Федишин Ю.І.,2013
ЛНУ імені Івана Фринка, Екф-44с
Загрози пенсійній системі України
Пенсійна система будь-якої країни – це особлива система захисту працюючих громадян і членів сімей, що знаходяться на їх утриманні, від втрати трудового доходу при настанні непрацездатності внаслідок старості, інвалідності, втрати годувальника. Дискусії довкола реформування вітчизняної пенсійної системи не вщухають протягом кількох років. З погляду ідеології соціального забезпечення пенсійні системи незалежно від їх побудови мають забезпечувати досягнення чотирьох основоположних цілей з погляду окремого індивіда це вирівнювання споживання протягом всього життєвого циклу та страхування від ризику невизначеної тривалості життя. З погляду держави це скорочення бідності серед літнього населення та перерозподіл доходів «від багатих до бідних» [1]. На сьогодні досягнення зазначених цілей унеможливлюється (або принаймні значно утруднюється) через соціальну й економічну неготовність суспільних інститутів до реформаторських заходів,та через ризики та загрози пенсійній системі що цим супроводжується. Пенсійна система як складник фінансової системи держави не тільки знаходиться під впливом певних, зовнішніх ризиків і загроз, а й сама може бути їх джерелом, передусім для соціального, економічного та політичного складників безпеки держави, що, власне, й відбувається в Україні. Загрози пенсійній системі можна поділити на традиційні та новітні[3]. Традиційними загрозами вважаються такі як: демографічна ситуація:низький рівень народжуваності,тенденції тривалості життя та економічні чинники до них належать циклічність в економіці, безробіття, традиційно низький рівень заробітної плати та тіньові доходи населення. Демографічна ситуація у контексті пенсійної проблематики для її оцінки найчастіше використовують співвідношення кількості пенсіонерів до кількості платників пенсійних внесків. Такий показник може варіюватися за різними джерелами інформації, але згідно з оцінками Аналітично-дорадчого центру «Блакитна стрічка» в 2011 р. він складав 88 %17. Протягом 2012-2013 рр., відбувається незначне зниження показника до 87 %, після чого він починає стало зростати та складатиме у 2050 р. 117 %. Іншими словами, за умови збереження наявних демографічних тенденцій четверо працівників повинні будуть утримувати майже п’ятьох пенсіонерів [1]. Низький рівень народжуваності,згідно з прогнозами демографів тенденція до вимирання населення в Україні зберігається до 2050 р. Зниження тривалості життя ,згідно даних служби статистики:середня тривалість життя в Україні становить 70,4 роки (для чоловіків 65,2 року, для жінок – 75,5 року) та постійно зростає. Вказана тенденція може вважатися справедливою лише в короткочасній ретроспективі, тобто має локальний характер. Новітніми загрозами вважаються : виклики пострадянського розвитку та трансформація соціально-економічної моделі. На сьогодні масштаби впливу новітніх загроз пенсійній системі поступаються традиційним, пострадянський характер економіки разом із трансформаційними процесами в усіх сферах суспільного життя на сучасному етапі розвитку України не послабили дію та не звузили перелік традиційних загроз пенсійній системі, їхній перелік розширився за рахунок новітніх загроз, механізми дії багатьох з яких досі значною мірою не досліджено. Пенсійна система є не тільки об’єктом впливу зовнішніх загроз, а й джерелом для соціальної та економічної безпеки держави [2].
