УДК 336
© Бідник Р.Р., 2014
ЛНУ iменi Iвaнa Фрaнкa, ЕкдМ-51с
Податки є складною й надзвичайно впливовою на всі економічні явища та процеси фінансовою категорією, саме податкова система справляє значний вплив на стабільність фінансового стану господарюючих суб’єктів. Сукупність усіх податкових платежів на рівні підприємства, галузі, регіону та країни у цілому встановлює рівень податкового навантаження.
Оптимізація податкового навантаження є пріоритетним питанням сьогодення, оскільки рівень податкового тиску на економіку впливає на інтереси усіх громадян. Надмірне податкове навантаження є негативним фактором податкової політики, яке не дає нормально функціонувати підприємствам та стримує їхню ділову активність. Своєю чергою, надмірно низький рівень податкового навантаження – це недоодержання податкових платежів, що не дає змоги державі повною мірою виконувати свої функції. Під оптимальним рівнем податкового навантаження розумують рівень, при якому платники податків, відносно до своєї платоспроможності, згодні платити встановлені державою податкові платежі, одержуючи від держави якісні суспільні блага [2,с.18].
Питання податкового навантаження, його оптимізації та впливу на економічну активність і доходи платників були предметом досліджень таких вчених як: Е. Селігмана, К. Брауеар, П. Мікеладзе, А. Соколова, К. Шмельова, А. Гарбергерома, Дж. Стігліца, В.Андрущенка, В. Вишневського, І. Луніної, А. Соколовської, В. Федосова, Л. Шаблистої та іниших. Проте спеціальних досліджень з питань податкового навантаження в Україні, незважаючи на дискусійний характер багатьох аспектів цієї проблеми, досі немає [4].
Для визначення особливостей оптимізації податкового навантаження окреслимо поняття «податкове навантаження». Існує багато підходів до визначення цього поняття, але загалом навантаження розглядають як ефект впливу податків на економіку в цілому та на окремих їх платників, пов'язаний з економічними обмеженнями, що виникають у результаті сплати податків і відволікання коштів від інших можливих напрямів їх використання.
З метою оптимізації податкового тягаря в Україні потрібно вирішити ряд проблем, які стоять перед вітчизняною економікою. Насамперед це можливо лише за умови перерозподілу податкового навантаження між добросовісними й недобросовісними (тіньовими) платниками податків та удосконалення системи податкових пільг. Тобто детінізація економіки є однією з найважливіших передумов для коректного визначення і перерозподілу податкове навантаження на суб’єкти господарювання.
Досвід зарубіжних країн доводить, що основним завданням оптимізації податкового тиску є не зниження загального рівня податкового навантаження, а забезпечення стабільності та надійності податкового законодавства, максимальне наближення його до європейських зразків. Можна стверджувати, що основною передумовою оптимізації податкового навантаження є вирішення проблеми законодавчого врегулювання податкової сфери України, а точніше усунення колізій в законодавстві, удосконалення системи стягнення податків, а також наближення до міжнародних стандартів, тобто переймання позитивного закордонного досвіду, який буде доцільно застосовувати в українських реаліях.
На сьогоднішній день немає однозначної думки щодо методики оцінки податкового тягаря, а тому, як наслідок, немає коректної оцінки важкості податкового навантаження на вітчизняну економіку. Важливою передумовою оптимізації податкового навантаження є врегулювання на законодавчому рівні питання щодо розрахунку податкового тягаря на макро-, мезо- і мікрорівні. Прийняття конкретної методики для його розрахунку по всій території України дасть можливість точніше визначити напрями реформування вітчизняної податкової системи для оптимізації податкового навантаження.
Процедура оптимізації податкового навантаження на макроекономічному рівні являє собою процес вибору найкращих форм і методів організації оподаткування на підставі врахування умов і особливостей функціонування суб’єктів національної економіки з метою максимізації їхніх доходів. Тобто в процесі оптимізації повинні розв’язуватись такі завдання: створення умов для реалізації прагматичного фінансового компромісу між потребами держави в коштах та інтересами платників податків, реалізація якого повинна сприяти соціально-економічному розвитку країни; забезпечення диференційованого оподаткування доходів юридичних і фізичних осіб; забезпечення синхронності позитивного впливу форм і методів оподаткування на доходи юридичних і фізичних осіб в часі; заохочення платників до збільшення отриманого доходу та забезпечення його правової регламентації [3,с.234].
