Стратегічні орієнтири » Фінансова безпека 2014 » Перловська І.П. Вплив корпоративних конфліктів на фінансову безпеку суб'єктів господарювання
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
12-05-2014, 23:03

Перловська І.П. Вплив корпоративних конфліктів на фінансову безпеку суб'єктів господарювання

Категорія: Фінансова безпека 2014

Перловська І.П., 2014
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-31с

Вплив корпоративних конфліктів на фінансову безпеку суб'єктів господарювання

Корпоративний конфлікт – це істотні розбіжності між акціонерами акціонерного товариства, а також між акціонерами акціонерного товариства і самим товариством в особі його органів управління та посадових осіб щодо питань корпоративного управління товариством і його фінансово-господарської діяльності, викликані різним розумінням акціонерами і посадовими особами акціонерного товариства окремих положень корпоративного законодавства України.
Складовими корпоративного конфлікту в системі господарського товариства є:
• суб’єкти (учасники корпоративних відносин) – носії загально-корпоративних або індивідуально-корпоративних інтересів;
• об’єкт – те благо, на досягнення якого спрямовані інтереси суб’єктів конфлікту; як матеріальне (майно товариства, його прибуток, в тому числі у формі дивідендів), так і нематеріальне благо (участь в управлінні справами товариства, забезпечення контролю за діяльністю товариства, використання можливостей товариства – договірних зв’язків, інсайдерської інформації тощо);
• причини конфлікту (ті обставини, що викликали появу конфліктної ситуації) [2, c.222-223].
Корпоративні конфлікти в акціонерних товариствах виникають, в основному, з двох причин:
1) порушення балансу інтересів (конфлікт інтересів);
2) порушення законодавства (а тому числі й локальних актів) [1, с.74].
Основними групами корпоративних конфліктів є:
• конфлікт між мажоритарними і міноритарними акціонерами (так звана практика greenmail’а (корпоративного шантажу). Основою конфлікту являється спонукання мажоритарних акціонерів до викупу акцій з ціллю отримання для себе матеріальної вигоди з можливим використання, в разі відмови, загрози пред’явлення судового позову товариству;
• конфлікти між акціонерами і менеджером. Основою конфлікту є боротьба за посаду керівника виконавчого органу, котрий заважає реалізації прав акціонерів;
• конфлікт між різними органами управління юридичної особи. Основою конфлікту є з’ясування повноважень (наприклад, втручання наглядової ради корпоративного інвестиційного фонду в оперативну роботу компанії по управлінню активами);
• конфлікт між інвестором і власником у зв’язку з поглинанням ззовні. Основою конфлікту є боротьба за контроль над товариством (наприклад, отримання у управління акцій на час проведення загальних зборів) [3, с. 43].
Корпоративні конфлікти перешкоджають розвитку фондового ринку як інструменту залучення фінансування і негативно впливають на залучення інвестицій в Україні у зв’язку з тим, що, як правило, їх результатом є порушення майнових прав сторони (інвестора, кредитора тощо). Також корпоративні конфлікти, з одного боку, відлякують так званих "цивілізованих інвесторів", а, з іншого боку, часто ініціюються інвесторами (як внутрішніми, так і зовнішніми), не звиклими і не охочими платити справедливу ціну за українські підприємства.
В окремих випадках мають місце корпоративні конфлікти, які призвели до краху підприємств.
Окрім судового методу вирішення корпоративних конфліктів, існують також альтернативні способи, до яких прийнято відносити:
1) Переговори між контрагентами.
2) Медіацію – вирішення спору шляхом залучення нейтральної кандидатури (медіатора), яка сприяє укладенню взаємовигідної угоди.
3) Арбітраж – вирішення спору із залученням арбітру, який уповноважений винести обов’язкове для сторін рішення [4].
Отже, для подолання корпоративних конфліктів необхідно намагатись попереджувати та регулювати суперечності на початковій стадії шляхом мирних переговорів та збалансованого розподілу повноважень. Вдосконалення законодавства України, зокрема у сфері корпоративного бізнесу, дасть змогу зменшити ризики появи корпоративних конфліктів внаслідок використання неточностей та суперечностей законодавства, корпоративний шантаж та зловживання правом.
Дотримання принципів максимальної відкритості та прозорості, а також факторів, що визначають рівень корпоративної культури: відношення власності, відносини із зацікавленими групами, фінансова культура акціонерного товариства, діяльність Спостережної ради та ініціатива в області корпоративного управління дозволять значно знизити ризик виникнення корпоративних конфліктів.

Список використаної літератури:
1. Корпоративне управління: навч. посібник/ М.О. Горинь, О.С. Сенишин, Н.С. Чопко. – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2012. – 664с.
2. Жорнокуй Ю. М. Причини виникнення корпоративних конфліктів в акціонерних товариствах // Вдосконалення правового регулювання корпоративних відносин : зб. наук.пр. / НаПрНУкраїни, НДІ приват. права і підприємництва ; редкол.: О. Д. Крупчан [та ін.] ; за ред. д-ра юрид. наук, акад. НаПрН України В. В. Луця. – К. : Ред. журн. «Право України», 2013. – 168с – (Наук. зб. «Академічні правові дослідження». Дод. до юрид. журн. «Право України» ; вип. 10).
3. Трофименко М, Караєва Г. Медіація як метод вирішення спорів щодо реструктуризації заборгованості [Електронний ресурс]. – Режим доступу : URL: http://legalweekly.com.ua/index.php?id=16061&show=news&&newsid= 122937 – щотижнева інформаційно-правова газета «Правовий тиждень».
4. Лазуренко В.И., Лазуренко Ю.В. Корпоративные конфликты. Рейдерство / Под общ ред. В.И.Лазуренко. – Донецк: «Світ книги», 2012. – 658 с.
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Декабрь 2021 (4)
Ноябрь 2021 (6)
Октябрь 2021 (69)
Май 2021 (4)
Апрель 2021 (8)
Декабрь 2020 (17)
^