Стратегічні орієнтири » Сучасні тенденції державних фінансів 2014 » Королюк Б.М. Зарубіжний досвід функціонування місцевих фінансів та перспективи його застосування в Україні
Информація до матеріалу
 (голосов: 2)
3-06-2014, 12:47

Королюк Б.М. Зарубіжний досвід функціонування місцевих фінансів та перспективи його застосування в Україні

Категорія: Сучасні тенденції державних фінансів 2014

УДК 336
© Королюк Б.М., 2014
ЛНУ імені Івана Франка, ЕкфМ-52с

Зарубіжний досвід функціонування місцевих фінансів та перспективи його застосування в Україні

Прагнення до побудови в Україні ефективної системи взаємовідносин між органами різних рівнів у бюджетній сфері, стабільного функціонування місцевих фінансів та бажання уникнути економічно необґрунтованих, неправильних рішень спонукає до вивчення не лише позитивного, але і негативного світового досвіду в організації місцевих фінансів.
У вивчення питань свiтового досвiду мiсцевих фiнансiв зробили вагомий внесок такi вiдомi вченi: О. Василик, О. Кириленко, В. Кравченко, I. Лунiна, Ю. Ляшенко, Й. Бескид, С. Буковинський, А. Єпiфанов, С. Огородник.
В 1995 роцi Україна як суверенна держава стала членом Ради Європи, а через рiк приєдналася до Європейської хартiї про мiсцеве самоврядування та згодом ратифiкувала цей акт. Таким чином, наша держава взяла на себе зобов’язання будувати мiсцевi фiнанси у вiдповiдностi з мiжнародними стандартами.
У багатьох країнах кожен бюджет самостiйний i вiдокремлений вiд iнших, бюджети адмiнiстративних одиниць нижчого рiвня зарубiжних країн не включаються до бюджетiв адмiнiстративних одиниць вищого рiвня. На вiдмiну вiд України, не використовується таке поняття, як «зведенi бюджети адмiнiстративно-територiальних утворень». Закономiрним для всiх розвинутих країн свiту є подiл мiсцевих бюджетiв на два самостiйнi функцiональнi види мiсцевих бюджетiв:
- мiсцевi поточнi (адмiнiстративнi) бюджети;
- мiсцевi бюджети розвитку (iнвестицiйнi бюджети).
Проблеми становлення інституту самостійних мiсцeвих бюджeтiв в Укрaїнi не можна розв’язати без використання зарубіжного досвіду формування влaсниx дoхoдiв мiсцeвиx бюджeтiв, які складають у Швеції та Швейцарії понад 70, в Іспанії – 50, у Норвегії – 56 відсотків дoхoдiв бюджeтiв мiсцeвиx урядiв [5, с.93]. Власні доходи є основним джерелом надходжень до бюджетiв мiсцeвиx урядiв провідних зарубіжних країн.
Менш значну роль у місцевих бюджетах виконують неподаткові доходи. До них належать доходи від власності, що належить органам місцевого самоврядування, від комунальних послуг, комерційної діяльності, продажу нерухомості, штрафів, грошових зборів [1, с.13]. Надходження до місцевих бюджетів із цього джерела коливаються в межах 10-25%. Частка доходів від користування місцевим транспортом, дорогами, водою, газом, електроенергією тощо у всій сумі неподаткових надходжень звичайно невелика і становить, наприклад, у США і Франції всього 2%, в Німеччині і Японії – 6%, у Великобританії – 7% [3, с.346].
За рахунок коштів місцевих бюджетів в провідних країнах світу фінансується більша частина видатків на економічну і соціальну інфраструктуру: місцевий транспорт, водо- і газопостачання, будівництво шкіл (у Німеччині ці видатки становлять 1/4 видатків місцевих бюджетів, у Японії та Франції – більше ніж 1/3, а в бюджетах Великої Британії та США – понад 40%) [4, с.109], на утримання органів місцевого самоврядування, місцевої поліції, реконструкцію міст, благоустрою промислових зон, на комунальне і житлове будівництво, програм місцевого значення.
У деяких країнах фінансування здебільшого спрямовано на задоволення соціальних потреб людини, що повинно стати головним пріоритетом і для України. Найвищий рівень забезпечення соціальних потреб населення за рахунок бюджетного фінансування характерний для скандинавських країн, зокрема Швеції. У видатках місцевих бюджетів значну частину складають асигнування на соціально-культурні об'єкти. Це, насамперед, витрати на початкові і середні школи. За рахунок місцевих бюджетів фінансується й охорона здоров'я – у Норвегії, Швеції, Фінляндії ці витрати становлять більше 50% бюджетних видатків. Крім того, що велика частка соціальних послуг у скандинавських країнах є безкоштовною, вони дуже різноманітні за формами і доступні всім громадянам.
У Німеччині теж найбільшу групу витрат становлять соціальні виплати (25% видатків місцевих бюджетів), особливо такі статті витрат, як пенсії, виплати допомог із безробіття, перенавчання безробітних і фінансування бірж праці.
У Японії і Франції соціальні витрати становлять більше 33%, а у бюджетах Великобританії і США – понад 40%. У США за рахунок територіальних бюджетів покриваються витрати на вищі навчальні заклади. За рахунок місцевих бюджетів фінансується й охорона здоров'я. У Норвегії, Швеції, Фінляндії ці витрати становлять більше 50% бюджетних видатків [2].
Розглянемо досвід використання позичкового капіталу місцевими органами влади. У Данії, Фінляндії, Німеччині, Італії, Нідерландах, Португалії, Швеції, Швейцарії – доступ органів місцевого самоврядування до ринку позичкового капіталу вільний і не обмежується державою. В Австрії, Бельгії, Великобританії, Греції, Ірландії, Норвегії, Іспанії цей доступ можливий за умови дозволів держави. У законодавстві практично всіх зарубіжних країн міститься вимога про спрямування запозичених фінансових ресурсів виключно на інвестиції. За рахунок позичок в європейських країнах формується мінімум 10-15% доходів місцевих бюджетів. Найвищий показник у Сан-Марино, він становить 69%, у Нідерландах – 19, у Бельгії – 13, на Кіпрі – 12, у Чехії – 11, в Іспанії, Франції – 10% муніципальних доходів.
Багатий досвід місцевих запозичень у розвинутих країнах обґрунтовує необхідність системи обмежень запозичень, яка попереджає виникнення дисбалансу в місцевих фінансах та погіршення якості функцій, які виконують органи самоврядування.
Щодо бюджетних трансфертів, то у країнах із стабільною економікою бюджетні, вони надаються часто у формі бюджетних дотацій. Що стосується зв'язаних бюджетних трансфертів, то найкращим для них джерелом є видатки бюджету залежно від обсягу місцевих видатків. У іноземних країнах сформувалася розгалужена система трансфертів. Вони є ефективним інструментом проведення державної регіональної фінансової політики.
Отже, використання зарубіжного досвіду, як позитивного, так і негативного в сфері функціонування місцевих фінансів для Україні є доцільним. Насамперед необхідно розширити фінансову базу місцевого самоврядування переведення частини загальнодержавних податків до місцевих або у вигляді певних відрахувань, переглянути на центральному та місцевому рівнях можливості до залучення муніципальних кредитів, доцільність та ефективність застосування бюджетних трансфертів за прикладом провідних країн Європи.

