Стратегічні орієнтири » Сучасні тенденції фінансового ринку 2014 » Куцах Г.П. Банківський нагляд за платіжними системи в Україні
Информація до матеріалу
  • Переглядів: 1506
  • Автор: MMM
  • Дата: 27-04-2014, 10:58
 (голосов: 0)
27-04-2014, 10:58

Куцах Г.П. Банківський нагляд за платіжними системи в Україні

Категорія: Сучасні тенденції фінансового ринку 2014

Куцах Г.П.
Магістр кафедри фінансів, грошового обігу і кредиту
Львівський національний університет імені Івана Франка

Банківський нагляд за платіжними системи в Україні

З метою гарантування безперервного та ефективного функціонування платіжних систем центральними банками багатьох країн світу здійснюється нагляд (оверсайт) платіжних систем та систем розрахунків. Сьогодні все більше центральних банків у різних країнах здійснюють оверсайт – функцію сучасного центрального банку спрямовану на забезпечення безперервного та ефективного функціонування платіжних систем. Більше того, оверсайт став однією з ключових функцій центральних банків. Це пов’язано з тим, що у всьому світі платіжні системи стали невід’ємною частиною економіки та банківської сфери. Ефективність та надійність їхньої діяльності відіграє вирішальну роль для стабільного та успішного функціонування фінансової системи, а їх діяльність може суттєво впливати на роботу інших суб’єктів ринку і пов’язана із суттєвими ризиками. Тому питання управління потенційними ризиками, пов’язаними з діяльністю платіжних систем, привертає все більше уваги регуляторних органів, а кількість країн, центральні банки яких зосереджують свою увагу на нагляді за платіжними системами як одному з напрямів діяльності зростає із року в рік.
Відповідно до досліджень Світового банку у 2010 році оверсайт здійснювали центральні банки 99 країн (80%) із 139 опитаних, а у 106 (85%) з них вже був окремий підрозділ, що відповідає за здійснення оверсайта платіжних систем. Наприклад, Федеральна Резервна Система США визначила свої повноваження у сфері регулювання діяльності платіжних систем у ще у 1980 році, Південно-Африканський резервний банк – у 1998році, Банк Японії – у 2002році [1,c.86].
В Україні ринок платіжних систем також має велике значення та постійно розвивається як кількісно, так і якісно, тому НБУ для визначення основних засад політики здійснення нагляду (оверсайта) платіжних систем схвалив Концепцію запровадження нагляду (оверсайта) за платіжними системами в Україні в 2010 році [4].
Верховною Радою України в 2012 році прийнято зміни до Законів України “Про Національний банк України” [2], “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” [3], відповідно до яких на НБУ покладено виконання функції нагляду (оверсайта) за платіжними системами.
Національний банк України отримав право встановлювати порядок здійснення нагляду платіжних систем, визначати категорії важливості платіжних систем та вимоги до них, оцінювати платіжні системи на відповідність встановленим вимогам та міжнародним стандартам оверсайта, проводити перевірки об’єктів нагляду (оверсайта) тощо.
Крім того, прийнято зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення, якими встановлено відповідальність об’єктів нагляду (оверсайта) за порушення законодавства України у сфері платіжних систем.
Об’єктами нагляду за платіжними системами в Україні є:
 системно важливі платіжні системи.
До категорії системно важливих платіжних систем в Україні належить Система електронних платежів (СЕП) НБУ, яка відіграє ключову роль у фінансовій інфраструктурі країни, і через яку в 2013 році здійснено95 % міжбанківських переказів у національній валюті в межах України[6, с.19]. Також до цієї категорії можна зачислити платіжні системи, створені установами з розгалуженою міжфілійною структурою, обсяги переказів у яких є суттєвими для функціонування економіки країни.
 системи роздрібних платежів і розрахунків, платіжні засоби та платіжні інструменти.
Системи роздрібних платежів і розрахунків мають сприяти підвищенню ефективності всієї фінансової системи, укріпленню довіри суспільства до безготівкових розрахунків загалом. До категорії систем роздрібних платежів і розрахунків належать внутрішньо державні та створені резидентами міжнародні системи розрахунків електронними платіжними засобами, системи переказу коштів, системи електронних грошей тощо.
Національний банк для визначення переліку систем роздрібних платежів і розрахунків, які підлягають нагляду, має оцінювати системне або соціальне значення окремих систем, взаємозв’язок між різними системами, характер ризиків, пов’язаних з окремою системою[4].
Об’єктами нагляду, на нашу думку, також має бути безпека та ефективність традиційних й інноваційних платіжних засобів і платіжних інструментів.
 системи розрахунків за угодами щодо цінних паперів.
Фінансові та операційні проблеми в суб’єктів, які виконують ключові функції в розрахунковому процесі, або в користувачів відповідних систем можуть призвести до значної втрати ліквідності або кредитоспроможності інших учасників. З метою безпеки та надійності систем розрахунків за угодами щодо цінних паперів має здійснюватися аналіз усіх видів ризиків у цих системах, а також джерел виникнення цих ризиків. Національний банк під час нагляду за системами розрахунків за угодами щодо цінних паперів, на нашу думку, має співпрацювати з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
 учасники та користувачі міжнародних платіжних систем, створених нерезидентами[4].
Учасниками та користувачами міжнародних платіжних систем є переважна більшість банків України, окремі небанківські фінансові установи. Кількість та суми транскордонних і внутрішньо державних операцій, проведених з використанням міжнародних платіжних систем в Україні, щорічно збільшуються. З огляду на це об’єктами нагляду НБУ мають бути учасники та користувачі міжнародних платіжних систем, створених нерезидентами, які уклали з платіжними організаціями цих систем відповідні договори. НБУ під час нагляду (оверсайта) має співпрацювати з центральними банками країн, на території яких зареєстровано платіжну організацію відповідної системи.
