної пенсійної системи на дату впровадження ІІ рівня (до кінця 2012 року). Ці громадяни виходитилиь на пенсію у 65 років. Але це стосувалося лише осіб, котрі нині молодші 35 років. Тому що, за розрахунками спеціалістів, для побудови накопичувальної системи другого рівня знадобиться 30 років.
За даними ПФ на лютий-2013 в Україні налічується 13 млн. цивільних пенсіонерів. З них 4,4 млн. - чоловіки, 8,6 млн. - жінки, тобто жінки складають 2/3 пенсіонерів. Головна відмінність в умовах виходу на пенсію - це страховий стаж. У рамках пенсійної реформи для того, щоб чоловік отримував повну пенсію, він повинен мати 35 років страхового стажу, а жінка – 30.
За останні шість років вдалося досягти деяких успіхів у реформуванні солідарної пенсійної системи, а саме:
- встановлено мінімальну пенсійну виплату на рівні не нижче прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян;
- забезпечено призначення пенсій на підставі даних системи персоніфікованого обліку;
- скорочено обсяг пільг зі сплати страхових внесків;
- до складу правління Пенсійного фонду України включені представники сторін соціального діалогу (по три представники від профспілок та об'єднань організацій роботодавцями).
Однак не вдалося вирішити головної проблеми – забезпечити фінансову стабільність Пенсійного фонду, що в умовах зростання кількості пенсіонерів, дефіциту бюджетних коштів і високого рівня «тінізації» економіки України призвело до кризи у пенсійній системі.
Незважаючи на щорічне збільшення пенсійних виплат, розмір пенсій в Україні значно нижчий порівняно з розвинутими країнами і ще не забезпечує гідного життя переважній більшості пенсіонерів. Це свідчить про те, що в реформуванні пенсійної системи важливим питанням має бути підвищення рівня пенсійного забезпечення, насамперед збільшення розміру пенсій низькооплачуваним категоріям працівників, зменшення надмірної диференціації пенсій, яка порушує принцип соціальної справедливості.
Особливо важливий напрямок пенсійної реформи в Україні – запровадити другий рівень пенсійної системи. У зв’язку з цим необхідно забезпечити бездефіцитність Пенсійного фонду, створити систему контролю за процесом запровадження накопичувального державного пенсійного страхування, посилити контроль за діяльністю фінансових організацій і недержавних пенсійних фондів, а також сформувати ефективний механізм адміністрування та обліку страхових внесків у накопичувальну систему державного пенсійного страхування.Якісна робота другого рівня пенсійної системи неможлива без розвиненої системи недержавного пенсійного забезпечення.
Побудова якісної пенсійної системи в Україні, яка дасть можливість отримувати громадянам гідну пенсію в старості, неможлива без послідовної державної політики в цій сфері.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи: Закон України від 08.07.2011 № 3668 [ Електронний ресурс ] . – Режим доступу: http // www.zakon .rada.gov.ua
2. Статистична інформація Держфінпослуг України // [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://www.dfp.gov.ua
3. Сальникова, Т. Пенсійне забезпечення: світовий досвід / Т. Сальникова // Вісник
пенсійного фонду України. – 2008. – № 7. – С. 24-26.
4. Пенсійна реформа. Українське національне інформаційне агентство //[Електронний ресурс] - Режим доступу: http://pension.kiev.ua
Переваги та недоліки сучасного етапу пенсійного реформування України
Пенсійна реформа в Україні назрівала вже давно, а її обговорення триває вже понад 5 років. І лише сьогодні зроблено перші законодавчі кроки щодо втілення реформи в життя. До основних завдань та цілей пенсійної реформи належать: підвищення рівня життя пенсіонерів; забезпечення фінансової стабільності пенсійної системи; заохочення громадян до заощадження коштів на старість.
Сучасний стан діючої пенсійної системи в Україні потребує невідкладного реформування. Внаслідок підписання Президентом України 09.09.2011 року законопроекту «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» ця тема стала актуальною, як ніколи.
Розглянемо реформування пенсійної системи з 2011-2013 рр.
В умовах прийняття Україною пенсійної реформи було дуже важливо налагодити в першу чергу економічну систему країни, яка характеризувалася такими показниками за 2011 рік:
- рівень тінізації економіки – 40 – 60 %;
- прогнозується, що рівень ВВП зросте на 4% – 4,5%;
- середній рівень інфляції прогнозується на рівні 11,1%;
- офіційний рівень безробіття в Україні дуже підвищився до 1,5%, що складає 408 тис. офіційно зареєстрованих безробітних осіб станом на 1 жовтня .
Другорядною проблемою реформи, яка супроводжувалася соціальними протестами і є не менш важливою, це збільшення пенсійного віку. Воно призведе до росту безробіття, внаслідок чого, молодь отримуватиме менше пропозицій робочих місць. Крім того, безробіття стосується і людей літнього віку, особливо жінок, старших 50-ти – не маючи офіційної роботи протягом кількох років перед своїм 60-літтям, вони отримуватимуть мінімальну пенсію.
Підвищення пенсійного віку для жінок – це значний негатив, тому що статистичні дані свідчать, що середня тривалість жінок в Україні становила станом на 2011 рік 78,4 років ( в країнах заходу та Азії цей показник набагато вищий, адже умови праці у них набагато кращі, соціальна захищеність також має підвищений рівень. І як наслідок, у них ми спостерігаємо також іневдоволеність громадян). Відповідно підвищення пенсійного віку призведе до того, що жінки будуть йти на пенсію за інвалідності раніше , або просто не будуть доживати до пенсії. Підтвердженням цього є наступні показники:
- в Україні станом на 2011 рік було приблизно 2,6 мільйона людей з обмеженими можливостями.