Список використаних джерел:
1. Большенко С.Ф., Никифорова Н.І. Особливості формування місцевих бюджетів в європейських країнах / С.Ф. Большенко, Н.І. Никифорова // Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». – 2009. – №3. – С. 12.
2. Мельник Н.С. Фінансова основа здійснення функцій органами місцевого самоврядування: зарубіжний досвід [Електронний ресурс] / Н.С. Мельник. – Режим доступу до статті : http://asconf.com/rus/archive_view/612.
3. Мигович Т.М. Зарубіжний досвід планування місцевих бюджетів [Електронний ресурс] / Т.М. Мигович. – Режим доступу до статті : http://www.conf.inem.lviv.ua/thesis/s4/Mygovych.pdf.
4. Михайлишин Л. Фінансове забезпечення місцевого управління: зарубіжний досвід для України / Л. Михайлишин // Ефективність державного управління. Збірник наукових праць – 2010. – Вип. 23. – С. 343.
5. Тулай. О. І. Зарубіжний досвід функціонування місцевих бюджетів та можливості його імплементації у вітчизняну практику / О. І. Тулай // Культура народов Причерноморья. – 2007. – № 99. – С. 15-23.

Посилання: місцеві фінанси, зарубіжний досвід

Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Май 2021 (4)
Апрель 2021 (8)
Декабрь 2020 (17)
Ноябрь 2020 (16)
Октябрь 2020 (83)
Сентябрь 2020 (15)
^