Одним з першочергових завдань уряду має стати збалансування рівня податкового навантаження між усіма регіонами України відповідно до обсягів валового внутрішнього продукту з урахуванням концентрації суб’єктів господарювання на певних територіях, регіональної спеціалізації, соціально-економічних і політичних умов. Вирішити цю проблему можна шляхом удосконалення механізмів оподаткування, встановлення рівномірних податкових ставок для всіх суб’єктів господарювання, надання обґрунтованих податкових пільг та інших преференцій.
Забезпечення рівномірності й пропорційності розподілу податкового навантаження в регіональному розрізі є важливим завданням уряду для здійснення ефективного управління фінансовою системою країни, що визначає актуальність питання та потребує проведення подальших поглиблених аналітичних досліджень у цьому напрямі.
Реформування оптимізації податкового навантаження необхідно провадити шляхом послаблення податкового тиску щодо тих, хто платить податки і інвестує кошти у виробництво. Для цього необхідно насамперед зменшити кількість податків, тому що наше податкове законодавство цим переобтяжене.
У вітчизняній податковій системі є надзвичайно велика кількість податкових пільг, перелік яких постійно змінюється. Труднощі податково-пільгового стимулювання в Україні викликають необхідність зниження загальної кількості податкових пільг, що сприятиме формування справедливої податкової систем за рахунок вирівнювання податкового навантаження серед суб’єктів господарювання з одночасним зменшенням податкового тиску. З іншого боку, цей важіль державної стимулювальної політики не може бути проігнорованим до кінця, так як податкові пільги є дієвим інструментом стимулювання інвестиційно-інноваційної діяльності. Тому для поліпшення фінансового стану суб’єктів господарювання уряд може застосовувати податкові відстрочки та розстрочки у вигляді списання нарахованих пені і штрафів для стимулювання розвитку галузей народного господарства[1, с.217].
Щодо мікрорівня, то тут суб’єкти господарювання здійснюють оптимізацію податкового тиску на них за допомогою податкового планування, під яким розуміють використання платником податків усіх припустимих законних засобів для мінімізації податкових зобов’язань. Податкове планування, як інструмент зниження податкового тягаря, повинно базуватися на існуючому податковому законодавстві і виключати незаконне ухилення від сплати податків, а його правильне проведення допоможе одержати у розпорядження суб’єктів підприємницької діяльності заощаджену від оподаткування частину прибутку, придатну для подальших інвестицій.
Отже, оптимальний рівень податкового навантаження є важливим чинником для забезпечення ділової активності, розвитку виробництва та економіки в цілому, а також соціально-політичної стабільності крани.
Для поліпшення свого становища Україні необхідно поступово знижувати податкове навантаження, використовуючи міжнародний досвід, адаптуючи його до специфіки та умов розвитку нашої країни, створювати умови, в яких майже неможливо буде ухилитися від сплати податкових зобов’язань, що призведе до поступового збільшення надходжень до державного бюджету, а також подбати про те, щоб податкові надходження були доцільно розподілені. За умови ефективного реформування податкової системи в частині зниження реального податкового навантаження, Україна матиме шанси стати серйозним суб’єктом податкової конкуренції на світовому просторі.
Примітки:
1. Дропа Я.В. Податкове навантаження та вплив на економіку України / Я. Дропа, І. Чабан // Формування ринкової економіки в Україні. – 2009. – № 19. – С. 213-218.
2. Корнус В. Оцінка податкового навантаження на рівні підприємств / В. Корнус, В. Квасов, О. Пономарьов // Економіст. – 2010. – № 10 – С. 17-19.
3. Махмудов Х. З. Оптимізація податкового навантаження у системі заходів державного регулювання економіки // Наукові праці. — Полтава, 2011. — №2 — С.233–239.
