Чолач Софія, ЕкФ-44с
Сучасні економічні умови, які характеризуються динамічністю та складністю кон’юнктури ринку, посиленням конкурентної боротьби, швидкими та непередбачуваними змінами законодавства, зумовили розвиток стратегічного підходу до процесу управління фінансовою діяльністю підприємницьких структур.
Стратегічний підхід до процесу управління дає змогу підприємствам своєчасно та адекватно реагувати на зміни в середовищі їх функціонування та формувати конкурентні переваги, що в довгостроковій перспективі забезпечать зростання вартості господарських одиниць та досягнення ними стратегічних цілей [1].
Місце та роль фінансового аналізу в стратегічному управління визначається трактуванням його суті та співвідношенням аналізу та процесу управління.
Фінансовий аналіз – засіб пізнання фінансового механізму підприємства, процесів формування і використання фінансових ресурсів для здійснення діяльності. Це напрям економічного аналізу, який сприяє обґрунтуванню рішень в сфері фінансового управління. Як відомо, у процесі функціонування будь-якого підприємства циклічно відбувається:
• залучення необхідних ресурсів;
• використання їх у виробничому процесі;
• реалізація виробленої продукції і одержання кінцевих результатів.
Від того, наскільки оптимальним є співвідношення між складовими ресурсного потенціалу підприємства, наскільки ефективно та доцільно грошові кошти трансформуються в основні та оборотні засоби, стимулюють працівників, залежать одержані фінансові результати, фінансове становище підприємства, а отже благополуччя власників та інших зацікавлених осіб.
Основною метою фінансового аналізу є отримання невеликого числа ключових (найбільш інформативних) параметрів, що дають об’єктивну і точну картину фінансового стану підприємства, його доходів і видатків, змін у структурі активів і пасивів, в розрахунках з дебіторами і кредиторами.
Фінансовий аналіз, як метод пізнання економічних процесів і явищ, займає важливе місце в системі управління підприємством.
Основними функціями фінансового аналізу є [2, с. 15–16]:
– об’єктивна оцінка фінансового стану об’єкта аналізу;
– виявлення чинників і причин досягнутого стану;
– підготовка і обґрунтування управлінських рішень, що приймаються в сфері фінансів;
– виявлення і мобілізація резервів поліпшення фінансового стану діяльності підприємницьких структур.
Фінансовий аналіз слід виділяти як самостійний напрям дослідження, як окрему систему, оскільки його елементи присутні на кожному із етапів стратегічного управління: від визначення стратегічних цілей до реалізації стратегії та оцінки її ефективності. Щодо співвідношення оперативного та фінансового аналізу, то аналіз оцінки поточного стану організації передує фінансовому і є основою для його проведення.
Роль фінансового аналізу в системі управління підприємством визначається його перевагами, які дають змогу: створити інформаційну базу для прийняття стратегічних рішень на основі оцінювання внутрішнього та зовнішнього середовища; зменшити негативний вплив змін зовнішнього та внутрішнього середовища на результати діяльності підприємства; швидко реагувати на зміни та вносити відповідні корективи до стратегії, яка реалізується на даному етапі діяльності господарюючого суб’єкта; визначити необхідний рівень потенціалу підприємства та дію чинників зовнішнього середовища, які у поєднанні дають змогу досягнути його стратегічних цілей [3].
Отже, фінансовий аналіз є важливим інструментом в системі управління підприємством. Практично всі користувачі фінансової звітності підприємств використовують методи фінансового аналізу для прийняття управлінських рішень.
Список використаних джерел:
1. Володькина М.В. Стратегический менеджмент. – К.: Знання, 2008. – 149 с.
2. Кожанова Є.П., Отенко І.П. Економічний аналіз: Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2003. – 208с.
