Чавс Х.В., 2014
ЛНУ імені Івана Франка, ЕкфМ-52с
Досвід митного регулювання США та можливості його застосування в Україні
Доцільним для України в процесі формування її митної політики та механізму використання інструментів митно-тарифного регулювання є використання світового досвіду [2]. Розглянемо особливості митно-тарифного регулювання в США та спробуємо виділити ті інструменти та прийоми, які можливо використати в Україні з метою покращення ефективності її митної політики.
Митно-тарифне регулювання експортно-імпортних операцій розвинених країн світу в основному відповідає рекомендаціям міжнародних організацій. У країнах з ринковою економікою з метою заохочення припливу капіталу до країни митом оподатковується лише імпорт, а експортне мито не застосовується, а у США навіть заборонено законодавчо [1, c. 284]. Взагалі, більшість високорозвинених країн та країн з перехідною економікою застосовували на різних етапах свого розвитку схожу зовнішньоекономічну політику, що полягала у стимулюванні експорту готової продукції, обмеженні вивозу сировини та заохочення імпорту комплектуючих, матеріалів для розвитку власної промисловості.
Економічна модель США більшістю експертів визнається однією з найбільш ефективних, тому доцільним є розгляд особливостей митної політики цієї країни. Митна служба Сполучених Штатів Америки першою модернізувалася відповідно до рекомендацій Всесвітньої митної організації (ВМО) ще в 90-х рр. минулого століття. Розвиток митної системи США виступає одним з головних генераторів удосконалення митного регулювання на міжнародному рівні.
Завдання митної служби США поєднують повноваження митних та прикордонних служб. У сфері повноважень митних органів, визначених законом, можна виділити чотири головні галузі в забезпеченні економічної та національної безпеки: 1) захист кордонів та контроль за ввезенням товарів; 2) боротьба з розповсюдженням наркотиків; 3) контроль за експортом товарів; 4) контроль за переміщенням грошей [1, С. 285].
У результаті посилення важливості, функцій та можливостей у світлі терористичних викликів ХХІ ст. з 1 березня 2003 р. митна служба США отримала назву Бюро з митних питань та охорони кордонів США і разом з прикордонною, антитерористичною, міграційною та сільськогосподарською правоохоронними службами входить до складу Департаменту захисту національної безпеки США.
На Бюро з митних питань та охорони кордонів США покладено цілий комплекс завдань. Крім суто митних і традиційних для митного відомства США функцій стягнення митних платежів, охорони кордонів і боротьби з контрабандою, спрощення міжнародної торгівлі та захисту інтелектуальної власності, додалися обов’язки щодо запобігання тероризму, нелегального в’їзду до США, торгівлі людьми, захисту від фітосанітарних та зооветеринарних загроз, біо- та агротероризму.
У структурі центрального управлінського апарату Бюро з митних питань та охорони кордонів США нараховується 12 управлінь, офіс Уповноваженого керівника Бюро (підрозділ забезпечення його роботи), офіс головного юрисконсульта та два інші офіси, тобто всього 16 самостійних підрозділів [3].
Митна служба США – це єдина державна силова структура з власними розвідувальними підрозділами, що має обмежувальні повноваження в повітряному, водному і наземному просторі та забезпечує цілісність кордонів США. Крім того, в Сполучених Штатах досягнуто мети реалізації програми Всесвітньої митної організації, яка полягає в установленні і підтриманні балансу між контролем і сприянням торгівлі шляхом реформування і вдосконалення методів митного регулювання. Щоб наблизити до цієї мети українську митну систему, необхідно докорінно змінити окремі управлінські підходи до митної справи. Насамперед, це оцінка результатів роботи митних органів виключно за параметром фіскальної ефективності.
Нині фіскальна функція митних органів України залишається однією з найважливіших, а результати діяльності митної служби оцінюються в першу чергу за критерієм суми коштів, перерахованих митними органами до державного бюджету. А у США фіскальні результати взагалі відсутні серед показників роботи митної системи. Зокрема, результатами роботи митних органів у США вважають кількість пропущених і перевірених пасажирів, кількість оформлених контейнерів, кількість заарештованих злочинців, кількість конфіскованих фальшивих документів та інше. Ще з митної практики США Україні варто запозичити узаконення правоохоронного статусу митних органів, що дозволить упроваджувати розвідувальну та агентурну роботу. Митні аташе також мають стати структурною одиницею в системі управління митною службою України.
Список використаних джерел:
1. Бережнюк І. Г. Митне регулювання України : національні та міжнародні аспекти : [монографія] / Бережнюк І. Г. – Дніпропетровськ : Академія митної служби України, 2009. – 543 с.
2. Новікова К. І. Світовий досвід митно-тарифного регулювання та можливості його застосування в Україні [Електронний ресурс] / К. І. Новікова. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/3_SND_2010/Economics/57999.doc.htm
3. Ченцов В. В. Досвід модернізації митної служби США та можливості його імплементації в Україні [Електронний ресурс] / В. В. Ченцов. – Режим доступу: http://www.dridu.dp.ua/zbirnik/2009-01/ChentsovStat.pdf
ЛНУ імені Івана Франка, ЕкфМ-52с
Досвід митного регулювання США та можливості його застосування в Україні
Доцільним для України в процесі формування її митної політики та механізму використання інструментів митно-тарифного регулювання є використання світового досвіду [2]. Розглянемо особливості митно-тарифного регулювання в США та спробуємо виділити ті інструменти та прийоми, які можливо використати в Україні з метою покращення ефективності її митної політики.