4. Селіверстова І.О. Податкове навантаження на суб’єктів господарювання в Україні/ І.О. Селіверстова, Т.В. Скупова // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/2009 1/Skupova 109.html
© Бідник Р.Р., 2014
ЛНУ iменi Iвaнa Фрaнкa, ЕкдМ-51с
Напрями оптимізації податкового навантаження в Україні
Податки є складною й надзвичайно впливовою на всі економічні явища та процеси фінансовою категорією, саме податкова система справляє значний вплив на стабільність фінансового стану господарюючих суб’єктів. Сукупність усіх податкових платежів на рівні підприємства, галузі, регіону та країни у цілому встановлює рівень податкового навантаження.
Оптимізація податкового навантаження є пріоритетним питанням сьогодення, оскільки рівень податкового тиску на економіку впливає на інтереси усіх громадян. Надмірне податкове навантаження є негативним фактором податкової політики, яке не дає нормально функціонувати підприємствам та стримує їхню ділову активність. Своєю чергою, надмірно низький рівень податкового навантаження – це недоодержання податкових платежів, що не дає змоги державі повною мірою виконувати свої функції. Під оптимальним рівнем податкового навантаження розумують рівень, при якому платники податків, відносно до своєї платоспроможності, згодні платити встановлені державою податкові платежі, одержуючи від держави якісні суспільні блага [2,с.18].
Питання податкового навантаження, його оптимізації та впливу на економічну активність і доходи платників були предметом досліджень таких вчених як: Е. Селігмана, К. Брауеар, П. Мікеладзе, А. Соколова, К. Шмельова, А. Гарбергерома, Дж. Стігліца, В.Андрущенка, В. Вишневського, І. Луніної, А. Соколовської, В. Федосова, Л. Шаблистої та іниших. Проте спеціальних досліджень з питань податкового навантаження в Україні, незважаючи на дискусійний характер багатьох аспектів цієї проблеми, досі немає [4].
Для визначення особливостей оптимізації податкового навантаження окреслимо поняття «податкове навантаження». Існує багато підходів до визначення цього поняття, але загалом навантаження розглядають як ефект впливу податків на економіку в цілому та на окремих їх платників, пов'язаний з економічними обмеженнями, що виникають у результаті сплати податків і відволікання коштів від інших можливих напрямів їх використання.
З метою оптимізації податкового тягаря в Україні потрібно вирішити ряд проблем, які стоять перед вітчизняною економікою. Насамперед це можливо лише за умови перерозподілу податкового навантаження між добросовісними й недобросовісними (тіньовими) платниками податків та удосконалення системи податкових пільг. Тобто детінізація економіки є однією з найважливіших передумов для коректного визначення і перерозподілу податкове навантаження на суб’єкти господарювання.
Досвід зарубіжних країн доводить, що основним завданням оптимізації податкового тиску є не зниження загального рівня податкового навантаження, а забезпечення стабільності та надійності податкового законодавства, максимальне наближення його до європейських зразків. Можна стверджувати, що основною передумовою оптимізації податкового навантаження є вирішення проблеми законодавчого врегулювання податкової сфери України, а точніше усунення колізій в законодавстві, удосконалення системи стягнення податків, а також наближення до міжнародних стандартів, тобто переймання позитивного закордонного досвіду, який буде доцільно застосовувати в українських реаліях.
На сьогоднішній день немає однозначної думки щодо методики оцінки податкового тягаря, а тому, як наслідок, немає коректної оцінки важкості податкового навантаження на вітчизняну економіку. Важливою передумовою оптимізації податкового навантаження є врегулювання на законодавчому рівні питання щодо розрахунку податкового тягаря на макро-, мезо- і мікрорівні. Прийняття конкретної методики для його розрахунку по всій території України дасть можливість точніше визначити напрями реформування вітчизняної податкової системи для оптимізації податкового навантаження.
Процедура оптимізації податкового навантаження на макроекономічному рівні являє собою процес вибору найкращих форм і методів організації оподаткування на підставі врахування умов і особливостей функціонування суб’єктів національної економіки з метою максимізації їхніх доходів. Тобто в процесі оптимізації повинні розв’язуватись такі завдання: створення умов для реалізації прагматичного фінансового компромісу між потребами держави в коштах та інтересами платників податків, реалізація якого повинна сприяти соціально-економічному розвитку країни; забезпечення диференційованого оподаткування доходів юридичних і фізичних осіб; забезпечення синхронності позитивного впливу форм і методів оподаткування на доходи юридичних і фізичних осіб в часі; заохочення платників до збільшення отриманого доходу та забезпечення його правової регламентації [3,с.234].