3. Уліганинець Г.П. До питання про сутність терміну «економічний потенціал» // Економічні науки /3. Фінансові відносини. – 2007. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/14.NTP_2007/Economics/ 21654.doc.htm
Сучасні економічні умови, які характеризуються динамічністю та складністю кон’юнктури ринку, посиленням конкурентної боротьби, швидкими та непередбачуваними змінами законодавства, зумовили розвиток стратегічного підходу до процесу управління фінансовою діяльністю підприємницьких структур.
Стратегічний підхід до процесу управління дає змогу підприємствам своєчасно та адекватно реагувати на зміни в середовищі їх функціонування та формувати конкурентні переваги, що в довгостроковій перспективі забезпечать зростання вартості господарських одиниць та досягнення ними стратегічних цілей [1].
Місце та роль фінансового аналізу в стратегічному управління визначається трактуванням його суті та співвідношенням аналізу та процесу управління.
Фінансовий аналіз – засіб пізнання фінансового механізму підприємства, процесів формування і використання фінансових ресурсів для здійснення діяльності. Це напрям економічного аналізу, який сприяє обґрунтуванню рішень в сфері фінансового управління. Як відомо, у процесі функціонування будь-якого підприємства циклічно відбувається:
• залучення необхідних ресурсів;
• використання їх у виробничому процесі;
• реалізація виробленої продукції і одержання кінцевих результатів.
Від того, наскільки оптимальним є співвідношення між складовими ресурсного потенціалу підприємства, наскільки ефективно та доцільно грошові кошти трансформуються в основні та оборотні засоби, стимулюють працівників, залежать одержані фінансові результати, фінансове становище підприємства, а отже благополуччя власників та інших зацікавлених осіб.
Основною метою фінансового аналізу є отримання невеликого числа ключових (найбільш інформативних) параметрів, що дають об’єктивну і точну картину фінансового стану підприємства, його доходів і видатків, змін у структурі активів і пасивів, в розрахунках з дебіторами і кредиторами.
Фінансовий аналіз, як метод пізнання економічних процесів і явищ, займає важливе місце в системі управління підприємством.
Основними функціями фінансового аналізу є [2, с. 15–16]:
– об’єктивна оцінка фінансового стану об’єкта аналізу;
– виявлення чинників і причин досягнутого стану;
– підготовка і обґрунтування управлінських рішень, що приймаються в сфері фінансів;
– виявлення і мобілізація резервів поліпшення фінансового стану діяльності підприємницьких структур.
Фінансовий аналіз слід виділяти як самостійний напрям дослідження, як окрему систему, оскільки його елементи присутні на кожному із етапів стратегічного управління: від визначення стратегічних цілей до реалізації стратегії та оцінки її ефективності. Щодо співвідношення оперативного та фінансового аналізу, то аналіз оцінки поточного стану організації передує фінансовому і є основою для його проведення.
Роль фінансового аналізу в системі управління підприємством визначається його перевагами, які дають змогу: створити інформаційну базу для прийняття стратегічних рішень на основі оцінювання внутрішнього та зовнішнього середовища; зменшити негативний вплив змін зовнішнього та внутрішнього середовища на результати діяльності підприємства; швидко реагувати на зміни та вносити відповідні корективи до стратегії, яка реалізується на даному етапі діяльності господарюючого суб’єкта; визначити необхідний рівень потенціалу підприємства та дію чинників зовнішнього середовища, які у поєднанні дають змогу досягнути його стратегічних цілей [3].
Отже, фінансовий аналіз є важливим інструментом в системі управління підприємством. Практично всі користувачі фінансової звітності підприємств використовують методи фінансового аналізу для прийняття управлінських рішень.
Список використаних джерел:
1. Володькина М.В. Стратегический менеджмент. – К.: Знання, 2008. – 149 с.
2. Кожанова Є.П., Отенко І.П. Економічний аналіз: Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2003. – 208с.
3. Уліганинець Г.П. До питання про сутність терміну «економічний потенціал» // Економічні науки /3. Фінансові відносини. – 2007. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/14.NTP_2007/Economics/ 21654.doc.htm
