Стратегічні орієнтири » Сучасні тенденції фінансового ринку 2014 » Мельник Х.В. Проблема капіталізації банків України та шляхи її вирішення
Информація до матеріалу
  • Переглядів: 662
  • Автор: XrustunaMelnuk
  • Дата: 29-10-2014, 21:51
 (голосов: 0)
29-10-2014, 21:51

Мельник Х.В. Проблема капіталізації банків України та шляхи її вирішення

Категорія: Сучасні тенденції фінансового ринку 2014

Мельник Х.В., 29.10.2014
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-41с

Проблема капіталізації банків України та шляхи її вирішення

Перспективи розвитку будь-якого банку значною мірою визначаються рівнем його капіталізації. Недостатній її рівень стримує належний розвиток як окремого банку, так і банківського сектору в цілому. Під час нещодавньої фінансової кризи забезпечення достатнього обсягу капіталу банків постало однією з ключових проблем, адже саме нестача капіталу була найбільшою загрозою стабільності банківської системи. З огляду на це, питання капіталізації банківської системи останнім часом набуло особливої актуальності [5].
Підвищення конкурентоспроможності вітчизняного банківського сектору є одним із пріоритетних напрямків стабілізації економіки держави. Досягнути цього неможливо без подальшої капіталізації банківської системи як чинника стабільного та ефективного функціонування банківського сектору економіки. Слід зазначити, що рівень капіталізації банківської системи будь-якої країни є найважливішим показником, що визначає достатність банківського капіталу в економіці. За цих умов рівень капіталізації українських банків є одним із визначальних факторів, що характеризує їх фінансовий стан та перспективи розвитку нашої держави [4].
Згідно із Закону України “Про банки і банківську діяльність” капіталізація банку – це залишкова вартість активів банку після вирахування всіх його зобов’язань [7]. Однак часто під “капіталізацією” розуміють власні кошти чи власний капітал банків та його достатність для покриття прийнятних ризиків [6].
Не вдаючись до подальшого детального висвітлення поглядів різних учених щодо поняття “капіталізація”, слід зазначити, що загалом воно розглядається з трьох основних позицій, зокрема, як:
• метод оцінки вартості майна банку за розміром доходу, прибутку, яке воно приносять;
• спрямовування частини прибутку на збільшення власного капіталу банку (реінвестування чистого прибутку);
• спосіб збільшення статутного капіталу шляхом перерозподілу власного капіталу.
На сучасному етапі проблему капіталізації банків часто плутають із проблемою величини статутного капіталу або з проблемою ліцензійних вимог до розміру регулятивного капіталу. У зв’язку з цим необхідно чітко підкреслити, що проблема капіталізації – це проблема недостатньої адекватності капіталів банків розміру їх активів з урахуванням ступеня їх ризиковості. В умовах фінансової нестабільності та обмежених можливостей залучення додаткових ресурсів рівень достатності капіталу буде виступати індикатором фінансової стійкості банківського сектору економіки.
Для розуміння процесів, які очікуються в сфері капіталізації банківського сектору України, важливо проаналізувати найістотніші зрушення в нинішньому розвитку банківського бізнесу [1].Впродовж 2009 – 2013 рр. кількість банків, які мають банківську ліцензію в Україні знизилася з 197 до 182, а станом на 1 вересня 2014 р. становить 171 банк. При цьому станом на 13 жовтня 2014 р. згідно зі статистичними даними 20 банківських установ перебувають у стадії ліквідації. Впродовж 2010 – 2014 рр. спостерігається також зменшення кількості банків з іноземним капіталом: з 55 до 50 установ. Також спостерігається зниження кількості банків зі 100%-м іноземним капіталом, які на 1 жовтня 2014 р. склали 19 установ. Як наслідок, частка іноземного капіталу в статутному капіталі банків впродовж 2011 – 2014 рр. знизилася з 41,9% до 31,6%.
Станом на 01.09.2014 р. обсяг регулятивного капіталу в банківській системі зафіксовано на рівні 186 млрд. грн., обсяг статутного капіталу 181 млрд. грн., а обсяг власного капіталу – 171 млрд. грн. Отже, обсяг активних операцій банків України не підкріплений відповідним страховим резервом у вигляді регулятивного капіталу. Розрив між величиною необхідних резервів і реально існуючих становить 15 млрд. грн., це все непокритий ризик. Зменшення власного капіталу порівняно з регулятивним капіталом пов’язано з наявністю систематичних збитків в банківській системі, які покривалися за рахунок створених резервів, при чому резерви в наступні періоди не поповнювались у зв’язку з негативним фінансовим результатом у системі.
Співвідношення власного капіталу і зобов’язань впродовж 2009 – 2010 рр. зросло з 15,1% до 17,1%. Але впродовж 2012 – 2013 рр. це співвідношення було незмінним і склало 17,7%. Тенденція означає, що банки швидшими темпами нарощують обсяги зобов’язань, ніж капіталу, а отже зростає залежність банків від залучених коштів. При цьому ризики, які можуть виникнути при залученні коштів на ринку, не покриватимуться власним капіталом, який є гарантією банківських зобов’язань. За таких умов комерційним банкам слід активізувати свою діяльність щодо нарощення власної капітальної бази [6].
Сьогодні мінімальна вимога до рівня капіталу банку складає 120 млн.грн., змінами до ЗУ «Про банки і банківську діяльність» цю величину на вимогу МВФ від 2014 року було збільшено д адекватного рівня в 500 млн.грн, при цьому 30 банків сьогодні не виконують цю вимогу навіть у 120 млн. грн.. Банкам НБУ на виконання нових вимог до капіталу дав 10 років.
Норматив достатності капіталу, який вимірюється як співвідношення капіталу та активів, в середньому по системі становить 15%, при цьому мінімально допустимим є значення 10%.
Порівняно низька величина обсягу власного капіталу комерційних банків України на сьогодні залишається однією з основних проблем ефективності банківської системи України. Низький рівень капіталізації банків означає надмірну концентрацію ризиків у банківській діяльності, обмеження асортименту фінансових послуг та збільшення затрат на їх надання. Втрата капіталу робить неможливим функціонування банку і може призвести до його банкрутства [9].
Першоджерелами проблеми капіталізації є те, що банки збільшують власний капітал не з якісних джерел, а використовують фіктивні методи нарощення капіталу. Важливість проблеми збільшення капіталізації банківської системи визначається дією наступних факторів :
- по-перше, достатній обсяг власного капіталу є необхідною умовою успішного виконання банками своєї посередницької функції у перерозподілі грошових ресурсів, ефективного кредитування виробничого процесу та просування товарів і послуг на ринок;
- по-друге, рівень капіталізації визначає довіру до банківської системи з боку клієнтів, а відтак є однією із головних умов підтримання її фінансової стабільності;
- по-третє, достатня капіталізація банку є необхідним елементом у системі заходів щодо забезпечення його конкурентоспроможності на ринку [2; с.255].
Підсумовуючи вищезазначене, слід зазначити, що для підвищення рівня капіталізації банків України необхідно виокремити наступні напрями:
- підвищення рівня капіталу банку доцільно здійснювати за рахунок випуску нових акцій та внесків власників банку;
- використання джерел залучення коштів не депозитного походження на зовнішніх та внутрішніх ринках капіталу;
- забезпечення достатнього рівня покриття капіталом ризиків відносно профілю діяльності банку, в тому числі й за стресових умов;
- запровадження внутрішніх процедур оцінки адекватності капіталу банків для калібрування своїх потреб у регулятивному та економічному капіталі впродовж періоду несприятливих умов на ринках;
- удосконалення систем управління ризиками банку, включаючи процедури ідентифікації, оцінки, агрегування та моніторингу потенційних ризиків;
- підвищення вимог до розкриття інформації банками про капітал, включаючи інформацію про структуру власності та справжніх засновників банку [8].