Примітки:
1. Демографічні та фінансові передумови пенсійної реформи в Україні: прогноз – 2050 : програма розвитку Організації Об’єднаних Націй в Україні / Аналітично-дорадчий центр «Блакитної стрічки» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://brc.undp.org.ua/ua/press/news/134 2. Коваль О. П. Ризики, загрози, пріоритети та наслідки реформування пенсійної системи України: аналіт. доп. / О. П. Коваль;за ред. Я. А. Жаліла. – К. : НІСД, 2012. – 112 с 3. Пищуліна, О. М. Криза розподільчої пенсійної системи в Україні та напрями диверсифікації пенсійного портфеля : аналіт. доп./ О. М. Пищуліна, О.П. Коваль, А. М. Авчухова. – К. : НІСД, 2010. – 104 с
ЛНУ імені Івана Фринка, Екф-44с
Загрози пенсійній системі України
Пенсійна система будь-якої країни – це особлива система захисту працюючих громадян і членів сімей, що знаходяться на їх утриманні, від втрати трудового доходу при настанні непрацездатності внаслідок старості, інвалідності, втрати годувальника. Дискусії довкола реформування вітчизняної пенсійної системи не вщухають протягом кількох років. З погляду ідеології соціального забезпечення пенсійні системи незалежно від їх побудови мають забезпечувати досягнення чотирьох основоположних цілей з погляду окремого індивіда це вирівнювання споживання протягом всього життєвого циклу та страхування від ризику невизначеної тривалості життя. З погляду держави це скорочення бідності серед літнього населення та перерозподіл доходів «від багатих до бідних» [1]. На сьогодні досягнення зазначених цілей унеможливлюється (або принаймні значно утруднюється) через соціальну й економічну неготовність суспільних інститутів до реформаторських заходів,та через ризики та загрози пенсійній системі що цим супроводжується. Пенсійна система як складник фінансової системи держави не тільки знаходиться під впливом певних, зовнішніх ризиків і загроз, а й сама може бути їх джерелом, передусім для соціального, економічного та політичного складників безпеки держави, що, власне, й відбувається в Україні. Загрози пенсійній системі можна поділити на традиційні та новітні[3]. Традиційними загрозами вважаються такі як: демографічна ситуація:низький рівень народжуваності,тенденції тривалості життя та економічні чинники до них належать циклічність в економіці, безробіття, традиційно низький рівень заробітної плати та тіньові доходи населення. Демографічна ситуація у контексті пенсійної проблематики для її оцінки найчастіше використовують співвідношення кількості пенсіонерів до кількості платників пенсійних внесків. Такий показник може варіюватися за різними джерелами інформації, але згідно з оцінками Аналітично-дорадчого центру «Блакитна стрічка» в 2011 р. він складав 88 %17. Протягом 2012-2013 рр., відбувається незначне зниження показника до 87 %, після чого він починає стало зростати та складатиме у 2050 р. 117 %. Іншими словами, за умови збереження наявних демографічних тенденцій четверо працівників повинні будуть утримувати майже п’ятьох пенсіонерів [1]. Низький рівень народжуваності,згідно з прогнозами демографів тенденція до вимирання населення в Україні зберігається до 2050 р. Зниження тривалості життя ,згідно даних служби статистики:середня тривалість життя в Україні становить 70,4 роки (для чоловіків 65,2 року, для жінок – 75,5 року) та постійно зростає. Вказана тенденція може вважатися справедливою лише в короткочасній ретроспективі, тобто має локальний характер. Новітніми загрозами вважаються : виклики пострадянського розвитку та трансформація соціально-економічної моделі. На сьогодні масштаби впливу новітніх загроз пенсійній системі поступаються традиційним, пострадянський характер економіки разом із трансформаційними процесами в усіх сферах суспільного життя на сучасному етапі розвитку України не послабили дію та не звузили перелік традиційних загроз пенсійній системі, їхній перелік розширився за рахунок новітніх загроз, механізми дії багатьох з яких досі значною мірою не досліджено. Пенсійна система є не тільки об’єктом впливу зовнішніх загроз, а й джерелом для соціальної та економічної безпеки держави [2].
Примітки:
1. Демографічні та фінансові передумови пенсійної реформи в Україні: прогноз – 2050 : програма розвитку Організації Об’єднаних Націй в Україні / Аналітично-дорадчий центр «Блакитної стрічки» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://brc.undp.org.ua/ua/press/news/134 2. Коваль О. П. Ризики, загрози, пріоритети та наслідки реформування пенсійної системи України: аналіт. доп. / О. П. Коваль;за ред. Я. А. Жаліла. – К. : НІСД, 2012. – 112 с 3. Пищуліна, О. М. Криза розподільчої пенсійної системи в Україні та напрями диверсифікації пенсійного портфеля : аналіт. доп./ О. М. Пищуліна, О.П. Коваль, А. М. Авчухова. – К. : НІСД, 2010. – 104 с
