УДК 336
© Перловська І.П., 2014
ЛНУ iменi Iвaнa Фрaнкa, Екф-41с
Особливості та вплив державного боргу на економіку України
Глобальна заборгованість – одна з характерних особливостей сучасних національних економік. У теперішній час неможливо знайти державу, яка була б спроможна обходитися без зовнішніх запозичень. Використання державою зовнішніх позик зумовлено нестачею власних фінансових ресурсів,необхідних для виконання боргових зобов’язань, покриття дефіциту державного бюджету, фінансування проектів, підтримки національної валюти тощо. За умови ефективного використання залучені ресурси можуть стати позитивним чинником економічного зростання. Проте в іншому випадку збільшення заборгованості може привести до фінансової кризи, порушити макроекономічну стабільність. Проблема зовнішніх запозичень наразі є дуже актуальною для України.
Державний борг - це сума прямих договірних зобов'язань органів державного управління перед економічними суб'єктами інших секторів економіки (резидентами) і зарубіжними кредиторами. Державний борг має економічно обґрунтовані межі. Величина боргу характеризує стан економіки і фінансів держави, ефективність функціонування його урядових структур. Оскільки джерелом покриття державного боргу є доходи бюджету, тобто податки, можна стверджувати, що величина боргу - це взяті авансом у населення податки. [2]
Як економічна категорія державний борг втілює у собі певні риси, що
характеризують її як самостійний елемент фінансової системи:
- державний борг є відносинами вторинного розподілу валового
суспільного продукту і частини національного доходу;
- залучення і надання коштів про державному запозиченні
здійснюється на умовах повернення і платності;
- державний борг має добровільний і ситуаційний характер.
Державний борг як об’єкт регулювання має наступні особливі риси:
- специфічним учасником відносин є держава, що має особливі
права при здійсненні запозичень;
- кругообіг коштів у процесі здійснення державних запозичень
здійснюється у прямому та зворотному напрямі;
- існування боргу обмежено визначеним учасниками строком;
- державний борг має властивості до накопичення.
Розмір державного боргу складається з боргів минулих років та нових
боргів. Накопичення основної суми та прострочених платежів враховується
та обліковується у складі державних боргів. [1]
Державний борг формується як за сумою зобов’язань самої держави, так і за сумою тих зобов’язань, де держава виступає гарантом, тобто в реальності вона не є позичальником, але вимушеннадавати гарантії за зобов’язанням економічних суб’єктів, перш за все, державних підприємств,організацій, установ щоб вони мали можливість запозичувати кошти на внутрішньому або зовнішньому фінансовому ринку для здійснення відповідних фінансово-економічних заходів щодо своєї операційної або інвестиційної діяльності. [3]
Спроможність у повному обсязі обслуговувати та своєчасно погашати державний борг є одним з основ¬них індикаторів фінансової стабільності країни, що закріплює за державою імідж надійного позичальни¬ка та відкриває перед нею можливості отримання нових позик на більш вигідних умовах.
На сучасному етапі розвитку економіки, в управлінні державним боргом України позачерговими є такі напрямки:
- досягнення домовленостей з МВФ щодо відновлення програми розширеного фінансування та завершення реструктуризації заборгованості перед кредиторами;
- поліпшення законодавчого забезпечення процесів формування внутрішньої і зовнішньої заборгованостей;
- розробка обґрунтованої стратегії залучення коштів (внутрішніх і зовнішніх) в економіку Україну;
- досягнення реального зростання ВВП;
- розвиток платоспроможного внутрішнього ринку. [2]
Отже, в Україні з метою підвищення ефективності управління державним боргом необхідно вжити таких заходів: удосконалити нормативно-правове та інституційне забезпечення боргового менеджменту; зберегти економічну безпеку держави зміщенням пріоритетів у бік здійснення внутрішніх запозичень; зменшити частку короткострокових державних боргових зобов’язань та перетворити у довгострокові та вічні; підвищити ефективність інвестиційної складової державних видатків; забезпечити прозорість та зниження ризиків під час надання державних гарантій; удосконалити механізми залучення, погашення та обслуговування державного боргу з метою уникнення піків платежів; розвинути альтернативні непозикові інструменти фінансування державних видатків.
Список використаних джерел:
1. Дудченко В. Державний борг як об’єкт регулювання. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://uabs.edu.ua/images/stories/docs/K_ME/Dudchenko_5.pdf
2. Лаврухіна О.І. Вплив державного боргу на економіку України. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/28_PRNT_2011/Economics/3_94351.doc.htm
3. Федосов В.М. Управління державним боргом у контексті ризик-менеджменту / В.М. Федосов,О.А. Колот // Фінанси України. — 2008. — №3. — С. 25.