Список використаних джерел :
1. Васильченко З.М., Доманецький І.В. Капіталізація банків України: сучасний стан та проблеми нарощення / З.М. Васильченко, І.В. Доманецький // Фінансово – кредитна діяльність: проблеми теорії і практики: зб. наук. праць. – ХІБС УБС НБУ. — Вип. 1(14). – 2013. — С. 3-10.
2. Дзюблюка О.В. Банківська система України: становлення та розвиток в умовах глобалізації економічних процесів: монографія / за ред. д.е.н., проф. О.В. Дзюблюка. – Тернопіль: «Вектор», 2012. – 462 с.
3. Коваленко В.В. Капіталізація банків: методи оцінювання та напрямки підвищення: монографія / В.В. Коваленко, К.Ф. Черкащина. – Суми: ДВНЗ «УАБС НБУ», 2010. – 153 с
4. Коренєва О. Г. Злиття та поглинання як напрям підвищення капіталізації банків України / О. Г. Коронєва [Електронний ресурс].- Режим доступу:http://dspace.uabs.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/12317/2/Zlittya%20ta%20pogl_1.pdf
5. Міщенко В. І. Капіталізація банківської системи України: сьогодення та перспективи / В.І. Міщенко [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Vnbu_2013_7_5.pdf
6. Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/index
7. Пpo бaнки i бaнкiвcьку дiяльнicть [Eлeктpoнний pecуpc] / Зaкoн Укpaїни вiд 07.12.2000 p. № 2121-III. - ст. 26 - Peжим дocтупу :http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page2
8. Сисоєва Ю.А., Штанько С.А. Проблемні аспекти капіталізації банків / Ю.А. Сисоєва, С.А. Штанько [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://dspace.uabs.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/11455/2/pak_bu.pdf
9. Стойка В.С. Проблеми капіталізації комерційних банків України в сучасних умовах / В.С.Стойка [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:Eja_Y-QzLY0J:irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe%
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.
^