Митно-тарифне регулювання експортно-імпортних операцій розвинених країн світу в основному відповідає рекомендаціям міжнародних організацій. У країнах з ринковою економікою з метою заохочення припливу капіталу до країни митом оподатковується лише імпорт, а експортне мито не застосовується, а у США навіть заборонено законодавчо [1, c. 284]. Взагалі, більшість високорозвинених країн та країн з перехідною економікою застосовували на різних етапах свого розвитку схожу зовнішньоекономічну політику, що полягала у стимулюванні експорту готової продукції, обмеженні вивозу сировини та заохочення імпорту комплектуючих, матеріалів для розвитку власної промисловості.
Економічна модель США більшістю експертів визнається однією з найбільш ефективних, тому доцільним є розгляд особливостей митної політики цієї країни. Митна служба Сполучених Штатів Америки першою модернізувалася відповідно до рекомендацій Всесвітньої митної організації (ВМО) ще в 90-х рр. минулого століття. Розвиток митної системи США виступає одним з головних генераторів удосконалення митного регулювання на міжнародному рівні.
Завдання митної служби США поєднують повноваження митних та прикордонних служб. У сфері повноважень митних органів, визначених законом, можна виділити чотири головні галузі в забезпеченні економічної та національної безпеки: 1) захист кордонів та контроль за ввезенням товарів; 2) боротьба з розповсюдженням наркотиків; 3) контроль за експортом товарів; 4) контроль за переміщенням грошей [1, С. 285].
У результаті посилення важливості, функцій та можливостей у світлі терористичних викликів ХХІ ст. з 1 березня 2003 р. митна служба США отримала назву Бюро з митних питань та охорони кордонів США і разом з прикордонною, антитерористичною, міграційною та сільськогосподарською правоохоронними службами входить до складу Департаменту захисту національної безпеки США.
На Бюро з митних питань та охорони кордонів США покладено цілий комплекс завдань. Крім суто митних і традиційних для митного відомства США функцій стягнення митних платежів, охорони кордонів і боротьби з контрабандою, спрощення міжнародної торгівлі та захисту інтелектуальної власності, додалися обов’язки щодо запобігання тероризму, нелегального в’їзду до США, торгівлі людьми, захисту від фітосанітарних та зооветеринарних загроз, біо- та агротероризму.
У структурі центрального управлінського апарату Бюро з митних питань та охорони кордонів США нараховується 12 управлінь, офіс Уповноваженого керівника Бюро (підрозділ забезпечення його роботи), офіс головного юрисконсульта та два інші офіси, тобто всього 16 самостійних підрозділів [3].
Митна служба США – це єдина державна силова структура з власними розвідувальними підрозділами, що має обмежувальні повноваження в повітряному, водному і наземному просторі та забезпечує цілісність кордонів США. Крім того, в Сполучених Штатах досягнуто мети реалізації програми Всесвітньої митної організації, яка полягає в установленні і підтриманні балансу між контролем і сприянням торгівлі шляхом реформування і вдосконалення методів митного регулювання. Щоб наблизити до цієї мети українську митну систему, необхідно докорінно змінити окремі управлінські підходи до митної справи. Насамперед, це оцінка результатів роботи митних органів виключно за параметром фіскальної ефективності.
Нині фіскальна функція митних органів України залишається однією з найважливіших, а результати діяльності митної служби оцінюються в першу чергу за критерієм суми коштів, перерахованих митними органами до державного бюджету. А у США фіскальні результати взагалі відсутні серед показників роботи митної системи. Зокрема, результатами роботи митних органів у США вважають кількість пропущених і перевірених пасажирів, кількість оформлених контейнерів, кількість заарештованих злочинців, кількість конфіскованих фальшивих документів та інше. Ще з митної практики США Україні варто запозичити узаконення правоохоронного статусу митних органів, що дозволить упроваджувати розвідувальну та агентурну роботу. Митні аташе також мають стати структурною одиницею в системі управління митною службою України.
Список використаних джерел:
1. Бережнюк І. Г. Митне регулювання України : національні та міжнародні аспекти : [монографія] / Бережнюк І. Г. – Дніпропетровськ : Академія митної служби України, 2009. – 543 с.
2. Новікова К. І. Світовий досвід митно-тарифного регулювання та можливості його застосування в Україні [Електронний ресурс] / К. І. Новікова. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/3_SND_2010/Economics/57999.doc.htm
3. Ченцов В. В. Досвід модернізації митної служби США та можливості його імплементації в Україні [Електронний ресурс] / В. В. Ченцов. – Режим доступу: http://www.dridu.dp.ua/zbirnik/2009-01/ChentsovStat.pdf
