Яцик Х.О.
Використання методів елімінування у фінансовому аналізі
Методи елімінування використовують в економічному аналізі для дослідження прямих чи обернених детермінованих факторних систем. Елімінування — це логічний метод, за допомогою якого абстрагується вплив низки факторів, які впливають на зміну досліджуваного параметра, і залишається в оцінках один, вплив якого вимірюють шляхом послідовної заміни його базового значення на значення порівняльної характеристики та зіставлення з попереднім результатом[1].
Елімінування — означає усунення, виключення впливу всіх, крім одного, факторів на величину результативного показника. Цей прийом виходить з умовного визнання того, що всі фактори змінюються незалежно один від одного: спочатку змінюється один, а всі інші залишаються без зміни; потім змінюються два; потім три і т.д. за незмінних інших. Це дає змогу визначити вплив кожного фактора на величину досліджуваного показника окремо[3].
В економічному аналізі найчастіше використовують такі методи елімінування: метод ланцюгових підстановок, метод різниці абсолютних величин, метод різниці відносних величин, метод перерахунку даних і метод пайової участі.
Метод ланцюгових підстановок використовують для розрахунку впливу окремих факторів на сукупний результат. Цей метод можна використовувати лише тоді, коли залежність має строго функціональний характер прямого чи обернено пропорційного зв'язку і виражена у вигляді алгебраїчної суми, добутку чи частки від ділення. Метод ланцюгових підстановок полягає у послідовній заміні базової величини впливу фактора на його аналізоване значення за умови, що значення інших факторів залишаються незмінними. Визначений результат порівнюють з попереднім і розраховують ступінь впливу аналізованого фактора.
Метод різниці абсолютних величин є частковим вираженням методу ланцюгових підстановок, який використовують під час дослідження двофакторних детермінованих залежностей мультиплікативного типу, коли один фактор виражає кількісні зміни, а другий — якісні. Наприклад, під час оцінок вартості випущеної продукції кількісним фактором є її обсяг, а якісним — ціна. Щоб визначити вплив кількісного фактора, необхідно його абсолютне відхилення помножити на базове значення якісного, а щоб визначити вплив якісного — його абсолютне відхилення помножити на аналізоване значення якісного.
Метод різниці відносних величин — логічний прийом, який дає змогу виділити з сукупності факторів вплив одного, якщо є детермінована факторна модель функціонального зв'язку, а значення впливу факторів виражені відносними величинами зміни.
Метод перерахунку даних як логічний прийом використовують, коли для виділення впливу окремих факторів перераховують його величини на зміну загального результату або визначають умовний загальний результат при зміні впливу аналізованого фактора. Скоригований результат порівнюють з базовим і визначають вплив аналізованого фактора.
Метод пайової участі полягає у тому, що за пропорційним поділом впливу факторів визначають їх частку в зміні загального результату.
Частка впливу може бути визначена за коефіцієнтами еластичності[1].
В аналітичній практиці широко застосовуються такі прийоми елімінування: метод ланцюгових підстановок; метод абсолютних різниць; метод відносних різниць; індексний метод.
Індексний метод застосовують для вивчення економічних явищ, які формуються під впливом кількох факторів, кожен з яких схильний до динамічних змін. Класичним прикладом такого об’єкта аналізу є обсяг реалізації (продажу) товарів, який формується під впливом певного фізичного обсягу товарів і цін на них[2].
Розглянуті методи аналізу багато років використовують у практиці аналітичної роботи, тому вони є традиційними. Якщо кількість врахованих факторів невелика і їх вплив на результати взаємодії можна виразити (хоча б умовно) у вигляді прямо пропорційної чи обернено пропорційної функціональної залежності, то визначення проводять за допомогою традиційних аналітичних прийомів - балансового, ланцюгових підстановок. Загальне правило математики - вибирати найпростіший і раціональний шлях розв'язку задачі - поширюється також на аналіз.
Список використаних джерел
1.Мних Є. В. Економiчний аналiз: Пiдручник / Є.В. Мних. – К.: Знання, 2011. – 630 с.
2.Економічний аналіз: Навч. посібник / М. А. Болюх, В. З. Бурчевський, М. І. Горбаток та ін.; За ред. акад. НАНУ, проф. М. Г. Чумаченка. — Вид. 2-ге,
перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2003. — 556 с.
3.Рзаєва Т. Г. Економічний аналіз: Навчальний посібник. – Хмельницький: ТПУ, 2012. – 285 с.