- кількість смертей в Україні перевищувала кількість народжень на 32%. Загалом, протягом першого півріччя 2011 року органами реєстрації актів цивільного стану було складено майже 194 тисяч актових записів про народження, а актових записів про смерть – майже 286 тисяч .
З вищесказаного випливає нова проблема – станом на 1 квітня 2011 року в Україні кількість пенсіонерів збільшилося на 60 тис. осіб – до 13 млн. 766 тис. осіб. У той же час кількість працевлаштованих громадян, платників внесків до Пенсійного фонду на постійній основі з початку року скоротилася на 400 тис. осіб – до 14 млн. осіб. Тобто, фактично кожен працюючий українець утримує одного пенсіонера .
В Україні діє понад 30 законів і велика кількість підзаконних нормативних актів, що регулюють питання пенсійного забезпечення. В них багато показників, однакових для чоловіків і жінок.
Проблемним питанням при підвищенні пенсійного віку є низька тривалість життя українців. Це важлива проблема реформи, яка супроводжується соціальними протестами і є не менш важливою, це збільшення пенсійного віку. Воно призведе до росту безробіття, внаслідок чого, молодь отримуватиме менше пропозицій робочих місць. Підвищення пенсійного віку для жінок - це значний негатив, тому що статистичні дані свідчать, що середня тривалість жінок в Україні досить висока.
Відповідно підвищення пенсійного віку призведе до того, що жінки будуть йти на пенсію за інвалідності раніше , або просто не будуть доживати до пенсії.
В нас відзначаються традиційно дуже низькі, гірші від середньосвітових, показники тривалості життя та ВНД на душу населення.
В Україні підвищуватиметься пенсійний вік, але поступово, двома шляхами. Його підвищення здійснюватиметься двома шляхами. Перший – це поступове вирівнювання пенсійного віку жінок та чоловіків. Міністерство праці та соціальної політики пропонує підвищувати пенсійний вік для жінок з 2012 до 2021 року.
Пенсійною реформою 2012 року було розпочато підвищення пенсійного віку для жінок через щорічне його збільшення на 6 місяців - до досягнення 60 років. Наприклад, у 2012 році пенсійний вік для жінок становив 55 років і 6 місяців, у 2013 році – 56 років і т. д. Таким чином, у 2021 році пенсійний вік для жінок досягне 60 років.
Другий напрям пенсійної реформи стосується тих, хто увійде в другий рівень накопичувальної пенсійної системи на дату впровадження ІІ рівня (до кінця 2012 року). Ці громадяни виходитилиь на пенсію у 65 років. Але це стосувалося лише осіб, котрі нині молодші 35 років. Тому що, за розрахунками спеціалістів, для побудови накопичувальної системи другого рівня знадобиться 30 років.
За даними ПФ на лютий-2013 в Україні налічується 13 млн. цивільних пенсіонерів. З них 4,4 млн. - чоловіки, 8,6 млн. - жінки, тобто жінки складають 2/3 пенсіонерів. Головна відмінність в умовах виходу на пенсію - це страховий стаж. У рамках пенсійної реформи для того, щоб чоловік отримував повну пенсію, він повинен мати 35 років страхового стажу, а жінка – 30.
За останні шість років вдалося досягти деяких успіхів у реформуванні солідарної пенсійної системи, а саме:
- встановлено мінімальну пенсійну виплату на рівні не нижче прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян;
- забезпечено призначення пенсій на підставі даних системи персоніфікованого обліку;
- скорочено обсяг пільг зі сплати страхових внесків;
- до складу правління Пенсійного фонду України включені представники сторін соціального діалогу (по три представники від профспілок та об'єднань організацій роботодавцями).
Однак не вдалося вирішити головної проблеми – забезпечити фінансову стабільність Пенсійного фонду, що в умовах зростання кількості пенсіонерів, дефіциту бюджетних коштів і високого рівня «тінізації» економіки України призвело до кризи у пенсійній системі.
Незважаючи на щорічне збільшення пенсійних виплат, розмір пенсій в Україні значно нижчий порівняно з розвинутими країнами і ще не забезпечує гідного життя переважній більшості пенсіонерів. Це свідчить про те, що в реформуванні пенсійної системи важливим питанням має бути підвищення рівня пенсійного забезпечення, насамперед збільшення розміру пенсій низькооплачуваним категоріям працівників, зменшення надмірної диференціації пенсій, яка порушує принцип соціальної справедливості.
Особливо важливий напрямок пенсійної реформи в Україні – запровадити другий рівень пенсійної системи. У зв’язку з цим необхідно забезпечити бездефіцитність Пенсійного фонду, створити систему контролю за процесом запровадження накопичувального державного пенсійного страхування, посилити контроль за діяльністю фінансових організацій і недержавних пенсійних фондів, а також сформувати ефективний механізм адміністрування та обліку страхових внесків у накопичувальну систему державного пенсійного страхування.Якісна робота другого рівня пенсійної системи неможлива без розвиненої системи недержавного пенсійного забезпечення.
Побудова якісної пенсійної системи в Україні, яка дасть можливість отримувати громадянам гідну пенсію в старості, неможлива без послідовної державної політики в цій сфері.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи: Закон України від 08.07.2011 № 3668 [ Електронний ресурс ] . – Режим доступу: http // www.zakon .rada.gov.ua
2. Статистична інформація Держфінпослуг України // [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://www.dfp.gov.ua
3. Сальникова, Т. Пенсійне забезпечення: світовий досвід / Т. Сальникова // Вісник
пенсійного фонду України. – 2008. – № 7. – С. 24-26.
4. Пенсійна реформа. Українське національне інформаційне агентство //[Електронний ресурс] - Режим доступу: http://pension.kiev.ua
