Стратегічні орієнтири » Сучасні тенденції державних фінансів 2014 » Масола М.В. Ризики впровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування в економіці України
Информація до матеріалу
  • Переглядів: 1356
  • Автор: masola23
  • Дата: 20-05-2014, 19:39
 (голосов: 0)
20-05-2014, 19:39

Масола М.В. Ризики впровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування в економіці України

Категорія: Сучасні тенденції державних фінансів 2014

Масола М.В.

Ризики впровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування в економіці України

Пенсійне забезпечення є одним із видів соціального забезпечення непрацездатних громадян в Україні. Значення пенсійного забезпечення для соціального захисту громадян важко переоцінити: пенсійні виплати отримує велика кількість осіб, при цьому для більшості з них ці виплати є основними і такими, що мають сплачуватись на рівні не нижче від мінімальних соціальних стандартів – прожиткового мінімуму, мінімальної заробітної плати і мінімальної пенсії. Достатній рівень пенсійного забезпечення є одним з мінімальних державних соціальних стандартів, який забезпечується за рахунок коштів системи загальнообов’язкового державного пенсійного та соціального страхування, а також за рахунок коштів Державного та місцевих бюджетів.
В останні роки теоретичні та практичні аспекти розвитку системи пенсійного забезпечення знайшли висвітлення у наукових працях вітчизняних вчених-економістів: Д.Аблязова, В.Безугли, С.Білої, В.Вісе, О.Коваля, Ю. Конопліної, О.Мелешка, С. Мельника, В.Плиси та низки інших.
Основні ризики запровадження обов’язкової НПС другого рівня можна поділити на зовнішні та внутрішні. До зовнішніх ризиків можна віднести макроекономічні ризики, пов’язані з фінансово-економічними кризами, що обумовлює низькі темпи економічного зростання та, відповідно, низький рівень заробітних плат та пенсій, високий рівень інфляції, що може знецінити пенсійні заощадження, а також протиправні дії третіх осіб: ризик втрати пенсійних активів унаслідок дій контрагентів за угодами, наприклад, непоставка активу на умовах передплати чи навпаки, банкрутство банку, в якому розміщено депозит, комп’ютерне шахрайство тощо.
До внутрішніх ризиків відносяться наступні [1]:
- ринковий: ризик зменшення накопичень унаслідок дії ринкових чинників: падіння вартості окремого емітента, дія фінансових криз тощо. Певним чином це також можна кваліфікувати як ризик несвідомого неналежного управління;
- неналежне управління грошовими коштами: свідомі дії посадових осіб компанії з управління активами, внаслідок яких відбувається зменшення вартості пенсійних активів;
- демографічний: ризик збільшення «коефіцієнта системного навантаження» – відношення кількості пенсіонерів до кількості платників пенсійних внесків. Згідно з оцінками Аналітично-дорадчого центру «Блакитна стрічка», в Україні у 2011 році він дорівнює 88 % [54]. За прогнозом протягом 2012-2013 років відбувається незначне зниження показника до 87 %, після чого він починає стало зростати та сягне у 2050 році 125 %. Тобто, за умови збереження існуючих демографічних тенденцій четверо працівників повинні будуть утримувати п’ятьох пенсіонерів.;
- тіньова зайнятість та тіньові доходи: тіньова зайнятість в умовах трансформаційної економіки є абсолютно очевидним фактом, а її нелегальність обумовлена слабкістю соціально-економічних інститутів. - низький рівень заробітної плати: низька продуктивність праці по відношенню до економічно розвинених країн обумовлює низьку заробітну плату (або навпаки), підвищення цих показників неможливе без модернізації виробництва.;
- збільшення дефіциту бюджету ПФУ: запровадження обов’язкової НПС за рахунок зменшення надходжень коштів до системи соціального страхування збільшує дефіцит державних фінансів, що при невмілому регулюванні може спричинити інфляцію та інші негативні наслідки;
- низький рівень довіри населення до НПС: опитування засвідчило, що державним фінансовим установам довіряють більше, ніж приватним, проте навіть до них довіра є низькою. Приватним банкам довіряють близько 15 % громадян України, за ними йдуть страхові компанії (11 %) та інвестиційні фонди (6 %).
Зменшення негативного впливу ризиків від впровадження загальнообов’язкової НПС II рівня можливе за рахунок інституційних та економічних важелів та може мати значний ефект. Так, врахування оподаткування тіньових заробітних плат на середньому рівні 10 % від ВВП дає змогу зменшити дефіцит бюджету ПФУ майже на 2 % ВВП для всіх сценаріїв. З урахуванням проведених розрахунків та аналізу можливих ризиків можна стверджувати, що впровадження загальнообов’язкової НПС II рівня дає позитивний ефект, проте має супроводжуватися запровадженням системи гарантування їх збереження [3].

Література:

1. Харазішвілі Ю.М. Тіньова зайнятість та тіньова оплата праці в Україні: оцінки та прогнози / Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право): наук. журн. – К.: НАУ, 2011. – № 4.Т 1. – С. 171-182.
2. Щодо прогнозування наслідків запровадження загальнообов'язкової накопичувальної пенсійної системи для економіки України в довгостроковій перспективі. Аналітична записка [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.niss.gov.ua/articles/833/
3. Яшник Г. Л. Зарубіжний досвід реформування системи пенсійного забезпечення / Г. Л. Яшник // Державне управління: теорія та практ. – 2011. – № 1. – С. 237-245.

Посилання: накопичувальна пенсійна система

Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Май 2021 (4)
Апрель 2021 (8)
Декабрь 2020 (17)
Ноябрь 2020 (16)
Октябрь 2020 (83)
Сентябрь 2020 (15)
^