Використання методів елімінування у фінансовому аналізі
Методи елімінування використовують в економічному аналізі для дослідження прямих чи обернених детермінованих факторних систем. Елімінування — це логічний метод, за допомогою якого абстрагується вплив низки факторів, які впливають на зміну досліджуваного параметра, і залишається в оцінках один, вплив якого вимірюють шляхом послідовної заміни його базового значення на значення порівняльної характеристики та зіставлення з попереднім результатом[1].
Елімінування — означає усунення, виключення впливу всіх, крім одного, факторів на величину результативного показника. Цей прийом виходить з умовного визнання того, що всі фактори змінюються незалежно один від одного: спочатку змінюється один, а всі інші залишаються без зміни; потім змінюються два; потім три і т.д. за незмінних інших. Це дає змогу визначити вплив кожного фактора на величину досліджуваного показника окремо[3].
В економічному аналізі найчастіше використовують такі методи елімінування: метод ланцюгових підстановок, метод різниці абсолютних величин, метод різниці відносних величин, метод перерахунку даних і метод пайової участі.
Метод ланцюгових підстановок використовують для розрахунку впливу окремих факторів на сукупний результат. Цей метод можна використовувати лише тоді, коли залежність має строго функціональний характер прямого чи обернено пропорційного зв'язку і виражена у вигляді алгебраїчної суми, добутку чи частки від ділення. Метод ланцюгових підстановок полягає у послідовній заміні базової величини впливу фактора на його аналізоване значення за умови, що значення інших факторів залишаються незмінними. Визначений результат порівнюють з попереднім і розраховують ступінь впливу аналізованого фактора.
Метод різниці абсолютних величин є частковим вираженням методу ланцюгових підстановок, який використовують під час дослідження двофакторних детермінованих залежностей мультиплікативного типу, коли один фактор виражає кількісні зміни, а другий — якісні. Наприклад, під час оцінок вартості випущеної продукції кількісним фактором є її обсяг, а якісним — ціна. Щоб визначити вплив кількісного фактора, необхідно його абсолютне відхилення помножити на базове значення якісного, а щоб визначити вплив якісного — його абсолютне відхилення помножити на аналізоване значення якісного.
Метод різниці відносних величин — логічний прийом, який дає змогу виділити з сукупності факторів вплив одного, якщо є детермінована факторна модель функціонального зв'язку, а значення впливу факторів виражені відносними величинами зміни.
Метод перерахунку даних як логічний прийом використовують, коли для виділення впливу окремих факторів перераховують його величини на зміну загального результату або визначають умовний загальний результат при зміні впливу аналізованого фактора. Скоригований результат порівнюють з базовим і визначають вплив аналізованого фактора.
Метод пайової участі полягає у тому, що за пропорційним поділом впливу факторів визначають їх частку в зміні загального результату.
Частка впливу може бути визначена за коефіцієнтами еластичності[1].
В аналітичній практиці широко застосовуються такі прийоми елімінування: метод ланцюгових підстановок; метод абсолютних різниць; метод відносних різниць; індексний метод.
Індексний метод застосовують для вивчення економічних явищ, які формуються під впливом кількох факторів, кожен з яких схильний до динамічних змін. Класичним прикладом такого об’єкта аналізу є обсяг реалізації (продажу) товарів, який формується під впливом певного фізичного обсягу товарів і цін на них[2].
Розглянуті методи аналізу багато років використовують у практиці аналітичної роботи, тому вони є традиційними. Якщо кількість врахованих факторів невелика і їх вплив на результати взаємодії можна виразити (хоча б умовно) у вигляді прямо пропорційної чи обернено пропорційної функціональної залежності, то визначення проводять за допомогою традиційних аналітичних прийомів - балансового, ланцюгових підстановок. Загальне правило математики - вибирати найпростіший і раціональний шлях розв'язку задачі - поширюється також на аналіз.
Список використаних джерел
1.Мних Є. В. Економiчний аналiз: Пiдручник / Є.В. Мних. – К.: Знання, 2011. – 630 с.
2.Економічний аналіз: Навч. посібник / М. А. Болюх, В. З. Бурчевський, М. І. Горбаток та ін.; За ред. акад. НАНУ, проф. М. Г. Чумаченка. — Вид. 2-ге,
перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2003. — 556 с.
3.Рзаєва Т. Г. Економічний аналіз: Навчальний посібник. – Хмельницький: ТПУ, 2012. – 285 с.