Одним з першочергових завдань уряду має стати збалансування рівня податкового навантаження між усіма регіонами України відповідно до обсягів валового внутрішнього продукту з урахуванням концентрації суб’єктів господарювання на певних територіях, регіональної спеціалізації, соціально-економічних і політичних умов. Вирішити цю проблему можна шляхом удосконалення механізмів оподаткування, встановлення рівномірних податкових ставок для всіх суб’єктів господарювання, надання обґрунтованих податкових пільг та інших преференцій.
Забезпечення рівномірності й пропорційності розподілу податкового навантаження в регіональному розрізі є важливим завданням уряду для здійснення ефективного управління фінансовою системою країни, що визначає актуальність питання та потребує проведення подальших поглиблених аналітичних досліджень у цьому напрямі.
Реформування оптимізації податкового навантаження необхідно провадити шляхом послаблення податкового тиску щодо тих, хто платить податки і інвестує кошти у виробництво. Для цього необхідно насамперед зменшити кількість податків, тому що наше податкове законодавство цим переобтяжене.
У вітчизняній податковій системі є надзвичайно велика кількість податкових пільг, перелік яких постійно змінюється. Труднощі податково-пільгового стимулювання в Україні викликають необхідність зниження загальної кількості податкових пільг, що сприятиме формування справедливої податкової систем за рахунок вирівнювання податкового навантаження серед суб’єктів господарювання з одночасним зменшенням податкового тиску. З іншого боку, цей важіль державної стимулювальної політики не може бути проігнорованим до кінця, так як податкові пільги є дієвим інструментом стимулювання інвестиційно-інноваційної діяльності. Тому для поліпшення фінансового стану суб’єктів господарювання уряд може застосовувати податкові відстрочки та розстрочки у вигляді списання нарахованих пені і штрафів для стимулювання розвитку галузей народного господарства[1, с.217].
Щодо мікрорівня, то тут суб’єкти господарювання здійснюють оптимізацію податкового тиску на них за допомогою податкового планування, під яким розуміють використання платником податків усіх припустимих законних засобів для мінімізації податкових зобов’язань. Податкове планування, як інструмент зниження податкового тягаря, повинно базуватися на існуючому податковому законодавстві і виключати незаконне ухилення від сплати податків, а його правильне проведення допоможе одержати у розпорядження суб’єктів підприємницької діяльності заощаджену від оподаткування частину прибутку, придатну для подальших інвестицій.
Отже, оптимальний рівень податкового навантаження є важливим чинником для забезпечення ділової активності, розвитку виробництва та економіки в цілому, а також соціально-політичної стабільності крани.
Для поліпшення свого становища Україні необхідно поступово знижувати податкове навантаження, використовуючи міжнародний досвід, адаптуючи його до специфіки та умов розвитку нашої країни, створювати умови, в яких майже неможливо буде ухилитися від сплати податкових зобов’язань, що призведе до поступового збільшення надходжень до державного бюджету, а також подбати про те, щоб податкові надходження були доцільно розподілені. За умови ефективного реформування податкової системи в частині зниження реального податкового навантаження, Україна матиме шанси стати серйозним суб’єктом податкової конкуренції на світовому просторі.
Примітки:
1. Дропа Я.В. Податкове навантаження та вплив на економіку України / Я. Дропа, І. Чабан // Формування ринкової економіки в Україні. – 2009. – № 19. – С. 213-218.
2. Корнус В. Оцінка податкового навантаження на рівні підприємств / В. Корнус, В. Квасов, О. Пономарьов // Економіст. – 2010. – № 10 – С. 17-19.
3. Махмудов Х. З. Оптимізація податкового навантаження у системі заходів державного регулювання економіки // Наукові праці. — Полтава, 2011. — №2 — С.233–239.
4. Селіверстова І.О. Податкове навантаження на суб’єктів господарювання в Україні/ І.О. Селіверстова, Т.В. Скупова // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/2009 1/Skupova 109.html