© Перловська І.П., 2014
ЛНУ iменi Iвaнa Фрaнкa, Екф-41с
Особливості та вплив державного боргу на економіку України
Глобальна заборгованість – одна з характерних особливостей сучасних національних економік. У теперішній час неможливо знайти державу, яка була б спроможна обходитися без зовнішніх запозичень. Використання державою зовнішніх позик зумовлено нестачею власних фінансових ресурсів,необхідних для виконання боргових зобов’язань, покриття дефіциту державного бюджету, фінансування проектів, підтримки національної валюти тощо. За умови ефективного використання залучені ресурси можуть стати позитивним чинником економічного зростання. Проте в іншому випадку збільшення заборгованості може привести до фінансової кризи, порушити макроекономічну стабільність. Проблема зовнішніх запозичень наразі є дуже актуальною для України.
Державний борг - це сума прямих договірних зобов'язань органів державного управління перед економічними суб'єктами інших секторів економіки (резидентами) і зарубіжними кредиторами. Державний борг має економічно обґрунтовані межі. Величина боргу характеризує стан економіки і фінансів держави, ефективність функціонування його урядових структур. Оскільки джерелом покриття державного боргу є доходи бюджету, тобто податки, можна стверджувати, що величина боргу - це взяті авансом у населення податки. [2]
Як економічна категорія державний борг втілює у собі певні риси, що
характеризують її як самостійний елемент фінансової системи:
- державний борг є відносинами вторинного розподілу валового
суспільного продукту і частини національного доходу;
- залучення і надання коштів про державному запозиченні
здійснюється на умовах повернення і платності;
- державний борг має добровільний і ситуаційний характер.
Державний борг як об’єкт регулювання має наступні особливі риси:
- специфічним учасником відносин є держава, що має особливі
права при здійсненні запозичень;
- кругообіг коштів у процесі здійснення державних запозичень
здійснюється у прямому та зворотному напрямі;
- існування боргу обмежено визначеним учасниками строком;
- державний борг має властивості до накопичення.
Розмір державного боргу складається з боргів минулих років та нових
боргів. Накопичення основної суми та прострочених платежів враховується
та обліковується у складі державних боргів. [1]
Державний борг формується як за сумою зобов’язань самої держави, так і за сумою тих зобов’язань, де держава виступає гарантом, тобто в реальності вона не є позичальником, але вимушеннадавати гарантії за зобов’язанням економічних суб’єктів, перш за все, державних підприємств,організацій, установ щоб вони мали можливість запозичувати кошти на внутрішньому або зовнішньому фінансовому ринку для здійснення відповідних фінансово-економічних заходів щодо своєї операційної або інвестиційної діяльності. [3]
Спроможність у повному обсязі обслуговувати та своєчасно погашати державний борг є одним з основ¬них індикаторів фінансової стабільності країни, що закріплює за державою імідж надійного позичальни¬ка та відкриває перед нею можливості отримання нових позик на більш вигідних умовах.
На сучасному етапі розвитку економіки, в управлінні державним боргом України позачерговими є такі напрямки:
- досягнення домовленостей з МВФ щодо відновлення програми розширеного фінансування та завершення реструктуризації заборгованості перед кредиторами;
- поліпшення законодавчого забезпечення процесів формування внутрішньої і зовнішньої заборгованостей;
- розробка обґрунтованої стратегії залучення коштів (внутрішніх і зовнішніх) в економіку Україну;
- досягнення реального зростання ВВП;
- розвиток платоспроможного внутрішнього ринку. [2]
Отже, в Україні з метою підвищення ефективності управління державним боргом необхідно вжити таких заходів: удосконалити нормативно-правове та інституційне забезпечення боргового менеджменту; зберегти економічну безпеку держави зміщенням пріоритетів у бік здійснення внутрішніх запозичень; зменшити частку короткострокових державних боргових зобов’язань та перетворити у довгострокові та вічні; підвищити ефективність інвестиційної складової державних видатків; забезпечити прозорість та зниження ризиків під час надання державних гарантій; удосконалити механізми залучення, погашення та обслуговування державного боргу з метою уникнення піків платежів; розвинути альтернативні непозикові інструменти фінансування державних видатків.
Список використаних джерел:
1. Дудченко В. Державний борг як об’єкт регулювання. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://uabs.edu.ua/images/stories/docs/K_ME/Dudchenko_5.pdf
2. Лаврухіна О.І. Вплив державного боргу на економіку України. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/28_PRNT_2011/Economics/3_94351.doc.htm
3. Федосов В.М. Управління державним боргом у контексті ризик-менеджменту / В.М. Федосов,О.А. Колот // Фінанси України. — 2008. — №3. — С. 25.