Діяльність НБУ, що пов’язана з наглядом (оверсайтом) за платіжними системами, має включати такі етапи: моніторинг, оцінювання та ініціювання,у разі необхідності, змін.
При виконанні моніторингу платіжних систем НБУ може використовувати різні джерела інформації, в тому числі: публічно доступні дані про структуру та функціонування платіжної системи; офіційні документи платіжної системи; регулярні та спеціальні звіти про діяльність платіжної системи (кількість та суми операцій тощо) та показники фінансового стану; матеріали про результати самооцінки, проведеної платіжною організацією з питань відповідності функціонування системи політиці нагляду (оверсайта) центрального банку; інформацію за результатами перевірок на місцях; інформацію від інших державних органів і користувачів платіжної системи тощо.
Відомості, отримані на етапі моніторингу, повинні служити основою для виконання наступного етапу оверсайта, яким є оцінювання.
При оцінюванні платіжної системи НБУ повинен приділяти особливу увагу здатності платіжної системи надавати швидкі, безпечні та економічно вигідні послуги суб’єктам економіки для створення сприятливих умов функціонування фінансових ринків і економіки в цілому; ефективності та надійності схем взаєморозрахунків за проведеними операціями щодо переказу коштів; дієвості політики управління ризиками, що проводиться платіжною організацією платіжної системи тощо.
За результатами оцінювання передбачена підготовка Національним банком України висновків про відповідність платіжної системи встановленим вимогам, її надійності та ефективності.
Якщо висновки говорять про невідповідність платіжної системи встановленим вимогам, НБУ переходить до здійснення третього етапу оверсайта – ініціювання змін щодо побудови або функціонування платіжної системи.
Для ініціювання змін НБУ може вживати певних заходів, у тому числі ведення переговорів з платіжною організацією платіжної системи, її учасниками з метою приведення їх діяльності у відповідність до встановлених вимог; оприлюднення інформації з висновками про оцінку платіжної системи; повідомлення підрозділу банківського нагляду, іншим державним регуляторам і компетентним органам про порушення платіжною організацією платіжної системи, її учасниками встановлених вимог; застосування заходів впливу, серед яких письмове попередження про необхідність усунення порушень, накладення штрафів на керівників платіжної системи та її учасників, прийняття рішення про обмеження або припинення в платіжній системі здійснення окремих видів операцій, скасування узгодження правил платіжної системи[5, с.21].
Незалежно від того створена платіжна система приватною, державною установою або центральним банком найважливішим питанням є виявлення та ефективне управління ризиками в цій системі. Тому НБУ, на наш погляд, запроваджуючи нагляд за платіжними системами, повинен впровадити комплекс заходів, які б дозволили захистити фінансову систему від впливу системного та інших ризиків, які властиві платіжним системам.
Національний банк під час оцінювання кожної платіжної системи особливу увагу має приділяти здатності платіжної системи надавати швидкі, безпечні та економічно вигідні послуги суб’єктам економіки з метою створення сприятливих умов для функціонування фінансових ринків та економіки загалом, ефективності і надійності схем взаєморозрахунків за проведеними операціями з переказу коштів та дієвості політики управління ризиками, яку проводить платіжна організація платіжної системи.
Зауважимо, що Національний банк під час здійснення нагляду за платіжними системами, крім вищезазначеного, за участю інших державних органів може вирішувати й інші завдання державної політики, зокрема, щодо захисту прав споживачів, протидії анти конкурентній практиці окремих учасників платіжних систем, протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом.
З метою вдосконалення системи міжбанківських розрахунків необхідним, на наш погляд, є підвищення рівня автоматизації вітчизняних банківських установ, мінімізація інформаційних ризиків банківської діяльності, вдосконалення нормативно-правової бази, подальший розвиток СЕП НБУ та нагляд регулятора за діяльністю платіжних систем.
Таким чином, діяльність НБУ щодо нагляду за платіжними системами сприятиме виявленню та попередженню проявів ризиків, захисту інтересів їхніх користувачів та підтримці довіри населення до платіжних систем та платіжних інструментів.

Література:
1. Балакіна Ю.Регулювання та нагляд (оверсайт) за платіжними системами в Україні: правовіоснови / Ю.Балакіна // Фінансово-кредитнадіяльність: проблеми теорії та практики. – 2013. – Вип. 2. – С. 85 –93.
2. Закон України “Про Національний банк України” від 20.05.1999 р. №679-XIV (зі змінами і доповненнями) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/679-14/
3. Закон України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” від 05.04.2001 р. №2346-ІІІ (зі змінами і доповненнями) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2346-14
4. Концепція запровадження нагляду (оверсайта) за платіжними системами в Україні, затв. Постановою Правління НБУ 15.09.2010 р. №426 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/v0426500-10
5. Махаєва О. Оверсайт як функція центрального банку та концепція його введення в Україні / О. Махаєва // Вісник НБУ. – 2011. – №4. – С.18–22.
6. Система електронних платежів Національного банку України та діяльність банків України на ринку платіжних карток у 2013 році // Вісник НБУ. – 2014. – №3. – С.19–21.

Посилання: Банківський нагляд

Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Июнь 2020 (3)
Май 2020 (109)
Апрель 2020 (6)
Март 2020 (6)
Декабрь 2019 (1)
Ноябрь 2019 (26)
^